banner banner banner banner

Надбавка 86 копійок і черга безробітних. По кому вдарять проблеми з "карантинною допомогою"

Надбавка 86 копійок і черга безробітних. По кому вдарять проблеми з "карантинною допомогою"
112.ua

Ганна Пєшкова

Журналістка

Понад 60% населення України перебуває за межею бідності, й епідемія коронавірусу тільки погіршила ситуацію. Після запровадження карантинних заходів в уряді презентували план допомоги бізнесу, безробітним і медикам на передовій боротьби з Covid-19.

Але через місяць після анонсу виявилося, що із запуском допомоги є проблеми. Лікарі, наприклад, так і не отримали свої надбавки до 300%. Премія одного з медиків Вінницької області склала 86 копійок, а деякі працівники медустанов і зовсім зіткнулися зі скороченням зарплат. Підприємці ж залишили надії на дешеві кредити.

Чиї очікування не збулися, і чому обіцяна "карантинна допомога" блокується?

 Медики без надбавок

Лікарям з мінімальним окладом обіцяли доплатити майже 11,5 тисяч гривень, медсестрам - близько 10, молодшому персоналу – близько 8. Глава МОЗ Максим Степанов заявив, що абсолютно всі обіцяні 300% були відправлені на області. Але на місцях відгуки протилежні.

"Ми просто сміємося над цими захмарними доплатами. Як отримували по мінімуму, так і отримуємо. У мене півтора окладу, бо медиків не вистачає. Отримала за березень близько 4,5-5 тисяч - це враховуючи надбавки за стаж і категорію", - розповідає медсестра Ніна Лозовська.

"Нікому взагалі ці гроші не прийшли. Замість очікуваних 300% надбавок прийшла гола ставка - всім познімали доплати за сумісництво і заборонили підробіток, бо немає грошей їх виплачувати. Враховуючи ті дані, які ми отримуємо від працівників швидкої допомоги, вони отримають копійки", - каже глава Федерації вільних медичних профспілок Олег Панасенко.

Новини за темою


Деякі медики б'ють на сполох у соцмережах, інші – виходять з протестами на вулиці. Вони кажуть, що припинять роботу, якщо не отримають чесно зароблене. У чому ж причина відсутності надбавок?

У березні надбавки не надходили, тому що зміни до бюджету не було ухвалено. Але і тоді уряд передав на місця майже 1 мільярд гривень. Потім було проведено секвестр бюджету, створено спеціальний Фонд боротьби з коронавірусом. Зокрема, після секвестру урізали фінансування вчителям.

Степанов пропонує нарікати на головлікарів. Він підкреслює, що цільове використання коштів – це їхня відповідальність, як і місцевих органів влади, а також "інших чиновників". Від гендиректора підприємства залежить, чи підвищувати зарплату співробітникам утричі, вдесятеро, або не змінювати її зовсім. Тому лікарям у МОЗ радять звертатися до своїх керівників.

Справа в тому, що виконання наказу МОЗ переклали на плечі місцевих бюджетів, що ще місяць тому викликало серйозні побоювання експертів унаслідок тотального недофінансування регіонів.

"Міністр Степанов дякує за допомогу місцевим радам. Таким чином, влада, окрім відповідальності за комунальне утримання і зарплати, скинула на місця і відповідальність за доплати. Це при тому, що в рамках другого етапу медреформи було виставлено нереальні тарифи, і в регіони стали приходити суми набагато менші, ніж необхідно. Заявляється, що влада з держбюджету фінансує 60% медицини, а насправді це 20%. Тих 9 гривень, які виділено на лікування зуба в дитини, не вистачить навіть на анестезію. Тому лікарні опинилися в істотному мінусі", - пояснює Панасенко.

В обласних радах кажуть, що гроші є, а проблеми бачать у непорозуміннях щодо обсягів надбавок. Багато лікарів чекали надбавки до всього окладу у розмірі 300%, але в реальності гроші нараховують тільки за години, в які медики контактували з хворими.

В обласну інфекційну лікарню Ужгорода дійсно прийшла субвенція, але мінімальна - в 68 тисяч гривень, тобто приблизно по тисячі гривень на лікаря. Краща ситуація в Києві для працівників швидкої, санітарів, де на них додатково виділили майже 11 мільйонів гривень.

"Оскільки в лікарень немає грошей на ці 300%, їм доводиться по максимуму економити і вираховувати аж до хвилини, скільки насправді медики працюють з хворими на коронавірус", - розповідає Ніна Лозовська.

Але деякі медустанови залишилися зовсім без фінансування. Директор Хмельницької інфекційної лікарні Оксана Піддубна розповідає, що лікарня зовсім не одержала гроші від місцевої влади. Не дочекалися фінансування в лікарні і від Нацслужби здоров'я в розмірі 750 тисяч гривень. Тому деяким лікарям за квітень нарахували тільки аванс. А гендиректор Дніпропетровської обласної лікарні Інеса Шевченко на тлі відсутності субвенцій і зовсім оголосила голодування.

Юрій Камельчук, депутат "Слуги народу", розповідає, що гроші, найпевніше, застрягли на рівні облдержадміністрацій через юридичні нюанси. Він підкреслює, що й до коронавірусу були прецеденти, коли в одні міста в області гроші надходили, в інші - ні. За його словами, на окремих округах доводиться спілкуватися з міністром фінансів, щоб не чекати тиждень або два бюрократичних процедур. Камельчук упевнений, що проблему можна виправити в ручному режимі. Із заборгованостями перед шахтарями, наприклад, раніше розбиралися саме так.

Хай там як, у цій історії дуже багато білих плям: як щодо механізму нарахування сум, так і щодо того, коли ж нарешті вони прийдуть у деякі лікарні. Адвокат Ростислав Кравець направив письмовий запит до Міністерства економіки за роз'ясненням ситуації. 

Законодавчі колізії МОЗ

У Мінекономіки Кравцю відповіли, що проект нормативно-правового акта від МОЗ у міністерство взагалі не надходив. Тобто фактично вказівки щодо нарахування 300% надбавок немає.

"Що стосується додаткових до встановлених законодавством доплат до зарплати медикам та іншим співробітникам, безпосередньо задіяним на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу Covid-19, у розмірі 300 відсотків зарплати на період здійснення необхідних заходів, у разі надходження від МОЗ відповідного проекту нормативно-правового акта, Мінекономіки візьме участь у його опрацюванні в установленому законодавством порядку", - зазначили в Мінекономіки на запит адвоката Кравця.

112.ua


Кравець також написав запит про роз'яснення в Міністерство охорони здоров'я, але детального пояснення не дочекався. У міністерстві лише підкреслили, що медичну допомогу надають у відповідності з наказом МОЗ.

112.ua

Втім, це не єдина спроба з'ясувати правду, яка не завершується успіхом.

"Наша профспілка направила запит у Нацслужбу здоров'я про те, як конкретно будуть нараховані ці доплати. Нам прийшла відписка, що цей запит передано до МОЗ. МОЗ, в який ми неодноразово зверталися, так і не надіслав відповідь про те, хто конкретно і як зобов'язаний платити. Отже, гроші вкотре буде вкрадено?" - запитує Олег Панасенко.

Якщо проекту наказу немає, як же в такому випадку нараховуються надбавки? За словами Мінекономіки, відбувається це виходячи з наказу 2003 року "Про умови оплати праці медичних та інших працівників за період роботи з ліквідації епідемії". Він передбачає три тарифні ставки згідно з відпрацьованим часом. Звідси й оплата за погодинну роботу з коронавірусними хворими. Тим же, хто задіяний на інших роботах, виділяють по два оклади.

Про те, що використовувалися старі постанови, говорить і головний лікар Вінницької центральної районної лікарні. За його словами, медики отримали в середньому на тисячу гривень більше.

Найцікавіше, що зміни до наказу МОЗ № 768 не внесли, тому доплата передбачається тільки за березень, а за квітень - ні. Це ще одна колізія. І навіть якщо постанова Кабінету міністрів від 23 березня все-таки набуде чинності, лікарі, найімовірніше, все одно отримають менше, ніж очікували.

З відповіді Мінекономіки стало ясно, що насправді медикам передбачено виплати 200% з урахуванням усіх надбавок. Раніше громадськість запевнили, що цифру в постанові у підсумку було виправлено. Мабуть, цього так і не сталося.

То чому ж необхідні законодавчі зміни досі не можуть виконати, а головлікарям доводиться нараховувати працівникам гроші за старими наказами? Економічний експерт Олег Пендзин упевнений, що в ланцюжку перекидання відповідальності у вигляді "уряд-головні лікарі-обласна влада-головні лікарі" варто все-таки повернутися до першого пункту.

"Перед тим, як буде видано нормативно-правовий акт, треба зібрати візи зацікавлених міністерств, відомств. Але їх отримати не вдається: Мінфін пише зауваження, що грошей на це немає. На папері гроші є у вигляді статті в держбюджеті. Фактичне ж наповнення цієї статті не відповідає дійсності, тобто того, скільки грошей залишається на єдиному казначейському рахунку", - пояснює він.

Новини за темою


Чи дочекаються у підсумку медики законодавчих змін? За словами міністра Степанова – так. Він стверджує, що відомство стежить за всіма випадками невиплат і пропонує постраждалим звертатися за допомогою за телефоном 0-800-505-201. Але Пендзин не поділяє оптимізму міністра, враховуючи наповнення бюджету. Дохідну частину бюджету зменшено у порівнянні з минулим проектом кошторису на 120 мільярдів. Експерт припускає, що фактичні доходи зменшаться ще менше. Якщо в первинному проекті бюджету курс було закладено на рівні 27,2, то тепер це 29,5. Тому прогноз для лікарів песимістичний.

На цьому тлі особливо сумнівно виглядає обіцянка міністра охорони здоров'я вже в поточному році додати до окладів усіх лікарів, які не задіяні в лікуванні коронавірусу, ще 50%.

Рішення важливе, але на здійснення обіцянки знадобиться 11 мільярдів гривень. Де їх знайти в умовах дефіциту держбюджету в 300 мільярдів гривень? Підвищення податкового навантаження – це відхід економіки в тінь, з яким і так активно борються в нашій країні. Окрім того, ми маємо справу лише із закликом МОЗ знову переглянути бюджет. Шанси на це мінімальні. Чому цю пропозицію не озвучували тоді, коли розглядався секвестр? На цьому тлі чітке визначення МОЗ дати збільшення (1 липня) здається дивним.

Останні надії експерти покладають на впровадження страхової медицини. За такої системи фінансування гроші з'являться за рахунок страхових внесків з боку держави, роботодавця та самого пацієнта. За приблизними підрахунками, можна буде виділити 310−330 мільярдів гривень на рік. Але про запуск такої системи в Україні поки не йдеться.

 Знижки з іпотеки і кредити на зарплати

Карантин завдав серйозний удар не тільки по здоров'ю медиків, які працюють з хворими на коронавірус, але і по бізнесу. Зокрема – по сектору нерухомості. Вже після закінчення протиепідемічних заходів деякі об'єкти можуть бути не добудовані. Іпотеку ж в Україні беруть все рідше через високі ставки. У нашій країні рівень проникнення іпотеки вдесятеро нижчий, ніж у Євросоюзі.

Під час карантину влада пішла назустріч українцям, впроваджуючи кредитні канікули. До кінця пандемії громадяни не можуть виконувати свої фінансові зобов'язання, в тому числі і з іпотеки. Але це рішення точкове і не дуже рятує кишеню українця, адже вже після закінчення карантину громадянам доведеться звалити на себе всі накопичені платежі.

Президент у своєму відеозверненні від 27 квітня зобов'язав Нацбанк за два дні розробити і внести законопроект щодо іпотечних позичальників, щоб полегшити їм умови кредитування. Зеленський зажадав знизити ставку з іпотеки до 10%. Окрім того, гарант вимагає також розробити законопроект для бізнесу з мінімальною ставкою для виплати зарплат.

Експерти говорили, що це правильне рішення, яке, як повітря, необхідне великому бізнесу. Побічно воно могло б полегшити проблему безробіття. Фінансові аналітики розраховували, що на такі кредити буде впроваджена нульова ставка.

Гарант припустив, що полегшити умови кредитування можна за рахунок зниження облікової ставки НБУ до 8%. Чим нижча облікова ставка, тобто відсотки, під які Нацбанк видає кредити банкам, тим зазвичай вигідніші для населення кредити та іпотеки і менш прибуткові депозити. У Комітеті монетарної політики Нацбанку говорили, що таке зниження цілком реально.

Проте, ймовірно, що такі карантинні програми, як і надбавки для медиків, у результаті не запрацюють. У відповіді на запит Ростислава Кравця про підсумки підготовки цих законопроектів регулятор підкреслив: банкам потрібно виконувати власні зобов'язання перед вкладниками і кредиторами.

112.ua

Грубо кажучи, Нацбанк відмовився розробляти законопроекти для підтримки бізнесу та населення, здешевити іпотеку і полегшувати виплати зарплат. Як аргумент у НБУ наводять статтю 53 "Про банки і банківську діяльність", згідно з якою банкам забороняється встановлювати процентні ставки та комісійні винагороди нижче собівартості банківських послуг. Пільгові ж кредити можуть спричинити банкам збитки.

У Нацбанку нагадують, що є програма "Доступні кредити 5-7-9", яку розширили на рефінансування чинних заборгованостей та покриття поточних витрат. 

Йдеться про мікро- і мале підприємництво.

"Мінфін сказав, що порадився з НБУ, і вони вирішили, що банкам без прибутку ну ніяк не можна, тому послали Верховну Раду і президента куди подалі і запропонували брати і далі кредити, а не звільняти іпотечних позичальників від сплати відсотків на цей період", - пише на сторінці в соцмережі Ростислав Кравець.

Якщо ж говорити про програму "5-7-9", то вона і раніше ледве виконувалася. Для отримання позики підприємцю потрібно було внести грошову заставу в розмірі від 20% до 30%. Зараз впроваджується програма теж зі скрипом.

"Відразу було зрозуміло, що ніякі кредитні програми працювати не будуть. Припустимо, банк погодився взяти заставу і дав кредит на всю суму, виставивши процентну ставку, скажімо, 18% річних. Різницю до 5% мала б погасити держава. Але якщо у держави немає грошей, то з позичальника спишуть 18%, і держава буде йому винна. Знаючи цю ситуацію, і банки, і позичальники йдуть на таке кредитування погано", - підкреслює Пендзин.

Експерт додає: описана ним ситуація цілком реальна, бо на здешевлення відсоткових ставок гроші йдуть у ручному режимі. Після фінансування за захищеними статтями залишається невелика сума на казначейському рахунку, яка розподіляється у порядку черги на різні регіони. На малий і середній бізнес грошей залишається максимум 10-15%.

Виплати з безробіття і ціни на продукти

У Кабміні також обіцяли підтримати тих, кого звільнили під час карантину. Виплати з безробіття тепер починаються з першого дня постановки на облік на біржі праці, а не з восьмого. Окрім того, статус безробітного доступний навіть тим, хто звільнився за власним бажанням. Мінімальну суму виплат збільшили до 1 тисячі гривень на місяць. Але головна новація – для тих, хто підписав заяви на відпустки за свій рахунок. Планувалося, що такі українці зможуть претендувати на нову допомогу – виплати з часткового безробіття.

Але в реальності постраждалі від підписання таких відпускних на ці виплати розраховувати не можуть. Звертатися за ними в центр зайнятості може тільки сам роботодавець. Ба більше, компаніям треба доводити, що робочий час було скорочено саме через виконання заходів, передбачених карантином. При падінні обсягів виплати не надають. Тому, в першу чергу, часткове безробіття – варіант для співробітників портів, авіакомпаній. І то, максимум вони можуть отримати лише з мінімальної зарплати.

Підприємці також розповідають, що відкрити свою справу через центр зайнятості тепер набагато складніше.

"Ще до карантину в Центрі зайнятості мені пропонували профінансувати запуск моєї справи. На ці цілі раніше було цілком реально отримати 50-70 тисяч гривень. Але мені повідомили, що зараз усі гроші йдуть на виплати безробітним через коронавірус. Тоді я вирішив, що карантин – хороший привід перепрофілюватися. Але в реальності потрапити на перенавчання важко. Фінансування на освітні програми скоротили в 8-9 разів", - каже Олексій.

Та й у цілому програмами центру зайнятості користуються не так активно, як передбачалося. В центрі 5 квітня повідомили, що безробітними зареєстровані 166 тисяч осіб. Ця цифра здається значною, але в перерахунку на кількість осіб працездатного віку в країні вона не така суттєва. На облік за півтора місяця карантину стала лише кожна 160-та працездатна людина в країні.

Насправді ж карантин зробив безробітними набагато більшу кількість громадян, вважають експерти. В інвесткомпанії Dragon Capital стверджують, що за підсумками квітня безробітним став кожен сьомий. Припинили функціонувати близько 3,4 мільйона робочих місць. Розрахунки Торгово-промислової палати станом на 22 квітня набагато скромніші, але все одно лякають: під час карантину роботу втратили 1 мільйон 300 тисяч осіб. Тому допомогу отримують далеко не всі ті, хто її потребує.

Новини за темою

Є ризик, що в подальшому і ті виплати, які є на сьогоднішній момент, виявляться під загрозою. Грошей Фонду соцстрахування може не вистачити, оскільки він наповнюється за рахунок ЄСВ. На карантині ж податкові надходження істотно скоротилися. Держава направила до фонду 6 мільярдів гривень. Але чи вистачить такого фінансування – незрозуміло, враховуючи, що в травні-червні кількість безробітних буде продовжувати зростати.

У Мінсоцполітики тільки посилили навантаження на фонд, запустивши і виплати прожиткових мінімумів на дітей фізособам-підприємцям 1-ї і 2-ї груп, які залишилися без роботи. Зеленський анонсував допомогу 300 тисячам сімей, але в підсумку в уряді назвали скромнішу цифру - 100 тисяч. Окрім того, одержувачів обмежили – на виплату не зможуть розраховувати учасники програми "Муніципальна няня".

У цілому ж тисяча гривень не дуже рятує кишеню безробітного українця, який звернувся за допомогою. В умовах скорочення доходів населення актуальне також питання цін на продукти харчування. На тлі паніки через карантин і тривалого закриття ринків вартість низки продуктів зросла.

Економісти пропонували визначити 25-30 товарів, на які діяло б лише мінімальне оподаткування. Але на такі заходи в уряді не пішли: впроваджено лише моніторинг цін. Супермаркети мають звітувати про підвищення цін у Держспоживслужбі. У підсумку моніторинг показав вкрай позитивну ситуацію: в країні продукти дешевшають. Принаймні, про це звітують в Мінекономіки в офіційному запиті на інформацію.

112.ua

Мінекономіки направив на розгляд Кабміну постанову про державне регулювання цін 48 товарів високої соціальної значущості. Економісти сумніваються, що його варто чекати на тлі таких результатів моніторингу. Тому навряд чи карантинної допомоги варто чекати в частині ціноутворення на продукти.

На жаль, найважливіша програма допомоги населенню під час карантинних заходів профанується на найвищому рівні. Ми спостерігаємо тотальне "переведення стрілок" і посилання на законодавчі колізії. Чи є безсистемність дій влади умисною, чи це банальна злочинна недбалість – вирішувати українцям. Головне - відповідальність за невиконані обіцянки знову ніхто не понесе.

Анна Пєшкова

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>