Митом по металу: Як торгові бар'єри Трампа зіпсують життя українським металургам

Розв'язана президентом США Дональдом Трампом торгова війна матиме найсерйозніші наслідки для української металургії, близько 80% виробництва якої орієнтовані на експорт. Крім втрати прибуткового американського ринку, українські виробники ризикують отримати проблеми і на інших традиційних ринках збуту. Експерти не виключають, що тепер слідом за США й інші країни можуть почати захищати свої ринки, вдаючись до протекціоністських заходів

Митом по металу: Як торгові бар'єри Трампа зіпсують життя українським металургам

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Розв'язана президентом США Дональдом Трампом торгова війна матиме найсерйозніші наслідки для української металургії, близько 80% виробництва якої орієнтовані на експорт. Крім втрати прибуткового американського ринку, українські виробники ризикують отримати проблеми і на інших традиційних ринках збуту. Експерти не виключають, що тепер слідом за США й інші країни можуть почати захищати свої ринки, вдаючись до протекціоністських заходів

Навіщо Трампу мита?

Указ про введення анонсованих ще на початку березня мит на імпорт сталі й алюмінію в розмірі 25% і 10% відповідно президент США Дональд Трамп підписав 8 березня. Документ набирає чинності через 15 днів після підписання (23 березня). У повідомленні Білого дому йдеться, що мита стали підсумком розслідувань в рамках Section 232, норми в законодавстві США, що дозволяє вводити будь-які обмеження на імпорт, якщо він становить загрозу національній безпеці країни.

В адміністрації Трампа не приховували, що мита мають "заслонний" характер і запроваджуються з метою зменшення імпорту сталі й алюмінію до обсягу, який "дозволить американській металургійній галузі досягти стабільних показників рентабельності".

У компанії Wood Mackenzie підрахували, що після введення в дію мит загальний обсяг імпорту, зокрема сталі в США, може скоротитися на 18 млн т на рік (зараз імпорт складає більш ніж 35 млн. т), повідомило агентство Reuters. На імпорт сталі у США припадає близько 30% споживання (основний постачальник – Євросоюз), значущі частки також у Бразилії та Росії. В постачанні алюмінію, на імпорт якого припадає близько 80% споживання, основний постачальник – Канада, на яку дія мит Трампа не поширюється. Близько 20% від загальних імпортних поставок алюмінію ділять між собою Китай, Росія та ОАЕ.

Зазначимо, що в США рішення Трампа було сприйнято неоднозначно. "Американські металурги повинні були б схвально прийняти рішення Білого дому, яке в перспективі повинно дозволити їм наростити обсяги виробництва, але компанії, які використовують метал у будівництві та для виробництва конструкцій з нього, постраждають, бо після введення мит зіткнуться з неминучим підвищенням цін, яке вони, швидше за все, перекладуть на плечі споживачів", - пише агентство Bloomberg. Рішення викликало протести серед американських машинобудівників, багато з яких вже попередили, що в разі зростання цін на метал будуть змушені підвищувати ціни, що ляже на плечі споживачів, пише Politico. Президент Американської асоціації автомобільних дилерів Коді Ласк у коментарі виданню також спрогнозував зростання цін на вироблені в США автомобілі. Про можливе підвищення цін попередили навіть виробники алюмінієвих банок для пива і супу.

Великі представники аграрного бізнесу заявили, що серйозно стурбовані можливими заходами, які можуть бути введені відносно їхньої продукції країнами, підприємства яких постраждають від введення мита. І їхні побоювання зовсім не безпідставні. Ще минулого тижня, коли Трамп тільки анонсував введення мит, Євросоюз пригрозив введенням відповідних заходів щодо американського віскі, джинсів і мотоциклів. З остаточним рішенням щодо можливих кроків у відповідь ЄС поки не визначився. Після зустрічі з американським торговим представником Робертом Лайтхайзерлом відповідальна за зовнішню торгівлю в ЄС Сесілія Мальмстрем повідомила про відсутність рішень і намір продовжувати консультації.

Трамп не стільки прагне завоювати симпатії американських виробників, скільки планує використовувати мита як інструмент для торгу з зовнішніми партнерами. "Схоже, що введення мит було потрібно Трампу, щоб домогтися вигідних умов для американської продукції в інших країнах. Він прекрасно розуміє, що США – найбільш привабливий ринок збуту і інші країни можуть на багато погодитися, щоб не втратити на ньому позиції", - говорить незалежний експерт Олександр Рябченко. За його словами, слід очікувати на продовження переговорів з Європою, а також з іншими країнами: "Умови будуть виставлятися в першу чергу партнерам, ринки яких становлять для США стратегічне значення і важливість".

Трамп особливо і не приховує своїх справжніх намірів. Під час візиту в Пенсильванію минулої суботи він закликав Євросоюз скасувати мита на ввезення американських автомобілів. "Відкрийте бар'єри і зніміть тарифи. Якщо ви цього не зробите, ми введемо мита для Mercedes-Benz і BMW", - пригрозив Трамп.

"Кроки, до яких вдається Трамп, є реалізацією його передвиборчих обіцянок, головною з яких було повернути до США великі промислові виробництва", - зазначив провідний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев.

У той же час експерти попереджають, що, зважившись йти ва-банк, Трамп може одержати й прямо протилежний ефект. Компанії, що працюють у США, у зв'язку з загрозою скорочення маржі можуть заморозити інвестиції і почати скорочувати співробітників, пише Bloomberg. Приміром, Китай може передати заплановані з США великі контракти іншим країнам, зокрема, вирішити купувати літаки у Канади, а не у американських виробників, пише агентство. "Йому (Дональду Трампу) ніхто нічим не зобов'язаний, тому для партнерів немає нічого простіше, ніж ввести відповідні заходи", - зазначив головний радник Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Білл Рейнч.

Зазначимо, Hyundai Motor Co, один з найбільших виробників автомобілів Південної Кореї (у списку країн, які можуть найбільше постраждати від введення мит), вже заявив, що може переглянути плани виробництва машин на своєму підприємстві в Америці.

Найбільше в результаті введення мита на ввезення алюмінію і сталі в США постраждають європейські виробники сталі, пише рейтингове агентство Moody's. Щорічно вони постачають до США близько 5 млн т сталі (загальний обсяг імпорту в США понад 35 млн т). Найбільший виробник сталі в Європі компанія Eurofer вже назвала рішення США про введення мит "таким, що завдає шкоди, і непродуктивним як для економіки ЄС, так і США". Німецька асоціація сталеварів заявила, що своїм рішенням Трамп порушив правила Всесвітньої торгової організації ,і закликала ЄС негайно розпочати процес для задіяння інструментів СОТ з метою усунення торгівельних бар'єрів. Зазначимо, що Японія і Південна Корея також вже пригрозили зверненням до СОТ.

Рішення Трампа торкнулося і гірничодобувних компаній, які виробляють боксити та залізну руду, що використовуються у виробництві алюмінію. Голова Міжнародної асоціації гірничодобувної і металургійної індустрії (ICMM) Том Батлер заявив, що з цієї причини найбільш болісно рішення позначиться на найбідніших країнах, економічний розвиток яких в результаті сповільниться. Серед постраждалих можуть виявитися країни Південної Африки, пише агентство Reuters.

Як мита торкнуться України?

США – не головний ринок збуту для української металургійної галузі, близько 80% продукції якої припадає на експорт. З України до США експортується плаский та сортовий прокат, трубна продукція, напівфабрикати із сталі. За даними МЕРТ, в США з України було поставлено української металопродукції на 119,6 млн дол. у 2015 році, 89,7 млн дол. в 2016 році, 175,6 млн дол. у 2017 році.

При цьому алюміній Україна в США не постачає. Він не виробляється в країні з 2012 року, відтоді як припинив роботу "Запорізький алюмінієвий комбінат", що належав російському холдингу "Російський алюміній".

Хоча при введенні мит Україна не була головною метою щодо тиску в обмін на якісь поступки для Трампа, такий крок США відгукнеться українським металургам. "Це загороджувальні мита, і вони роблять нерентабельними постачання української металопродукції на американський ринок", - сказав 112.ua президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" Олександр Каленков.

Найбільше від введення мит постраждають українські компанії "Метінвест" і "Інтерпайп", прогнозує експерт.

Меншою мірою постраждає "Арселор Міттал Кривий Ріг", материнська компанія якої – Arcelor Mittal – володіє виробничими потужностями в США і будує завод в Мексиці, вважають експерти. Вплив мита на компанії, які мають виробничі потужності в США, буде змішаним, говориться в повідомленні агентства Moody's. Зазначимо, що фінська сталеливарна компанія Finland's Outokumpu, яка має виробничі потужності в США і Мексиці (не потрапляє під дію мит), повідомила, що для неї ефект від американських протекціоністських заходів навіть може бути в якійсь мірі і позитивним: на тлі повідомлень з Америки акції компанії навіть додали в ціні.

Крім Arcelor, жоден український виробник не має потужностей у США. Їх мала група Evraz, але вона нещодавно продала свої українські активи групи DCH Олександра Ярославського.

Таким чином, в Україні питання мит безпосередньо зачіпає інтереси тільки сталеварів. У той же час їх ринкову частку на американському ринку не можна назвати значною. "У США Україна за 2017 рік поставила 1,3 млн т чавуну і 200 тис. т прокату. Якщо з прокату, то це десь 1,3% від загального обсягу виробництва в країні. Ми заробляємо на американському ринку, але це не йде ні в яке порівняння з обсягами реалізації на американському ринку, які мають країни ЄС", - сказав Олександр Каленков.

Найбільша загроза від введення мит полягає навіть не у втраті американського ринку для України, а головним чином у тому, як зміниться ситуація на ринках усіх країн в результаті прийнятого Трампом рішення. "Незважаючи на те, що Україна постачає безпосередньо в США не так багато прокату, введення мита може мати дуже далекосяжні наслідки для нашої країни. Мита зачіпають ринки країн, які є для українських виробників експортними", - говорить президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром". За його словами, рішення Дональда Трампа відкрило скриньку Пандори. "Ми реально побоюємося, що слідом за США багато країн почнуть вдаватися до протекціоністських заходів і витісняти імпорт", - сказав Каленков.

Тільки на ринки ЄС, який найбільше постраждає від введення американських мит, в минулому році приходилося близько 32% експорту українського металу. Якщо до цього додати ще й Туреччину та інші країни Європи, то це майже половина обсягів збуту української сталі – 46%, повідомили 112.ua в об'єднанні підприємств "Укрметалургпром". "Ми побоюємося, що країни після введення мит будуть більше продукції направляти на внутрішній ринок або постачати на ринки, на які також традиційно поставляє продукцію Україна – на Близький Схід, Північну Африку", - сказав Каленков. "Один з наших традиційних партнерів – Туреччина – поставляє в США близько 15% своєї металопродукції. Вони також, мабуть, будуть намагатися частину продукції переорієнтувати на внутрішній ринок, а ще частину на ринки, які є традиційними і для збуту української продукції. Очевидно, що з урахуванням сотень мільйонів тонн надлишкових виробничих потужностей, які є в металургійній галузі країн, конкуренція дуже сильно загостриться", - говорить Каленков.

Ще одним негативним аспектом введення мит є те, що вони можуть виявитися на руку найбільшим російським виробникам, які, на відміну від українських, мають власні виробничі потужності в США. Саме вони можуть зайняти нішу, що звільнилася після відходу з американського ринку українських сталеварів, кажуть експерти. Виробничими потужностями в США володіють Evraz, НЛМК і ТМК. Про те, що мита можуть виявитися на руку, писала і російська газета "КоммерсантЪ".

Зрозуміло, це відбудеться у випадку, якщо російські компанії знайдуть альтернативну і недорогу можливість завантажити потужності своїх американських підприємств. До останнього часу вони постачали на них сляби (литі заготовки, які використовуються для виготовлення готової продукції, зокрема, листового прокату) з Росії.

Чому це небезпечно для України?

Металургійна галузь має стратегічне значення і є критично важливою для української економіки. В українській промисловості ГМК все ще посідає вагоме місце, на нього припадає близько третини промислового виробництва. До того ж не можна скидати з рахунків економічний ефект ГМК, який величезний. Крім безпосередньо виробництва, практично половина усіх вантажів, які перевозить тільки залізниця, це знову ж вантажі ГМК. 45-50% всього, що перевалюється в українських портах, – це продукція ГМК. Тільки на поставки продукції ГМК (з залізорудною сировиною) припадає близько 28% від усього українського експорту, підкреслив Олександр Каленков.

У той же час стан справ в українській металургії і до введення мит складно було назвати приємним. В останні два роки цінова кон'юнктура на світовому ринку сприятлива для збільшення обсягів експорту. Після падіння, що спостерігалося в 2014-2015 рр. (ціни були на мінімальних показниках) за останні 13-15 років, ціни відіграли на підвищення. Однак, незважаючи на це, Україна виробила за 2017 рік 21 млн т сталі – це найменший обсяг з моменту здобуття Україною незалежності, сказав 112.ua президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром".

В рейтингу Світової асоціації виробників сталі (Worldsteel) у січні 2018 року Україна посідала десяте місце серед 67 країн-виробників сталі. Відзначимо, що в кращі часи наша країна займала сьоме місце в світі за обсягами виробництва сталі і третє – з експорту металу.

На думку Олександра Каленкова, ситуація в галузі ускладнилася у зв'язку з загостренням конкуренції, а також з потрясіннями, які сталися через блокаду Донбасу. "Ми втратили частину активів, які, залишаючись на непідконтрольній території, були зареєстровані в Україні і платили податки в бюджет країни. Крім того, Україна втратила можливість постачати вугілля з шахт, що залишилися на тимчасово окупованій території. Коксівне вугілля, який везеться зараз з-за кордону, набагато дорожче – мінімум на 30-50 дол. на тонні. В результаті цих явищ і перебудови логістики, як наслідків цих дій, Україна, за нашими оцінками, виробила близько 2 млн т металопродукції менше, ніж могла б. А це означає, що ми не дорахувалися мільярдів доларів валютних надходжень", - сказав Олександр Каленков.

Україну Трамп теж шантажуватиме?

Українська влада відреагувала на введення мит у США практично моментально. Вже на наступний день після підписання Трампом указу про їх запровадження заступник міністра економічного розвитку Наталія Микольська написала на сторінці в Facebook, що український уряд застосовує всі заходи, щоб продукцію з України було виведено з-під дії введених США протекціоністських заходів. Вона написала, що уряд перебуває у постійному діалозі з урядом США і працює з українськими виробниками.

12 березня у МЕРТ відбулася закрита нарада за участю першого віце-прем'єр-міністра, міністра економічного розвитку Степана Кубіва та представниками металургійної галузі, присвячена питанню необхідності домогтися послаблень для української металопродукції. Детально розповісти про пропозиції української сторони в прес-службі МЕРТ відмовилися.

"За останні два тижні в Мінекономіки пройшли дві наради – одна на минулому тижні, одна була ось днями, за участю віце-прем'єр-міністра і міністра економічного розвитку Степана Кубіва і заступника міністра економічного розвитку Наталії Микольської. Вони дуже своєчасно включилися в процес", - розповів 112.ua Олександр Каленков, який також брав участь в нарадах.

Президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром" не розповів 112.ua, про що саме йшлося на нарадах і на які поступки готова піти Україна заради скасування мит. "Процес іде, будуть двосторонні зустрічі, але забігати вперед і коментувати не хочеться. Можу тільки повторити ті тези, які вже озвучував Степан Кубів. Ми з США є партнерами, ми зацікавлені у безпечному економічному розвитку США. Тим більше, що частка України на ринку металопродукції настільки незначна, що ми не можемо серйозно вплинути на ситуацію, не кажучи вже про заподіяння шкоди американським металургійним компаніям. Якщо ж брати баланс між експортом української продукції в США та імпортом американської продукції в Україну, сальдо буде на користь США. Ми купуємо більше, ніж продаємо. Якщо окремо розглядати тільки товари гірничо-металургійного комплексу, в тому числі коксівне вугілля, то цей дисбаланс на користь США. Тому чим менше обмежуючих заходів, тим більше можливостей, щоб виграли і США, і Україна, причому США навіть більшою мірою". – сказав Каленков, додавши, що ймовірність позитивного для України вирішення цього спору не дуже велика.

Як відомо, введення мит на сталь і алюміній також не торкнулися Канади і Мексики, які були визнані "особливим випадком". При цьому в повідомленні Білого дому про введення мит також було сказано про те, що президент США відкритий для дискусій і з представниками інших країн. Крім того, він залишає за собою право змінювати тарифи і для інших країн, з якими, зокрема, будуть знайдені альтернативні шляхи вирішення проблеми загроз американської металургійної галузі.

Шанси України домогтися преференцій від США експерти оцінюють як невисокі. "Не думаю, що Україна може розраховувати на поступки або послаблення від США до тих пір, поки не буде отриманий сигнал про успіх хоча б однієї реформи, головним чином антикорупційної", - впевнений Геннадій Рябцев.

Біда ще й у тому, що Україні особливо нема що запропонувати Трампу, відзначають експерти. "Український ринок не найбільший і не найбільш значимий для США, тому у випадку з Україною мова піде швидше за все про якісь речі, які мають вагу для американського бізнесу, що працює в країні", - говорить Олександр Рябченко.

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...