banner banner banner banner

Мова спотикання: Чи дасть Рада шанс законопроекту Бужанського?

Мова спотикання: Чи дасть Рада шанс законопроекту Бужанського?
112.ua

Наталія Лебідь

Журналіст

У понеділок, 13 липня, Верховна Рада на позачерговому засіданні не зробила те головне, задля чого збиралася: не призначила дату місцевих виборів. Втім, із датою чи без дати, "а кампанія щодо місцевих виборів стартувала, і провладній силі треба із чимось виходити до виборця, – говорить у коментарях для 112.ua політолог Євген Булавка. – А оскільки результатів немає, то треба хоча би розіграти мовну карту, особливо на південному сході".

Розмова про мовну карту зайшла недарма. Вчора заступник голови фракції "Слуги народу" Олександр Корнієнко попросив внести до порядку денного роботи парламенту законопроект № 2362 щодо навчання українською мовою в закладах освіти, який відхилив комітет Верховної Ради. Законопроект цей належить перу "слуги народу" Максима Бужанського, а зареєстрований він був ще 31 жовтня 2019 року.

Новини за темою

Знадобилося без малого дев’ять місяців, щоб Корнієнко надумав просити колег за дітище свого однопартійця. Зволікання зрозуміло – восени 2019-го це питання було не на часі. Зрозумілим є, втім, і теперішній поспіх.

Цей поспіх заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко пояснює так: "Бачачи, як від нього тікає умовний проросійський електорат, Володимир Зеленський робить відчайдушні спроби зберегти хоча би його залишки й не допустити відтягнення голосів іншими політсилами. Бо вже зараз є ризики, що "Слуга народу" може навіть не подолати 5-відсотковий бар’єр на південному сході".

Засобом збереження частини виборців у команді президента вбачають просування мовного закону. Так принаймні вважають експерти.

Було і стало

Втім, зауважує Петренко, "законопроект Бужанського не скасовує українізацію як таку, він відтерміновує запровадження нових норм в освітньому процесі. І під це можна підвести певну базу".

Базу під законопроект і справді підведено. Головне науково-експертне управління Верховної Ради дало документу переважно позитивну оцінку, чого не скажеш про резолюцію профільного комітету. Але про комітет – трохи згодом.

Про що ж законопроект Бужанського? Загалом, не так про мову, як про освіту. А точніше, і про перше, і про друге. Згідно з чинними нормами, учні 5-11 класів російськомовних шкіл мали з 1 вересня 2020 року перейти на викладання українською мовою в обсязі щонайменше 80% всього навчального часу. Щодо шкіл інших національних меншин, то вони можуть зробити це починаючи з 1 вересня 2023 року.

Тож перше, що пропонує Бужанський, це уніфікувати дату переходу. З приводу цього науково-експертне управління зауважує таке: "Україна ратифікувала декілька міжнародних договорів про захист прав людини, які забороняють дискримінацію за мовною ознакою (…). Таким чином, встановлення єдиного перехідного періоду щодо учнів всіх корінних народів і національних меншин України відповідатиме положенням Конституції України щодо проголошення України правовою державою (ст. 1), забезпечення відповідності законів Основному Закону України (ст. 8), гарантування рівності конституційних прав і свобод громадян України (ст. 24)".

Друга новація від Бужанського, як нескладно здогадатися, торкається обсягу годин викладання українською мовою. Про 80% часу більше не йдеться. Українська мова в школи допускається, але в редукованому вигляді. Що ж стосується конкретної кількості уроків, то це питання віддається на поталу, так би мовити, місцевих діаспор.

"Перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів), що вивчаються державною мовою і мовою національної меншини, визначається освітньою програмою закладу освіти згідно з вимогами державних стандартів та з урахуванням особливостей мовного середовища", – так звучить відповідна стаття закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної" після внесення до її тексту правок Бужанського.

Наступну статтю також ним відредаговано. Після слів "освітні програми закладів загальної середньої освіти можуть передбачати викладання одного чи декількох навчальних предметів (інтегрованих курсів) поряд із державною мовою англійською…" Бужанський пропонує додати "…чи іншими мовами національних меншин (корінних народів) України".

Ясна річ, що під "мовами національних меншин" депутат має на увазі передусім тільки одну мову – російську.

А Потураєв – проти

Незважаючи на те що науково-експертне управління Верховної Ради схвально поставилося до законопроекту Бужанського і вписало його в парадигму як Конституції України (яка гарантує громадянам рівні права), так і ряду ратифікованих нашою державою міжнародних актів, профільний комітет ВР лишився непохитним.

У комітеті законопроект № 2362 визнали неприйнятним та рекомендували парламенту його відхилити. Відповідну резолюцію завізував голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики і при цьому негласний лідер патріотичної частини "Слуги народу" Микита Потураєв. При цьому він спирається на ряд як логістичних, так і фінансових аргументів.

Зокрема, щодо різних термінів переходу на навчання українською (для російськомовних – з 2020-го, а для решти – з 2023 року) у висновках комітету зазначено, що подібні розбіжності викликано відмінностями в житті тих чи інших мовних громад. Дослівно про це сказано так:

"Міністерство освіти і науки України не підтримує зазначений законопроект і наголошує, що встановлення в законодавстві для різних національних меншин перехідних періодів різної тривалості для поступового збільшення кількості навчальних предметів, що вивчаються державною мовою, пов’язане з особливостями кожної національної меншини.

Ці особливості, зокрема, визначають відповідні освітні можливості здобувачів освіти (мовне середовище, в якому проживає меншина, мовна група, до якої належить відповідна мова, тощо), потребують різних ресурсів (забезпечення підручниками, підвищення кваліфікації вчителів тощо) і часу для втілення нового підходу в організації освітнього процесу".

Але крім Міністерства освіти, на чию позицію посилається Потураєв, законопроект Бужанського відхиляє також і Міністерство фінансів. "Коштів на довидання підручників російською мовою в межах реалізації законопроекту (56 753,7 тис. грн) у Державному бюджеті України на 2020 рік та Бюджетній декларації на 2021-2023 рр. не передбачено", – нагадають у відомстві.

Словом, як не крути, а документ Бужанського – нікуди не годиться. Так вважає колега його автора Потураєв. Що ж до експертного середовища, то в ньому дотримуються тієї думки, що ігри довкола мови затіяно недарма. І насправді вони не мають нічого спільного із захистом мови – ані української, ані російської.

"Партія "Слуга народу" не є ані патріотичною, ані ідеологічною. Їм байдуже до того, чи буде ухвалено цей законопроект. Але вони грають у мовне питання, щоб на сході депутати могли продемонструвати свою прихильність російськомовному електорату. Мовляв, ми намагалися і не змогли – через активне протистояння з боку "Європейської солідарності" чи "Батьківщини". Але ви нас все одно підтримайте, і наступного разу ми це дотиснемо. Все це потрібно, аби політики на кшталт Бужанського заробляли бали, хоча ця медаль має й інший бік, а саме втрату патріотичного електорату", – зауважує Богдан Петренко.

Всі – під Раду

А патріоти тим часом не сплять і вже скликають протестні маси збиратися під парламентом для висловлення колективного обурення.

"ТЕРМІНОВО! РЕПОСТ І МОБІЛІЗАЦІЯ! – пише капслоком нардеп від "Європейської солідарності" Володимир В’ятрович. – 16 липня – всі під Верховну Раду! Щойно з подачі фракції "Слуги народу" голова ВР Разумков доручив поставити в розклад засідання парламенту на четвер антиукраїнський законопроект 2362 "слуги народу" Бужанського, мета якого – тотальна русифікація української освіти. Цей проект, який вносить зміни до законів про мову і про освіту, – найбільша загроза українській мові та українській освіті з часів Януковича".

"Якщо його ухвалять, перехід учнів 5-11 класів російськомовних шкіл на українську мову навчання з 1 вересня 2020 буде скасовано, – продовжує В’ятрович. – Ба більше, в будь-яких школах (зокрема, школи з українською мовою навчання) буде дозволено викладати "декілька навчальних предметів" російською мовою. Це – шлях до тотальної русифікації освіти. Ми не маємо права цього допустити (…). Особливий цинізм – розгляд цієї московської забаганки 16 липня – в день 30-річчя Декларації про державний суверенітет України".

Складно сказати, чи закладався якийсь особливий символізм у те, щоб розглянути документ Бужанського саме 16 липня, але спостереження В’ятровича багатьом сподобалося і почало свою переможну ходу українським сегментом Фейсбуку. А до закликів прийти під Раду долучився і колега В’ятровича по фракції Андрій Парубій.

"Цинічні "слуги народу" хочуть зробити це в день тридцятиріччя проголошення Декларації про державний суверенітет України – фактично знищити і наш закон про мову, і наш закон про освіту! Переконаний, що в цей день усі українські патріотичні сили мають об‘єднати зусилля – і в парламенті, і на вулицях міст і дати жорсткий опір спробам знищити закон про мову – не допустити ухвалення скандального законопроекту депутата Бужанського. Разом ми сильні! Мова має значення!" – написав Парубій.

Новини за темою

Те, що на вулиці "Європейської солідарності" настало свято, в коментарях нашому виданню зазначає і Богдан Петренко. Втім, завершення цього свята прямо залежатиме від того, скільки людей вдасться мобілізувати в четвер.

Якщо їх кількість буде незначною, бали зароблятиме якраз не "Європейська солідарність", а "Слуга народу". "Мовне питання – попри те, що йдеться про місцеві вибори – є тригером для багатьох виборців. І дуже багато політиків будуть грати саме на цьому", – констатує Петренко.

Але для початку необхідно, щоб пункт про мову справді з’явився в порядку денному. Поки що така вірогідність "балансує на межі", зауважує Євген Булавка.

Альтернативна версія

Тим часом політолог Кирило Сазонов переконаний: справа зовсім не в тому, щоб вся президентська сила отримала профіт у російськомовного чи російськоорієнтованого виборця. Справа в потребах конкретної особи. У цьому випадку – Максима Бужанського. 

"Цей законопроект зроблено, найпевніше, задля власного піару. Бо і Бужанський, і Корнієнко розуміють, що через Раду він не пройде. Позиція президента з цього приводу є однозначною. Бужанський просто готується до місцевих виборів. Ходять чутки, що він збирається кинути виклик Філатову і поборотися за посаду міського голови Дніпра. А Філатов зі своєю "партією мерів" досить відчутно дратує Банкову. Тож Бужанський за максимальної підтримки адмінресурсу буде розкручувати своє ім’я, але без законодавчих наслідків", – повідомляє Сазонов.

А от на запитання, навіщо Олександр Корнієнко докладає зусиль до просування заздалегідь приреченого законопроекту, нам відповідає вже Богдан Петренко. "Корнієнко підігрує передусім власній партії, він же все-таки її очолює. Але лідер він формальний, і Зеленський може зняти його, коли захоче. А голови полетять у тому випадку, якщо партія не покаже на виборах належного  результату. Тому хто-хто, а Корнієнко зацікавлений у тому, щоб "Слуга народа" показала на місцевих виборах не гірший результат, аніж на виборах парламентських, хоча це практично неможливо".

Ще один політик, який може отримати бонуси від мовної ініціативи Бужанського, – це згадуваний вище Микита Потураєв. Він, ще раз наголошує Кирило Сазонов, "один із лідерів патріотичного крила "Слуги народу", яке має достатньо жорстку позицію і щодо перемовин у Мінську, і щодо статусу ОРДЛО. Звісно, що його комітет дає негативний висновок, тим паче що тут позицію з президентом вже узгоджено, і не раз. Але, з іншого боку, ніщо не завадить внести цей документ до порядку денного: депутати розглянуть, відхилять і питання буде закрито. Інакше Бужанський не заспокоїться і буде носитися зі своїм законопроектом і далі".

І хоча ініціатива Бужанського вкотре унаочнить всі протиріччя, які існують всередині "Слуги народу", "до тектонічних зсувів всередині фракції мовне питання не призведе, а те, що фракція – не монолітна, ми знали й так", – каже Євген Булавка.

Що ж стосується самого Потураєва, то, взявши на озброєння захист української мови, він надалі зможе будувати свою політичну кар’єру не лише в межах рідної фракції. "Тут все залежатиме від рейтингу Зеленського. Якщо він буде знижуватися, перетікання депутатів від "слуги" до інших фракцій стане цілком можливим. При цьому хтось піде до ОПЗЖ, а хтось – до "Європейської солідарності". Але нині, окрім хайпу, за мовним питанням нічого немає, тому це навряд чи змусить Потураєва кудись бігти", – вважає Булавка.

Проте втеча депутатів Зеленського з плавзасобу, який повільно, але цілеспрямовано потопає, це вже окрема тема для розмови.

Наталія Лебідь

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>