banner banner banner

Мир замість війни: Чого чекати від американо-іранського конфлікту

Поточна криза повною мірою продемонструвала, що адміністрація Трампа не готова до нової великої війни на Близькому Сході, а спроби тиску на Іран з допомогою санкцій і військової сили виявилися неефективними.

Мир замість війни: Чого чекати від американо-іранського конфлікту
112.ua

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Поточна криза повною мірою продемонструвала, що адміністрація Трампа не готова до нової великої війни на Близькому Сході, а спроби тиску на Іран з допомогою санкцій і військової сили виявилися неефективними.

У ніч з 7 на 8 січня було випущено ракети по американській військовій базі "Айн-аль-Асад" і військовому об'єкту в Ербілі на території Іраку. Відповідальність за атаку взяло на себе елітний іранський підрозділ "Корпус вартових ісламської революції". Такою була відповідь Тегерана на ліквідацію в аеропорту Багдада вночі 3 січня командира іранського спецпідрозділу "Аль-Кудс" генерала Кассема Сулеймані і заступника голови Народних мобілізаційних сил Іраку Абу Махді аль-Мухандіса внаслідок ракетного удару США. Американці пішли на такий крок після ракетного удару проіранського угруповання "Катаїб Хезболла" по військових об'єктах США на території Сирії та Іраку в кінці грудня і нападу демонстрантів на американське посольство в Багдаді. Іранська влада вже охрестили військову акцію операцією "Мученик Сулеймані" і напередодні ракетних ударів визнала Пентагон терористичною організацією. У "Корпусі вартових ісламської революції" стверджували, що внаслідок ракетних ударів загинули 80 американських військових, поранено 200 осіб, знищена техніка. Міністр закордонних справ Ірану Мохаммед Заріф заявив, що його країна реалізувала право на самооборону відповідно до ст. 51 Статуту ООН. Хоча нападу на територію Ісламської Республіки не було. Верховний керівник Ірану Алі Хаменеї і президент Хасан Роухані зажадали виведення американських військовиків із території Іраку.

Новини за темою

Світ завмер в очікуванні відповідного військового удару США. Однак на брифінгу президент США Дональд Трамп заявив, що внаслідок ракетних ударів ніхто з американців та іракців не постраждав завдяки системі раннього оповіщення, висловив намір запровадити нові санкції проти Ірану, пообіцяв не допустити появи у режиму аятол ядерної зброї, говорив про військову та економічну могутність своєї країни, про гіперзвукові ракети як чинник стримування іранської загрози і навіть запропонував владі Ісламської Республіки домовитися про врегулювання суперечностей. Постпред США при ООН Келлі Крафт надіслала до ради Безпеки ООН листа про готовність США піти на прямі переговори з Іраном. Військової відповіді американців не було навіть після нових ракетних обстрілів "Зеленої зони" – укріпленого району Багдада, де розташовані урядові та дипломатичні установи. Одна з ракет приземлилася в ста метрах від американського посольства. Напередодні лідер проіранського шиїтського угруповання "Асаїб Ахл аль-Хак" Каїса аль-Хазалі закликав іракців наслідувати приклад іранців і по-своєму відповісти на ліквідацію двох військових начальників. Складається враження, що США закрили очі на факт нападу на свої військові об'єкти в Іраку з побоювання подальших провокацій з боку Ірану, які загрожують непередбачуваними наслідками для Близького Сходу. Однак досить м'яка реакція США на останній обстріл може призвести до не менш деструктивних наслідків для міжнародної безпеки.

Крок назад

Брифінг Трампа виглядає як спроба вийти із замкненого кола, в який Білий дім загнав США на Близькому Сході. Вбивство Сулеймані – це помилка, оскільки він був лише пішаком режиму аятол. Замість нього командувати "Аль-Кудс" вже призначили іншого офіцера – генерала Ісмаїла Каані. Іран не зверне зі шляху спонсорування терористичних організацій, втручання у внутрішні справи інших країн. Іран використовує смерть Сулеймані як привід для агресивніших дій на Близькому Сході з метою витіснити вплив США з регіону. Недавній обстріл тому підтвердження.

Трамп зробив крок назад у протистоянні з Іраном, оскільки виявився не готовим до нового збройного конфлікту, попри  наявність відповідного приводу. Іранські силовики вже безпосередньо здійснюють атаки на американські військові об'єкти подібно японським мілітаристам, які розтрощили військово-морську базу Перл Харбор у грудні 1941 року, що стало приводом для вступу США у Другу світову війну. Сенатор-республіканець Ліндсі Грем назвав атаку Ірану актом війни.

США утрималися від розмірної відповіді Ірану у вигляді точкових ракетно-бомбових ударів по військових частинах "Корпусу вартових ісламської революції" в прикордонних з Іраком районах, а також по іранських військових об'єктах у Сирії за погрози іранських силовиків завдати удари по території інших країн, включаючи порт Хайфи в Ізраїлі і місто Дубай в ОАЕ. Найближчі авіабази США розташовані на території Катару, Кувейту, Бахрейну, Саудівської Аравії і потрапляють в радіус ураження іранських балістичних ракет (2 тис. км).

Іранці можуть залучити шиїтське угруповання "Ансар Аллах" на території Ємену, яке в минулому році обстрілювало населені пункти ОАЕ й Саудівської Аравії, пошкодило нафтопереробні заводи і нафтопровід "Схід - Захід" на території королівства. Ці країни активніше за всіх у мусульманському світі підтримують жорсткий курс США щодо Ірану. Влада Катару та Оману намагається дотримуватися балансу у відносинах з Іраном і Заходом, а в Бахрейні мусульмани-шиїти – одновірці іранців - становлять більшість. Вони не готові до загострення відносин з Тегераном.

Збройний конфлікт США й Ірану міг бумерангом позначитися на безпеці Ізраїлю. Спонсорована Іраном терористична організація "Ісламський джихад" пригрозила стерти з лиця землі ізраїльські міста після ліквідації Сулеймані. Ізраїльські спецслужби готуються до ліквідації наслідків можливих ракетних ударів спонсорованих Іраном збройних угруповань з території Сирії, терористичних організацій "Хезболла" з території Лівану, "Ісламський джихад" із Сектора Газу.

Далеко не всі представники політичної еліти США підтримують ідею застосування військової сили проти Ірану. Конгрес США прохолодно поставився до усунення Сулеймані за наказом Трампа. Розглядається можливість позбавлення президента повноважень у сфері застосування військової сили за кордоном. Спікер Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі вважає, що необхідно забезпечити безпеку американських військовиків, вимагати від Ірану припинити насильство, а від адміністрації Трампа – припинити провокаційні дії і не допустити нової війни. Сенатор Річард Дурбін вважає, що у зв'язку зі зростанням насильства у відносинах США й Ірану потрібно передати Конгресу конституційне право вирішувати, коли слід оголошувати війну, а коли ні. Левова частка відповідальності за поточну кризу в Перській затоці лежить саме на адміністрації Трампа, і це визнають самі американські законодавці.

США виявили стриманість, щоб уникнути ще більшої дестабілізації ситуації на Близькому Сході, наслідком якої стануть великі втрати серед військовиків і цивільного населення, хвилі біженців у напрямку Заходу.

Загроза без війни

Готовність США йти на прямі переговори з Іраном ще не означає те, що на Близький Схід очікують мир і стабільність. Іран сприймає стриману реакцію США як прояв слабкості і привід наполегливіше відстоювати свої інтереси. Постійний представник Ірану при ООН Маджид Тахт-Раванчі заявив, що більше акцій відплати за смерть Сулеймані не буде, але його країна не стане вести переговори зі США доти, доки діють санкції. Іран не збирається йти на поступки, і це створює ґрунт для нових провокацій. Непередбачувана поведінка Ірану буде становити загрозу для міжнародної безпеки.

"Корпус вартових ісламської революції" може продовжити захоплювати іноземні танкери в районі Перської затоки, перешкоджати вільному судноплавству в Ормузькій протоці. Це може призвести до перебоїв у постачанні нафти до Європи, Китаю, Індії, Японії, Південної Кореї, відбитися на зростанні світових цін на чорне золото. Недавні обстріли американських військових баз в Іраку спровокували зростання цін на нафту на 4%. Американська нафта зросла з 61 до 65,5 дол. за барель. Якщо буде заблоковано експорт нафти з Іраку в разі ескалації конфлікту, то ціни можуть вирости до 90 дол. за барель. У виграші від цього залишаться хіба що великі постачальники нафти ОПЕК, Венесуели, Росії, США.

Підвищена бойова готовність Ірану становить потенційну загрозу для міжнародного авіасполучення. До кінця не зрозуміло, що стало причиною аварії 8 січня пасажирського літака Boeing-737 "Міжнародних авіаліній України", який виконував рейс Тегеран – Київ. Чи це були технічні несправності нового літака, чи це літак збили помилково іранські зенітники, точно так само, як незаконні збройні формування донбаських сепаратистів збили малайзійський Boeing 777 в липні 2014 р. у небі над Донецькою областю. Така помилка коштувала життя всього екіпажу і пасажирів.

Тегеран повернувся до політики шантажу міжнародної спільноти. У відповідь на ліквідацію Сулеймані Іран вийшов зі Спільного всеосяжного плану дій 2015 р. Тепер іранське керівництво ніщо не обмежує від збільшення кількості центрифуг для збагачення урану. Уран із відсотком збагачення понад 20% може використовуватися для виробництва ядерної зброї. Іранська влада готова повернутися до дотримання умов ядерної угоди лише в тому разі, якщо США скасують санкції і будуть рахуватися з їхніми інтересами на Близькому Сході. Відновити санкції Ради безпеки ООН проти Ірану навряд чи вийде. Росія і Китай не будуть голосувати за відповідне рішення в умовах непростих відносин з адміністрацією Трампа.

Криза впливу Вашингтона

Своїми діями і бездіяльністю щодо Ірану Трамп власноруч завдав нищівного удару по міжнародному авторитету США та їхньому впливу на Близькому Сході. Вбивство Сулеймані нічим не відрізняється від замовних вбивств організованих злочинних угруповань або дій терористичних організацій, які фізично усувають людей у політичних цілях. Ті ж методи. Американці створили прецедент для використання військової сили з метою вбивств офіційних осіб інших країн. США ліквідували Сулеймані точно та само, як знищували ракетними ударами польових командирів "Аль-Каїди", ІДІЛ.

Нездатність Штатів приборкати режим аятол означає кризу наявних військово-політичних альянсів із Саудівською Аравією, ОАЕ, Катаром, Кувейтом, Ізраїлем. Вашингтону довелося змиритися з агресивними діями Тегерана, щоб уникнути ракетних ударів по нафтових монархіях та Ізраїлю. Ані санкції, ані військова сила не спонукали Іран проводити передбачуванішу політику щодо країн регіону.

США програють Ірану в Іраку. Під впливом ліквідації аль-Мухандіса і Сулеймані більшість депутатів іракського парламенту проголосувала за виведення з країни всіх іноземних військ, включаючи 5,2 тис. військовиків США, у яких 12 військових об'єктів в Іраку. Трамп вимагає від іракських законодавців переглянути рішення під загрозою санкцій. Американським військовикам небезпечно перебувати на території Іраку, де вирують антиурядові акції протесту, а Іран прагне посадити в крісло прем'єр-міністра свою людину, після того як Аділь Абдул-Махді оголосив про відхід у відставку.

Припинення діяльності в Іраку міжнародної антитерористичної коаліції, учасники якої працювали над підготовкою місцевих силовиків, стане чинником відродження впливу ІДІЛ. Раніше США і шиїтські збройні угруповання спільно боролися з ІДІЛ в Іраку, а тепер стоять по різні боки барикад. Поки США й Іран з'ясовують стосунки, осередки ІДІЛ будуть збирати сили і ресурси, щоб відітнути свій шматок пирога в Іраку. Навіть якщо США підуть з Іраку, то ситуація в країні не стане стабільнішою.

Кухалейшвілі Георгій

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>