Монопольне право Антимонопольного комітету: Чому АМКУ роками гальмує бізнес-угоди?

Антимонопольний комітет встановив антирекорд, прийнявши на минулому тижні рішення, на підготовку якого йому знадобився безпрецедентно довгий термін. Протягом п'яти років АМКУ вивчав можливість дати дозвіл на купівлю одного з найстаріших і знакових підприємств гірничо-металургійного комплексу України – Дніпровського коксохімічного заводу (ДКХЗ) – групи "Метінвест". Учасників ринку немало здивував не тільки довгий термін розгляду досить нескладного кейса, але і саме рішення, яке містить серйозні обмеження для повноцінної діяльності підприємства. При цьому, з урахуванням стану ДКХЗ, який не знав серйозної модернізації мінімум з 2007 року, і ситуації з забезпеченням сировиною, інвестори за ним у черзі не стояти. Експерти схиляються до того, що АМКУ діяв упереджено стосовно конкретної компанії, що претендує на актив. Є побоювання, що така практика державного органу, рішення якого оскаржити практично неможливо, може поширюватися і на інші підприємства в інших галузях.

Монопольне право Антимонопольного комітету: Чому АМКУ роками гальмує бізнес-угоди?
Фото з відкритих джерел

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Антимонопольний комітет встановив антирекорд, прийнявши на минулому тижні рішення, на підготовку якого йому знадобився безпрецедентно довгий термін. Протягом п'яти років АМКУ вивчав можливість дати дозвіл на купівлю одного з найстаріших і знакових підприємств гірничо-металургійного комплексу України – Дніпровського коксохімічного заводу (ДКХЗ) – групи "Метінвест". Учасників ринку немало здивував не тільки довгий термін розгляду досить нескладного кейса, але і саме рішення, яке містить серйозні обмеження для повноцінної діяльності підприємства. При цьому, з урахуванням стану ДКХЗ, який не знав серйозної модернізації мінімум з 2007 року, і ситуації з забезпеченням сировиною, інвестори за ним у черзі не стояти. Експерти схиляються до того, що АМКУ діяв упереджено стосовно конкретної компанії, що претендує на актив. Є побоювання, що така практика державного органу, рішення якого оскаржити практично неможливо, може поширюватися і на інші підприємства в інших галузях.

Через п'ять років з моменту отримання заявки Антимонопольний комітет (АМКУ) надав дозвіл міжнародній вертикально інтегрованій гірничо-металургійній групі компаній "Метінвест" на придбання понад 50% акцій "Дніпровського коксохімічного заводу" (в минулому – ЗАТ "ЄВРАЗ Дніпродзержинський коксохімічний завод").

"Метінвест" подав заявку про дозвіл на придбання підприємства ще в 2014 році. Це сталося після виходу його колишнього власника, російської групи "Євраз", з активів в ГМК. Зазначимо, що після п'яти років, які знадобилися АМКУ для розгляду справи, в останній момент її також було перенесено на більш пізній термін: з 11 на 19 квітня.

"Зрозуміти причини, за якими АМКУ так довго вивчав вплив концентрації на галузь, досить непросто. ДКХЗ далеко не єдиний виробник коксу – в Україні є й інші активи. Кокс виробляють і інші, не пов'язані з "Метінвестом", компанії: "Арселорміттал Кривий Ріг", Дніпровський метзавод (нещодавно перейшов до групи DCH), Харківський коксовий завод, "Южкокс", - сказав 112.ua голова Федерації металургів України Сергій Біленький. Він підкреслив, що на сьогоднішній день немає ніяких обмежень, мит або квот на імпорт продукції продукції, що випускається на підприємстві, а тому говорити про якесь монопольне становище групи "Метінвест", в разі закриття цієї угоди, не доводиться. 

"З урахуванням досить високої конкуренції серед виробників коксу в Україні та відсутності будь-яких бар'єрів для імпортерів ситуація здавалася досить ясною. Комітет міг розглянути питання протягом місяця, нехай навіть і року… Але п'ять років... Це виглядає як упереджене і неповажне ставлення до всієї галузі українського ГМК, що з нетерпінням чекала рішення щодо одного з найважливіших та провідних підприємств галузі", - погоджується голова об'єднання "Укрметалургпром" Олександр Каленков.

Він зазначив, що як керівник асоціації, яка представляє всі підприємства галузі українського ГМК, зацікавлений у тому, щоб умови роботи в Україні були ринковими і ніхто не зловживав монопольним становищем: "Це нормальна практика, коли при здійсненні концентрації сумлінні компанії звертаються до АМКУ за дозволом. Що не нормально в ситуації, з якою ми маємо справу, так це термін розгляду питання – цілих п'ять років".

За словами експерта, у цій справі не може не викликати занепокоєння витік конфіденційної інформації, яку подавали в комітет заявники. Внаслідок це завдало шкоди представникам галузі. "Ми серйозно стурбовані, оскільки і процедура, і саме рішення АМКУ викликають сумніви в неупередженості щодо їх прийняття. Поглинання – це типова процедура в ГМК в Україні і в світі, тому ми б хотіли, щоб підходи в тих питаннях, які розглядаються зараз і будуть розглядатися в майбутньому, були більш об'єктивними. Я не суддя і не слідчий, щоб оскаржувати рішення комітету або ж звинувачувати когось у заангажованості, але згідно з моєю суб'єктивною точкою зору, все виглядає так, що рішення комітету з ДКХЗ приймалося необ'єктивно і ангажовано", - сказав Олександр Каленков.

Що стосується терміну розгляду справ, в Україні з цим все йде далеко непросто, причому не тільки у випадку з АМКУ, зазначив юрист, партнер групи компаній Berylstone Денис Фетісов. "Наприклад, у справах, які розглядаються адміністративними судами, передбачений "розумний строк розгляду". Залежно від кейса, він становить від одного до шести місяців. На практиці є справи, які повинні розглядатися у відповідності з термінами, але слухаються по три роки і більше. Скаржитися можна хоч в Адміністрацію президента, але найчастіше це не дає жодних результатів", - каже він.

За словами юриста, особливо тривалими строки розгляду можуть бути у двох випадках: або коли дві сторони з якихось причин затягують ситуацію (не подають вчасно потрібну інформацію, не відповідають на запити), або ж коли втручається політика. "Від політичного тиску в Україні, на жаль, не застрахований жоден державний орган", - каже він.  

Заводу потрібні інвестиції

Розгляд питання АМКУ, що тривав протягом п'яти років, створив ситуацію підвішеності і невизначеності для ДКХЗ, сказав Олександр Каленков, зазначивши, що підприємству, ймовірно, будуть потрібні інвестиції, хоча і незрозуміло, в якому розмірі.

З ним погоджується і Сергій Біленький. Він нагадав, що ДКХЗ - одне з найстаріших підприємств галузі ГМК, яке дісталося в Україні після розвалу Союзу. Підприємство було побудовано ще в 30-х роках минулого століття. "Варто зазначити, що в період, коли підприємство належало російській групі" Євраз" (з 2007 по 2014 рр.), значних інвестицій в його модернізацію не спостерігалося", - сказав голова Федерації металургів України.

"Ймовірно, від "Метінвесту" будуть потрібні фінансові вливання, і це на тлі обмежень, накладених АМКУ, які вплинуть на збутову політику і планування роботи заводу", - зазначив Біленький.

Йдеться про те, що АМКУ, через 5 років давши дозвіл на покупку підприємства, передбачив у своєму рішенні обмеження, які ускладнять повноцінну операційну діяльність підприємства протягом 7 років. Протягом цього часу "Метінвест" зобов'язаний продавати не менше половини певних видів продукції заводу (70% пек і 50% масло кам'яновугільне поглинальне відповідно) третім особам, не пов'язаним з нею. Протягом трьох років з цього терміну група повинна продавати стороннім особам не менше половини всього обсягу виробництва коксового горіха та дріб'язку. Як відомо, ДКХЗ спеціалізується на виробництві коксу, смоли сульфату амонію і продуктів переробки. Відомості про обсяги реалізації продукції протягом усього часу дії обмежень група повинна подавати в АМКУ.

При цьому відомо, що коксохімічне виробництво – це В2В і може ефективно функціонувати тільки якщо вбудовано у вертикально-інтегрований виробничий ланцюжок. Це одна з причин, по якій російська група "Євраз" у 2014 році, виходячи з бізнесу в ГМК України, стала шукати покупця на актив, а не залишила його собі, говорять учасники ринку. 

"Обмеження, які накладаються рішенням АМКУ у вигляді зобов'язань реалізовувати значну частину продукції третім особам, будуть створювати серйозні перешкоди в роботі підприємства, в тому числі і в частині планування обсягів виробництва, з урахуванням постійно мінливої кон'юнктури ринку. Поки будуть діяти накладені АМКУ обмеження, "Метінвест" не буде одержувати того економічного ефекту, який міг би бути", - каже Сергій Біленький.   

Рішення про умови обмеження в реалізації продукції, яке виніс АМКУ, настільки ж безпрецедентне, як і строки розгляду ним заявки на концентрацію, зазначає Каленков: "Для розвинених ринків такий горизонт планування як 7 років є прийнятним, але для України, з урахуванням стану економіки – ні".

За словами голови об'єднання "Укрметалургпром", подібні обмеження як для галузі ГМК, так і в інших галузях в останні мінімум 15 років не застосовувалися. "Накладені на підприємство обмеження збережуть для нього ситуацію невизначеності протягом всього терміну їх дії. Таким чином, ДКХЗ зависне в підвішеному стані на 12 років: п'ять років тривав розгляд комітету, а 7 років будуть діяти обмеження, протягом яких питання інвестицій, змін в операційній діяльності будуть проходити через призму обмежень. Можна сказати, що АМКУ зробив усе, щоб поставити під сумнів бізнес-ефективність підприємства", - впевнений Каленков.

Інших претендентів на покупку немає 

В нинішній ситуації не може не дивувати той факт, що підозрюючи АМКУ в необ'єктивності, експерти впевнені в тому, що він не міг діяти в інтересах конкурентів "Метінвесту". Бо таких просто немає.

"Пріоритетним з українських компаній претендентом на Дніпровський коксохімічний завод є "Метінвест", враховуючи вертикальну інтеграцію цього холдингу", - сказав 112.ua керівник відділу досліджень ринків металургії та машинобудування ДП "Держзовнішінформ" Валерій Студенцов.

За його словами, група має активи в Україні та за кордоном, коксохімічні та металургійні заводи і потужності для подальшої реалізації продукції. Також компанія має можливість імпортувати вугілля з далекого зарубіжжя, зокрема з США, де "Метінвест" має власні вуглевидобувні потужності (United Coal Company). Група має багаторічний досвід роботи з ввезення вугілля не тільки залізничним, але і морським транспортом.

"У той же час, забезпечення достатніми обсягами вугілля зараз є вразливим місцем української металургії. Видобуток коксівного вугілля в даний час в Україні обмежено, а більшість шахт знаходиться на тимчасово неконтрольованій території. Коксівне вугілля Україна імпортує здебільшого з Росії, але після 1 червня його імпорт буде можливий лише за спеціальними дозволами", - сказав Валерій Студенцов, зазначивши, що проблеми із забезпеченням коксівним вугіллям можуть виникнути, наприклад, у Дніпровського металургійного заводу, придбаного холдингом DCH Олександра Ярославського у російського холдингу "Євраз". Цей метзавод переважно орієнтується на постачання сировини з шахти “Распадська”, що входить в "Євраз".

Як уже повідомляв 112.ua, з Росії ввозиться 55-60% коксівного вугілля (потрапив у список обмежень РФ). На тлі загального імпорту вугілля в Україну в 2017 році 19,8 млн т (на 2 млрд 744 млн дол.) було ввезено 15,8 млн т коксівного вугілля (на 2 млрд 360 млн дол.), в тому числі з Росії – 10,4 млн т, на 1,273 млрд дол. У 2018 році обсяги ввезення вугілля були порівнянні.

Про те, що "Метінвест" є єдиним реальним претендентом на ДКХЗ, говорить і Біленький: "Мені не відомо, щоб хтось, крім цієї компанії, претендував на актив. Черги з охочих не спостерігалося ні в 2014 році, ні зараз". Біленький підкреслив, що у випадку, якщо б "Метінвест" відмовився від покупки ДКХЗ, доля заводу могла б бути, швидше за все, найсумнішою: "Не варто забувати, що ДКХЗ це найважливіше для наповнення місцевого бюджету підприємство, до того ж це тисячі робочих місць і можливість отримувати нормальні зарплати для українських представників галузі ГМК".

У "Метінвесту" досить великий і серйозний досвід придбання проблемних підприємств та повернення їх до життя, відзначають співрозмовники 112.ua. "У них є все необхідне для того, щоб налагодити на підприємстві ефективну роботу і вбудувати його в свій виробничий ланцюг: від інвестицій до серйозного досвіду управлінських рішень. У групи є не просто досвід збереження, а й налагодження успішної роботи коксохімічних потужностей навіть у прифронтовій зоні", - сказав Сергій Біленький.

Нагадаємо, що в грудні 2018 року на Авдіївському коксохімі знову запалили факел автоматичного пристрою зі скидання газу, який згас, коли відбулася перша велика зупинка через бойові дії. Це означало повернення до життя підприємства, яке функціонує практично на кордоні з фронтом. Підприємство запустило 8 батарей з 9, розпочала роботу трубчаста піч для розігріву смоли, аналогів якій в Україні немає. Про це в ексклюзивному інтерв'ю "Радіо Свобода" розповів генеральний директор заводу Муса Магамедов.  

* * *

В Україні Антимонопольний комітет по суті ніким не обмежений в частині антимонопольного законодавства, кажуть експерти. "Інших держорганів, які могли б бути альтернативою АМКУ, або в яких можна було б оскаржити рішення Комітету, не існує. Єдиний спосіб оскаржити їх – звернення до суду. У той же час, за моїми спостереженнями, відсоток справ, коли б перемагали підприємці, набагато менший, ніж відсоток перемог АМКУ. Особливо це можна спостерігати в останні роки, за які комітет був значно посилений молодими і сильними юристами. Нинішній АМКУ працює юридично дуже грамотно. Домогтися реваншу, з урахуванням його юридичної стратегії, найчастіше дуже непросто", - розповів Денис Фетісов.

Зазначимо, сам "Метінвест" поки дуже стримано коментує ситуацію. Поки в групі тільки запевнили, що рішення про покупку активу, який є вкрай важливим для галузі ГМК і економіки України, буде позитивним, якщо "домовляться про ціну з продавцем".

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>