banner banner banner banner

"Нагнути" чи домовитися: Як влада збирається розв’язати конституційну кризу?

"Нагнути" чи домовитися: Як влада збирається розв’язати конституційну кризу?
112.ua

Наталія Лебідь

Журналіст

Президент Володимир Зеленський запросив Венеційську комісію виступити рефері та розсудити його конфлікт із Конституційним судом. Сам же КСУ тим часом збирається розглянути наступного тижня закон про ринок землі. Теоретично не виключено, що судді визнають його таким, що не відповідає Конституції. І його, і наступні закони, щодо яких надходитимуть подання. Але це в тому випадку, якщо КСУ свідомо піде на загострення конфлікту. Що тоді буде з владою та державою – розбирався 112.ua.

Коротка історія питання

Президент і суд зайшли у клінч 27 жовтня. Того дня Конституційний суд ухвалив рішення у справі за поданням 47 народних депутатів України, скасувавши статтю 366-1 Кримінального кодексу, якою передбачено відповідальність за недостовірне декларування.

Новини за темою

Вже наступного дня Національне агентство з питань запобігання корупції закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій.

Президент розсердився і зробив крок алаверди: вніс до Верховної Ради проект закону, яким пропонував припинити повноваження всього складу Конституційного суду.

Цей документ був абсолютно неприйнятним з погляду чинного законодавства. А парламент не став навіть його розглядати.

Тоді Володимир Зеленський запропонував суддям КСУ подати у відставку добровільно. Судді цей заклик проігнорували. Звільнився лише один – Ігор Сліденко, який якраз був доповідачем у справі про е-декларування. Сліденко заявив, що на нього чинили тиск, тож змусили до відставки.

Ще четверо членів КСУ відмовилися брати участь у засіданні місячної давнини, де на порядку денному стояв закон про землю. Серед тих, хто відмовився, – заступник голови суду Сергій Головатий, а також Олег Первомайський, Віктор Колесник, Василь Лемак.

Відтоді, тобто з початку листопада, суд на засідання не збирався. Ще й під тим благовидним приводом, що частина його складу захворіла на коронавірусну інфекцію.

Тим часом у Верховній Раді вихід із ситуації, що склалася, шукав спікер Дмитро Разумков. Він запропонував, можливо, єдиний прийнятний варіант: оскільки рішення КСУ є остаточними, не повертатися до старих (скасованих) законів, а ухвалити нові. З подачі глави ВР було зареєстровано законопроект № 4304, яким пропонується відновити норми е-декларування.

Проте його ще депутати не розглядали. А президент тим часом звернувся по допомогу до Венеційської комісії.

Фактор Венкому

Венеційська комісія є одним з органів Ради Європи. Її функція – дорадча, вона ніколи не втручається у внутрішні справи інших держав, але оцінює ухвалені ними закони з погляду їх відповідності європейському законодавству.

Втім, у цьому випадку на столі у Венкому лежить не конкретний закон. Володимир Зеленський просить комісію оцінити конституційну кризу в Україні, а також дати оцінку діям суддів Конституційного суду.

Це дивне та нетипове прохання. Президента можна зрозуміти: після того як КСУ своїм рішенням скасував частину антикорупційного законодавства, своє невдоволення главі української держави висловив, так би мовити, "колективний Захід". І та ж таки Рада Європи.

Йшлося навіть про теоретичне скасування безвізу.

А тому крок Зеленського – це певною мірою крок відчаю. Проте чи буде з нього користь? "Європейська правда" з посиланням на джерела у Венкомі пише, що комісія зараз дуже поспішає із розв’язанням цього питання. З’явилася ймовірність того, що українське питання буде розглянуто вже навіть на грудневій сесії.

Але якщо Зеленський розраховує на критику Венкомом дій українського КСУ, то це він робить дарма. ЄП нагадує, що в правилах комісії записано: "Оцінка рішень національних конституційних судів – не справа Венеційської комісії, адже це органи, що мають повноваження надавати остаточне трактування Конституції. Тому ВК утримається від висловлення позиції про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення Суду".

Це – цитата з реальних рішень Венкому, ухвалених з приводу інших прецедентів, пов’язаних із національними конституційними судами, пише ЄП.

Звернення до Венеційської комісії нічого не дасть Україні й не розв'яже її проблем, переконаний політолог Богдан Петренко. Такого роду питання слід розв’язувати самостійно, бо навіть якщо якась цінна порада і надійде з Венеції чи Страсбурга (двох штаб-квартир комісії), це не змінить головної нашої біди: гнилизни усієї судової системи.

Бо історія з КСУ, переконаний Петренко, лише взайве наголосила на тому, що судді в Україні ухвалюють рішення, будучи або політично, або фінансово мотивованими, а таку систему слід ламати. Але це є завданням на невизначено далеке майбутнє. Нині ж питання полягає в тому, що робити далі? Зокрема, президенту Зеленському.

Сторони готові домовлятися…

Варіантів, скидається на те, лише два. Перший: погасити пожежу власними силами та спробувати досягти тактичного перемир’я. Другий: вносити зміни до законодавства, щоб, наприклад, відновити е-декларування та зняти невдоволення Заходу. Але такий сценарій може призвести до того, що Конституційний суд знову заблокує виконання того чи іншого закону, визнавши його неконституційним.

Джерела, з якими поспілкувався 112.ua, твердять, що втілюватимуть варіант перемир’я. На користь цього є кілька спостережень.

"Ви помітили, яке раптом настало затишшя? – запитує Богдан Петренко. – Було стільки шуму та погроз, а тепер конституційна криза почала потроху вичахати. Вона ще є, але вже не така гостра, як була спочатку. В інформаційному плані пристрасті вляглися, і тільки-но вони забудуться зовсім, президент та суд знайдуть спільну мову".

Головне завдання на сьогодні, вважає Петренко, перевести цей конфлікт у розряд немедійних. А потім можна зробити вигляд, що взагалі нічого не сталося, й ставати до кулуарних перемовин.

Новини за темою

Те, що такі перемовини тривають вже зараз, припускає народний депутат Антоніна Славицька. Її доводи: з’їзд суддів, який мав відбутися буквально цими днями, перенесено на лютий. Формальна підстава – лист від… головного санітарного лікаря Віктора Ляшка про небезпеку зборів у період епідемії.

Річ у тім, що з’їзд суддів у контексті конституційної кризи важливий тому, що саме він має обирати заміну Ігорю Сліденку, який добровільно залишив посаду. "Маємо момент зволікання з доукомплектуванням Конституційного суду", – коментує Славицька. Це, на її думку, говорить про те, що торги вже почалися. І торги ці вестимуть за кожне крісло у КСУ.

А тим часом керівник центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов взагалі припускає, що Конституційний суд було використано як привід, щоби повністю змінити конфігурацію влади.

"Ви зрозумійте, – зазначає він, – за кожним суддею КСУ хтось стоїть. І не просто хтось, а дуже серйозні сили. І ці сили зараз незадоволені своїм статус-кво. Е-декларування – це лише інструмент, щоб розхитати ситуацію".

Зараз такі сили почнуть домовлятися, каже експерт. Якщо їм це вдасться, конфлікт буде мінімізовано. Якщо ні, то вже наступного року відбудуться дострокові парламентські вибори. Причому під потребу їх проведення підведуть і нинішнє незадоволення ФОПів, профспілок та бюджетників. "Рада не піде на жодний локдаун, доки не розв’яже це питання", – говорить Золотарьов.

Він не виключає, що процес домовляння буде успішним. "Призупинення розгляду закону про землю, яке мало місце місяць тому, сталося не просто так. Це ознака того, що сторони готові домовлятися та шукати компроміс", – стверджує Золотарьов.

А як же закон про землю, за який КСУ планує взятися вже наступного тижня? Антоніна Славицька роз’яснює: йтиметься про офіційне тлумачення Конституції, а не про визнання неконституційним ринку землі. "Але якщо КСУ розтлумачить це так, що лише український народ шляхом референдуму може визначати, як розпоряджатися землею, то це може бути підставою для скасування законів про ринок землі".

…або ухвалювати нові закони

Але не забуваймо, що залишається ще й другий варіант. Не "миритися" з Конституційним судом, а шукати шляхи для того, щоб обійти вже ухвалені ним рішення. Тобто ухвалювати нові закони в рамках взятих Україною антикорупційних зобов’язань

Подібний план розглядають також, і про це в ефірі "112 Україна" розповів спікер ВР Дмитро Разумков. За його словами, позиції депутатських фракцій та груп зведено до того, щоб: 1) відновити кримінальне покарання за ненадання інформації чи надання недостовірної інформації в деклараціях; 2) створити умови, які би дозволяли НАЗК ефективно функціонувати; 3) створити умови, які би збалансували рішення тих чи інших інститутів влади, зокрема й КСУ.

"Сьогодні, якщо до кінця року не повернуть цю статтю (про відповідальність за недостовірну інформацію), це поставить під серйозну загрозу те, що не декларуватимуться люди наступного року. Я вважаю, що це неприпустимо, і ми повинні зробити все, зокрема йдучи на компроміси, іноді на компроміси із собою, щоб це ефективно працювало. І щоб далі рішення ВР не викликало дискусії щодо конституційності", – говорить Разумков.

Трохи незрозуміло, що має на увазі голова Верховної Ради, коли говорить про "компроміси із собою" і про "баланс рішень інститутів влади, зокрема КСУ".

Богдан Петренко в контексті цього пропонує радикальний варіант: "затвердити такий механізм, за яким рішення Конституційного суду може бути скасовано. Хай цей механізм буде таким складним, як процедура імпічменту, але він має бути, щоб судді КСУ пам’ятали, що вони все-таки – не істина в останній інстанції".

Петренко нагадує: Україна зрештою є парламентсько-президентською республікою, а це означає, що парламент – головний орган у країні. Він, відповідно, і має карт-бланш.

Це, звісно, утопічний варіант. Бо свого часу Конституційний суд створювали саме як особливу надбудову і над судовою, і над законодавчою, і над виконавчою владою. Саме з метою унеможливити вплив політичних та олігархічних груп на якість законів, які ухвалюють.

А от доктор юридичних наук, професор Віталій Журавський нагадує, що рішення КСУ – незалежно від того, подобаються вони комусь чи ні – мають виконуватися беззастережно. "Якщо ви – людина з правовою свідомістю, ви маєте їм підкоритися", – каже він. І ставить за приклад сусідню Польщу, де КС ухвалив рішення щодо заборони абортів – попри активний громадській спротив частини населення.

"Конфлікт є штучним, створеним Офісом президента. А все тому, що судді КСУ вирішили скасувати ряд неконституційних законів, зокрема про обіг землі сільськогосподарського призначення. Бо, за Конституцією, розв'язати таке питання можна тільки шляхом проведення референдуму", – зазначає він.

Журавський критикує законопроекти, які внесено представниками президентської фракції зараз. Їхня мета – збільшити поріг повноважності Суду (тобто кворум) із 12 до 17 суддів, а мінімальну кількість голосів, необхідних для ухвалення рішення, – з простої більшості у 10 голосів (як зараз) до двох третин від складу суду.

"Якщо не вдається нагнути суддів, то їхню роботу треба заблокувати. На це й націлено ці законопроекти", – каже він. 

Краще би парламент доукомплектував склад КСУ, говорить експерт. Адже якщо з’їзд суддів має заповнити одну вакансію, то Верховна Рада – цілих дві.

Так, наразі у КСУ є 15 суддів із необхідних 18. Ця невелика група людей так чи інакше бере участь у нинішній кризі, якій поки не видно кінця-краю. Очевидно лише, що якщо цю кризу не буде розв’язано, спокійного життя в країні не буде. Принаймні роботу парламенту, який перебуває під дамокловим мечем заборон Конституційного суду, буде точно поставлено на паузу.

Наталія Лебідь

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>