Мир на Донбасі: Що дасть українській економіці повернення ОРДЛО

Мир на Донбасі: Що дасть українській економіці повернення ОРДЛО
112.ua

Никита Синіцин

Журналіст

Збройний конфлікт, що спалахнув у Донецькій і Луганській областях у результаті "російської весни", призвів до серйозних структурних змін у національній економіці. Несприятливо він вплинув і на кількісні показники, викликавши падіння валового внутрішнього продукту, девальвацію національної валюти та інфляції.

Новини за темою

Тепер, коли підписання "формули Штайнмаєра" представляється сторонами як ще один крок, що наближає реінтеграцію регіону в Україну, можна запитати – що дає це повернення національній економіці. У цій статті розглянемо виключно плюси. Про мінуси, а вони будуть, поговоримо окремо.

Вугілля – країні, дешева електроенергія – населенню?

Вугільна промисловість – це перше, з чим у багатьох асоціюється Донбас в економічному плані. Втрата розташованих на непідконтрольній частині регіону 55 шахт з наявних на той час 150 боляче відгукнулася по країні і пересічним споживачам: вже восени 2014 року Україну накрило хвилею відключень електроенергії, про що багато хто вже встиг забути за попередні роки.

В те, що трапилося, не було нічого дивного, адже шахти, які опинилися підконтрольні самопроголошеним "народний республікам", добували якраз енергетичне вугілля-антрацит, що використовували для виробництва тепло- та електроенергії. Вихід був знайдений в імпорті вугілля з закордону – піонером тоді стало вугілля з ПАР, чия купівля ледь не стала предметом резонансної кримінальної справи.

Через 5 років ситуація у вітчизняній вугільній промисловості ніби налагодилася – з 83,5 млн тонн вугілля, видобутого в 2013 році, вуглевидобуток в Україні за підсумками 2018 року впав до 33,286 млн тонн. Недостачу ж вугілля компенсують за рахунок імпорту, який за підсумками 2018 року склав 21,387 млн тонн, з якого антрацит для виробництва тепло- та електроенергії становить близько 3,9 млн тонн.

Новини за темою

Оборотною стороною імпорту стало зростання тарифів на електроенергію з 0,28 грн за 1 кВт/год у травні 2014 року до 0,90 грн за 1 кВт/год, що діє сьогодні. Разом зі зниженням пільгового обсягу споживання з колишніх 150 кВт/год на місяць до нинішніх 100 кВт/год зростання тарифу склало близько 414%.

Словом, повернення до України вугледобувних підприємств регіону надає альтернативу імпорту, що гіпотетично можливо навіть приведе до зниження тарифів на електроенергію для населення. Втім, опитані 112.uа експерти поставилися до цього дуже обережно.

Так, економічний експерт-аналітик Борис Кушнірук зазначив, що повернення Україною контролю над шахтами безсумнівно приведе до зростання вуглевидобутку, що може позитивно позначитися на ситуації в енергетиці і навіть викликати деяке зниження тарифів на електроенергію.

"На мою думку, можливе зниження буде невеликим, і тариф все одно залишиться в рамках формули "Роттердам+". При цьому в глобальному сенсі для національної економіки повернення непідконтрольних територій регіону позитивний ефект настане у довгостроковій перспективі", - вважає експерт.

Досить двояко оцінює перспективи для вітчизняного енергосектору від повернення Донбасу експерт у сфері енергетики Дмитро Марунич. З одного боку, видобуті в минулому році на підконтрольних територіях 11 млн тонн товарного вугілля безсумнівно поліпшать енергетичний баланс України, з іншого – поставлять нові запитання, відповідей на які поки немає.

"За 5 років Україна багато в чому вже замістила донбаське вугілля, замість антрациту багато ТЕС були переведені на вугілля марки "Г" (газове вугілля, що має дещо гірші характеристики тепловиділення в порівнянні з антрацитом, – авт.), і тут же виникне запитання – знову переводити електростанції на марку "А"? Але гроші вже витрачені, і чи захоче бізнес знову витрачатися – питання. До того ж потрібні гроші на відновлення деяких шахт", - вважає експерт.

Проте головною перешкодою на шляху реінтеграції непідконтрольної вугільної галузі Дмитро Марунич бачить у повній відсутності механізму повернень підприємств їх українським власникам.

"Шахти формально націоналізовані, але реально працюють на цілком конкретних людей "ДНР" і РФ, чи вони погодяться повернути їх безкоштовно – питання. А якщо буде передбачена якась компенсація, то чи захочуть її виплачувати українські власники", - ставить запитання співрозмовник 112.ua.

Найбільш песимістично ставиться до ідеї впливу вугільної галузі Донбасу на українську економіку директор Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. На його думку, при високій собівартості донбаського вугілля вигідним його видобуток робить використання різних "схем" - дотацій у часи України, відсутність ПДВ і дешева оплата праці гірників – в "ЛНР" і "ДНР". Якщо бізнесу не дадуть використовувати схеми з поверненням шахт на непідконтрольній території, він навряд чи проявить інтерес до відновлення їх роботи, а отже, ніякого ефекту для української економіки це не принесе.

Побоюванням експертів додає і той факт, що багато донбаських шахт фактично припинили видобуток вугілля, наприклад, з 2015 року стоять всі 10 шахт Горлівки і Єнакієвого, на 4 з яких планують встановити водовідливні комплекси.

Запуск виробництва – плюс 10% до ВВП протягом 2 років

За 5 років уявлення про роль економіки Донбасу в Україні змінювалися не раз – від "одкровень" тодішнього прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка про "глибоку дотаційність" регіону до його ж слів про зосередження там 20% української економіки.

З другим у цілому погоджуються і експерти, які у більшості своїй заявили про безсумнівний приріст національної економіки в разі реінтеграції в Україну непідконтрольної території.

Новини за темою

Так, за словами Дмитра Марунича, повернення металургійних підприємств непідконтрольній частині Донбасу, їх робота в повному обсязі поверне країні декілька мільйонів тонн металопродукції на рік, затребуваній на зовнішніх ринках – сталь, прокат, труби та інше. Найвигіднішим у цьому сенсі стане повернення найбільших металургійних підприємств – Алчевського металургійного комбінату і Єнакіївського металургійного заводу. Також до цього варто додати потужне хімічне виробництво в особі горлівського концерну "Стирол", з початком збройних дій, що припинив діяльність, але неушкодженого, чий запуск можна провести відносно безболісно.

Правда, усе це, як і у випадку з шахтами, на думку експерта, вимагає розробленого механізму повернення активів їх українським власникам.

Очевидне зростання ВВП у результаті відновлення роботи підприємств Донбасу прогнозує і економічний експерт Інституту майбутнього Данило Монін.

"Звичайно, це потребує значних витрат, але, думаю, в разі реальної користі для себе в цьому візьмуть участь вітчизняний та іноземний капітали", - вважає експерт.

На думку економічного експерта Олексія Куща, запуск роботи промислових підприємств непідконтрольної частини Донбасу може стати поштовхом до зростання національного ВВП, додавши за 2 роки після початку реальної економічної реінтеграції до валового внутрішнього продукту України до 10%.

"Створений ще в радянський час як єдиний виробничий комплекс з Придніпров'ям, портами півдня і електростанціями, Донбас є частиною важливого технологічного ланцюжка вугілля-кокс-метал і вугілля-електроенергія-метал. 2014 рік розірвав першу ланку цих ланцюжків – вугілля, що не могло не позначитися на роботі всього ланцюга. Зрозуміло, це призвело до збитків для роботи інших ланок, повернення ж першого елемента мережі може стати поштовхом до зростання ВВП всієї країни", - каже про важливість Донбасу для національної економіки експерт.

Особливо цінним, на думку Олексія Куща, може стати повернення і запуск роботи Алчевського "промислового острова", що містить один з найбільших і модернізованих меткомбінатів України – Алчевський, здатного приносити до 1,3 млрд дол. доходу, і однойменного коксохімзаводу, також одного з найбільших в Україні.

Нарешті, експерт радить не забувати про споживчий ринок, представлений у регіоні, а це ще 3-4 мільйони жителів, які можуть виступати покупцями продукції національної економіки і стимулювати її розвиток і зростання ВВП. З початком конфлікту цей ринок в основному зайняла російська продукція.

Олександр Охріменко же сумнівається в позитивній ролі, яку може відіграти реінтеграція економіки Донбасу в Україну, акцентуючи увагу на тому, що робота промислових підприємств на непідконтрольній території багато в чому підірвана.

Справді, згідно з даними "влади ДНР", в 2018 році основні галузі промисловості "республіки" виробили продукції на 120 млрд російських рублів, або 45 млрд грн, з яких 42 млрд грн припали на металургію. При цьому один Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча в 2017 році виробив продукції на 57 млрд грн.

Податки в бюджет і соціальні внески – десятки мільярдів

Логічним результатом відновлення роботи підприємств на непідконтрольному Донбасі і поверненні їх в українське правове поле стане виплата останніми податків і внесків Пенсійний та інші соціальні фонди.

Як свідчила відповідь Державної фіскальної служби України виданню "Апостроф", до літа 2016 року бізнес і підприємства "народних республік" заплатили у вигляді податків та єдиного соціального внеску 36,8 млрд грн. З початком у грудні того ж року економічної блокади непідконтрольної частини регіону і "націоналізації" ряду підприємств подібні виплати, зрозуміло, припинилися.

Водночас за рахунок накопичувальної пенсійної системи пенсіонери, які проживають на непідконтрольній частині Донбасу, продовжують отримувати пенсії за кошти Пенсійного фонду України, що формується за рахунок внесків, здійснюваних українськими підприємствами і бізнесом. У січні 2019 року тодішній представник України в Тристоронній контактній групи Євген Марчук оцінював ці виплати з 2014 року в 80 млрд грн. З поверненням же в українське правове поле підприємств непідконтрольної частини Донбасу частину цих виплат можна буде компенсувати за рахунок надходжень.

Досить несподіваною статтею матеріальної вигоди для України від повернення Донбасу може стати припинення зростання числа учасників бойових дій (УБС), кількість яких перевищила 370 тисяч осіб, і економія коштів на оплаті їх пільг. Судячи з недавньої заяви голови комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, народного депутата України від партії "Слуга народу" Галини Третьякової про аудит пільг для УБС, влада явно вважає, що було б непогано заощадити на цій статті державних витрат.

"Легалізувати" контрабанду

Ще однією дещо несподіваною позитивною рисою для вітчизняної економіки від повернення Донбасу може стати легалізація "тіньового" бізнесу, який процвітає в районі операції Об'єднаних сил.

Загалом не секрет, що навколо передової давно розвинувся "тіньовий" бізнес з повним спектром корупційних послуг – від послуги перевезень через лінію розмежування без черги за хабар до допомоги в оформленні потрібних документів. Не кажучи вже про контрабанду.

Власне, непідконтрольний регіон давно заслужив сумнівну славу "чорної діри" для різного роду контрабанди, в якій з "успіхом" беруть участь і українські військовослужбовці. Яскравий приклад тому – затримання в січні командира батальйону 10-ї гірничо-штурмової бригади ЗСУ, підполковника Дмитра Лисюка, раніше нагородженого орденом Богдана Хмельницького, за контрабанду сигарет із самопроголошеної "ЛНР". У серпні офіцер, котрий визнав свою провину, почув вирок – штраф у розмірі 119 000 гривень. Власне, саме перевезення сигарет через лінію перетину є сьогодні найбільш популярним видом контрабанди в Україну з території непідконтрольної частини Донбасу.

Зрозуміло, подібних випадків на передовій значно більше, ніж про це пишуть, але навряд чи вони перевершують за своїм обсягом постачання в Україну "російського" вугілля, під яким зазвичай ховається насправді ж донбаське вугілля, легалізоване в РФ. Втім, частина його останнім часом явно рухається через Білорусь, про перекриття цього маршруту повідомив 1 жовтня нардеп від партії "Батьківщина", голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець. Повернення ж Україні непідконтрольних шахт явно порушить цю схему.

Втім, контрабанда в районі проведення ООС йде в обидві сторони, і багато українських підприємств з "успіхом" женуть контрабанду в самопроголошені республіки за допомогою "перерваного транзиту". Вантаж, який офіційно направляється через РФ зазвичай в Азербайджан, насправді ж завозиться в Донецьк і Луганськ через відкритий державний кордон. В подібному випадку крім збуту своєї продукції компанія-формальний експортер може претендувати на компенсацію ПДВ з державного бюджету.

Припинення подібних схем, на яких, на думку експерта Олександра Охріменка, ґрунтується велика частка сьогоднішньої економіки самопроголошених "народних республік", також явно позитивно вплине на економіку та державний бюджет, вважає експерт.

* * *

Невже плюси повернення непідконтрольних територій переважують мінуси? Відповіді на це запитання немає, оскільки його її знайти тільки в разі проведення глобальних досліджень, у рамках яких треба буде вивчити масу факторів. Наприклад, реальний стан підприємств у ОРДЛО, реальну кількість населення. Ми не намагаємося спрогнозувати, що краще для економіки, ми намагаємося оцінити плюси і мінуси від возз'єднання територій. Так от, мінуси в цьому процесі безсумнівно будуть. Але це є темою для окремої розмови і окремої статті.

Микита Сініцин

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>