banner banner banner banner

Надія сепаратистів: Навіщо Росія створює базу в Боснії

Лідер боснійських сербів Мілорад Додік може зацікавити Кремль як провідник російських інтересів на Балканах

Надія сепаратистів: Навіщо Росія створює базу в Боснії
Мілорад Додік і Володимир Путін на переговорах в Кремлі в травні 2015 року "РИА Новости"

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Лідер боснійських сербів Мілорад Додік може зацікавити Кремль як провідник російських інтересів на Балканах

Цього тижня президент Республіки Сербської, що перебуває у складі федерації Боснії і Герцеговини, Мілорад Додік заявив про те, що влітку повинні відбутися переговори з Росією щодо відкриття гуманітарної бази на території регіону. На його думку, російська гуманітарна база на території Республіки Сербської матиме гуманітарну місію і допомагатиме ліквідовувати наслідки стихійного лиха. Лідер боснійських сербів послався на повінь 2014 р., коли рівень води в деяких районах Боснії і Герцеговини сягнув 9 метрів, було затоплено північ Сараєво, загинуло 40 людей, а матеріальні збитки склали 2,7 млрд євро. Прихильники ідеї переконані, що необхідно створити аналогічний російський гуманітарний центр, який існує з 2012 р. у сусідній Сербії у м. Ніш, і вони не бачать у цій ініціативі політичного підтексту, вважаючи, що ЄС і НАТО утруднює обстановку інформаційними атаками.

Надумана причина

Сумнівно, що в Боснії і Герцеговини є життєво важлива потреба в присутності російських військових і рятувальників, оскільки влада країни покладається на сприяння міжнародних організацій у вирішенні наслідків природних катаклізмів. За даними Єврокомісії, під час повені 2014 р. ЄС надав Боснії і Герцеговині та Сербії гуманітарну допомогу на 3 млн євро, послав вертольоти, моторні човни, 800 фахівців для ліквідації наслідків стихійного лиха. Центр реагування на надзвичайні ситуації Єврокомісії (ERCC) перебуває в постійному контакті з Боснією і Герцеговиною у рамках Механізму цивільного захисту Євросоюзу. Боснія і Герцеговина бере участь у програмі ООН з відновлення наслідків повеней з бюджетом 22,6 млн дол. В рамках Програми розвитку ООН за підтримки ЄС було відновлено 4 640 будинків, 133 громадських будівель, 145 об'єктів комунальної інфраструктури, налагоджено сільське господарство та інші галузі економіки 24 найбільш постраждалих районів Боснії і Герцеговини.

Карта Боснії і Герцоговини - Республіка Сербська виділена жовтим Фото з відкритих джерел

Новини за темою

Євросоюз сприяє розмінуванню та знешкодженню боєприпасів, які залишилися в землі від закінчення Боснійської війни 1992-95 рр. З 1992 по 2008 рр. понад 5 тис. ос. загинули або постраждали від вибухів. Близько 540 тис. боснійських громадян мешкають у 28,6 місцях, де не знешкоджено міни і боєприпаси, що не розірвалися. З 2004 р. в Боснії та Герцеговини перебувають 800 військових із країн-членів Євросоюзу (EUFOR) у рамках операції "Алфея". Бельгійські військові використовують дрони, обладнані спеціальними сенсорами для пошуку невикористаних мін і боєприпасів, у тому числі і в тих місцях, де була повінь. У 1996-2004 рр. у ліквідації наслідків Боснійської війни брали участь 60 тис. військовослужбовців з різних країн світу в рамках місії SFOR під егідою НАТО. Європейські військові навчають місцеві збройні сили і формально гарантують безпеку і територіальну цілісність Боснії і Герцеговини.

Росія також надавала гуманітарну допомогу Боснії і Герцеговині через російсько-сербський гуманітарний центр на території Сербії. Відстань між сербським містом Ніш, де розташовано російський гуманітарний центр, і містом Баня-Лука (адміністративний центр боснійських сербів) становить 566 км. За потреби російські та сербські рятувальники можуть дістатися до Республіки Сербської приблизно за 5,5 годин автотранспортом і за 2 години вертольотом зі швидкістю 230 км/год.

Другий Караджич

Від останньої повені минуло вже три роки, а про російську гуманітарну базу боснійські серби заговорили лише зараз. Розміщення гуманітарної бази РФ на території Республіки Сербської вигідно Мілорадові Додіку з політичних міркувань. Він зацікавлений зміцнити своє становище в Боснії і Герцеговині за підтримки Росії і має намір просувати на державному рівні рішення в інтересах місцевих сепаратистів. Мілорад Додік переконаний, що Боснія і Герцеговина не є успішною державою і припускає можливість здобуття незалежності Республікою Сербською. Додік вважає, що прийшов час об'єднання сербського народу. З такою ж ідеєю виступали колишній президент Югославії Слободан Мілошевич, лідери боснійських сербів Ратко Младич і Радован Караджич, які намагалися домогтися входження Республіки Сербської до складу Югославії під час Боснійської війни. У січні США ввели персональні санкції проти Мілорада Додіка за те, що він перешкоджав виконанню Дейтонських угод 1995 р., які поклали край війні і визначили федеративний устрій Боснії і Герцеговини (що складається з Республіки Сербської і Мусульмансько-хорватської федерації), регламентували розміщення миротворців у країні.

Новини за темою

Додік робить спроби вивести Республіку Сербську з правового поля Боснії і Герцеговини за допомогою референдумів. У 2015 р. він запропонував провести референдум про підзвітність законів Республіки Сербської боснійському суду, який не відбувся під тиском Заходу. У вересні 2016 р. на референдумі більшість боснійських сербів проголосували за затвердження в якості свята дня проголошення Республіки Сербської Боснії і Герцеговини 9 січня 1992 р. Тоді боснійські серби відмовилися визнати владу Сараєвого і оголосили про свій намір залишитися в складі Югославії. У цьому році Додік зацікавлений провести новий референдум і порушити питання про майбутнє розвитку Республіки Сербської. Він зацікавлений виторгувати у Сараєвого більше повноважень у галузі зовнішньої політики. Лідер боснійських сербів спекулює на ідеї нового референдуму про незалежність Республіки Сербської. Додік вважає, що якщо незалежність Косово визнала міжнародна спільнота, то й Республіка Сербська має право на незалежність. Політик розраховує використати Росію на противагу США, ЄС і ООН, які не визнають результати референдуму.

У боснійських сербів є територіальні претензії. Їх не влаштовує те, що округ Брчко було визнано арбітражем територією під міжнародним управлінням, оскільки до підписання Дейтонських угод його було поділено між Мусульмансько-хорватською федерацією і Республікою Сербською. Після втрати контролю над округом Брчко територія Республіки Сербської виявилася розділеною. Округом Брчко керує американський дипломат Тамір Вейсер.

Між боснійськими сербами і боснійцями-мусульманами є суперечка щодо відповідальності за військові злочини 90-х. Боснійці-мусульмани не визнають рішення Міжнародного суду ООН 2007 р., який не визнав дії сербів геноцидом під час Боснійської війни. У липні 1995 р. збройні формування боснійських сербів розстріляли 8 тисяч мусульман у населеному пункті Сребреніца. У 2015 р. боснійські серби перешкоджали ініціативі Верховного представника ООН у Боснії і Герцеговині Валентина Інцко, який гарантує виконання Дейтонських угод, запровадити в країні закони про суд та прокуратуру. На їхню думку, це дозволить боснійцям-мусульманам влаштувати переслідування сербів, які брали участь у Боснійській війні.

Провідник інтересів Росії на Балканах

Росія прагне посилити свою присутність на Балканах із царських часів. Регіон був ареною бойових дій між арміями Російської та Османської імперії. Серби підтримували російську армію. Під час югославських війн 90-х російські найманці і добровольці воювали за збройні формування боснійських сербів. Росія намагалася використати свій миротворчий контингент на території Боснії і Герцеговини (м. Углієвич, Республіка Сербська) у рамках SFOR, щоб змінити хід косовського конфлікту на користь Югославії. У липні 1999 р. російські миротворці на бронетранспортерах здійснили марш-кидок на Приштину (столиця Косового, захопили місцевий аеродром і нетривалий час блокували посадку британських вертольотів.

Після виведення російських миротворців з Боснії і Герцеговини і Косового у 2003 р. вплив Кремля на Балканах зменшився. Останнім часом Росія знову активізувала свою зовнішню політику на Балканах. Наприкінці 2016 р. Росія підтримала невдалу спробу сербських ультранаціоналістів здійснити державний переворот у Чорногорії і зірвати вступ країни до НАТО. Росія підтримувала партію "Внутрішня македонська революційна організація" в боротьбі з ліберально-демократичною партією і албанською меншиною за формування коаліції в парламенті Македонії.

Мілорад Додік Фото з відкритих джерел

Новини за темою

Мілорад Додік дає зрозуміти росіянам, що боснійські серби можуть взяти на себе роль оплоту впливу РФ на Балканах. Лідер боснійських сербів може бути цікавий Кремлю як провідник російських інтересів на Балканах. Додік відбілює репутацію Росії, доводить, що Росія не втручається у внутрішні справи країн регіону і зацікавлена в тому, щоб на Балканах "поважалися територіальна цілісність і воля народів". Серби не підтримали введення антиросійських санкцій у відповідь на агресію Росії в Україні до 2014 р. У березні 2017 р. Мілорад Додік визнав результати псевдореферендума в Криму і підтримав анексію півострова Росією. Мілорад Додік виступає проти вступу Боснії та Герцеговини до ЄС і НАТО.

Ескалація боснійського конфлікту біля кордонів ЄС і НАТО вигідна Росії для того, щоб відвернути увагу Америки і Європи від агресії на Донбасі та проблеми повернення Криму до складу України. Росія може використовувати наявність гуманітарної бази на території Республіки Сербської для втручання в конфлікт і напрацювати реноме миротворця в очах Заходу. У разі створення гуманітарної бази разом з російськими рятувальниками Кремль може виряджати в Боснію і Герцеговину представників спецслужб і армії. На базі може бути організована військова підготовка боснійських сербів. Раніше з'являлася інформація про те, що Росія збиралася проводити підготовку правоохоронних спецпідрозділів боснійських сербів у своїх установах.

Дейтон врятує Боснію

Посилення впливу сербських сепаратистів та Росії стримує система стримувань і противаг та етнічних квот у політичній системі Боснії та Герцеговині, яка закріплена в Дейтонських угодах. Створення російської бази неможливе без схвалення Сараєвого. Згідно з Дейтонськими угодами, Республіка Сербська не має суверенітету у зовнішній політиці і може проводити паралельні відносини з сусідніми державами після схвалення Конституційного суду. За боснійськими сербами в Конституційному суді закріплено 2 місця, а за іншими етносами – 9 місць.

Навряд чи Мілорад Додік зможе знайти підтримку в парламенті Боснії і Герцеговини. Серби мають третину місць у парламенті, а хорвати і боснійці-мусульмани - дві третини. Більшість депутатів може відмовитися ратифікувати договір з Росією про створення гуманітарної бази в Республіці Сербській. Виняткові повноваження над усіма гілками влади має Верховний представник ООН у Боснії і Герцеговині (з 2009 р. австрійський дипломат Валентин Інцко), який заради гарантії дотримання Дейтонських угод має право відправляти у відставку будь-якого чиновника. Такий прецедент вже мав місце в 1998 році, коли Верховний представник зняв з посади президента Республіки Сербської ультранаціоналіста Ніколу Поплашена.

Новини за темою

Боснія і Герцеговина вже понад 20 років інкорпорована в євроатлантичну систему безпеки, хоча й не є членом ЄС і НАТО. Ініціативи місцевих сепаратистів впираються в інтереси ЄС і США, які не зацікавлені в ескалації конфлікту. Мілорада Додіка можуть позбавити повноважень, якщо він зайде надто далеко.

Кухалейшвілі Георгій,

політолог-міжнародник

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>