Міст через вічність: Як будують Подільсько-Воскресенський мостовий перехід

Легендарний Подільсько-Воскресенський мостовий перехід будують із 2003 року. Після неодноразових перерв будівельні роботи активізувалися в 2017-му, і до нинішнього моменту більша половина всієї дорожньої ділянки вже готова. Уважні жителі столиці могли помітити: на початку вересня демонтували іржаві тимчасові опори мосту через Дніпро. Генпідрядник обіцяє, що в 2022 році автомобілі вже почнуть їздити по 10-кілометровому мостовому переходу, який з'єднає правобережний Поділ і лівобережні житлові масиви — Троєщину, Воскресенку і Райдужний. Щоправда, робочі проекти для будівництва право- та лівобережних з'їздів досі ще не готові.

Міст через вічність: Як будують Подільсько-Воскресенський мостовий перехід
Марія Ластовченкоя/112.ua

Ксенія Цивірко

Журналіст

Легендарний Подільсько-Воскресенський мостовий перехід будують із 2003 року. Після неодноразових перерв будівельні роботи активізувалися в 2017-му, і до нинішнього моменту більша половина всієї дорожньої ділянки вже готова. Уважні жителі столиці могли помітити: на початку вересня демонтували іржаві тимчасові опори мосту через Дніпро. Генпідрядник обіцяє, що в 2022 році автомобілі вже почнуть їздити по 10-кілометровому мостовому переходу, який з'єднає правобережний Поділ і лівобережні житлові масиви — Троєщину, Воскресенку і Райдужний. Щоправда, робочі проекти для будівництва право- та лівобережних з'їздів досі ще не готові.

Епопея з будівництвом Подільсько-Воскресенського мосту розтягнулася майже на два століття: офіційно роботи щодо цього об'єкта почалися в 1993 році, проте фактично будівництво почалося тільки в 2003-му і зі змінною активністю триває донині. У перспективі міст має стати дійсно колосальним об'єктом дорожньо-транспортної інфраструктури столиці, оскільки він буде двоярусним: на верхньому рівні організовують шестисмуговий автомобільний рух з пропускною спроможністю 60 тис. автомобілів на добу (для порівняння: у Північного мосту цей показник становить 10 тис. на добу), а на нижньому "поверсі" буде пролягати частина майбутньої Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену, три станції якої розташуються прямо на мосту – "Суднобудівна", "Труханів Острів" і "Затока Десенка".

Новини за темою

Проте жителям Воскресенки та Троєщини не варто спокушатися появою в своїх краях у найближчі роки заповітних порталів із зеленою літерою "М". Попри те, що міст будують вже з метроярусом і навіть облаштовують шлях до наступних станцій, поки що про запуск такого виду транспорту не йдеться. У столичній адміністрації повідомляють, що тимчасово по нижньому ярусу може курсувати так званий легкорейковий транспорт, простіше кажучи – швидкісний трамвай, однак зараз першочергове завдання для міста – вчасно відкрити автодорожню частина мосту. Проектанти заклали термін будівництва мостового переходу — 10 років, але не врахували головний фактор, який впливає на швидкість зведення транспортно-дорожніх споруд, - стабільність фінансування. Через перебої з оплатою будівництво на різних ділянках постійно зупинялося і, враховуючи велику протяжність мостового переходу – понад 10 кілометрів (довжина з автомобільними з'їздами, закладеними в поточному проекті – 10,2 км, протяжність основної частини мосту — 7,5 км), киянам стало здаватися, що там взагалі нічого не відбувається: в результаті Подільсько-Воскресенський міст охрестили найголовнішим довгобудом.

Марія Ластовченкоя/112.ua

Хоча такі масштабні будівництва в Україні нерідко стають у якийсь момент незмінним атрибутом міських пейзажів на довгі десятиліття. Генпідрядник оцінює нинішню готовність мостового переходу на 50% і нагадує, що перша черга була здана в експлуатацію ще у 2010 році: 380-метровий Гаванський міст до Рибальського півострова й естакада з нього на Набережно-Хрещатицьку вулицю.

За словами заступника голови КМДА Миколи Поворозника, амбітні плани із завершення будівництва основної частини мостового переходу до кінця 2021 року можуть зірвати тільки політичні ігри, адже роботи фінансуються не тільки з міського, а з державного бюджету. Загальна кошторисна вартість об'єкта за останніми підрахунками становить 11,25 млрд грн, при цьому в цілому за всі роки будівництво було профінансовано на 6,36 млрд з урахуванням "старих" доінфляційних цін.

Марія Ластовченкоя/112.ua

"Найбільше завдання — утримати всіх робітників на об'єкті. Взяти тих же зварювальників: їх із розпростертими обіймами чекають у Польщі, Чехії, Казахстані, Таджикистані… Хороший зварювальник зі своїм іменним клеймом зараз на вагу золота. А якщо фінансування припиниться, вони роз'їдуться шукати роботу в іншому місці. Вже і так багато фахівців виїхали, і тільки деякі почали потихеньку повертатися назад у 2017 році, коли фінансування будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу стало відбуватися в більшому обсязі, і ми змогли забезпечити роботою фахівців на певний період", - розповідає Микола Поворозник.

Марія Ластовченкоя/112.ua

Зараз на будівельних майданчиках по обидва боки Дніпра трудяться близько 150-180 робочих, у деяких випадках навіть цілодобово. Через велику протяжність дорожньо-транспортної споруди та віддаленість "активних зон" будівництва від жвавих районів столиці на перший погляд може здатися, що чиновники вкотре заспокоюють населення нездійсненним терміном здачі об'єкта в експлуатацію. Але будівельники вважають, що за поточних темпів робіт правий та лівий береги Києва з'єднаються довгоочікуваним новим мостом вчасно.

Марія Ластовченкоя/112.ua

Оскільки майже півмільйона мешканців Воскресенки, Райдужного та Троєщини добираються до центру, як правило, обхідними та об'їзними дорогами, уявити траєкторію майбутнього мостового переходу без географічної карти, можливо, важко навіть для корінних киян. За проектом, естакада моста починається на вул. Межигірській, де станція "Подільська" майбутньої "жовтої" гілки метрополітену повинна переходити на "синю" станцію ім. Тараса Шевченка, і по прямій перетинає Гавань до Рибальського півострова, потім Дніпро – до Труханового острова і через притоку Дніпра Десенку доходить до Русанівських садів. За попередніми планами, естакада повинна була розгалужуватися далі над озером Радунка на дві дороги і переходити в з'їзди на паралельні вулиці Стальського та Микитенка. Але місцеві жителі чинили опір урбанізації приозерної зеленої зони і домоглися того, що о. Радунка визнали об'єктом природного-заповідного фонду, тому зараз розробляється ТЕО проектної документації нової розв'язки, яка би йшла в обхід озера: найпевніше, це будуть з'їзди на проспект Алішера Навої та вул. Оноре де Бальзака. Майбутнє правобережного з'їзду з мосту в районі Рибальського півострова на Верхній та Нижній Вал теж поки що покрито пеленою невідомості: щодо нього також розробляються нові матеріали ТЕО, оскільки з моменту початкового проектування мостового переходу навантаження транспортних потоків на чинну дорожню інфраструктуру дуже змінилося. Через те, що остаточні характеристики цього з'їзду поки що не затверджено, будівельники не можуть своєю чергою далі продовжувати роботи на ділянці основної траси мосту Рибальського півострова до вул. Межигірської, де в майбутньому естакада повинна "впертися" у нову станцію метро "Подільська" і закінчитися з'їздами.

Проте траєкторія мосту вже окреслюється: з боку Набережно-Лугової вулиці видно, як з води самотньо стирчать парами залізобетонні опори і вже кілька років чекають слушної нагоди.

Марія Ластовченкоя/112.ua

Утім, попри відсутність робочої документації, будівництво на всіх інших ділянках активно продовжується з урахуванням майбутніх змін.

Берег Гавані з боку Валів і Рибальський міст обгороджено від пішоходів бляшаним будівельним парканом, через який маячить верхівка бурильної установки: робочі облаштовують палі для берегових опор майбутнього з'їзду, який буде знаходитися на місці аварійного Рибальського мосту. Уздовж нього вже давно паралельно стоять нові опори, але представники замовника кажуть, що раніше зими демонтувати вантовий міст не стануть: найбезпечніше виконувати такі роботи тоді, коли по річці обмежено судноплавство. Окрім того, до питання розбирання мосту інженерам треба знайти ще особливий підхід, оскільки він підвішений у повітрі на вантах і не тримається на опорах, розпиляти його на шматки і перевезти традиційним способом не вдасться, особливо враховуючи, що бетон під час розрізування кришиться.

Марія Ластовченкоя/112.ua

По інший бік Гавані, на Рибальському півострові, наїжачившись голими балками й арматурою, здіймається обрив недобудованої головної магістралі мостового переходу. Серед будівельників ходить легенда: коли тут тільки велися земляні роботи з перекладання комунікацій та облаштування опор, робітники натрапили на кабель спецзв'язку для військових, якого ніде на радянських схемах і планах не було, оскільки в ті часи інформація про такі об'єкти стратегічного значення була засекреченою. Такий кабель має особливу конструкцію, і коли тиск ґрунту на нього слабшає, в потрібному місці вже отримують сигнал про можливу спробу пошкодження кабелю спецзв'язку. Загалом чіпати такий кабель не можна: як тільки робітники до нього дісталися, на місце оперативно прибули військові, щоб вирішити це питання.

Марія Ластовченкоя/112.ua

Втім, це не єдина перешкода, з якою зіткнулися будівельники на цьому острові, овіяним ореолом таємності через розташоване тут Головне управління розвідки Міністерства оборони України. На своєму шляху Подільсько-Воскресенський міст зачіпав частину будівлі гуртожитку заводу "Кузня на Рибальському", тому торік його довелося знести, а мешканців переселити до інших квартир. На цьому процесі особливо заповзятливі громадяни, за інформацією ЗМІ, встигли нажитися: прописували за цією адресою знайомих і родичів, яким потім влада повинна була надати під час переселення нову житлоплощу за бюджетні гроші.

Марія Ластовченкоя/112.ua

На основній естакаді мосту на Рибальському півострові робочі зараз все ще працюють над облаштуванням залізобетонних частин авто і метроярусу, на якому в майбутньому буде розташовуватися станція метро "Суднобудівна" - на честь суднобудівного заводу "Кузня на Рибальському" (до 2017 називався "Ленінська Кузня"). А лівоповоротний з'їзд з естакади майже готовий: дорога покрита гідроізоляційним покриттям, і по краях вже встановлюють бордюр. З цього з'їзду теж можна потрапити на Набережно-Хрещатицьку вулицю на Подолі – по Набережно-Рибальській вулиці і далі через Гаванський міст, які було здано в експлуатацію 9 років тому.

Марія Ластовченкоя/112.ua

Прямуючи на лівий берег, мостовий перехід з Рибальського півострова перекидає своє дорожнє полотно на Труханів острів, відкривши над течією Дніпра 6800-тонну ажурну арку. Жителі столиці часто помилково називають Подільсько-Воскресенським мостом саме цю його майже 500-метрову сталеву ділянку, хоча це лише його 1/15 частина.

Марія Ластовченкоя/112.ua

Однак цей арковий міст має всі шанси отримати всесвітню популярність як один із найбільших у Європі. Особливість його конструкції полягає в тому, що два багатотонних яруси арка буде утримувати на міцних сталевих канатах – вантах – без допомоги опор. При цьому інженерам-конструкторам довелося неабияк попотіти, щоб врахувати в проекті постійні зміни навантаження на арку, оскільки різниця між максимальною і мінімальною транспортною завантаженістю обох ярусів дуже велика.

Марія Ластовченкоя/112.ua

Спершу на будівельних майданчиках на березі монтували окремі секції арки, які потім на 70-метровій висоті над рівнем води встановлювали на тимчасові опори — ті самі іржаві колони труб, які лякають своїм виглядом киян. У 2014 році всі сегменти арки вже стояли на своїх місцях і чекали свого з'єднання один з одним до 2017 року, коли роботи на цій ділянці поновилися.

За ці та попередні періоди простою міст встигли уподобати різні міські екстремали. Хтось заліз на саму верхівку арки і залишив там білою фарбою зізнання в коханні, а в 2017 група ентузіастів навіть влаштувала там пікнік і посмажила шашлики на мангалі. Багатьом відчайдухам у цій справі не пощастило, і вони зривалися на смерть з висоти недобудованого мосту…

фото из соцсетей

"Одного разу я їхав з роботи по набережній і побачив навколо арки велику юрбу молоді. Це були випускники, в очах у них палав вогонь, особливо у хлопців, які намагалися побравувати своєю силою перед дівчатами. Почали лізти на арку… Я намагався їх зупинити, пояснював, що це небезпечно, - але вони вперто продовжували підніматися по опорах. Поки намагаєшся спустити одного, починає лізти інший... І охоронці не можуть за всіма встежити. Поки не викликав поліцію, яка оточила арку з усіх боків, молодь не заспокоїлася", - згадує головний інженер КП "Дирекція будівництва дорожньо-транспортних споруд м. Києва" Олександр Здольник.

Коли будівельні роботи на об'єкті відновили і на ньому знову з'явилися робітники, спраглим до відчуттів екстриму на міст потрапити стало важче. З жовтня 2018 по березень 2019 дві арки з'єднали зв'язками і закінчили найскладніший і відповідальний етап її будівництва — так зване замикання. Поки арка трималася на тимчасових опорах, її деталі не були між собою зафіксовані повністю. Справа в тому, що через перепади температури та нагрівання окремих ділянок сонячними променями металеві конструкції протягом дня то розширюються, то звужуються і перебувають у постійному русі щодо одна одної. Тому єдиним способом правильно зістикувати всі деталі було дочекатися відповідної за погодними умовами ночі, для чого протягом 4 місяців спеціальні геодезичні прилади фіксували переміщення арки в сотні різних точок.

Марія Ластовченкоя/112.ua

Дату замикання двічі переносили, щоб підібрати найбільш сприятливу температуру, і ретельно готувалися до майбутнього випробування: робочі приміряли до арки зв'язку, репетирували свої ролі і готували до потрібного вигляду, з урахуванням температури, кріплення. Щоб під час монтажу округлі сегменти арки правильно тримали свою форму, їх за краї натягала на себе, немов тятива, спеціальна конструкція — шпренгель. В умовах обмеженого часу, від заходу до світанку, будівельникам потрібно було виконати багато роботи, причому без права на помилку: три з половиною тисячі болтів закручувалися спеціальним динамометричним ключем, але це треба було робити з високою точністю, оскільки, якщо дотягнути або перетягнути болт, різьблення буде зіпсоване і не придатне для повторного використання. В годину "ікс" на будівельному майданчику чергувала навіть "лавка запасних", щоб у разі чого підстрахувати і змінити робітників. Їм дійсно довелося постаратися на славу, повзаючи всередині коробки арки на чотирьох і намагаючись з точністю до міліметра поєднати один з одним отвори товстих 5-сантиметрових металевих пластин-накладок.

Марія Ластовченкоя/112.ua

Одразу ж після того, як арка замкнулася, стала жорсткою і почала самостійно себе тримати, рано-вранці будівельники приступили поспішно звільняти її від тимчасових опор, які тепер стали на неї тільки тиснути, а не підтримувати. На початку вересня тимчасові опори, які красувалися тут останні 13 років, демонтували до рівня мосту, щоб почати встановлення тротуарних консолей навколо мостових прольотів. Саме на ці тротуарні консолі і будуть кріпитися ванти, які до кінця листопада мають привезти з Німеччини: їх там спеціально на замовлення роблять на заводі Bridon-Bekaert, де у свій час виготовлялися також конструкції для реконструкції НСК "Олімпійський". Коли міст підвісять на ванти, він опуститься на метр нижче і стане врівень з іншим дорожнім полотном естакади Подільсько-Воскресенського мостового переходу. А зараз будівельники закінчують монтувати технологічні вікна, приварюючи навколо листи металу, — ті самі півтораметрові прозори, де сегменти арки під час замикання закріплювалися зсередини один з одним спеціальними кріпленнями. Після цього арку будуть піскострумити, що відполірувати до блиску, покриють антикорозійним засобом і пофарбують, отже, залишені з небезпекою для життя графіті і зізнання в коханні зникнуть з її поверхні назавжди.

Марія Ластовченкоя/112.ua

Далі на своєму шляху мостовий перехід потрапляє на Труханів острів, де на естакаді буде розташовуватися однойменна станція "жовтої" гілки метро. На цій ділянці роботи теж добігають кінця: облаштовують тротуар, сходи, ліфти, прокладають комунікації і скоро почнуть асфальтоукладання. Майже кілометр естакади тягнеться від одного берега Труханового острова до іншого — до русла річки Десенка, переходить цю водну артерію на трьох опорах і нарешті потрапляє на лівий берег Дніпра. Тут, в урочищі Горбачиха, роботи теж майже закінчилися: встановлюють огороджувальні перила, облаштовують сходи і ліфти на станції "Затока Десенка". Верхній ярус естакади на цьому відрізку має заготовлені відгалуження під майбутні з'їзди, але поки їх не будують.

Марія Ластовченкоя/112.ua

Далі мостовий перехід занурюється в тихий район Русанівських садів, який полюбився дачникам своїми мальовничими ставками і схиленими над ними плакучими вербами. Останні роки він постійно заглушується будівельною технікою, після того, як знесли більшість будиночків, які стояли на шляху мостової траси. Втім, із 251 власника дачних ділянок 11 садівників не хочуть йти на співпрацю з містобудівниками і продовжують судитися. Так, раніше їм пропонували взамін рівноцінну грошову компенсацію, переселення в квартиру або земельну ділянку з будівництвом дачного будиночка в селищі Биківня, який теж знаходиться на лівому березі Києва. 

"Справа в тому, що в свій час дачні ділянки на Русанівських садах влада давала в тимчасове користування. Окрім того, інформація про будівництво на цій території Подільсько-Воскресенського мосту відома вже майже 40 років, тому ні для кого це не повинно було бути несподіванкою. Як правило, в 99% випадків суди з цього позовного питання стають на бік міської адміністрації. У Биківні, згідно з генпланом, під дачну забудову передбачено 102 ділянки. Територію дачного містечка огороджено, там вже підведено зовнішні мережі газопостачання і каналізації, побудовано трансформаторну підстанцію. Шести власникам вже передали садові будиночки, а інші знаходяться в різній мірі готовності. Найважче питання — це знайти загальний консенсус з людьми. Хтось хоче собі таке планування, хтось інше, і через це будівництво затягується", - пояснює ситуацію з переселенням дачників перший заступник директора КП "Дирекція будівництва дорожньо-транспортних споруд м. Києва" Роман Лісневський.

Марія Ластовченкоя/112.ua

Мешканці Русанівських садів так звикли до спокійного, майже заміського життя, що вирішили самовільно встановити на під'їзній дорозі до мосту шлагбаум з охороною: з тим наміром, щоб на будівництво не їхала спеціальна техніка. Знайти з такими активістами спільну мову досить складно, але будівництво все-таки триває.

Над приземкуватими будиночками, які потопають у зелені плодових дерев, скоро буде височіти широке полотно естакади, яке перед залізницею — між станціями "Троєщина" та "Троєщина-2" — опуститься на 15-20-метровий земляний насип. У цій точці нижній метроярус "піде" у землю, в портал станції метро "Райдужна", а верхній ярус автомобільної дороги на опорах знову підніметься над залізницею, закінчуючись передбачуваною розв'язкою з довгими з'їздами на просп. Алішера Навої та вул. Бальзака.

Марія Ластовченкоя/112.ua

На Русанівських садах все ще заливають фундаменти опор бетоном, в'яжуть зв'язку арматури, облаштовують місцями корито метро, - роботи непочатий край. На шляху до насипу естакада повинна на 6 опорах перетнути Русанівське озеро, але поки що повністю готові лише три з них. Працювати дійсно важко: тому що ґрунтові води залягають тут близько до поверхні, під час облаштування фундаменту доводиться постійно відкачувати воду. Весь будівельний майданчик тут порізано грубими слідами від тракторних шин, а з глиноземних котлованів стирчать арматурні стрижні паль. Важко уявити, що вже через кілька років тут височітиме нова естакада, якою мчатимуть автомобілі.

Марія Ластовченкоя/112.ua

Однак, навіть якщо Подільсько-Воскресенський міст не буде здано в експлуатацію до кінця 2021 року, приємно відзначити, що будівництво такого важливого інфраструктурного об'єкта триває і що на ньому ще не поставили хрест. Досвід наших мостобудівників навіть зацікавив Федеральне міністерство транспорту Німеччини: два роки тому європейські колеги проводили експертизу цього об'єкта для створення "Практичного посібника з рекомендаціями для планування і будівництва великих мостів на німецьких автомобільних трасах". Залишається сподіватися, що якось Подільсько-Воскресенський мостовий перехід добудують, і він стане новою візитівкою столиці для всього світу.

Текст: Ксенія Цивірко

Фото: Марія Ластовченко

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>