На фінішній прямій: Як провели виборчу кампанію кандидати в президенти

На фінішній прямій: Як провели виборчу кампанію кандидати в президенти
112.ua

Наталія Лебідь

Журналіст

Організацію соцопитувань зазвичай припиняють за два тижні до виборів, тож КМІС, Центр Разумкова та група "Рейтинг" вклалися у дедлайн, провівши останні заміри електоральних настроїв з 5 по 14 березня. Згідно із даними дослідження, Володимир Зеленський має підтримку 27,7% респондентів, які планують взяти участь у голосуванні і визначились зі своїм вибором. За друге місце змагаються Юлія Тимошенко (16,6%) та Петро Порошенко (16,4%).

Новини за темою

Що стосується другого туру, то в разі виходу до нього Володимира Зеленського, цей кандидат перемагає обох гіпотетичних суперників. У парі з Порошенком він лідирує з результатом 39% проти 18%, у парі з Тимошенко – 34% проти 21%. Якщо на ринзі опиняться Юлія Володимирівна та Петро Олексійович, то останній перемагає із рахунком 26% проти 19%. Такими є результати найсвіжішого соцопитування, автори котрого, втім, зазначають: 22,3% серед тих, хто піде на вибори, досі не визначились щодо кандидата. Кому перейдуть їхні голоси – наразі невідомо. А від них багато чого залежить.

Але хай там що, а проміжні підсумки виборчої кампанії можна підбити вже зараз. Ми запропонували експертам оцінити найбільш та найменш вдалу стратегію і тактику учасників перегонів. Втім, як зауважив один із наших співрозмовників: "Що тут довго оцінювати? Ті, хто опинився в першій трійці, ті й мали найкращу кампанію, а ті, хто знаходиться серед аутсайдерів, відповідно із завданням не впоралися". Однак не все так просто, бо лідер рейтингу Володимир Зеленський провів, власне, кампанію без кампанії – із цим погоджується більшість експертів.

Разом із ними ми розбиралися, чому так сталося, що той, хто доклав найменше зусиль, отримав найкращий результат. Загалом до розмови зі 112.ua долучилися заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов, керівник центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортнік, засновник аналітичного центру "Інститут Горшеніна" Кость Бондаренко та голова Асоціації політичних наук Дмитро Сінченко.

"Зеленський – червона картка в старій засаленій колоді"

Безперечно, увага всіх оглядачів прикута передусім до феномена Володимира Зеленського. Жодна українська виборча кампанія не знала такого стрімкого злету кандидата, який заявив про балотування за три місяці до першого туру. В чому секрет успіху Зеленського? "Для цього склалися об’єктивні передумови, які полягали, зокрема, у тому, що виборці розчарувалися в лідерах. Хоча, власне, головною фішкою Зеленського є якраз відсутність кампанії як такої, відсутність конкретних меседжів. Він грав на певному іміджі, на протистоянні усталеному політикуму", – говорить Богдан Петренко.

Думку Петренка в чомусь поділяє і Вадим Карасьов: "Вдало і грамотно кампанію провів Зеленський – у цифровому форматі. Протягом всієї кампанії він так повністю і не розвіртуалізувався, що багатьох ставило в глухий кут. Таким чином він зберіг лідерство", – говорить він. І додає: "Ми живемо в цифровій культурі. Не було б інтернету, "Фейсбуку", "Ютубу", то не було би, можливо, й кандидата Зеленського. Нова цифрова реальність диктує нові методи ведення кампанії, які багатьох кандидатів застукали зненацька. Матеріальність політики змінюється. Трамп виграв на "Твіттері", а Зеленський виграв на уникненні виборців, дебатів і на тому, що проводив свою цифрову кампанію. Він – цифровий кандидат, та головне, аби він не став цифровим президентом та головнокомандувачем. Це було би вже занадто. Адже війна в нас триває в реальності".

Фото з відкритих джерел

Карасьов озвучує слушні міркування щодо того, що світ довкола змінюється стрімкіше, аніж український політикум та його традиційне мислення. До ще більш яскравих метафор вдається Андрій Золотарьов: "Зеленський – це червона картка в цій старій засаленій, безкінечно тасованій колоді. Ті методи, які ще десять років тому мали ефект, зараз працюють гірше і помітно відстають. Надто серйозні трансформації відбулися у соціумі. Згадаймо, що Україна на сьогодні – найбільш бідна та корумпована держава Європи. А нинішні політики сформувалися в умовах стабільної пострадянської України. Вони схожі на Вінні-Пуха, який лізе за медом до "неправильних бджіл". Вони не звикли до реалій у найбіднішій країні Європи. І з Зеленським ми вступаємо в епоху глобальних змін політичного ландшафту країни".

Новини за темою

Щоправда, додає Золотарьов, є один нюанс. Наразі невідомо, як Зеленський "вирішить проблему мобілізованості свого електорату, бо вона відстає від мобілізованості Тимошенко і Порошенка". Якщо це йому вдасться, то "це буде вперше, коли така недорога кампанія (менше 10 мільйонів доларів – смішні гроші, бо деякі на округи витрачають співставні суми) стала настільки успішною", – зауважує він.

Але справа не в грошах. А в тому, чи дійсно увесь нинішній протестний електорат – тобто виборець Зеленського, котрому набридли старі "Вінні-Пухи" і який використовує прізвище свого кандидата, по суті, замість графи "проти всіх" – організованими колонами рушить на виборчі дільниці, аби проголосувати за свого обранця. Якщо цього з якоїсь причини не станеться, то великі шанси на перемогу здобуває нинішній президент Петро Порошенко. Його, до речі, також хвалять за вдалу кампанію.

Порошенко-енерджайзер "паше й налягає на кампанію"

Хвалить, зокрема, Богдан Петренко: "Якщо говорити про класичну виборчу кампанію, то найуспішнішою вона була у президента". Експерту подобається, як очільник держави просував три базові складові своєї політичної ідентичності – армія, мова, віра… Щоправда, колега Петренка Руслан Бортнік вважає візуалізацію цих складових у вигляді білбордів надмірною. "Білборди працюють тільки на тих, у кого низька впізнаваність. Ставити їх президенту було не надто ефективним кроком. Креативити на білбордах намагався Зеленський і ще, мабуть, Шевченко – той, котрий шукав дружину, але у нього це було схоже на тролінг кампанії. У решти білборди були стандартними".

Загалом білборди – це не помилка кампанії, а просто невмотивоване витрачання грошей. Зате Порошенку дуже добре вдалося інше: спілкування з виборцями. "Тут президент попереду. Величезне навантаження, навіть не знаю, на чому він тримається, як вистачає сил і здоров’я", – говорить Бортнік. Він же відзначає: "Загалом "у народ" ходило лише з десяток кандидатів, і це стало тим маркером, який відрізняв справжніх кандидатів від технічних".

До речі, Бортнік вважає, що Зеленський уникав прямих контактів з електоратом не тому, що такою була глибинна стратегія його політтехнологів, а тому, що кандидат просто не спроможний до спілкування face to face. "В усуненні від кампанії – слабкість Зеленського. Щоб не програвати в очах виборця на тлі зубастіших та професійніших політиків, він вимушений уникати спілкування. Якби він мав відповідні комунікаційні навички, то виграв би вибори в один тур", – переконаний експерт. 

Адміністрація Президента України

"З точки зору технологічної, найкраща кампанія була у президента. Можливо, що вона й найдорожча. У нього були й агітатори, котрі ходили від дверей до дверей, і наметова кампанія, й опитування, і продумана зовнішня реклама – кожна дія на посаді президента ілюструвалася візуально", – коментує Дмитро Сінченко. А Кость Бондаренко додає: "Найвдаліша кампанія – у Порошенка. Ніхто так не боровся за владу з колишніх президентів".

Відповідаючи на питання, навіщо в штабі Порошенка використали один зі слоганів Путіна, Андрій Золотарьов зазначає таке. "Знаючи Гриніва та Медведєва, можу сказати, що вони професіонали і аж ніяк не ідіоти, щоб просто так пропустити копіпаст креативників. Гадаю, на це пішли свідомо. Щоб показати, що ми не озираємося на подібні нюанси, просуваємо сильного лідера, що "кандидатів багато – президент один", і до всього цього – римський профіль Петра Олексійовича…"

Хоча, веде далі Золотарьов, "мені ця спроба видається невдалою. Їхній замисел не був сприйнятий, і кампанія Порошенка спіткнулася. Томос-тур також виявився невдалою затією, на це ще й наклався флешмоб "Навіщо президент переслідує журналіста?" (мається на увазі переслідування Анатолія Шарія), потім – Свинарчук-гейт, і все, кампанія спіткнулася. За оптимістичними прогнозами, Порошенко вперся у стелю 17-18%, – говорить політолог. - За моїми спостереженнями, це вперше з 1999 року президент так паше, так налягає на кампанію…"

Тимошенко "зарано почала" і встигла всім набриднути

Новини за темою

Втім, "налягає на кампанію" не один лише Петро Олексійович. Не менше "паше" і його опонентка Юлія Володимирівна. Причому зі своєю активністю вона навіть переборщила. Так принаймні вважає Дмитро Сінченко. "У Тимошенко вийшло гірше (ніж у Порошенка), бо вона шукала свого виборця протягом всієї кампанії. Почала з "Нового курсу", непритаманного "Батьківщині", потім зійшла на популістичні гасла щодо тарифів – цим вона активізувала свого традиційного виборця, але втратила того, кого здобула "Новим курсом". Плюс вона зарано почала – вона своєю кампанією виборця вже втомила".

Із такою точкою зору не погоджується Вадим Карасьов. "У Тимошенко все минуло рівно. Я б не сказав, що кампанія завалена. Якби не було Зеленського, вона гарантовано вийшла би у другий тур". Але "якби" не рахується, і тепер у Тимошенко серйозні проблеми.

"Дехто вважає, що невдалу кампанію провела Юлія Тимошенко, – вступає у дискусію Андрій Золотарьов. – Але я б не був настільки категоричним, бо на фініші вона часто показує кращий результат, аніж той, котрий їй пророкували прогнозисти. Так, у неї були проблеми, але, вочевидь, проведено роботу над помилками, й останнім часом з’явилася певна позитивна динаміка. КМІС наводить інші цифри, але ті соціологи, з якими я спілкуюся, підтверджують – на півдні та сході її симпатики пожвавішали".

Facebook "Батькивщины"

Кость Бондаренко (до речі, єдиний з опитаних експертів, хто називає кампанію Зеленського "скромною") вважає, що лідерка "Батьківщини" якраз виступила "яскраво".

А от Дмитро Сінченко натомість акцентує на іншому: він говорить про те, що якою б вдалою не була кампанія претендента на булаву, його успіх у соціологічному вимірі нічого не означає, якщо кандидат не здатен захистити свій результат. Тільки не в українських умовах, акцентує він. Про це Сінченко говорить у контексті успіху Володимира Зеленського: "Я навіть не уявляю, як він захищатиме результати голосування, не маючи структури, спостерігачів, членів виборчих комісій, словом, усього циклу захисту. Так навіть із найвищим рейтингом можна програти", – стверджує він.

З цієї точки зору Порошенку та Тимошенко, які давно вже подбали про "весь цикл захисту", буде, безумовно, простіше. Але як справи в інших кандидатів? Адже за президентство змагається не тільки згадана вище трійка.

"Це не та кампанія, котра запам’ятається яскравістю"

З Андрієм Садовим та його "Самопоміччю" ситуація цікава. Про це говорить Золотарьов: "Для Садового знятися на користь Гриценка – нормальний логічний хід. Не піти на вибори він не міг, бо в нього "Самопоміч" знаходиться в зоні лиха, вона дрейфує до львівського регіонального гетто і до перетворення на квазірегіональну партію. Політична сила, котра дуже вдало виступила в 2014-му, скотилася нижче 5%. Садовому треба було підняти прапор, тому він не міг не ув’язатися в боротьбу. Але показати низький результат (а він був прогнозовано низьким), Садовий теж не міг. Тому зробив цілком логічний хід – у цій ситуації це краще, аніж прийти до фінішу з 2%. Думаю, перед його зняттям велися перемовини з Гриценком стосовно осені. На парламентські вибори вони можуть піти разом, за що Гриценко зараз отримує підтримку Львівщини".

Радіо Свобода Україна

Приблизно те саме засвідчує і Вадим Карасьов: "От у кого й справді провал – так це в Садового. Тому він був змушений підтримати Гриценка, щоб не демонструвати аж такий очевидний програш за результатами першого туру. Садовий просто підстрахувався". Водночас, додає він, самому Гриценку це не надто допомогло: "Він міг би набагато краще провести кампанію, якби з самого початку об’єднався із Садовим. Так Гриценко набрав би рейтингові бонуси, котрі дали б йому шанси на другий тур".

За очевидні промахи Гриценка критикує і Дмитро Сінченко. "У програмі, яку він презентував, кожен рядок починався словами "не буде". Це все, що запам’ятовується після прочитання. Не знаю, хто це готував, але це його карма – перший непрохідний, нічого "не буде…" В цілому ж "зняття Садового на користь Гриценка – це не креатив, а технологія. На сьогодні від зняття виграв тільки Сергій Кривонос, який відмовився від участі у виборах і відразу отримав посаду (заступника секретаря РНБО). Загалом Гриценко мав добрі стартові позиції, але ними не скористався", – резюмує Богдан Петренко. 

Експерти відзначають "цікаву кампанію в Ігоря Смешка". "Був яскравий старт, але окрім старту, все йшло рівно та непомітно, хоча спочатку він змусив про себе говорити", – відзначає Кость Бондаренко. Хвалить його і Карасьов: "Вдало провів кампанію Смешко – відповів на потребу в нових обличчях". Натомість "малозрозумілим" він називає похід на вибори Валентина Наливайченка та Сергія Тарути. Що стосується Олега Ляшка, то тут Вадим Карасьов переконаний: він мав приціл на парламентську кампанію і своєї мети досяг – на осінь він має "добрий заділ" і непоганий "резерв".

У цілому ж, говорячи словами Костя Бондаренка, "це не та кампанія, котра запам’ятається яскравістю". Одначе ще не вечір, і поки що ніхто не уявляє, яка "яскравість" може чекати країну після першого туру. Хоча, з іншого боку, вся трійка лідерів майже присягнула у тому, що в жодному разі не стане влаштовувати ексцеси та скликати черговий Майдан, щоб відстояти свою перемогу. Хотілось би вірити, що саме так все і буде.

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>