banner banner banner

Мілітаризація Півдня замість денуклеаризації Півночі: Навіщо КНДР відновлює ядерні випробування

Мілітаризація Півдня замість денуклеаризації Півночі: Навіщо КНДР відновлює ядерні випробування
112.ua

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

На засіданні Центрального комітету Корейської робочої партії 1 січня верховний керівник КНДР Кім Чен Ин висловив намір відновити ядерні випробування, оскільки США продовжують посилювати Південну Корею і постачати туди озброєння. Північнокорейський лідер пообіцяв незабаром провести випробування нової стратегічної зброї. На думку Кім Чен Ина, північнокорейцям варто затягнути пояси. Водночас він висловив намір провести денуклеаризацію, якщо США першими скасують санкції. Подібна риторика з Пхеньяна говорить про те, що півтора року дипломатичних зусиль США переконати КНДР відмовитися від ядерної зброї завершилися повним провалом, а дії Пхеньяна будуть непередбачуваними цьогоріч.

Востаннє КНДР проводила ядерні випробування і запуски міжконтинентальних балістичних ракет у 2017 році. Потім півтора року Північна Корея утримувалася від ракетних і ядерних випробувань, але з другої половини 2019 року відновила запуски ракет малої дальності, проводила стрільби з реактивних систем залпового вогню, а в грудні провела випробування ракетного двигуна. Кім Чен Ин не просто шантажує Штати, а акцентує увагу на постачанні зброї в Південну Корею. Відсутність прогресу в переговорах про денуклеаризацію Півночі дійсно вплинула на мілітаризацію Півдня, яка виходить на якісно новий рівень і викликає занепокоєння в Пхеньяні.

Допомога Великого брата

Кім Чен Ин знайшов, за що зачепитися. З часів закінчення Корейської війни у 1953 році збройні сили Південної Кореї чисельністю 3,5 млн ос. (включаючи резервістів) покладаються на США як основного зарубіжного постачальника зброї (не рахуючи національних виробників). У 2013-17 роках Сеул витратив понад 13 млрд дол. на закупівлю американської зброї, на програми у сфері підготовки армії. З 1989 року Південна Корея має статус основного союзника США поза НАТО й у неї є доступ до передових американських військових технологій та обладнання.

Новини за темою

США дійсно постачали в Південну Корею великі партії зброї в період добровільного мораторію Північної Кореї на проведення ракетних і ядерних випробувань. Компанія Lockheed постачила військово-повітряним силам Південної Кореї 13 багатоцільових малопомітних винищувачів F-35A. Три літаки відвантажили у грудні 2019 року, планується постачання ще 47 таких бойових машин. Також у грудні компанія Northrop Grumman постачила в Південну Корею безпілотник Global Hawk. У першій половині 2020 року заплановано відвантаження ще трьох безпілотників. У травні 2019 року стало відомо про угоду на постачання в Південну Корею 94 ракет SM-2 Block IIIB для американських протиракетних комплексів Patriot.

Влада КНДР залишилася незадоволеною тим, що збройні сили США і Південної Кореї продовжують проводити спільні військові навчання. Вашингтон і Сеул скасували проведення великомасштабних військових навчань "Молодий орел", "Ключова рішучість", але замінили їх на маневри менших масштабів під назвою "Альянс", які двічі проводилися торік.

Позиція Пхеньяна не позбавлена упередженості. Чомусь Кім Чен Ин ані слова не сказав про пропозицію Росії в 2019 році модернізувати цивільні вертольоти Ка-32 в парку Південної Кореї, про участь російського підприємства "Алмаз-Антей" у розробці південнокорейської системи протиракетної оборони KM-SAM (сім батарей планується розмістити до 2022 року). У 2018 році Франція постачила в Південну Корею три військові літаки-заправники Airbus A330 MRTT. Південна Корея – привабливий ринок збуту озброєнь, і тому з нею продовжують працювати виробники з різних країн світу незалежно від процесу денуклеаризації Корейського півострова.

Кому війна, а кому мати рідна

Пхеньян насторожує динамічний розвиток військово-промислового комплексу південного сусіда. Північнокорейську кризу можна порівняти з "холодною війною", тільки в мініатюрі, в межах одного півострова. Фактор ядерної загрози з боку КНДР, потенційна загроза Другої Корейської війни є драйверами досліджень і розробок в оборонній сфері в Південній Кореї, сприяють інвестиціям у виробництво зброї. У 2018 році військовий бюджет Південної Кореї склав 43,1 млрд дол. (10-те місце в світі). Для порівняння, КНДР витрачає на утримання своєї армії всього лише 7,5 млрд дол. на рік, маючи при цьому кількісну перевагу над південнокорейськими військовиками вдвічі. У 2019 році видатки на оборону Південної Кореї становили 2,6% від ВВП – більше, ніж в Індії (2,4%), Франції (2,3%), Туреччині (2,5%). У серпні 2019 року Сеул оголосив про плани вкласти в розвиток оборонного сектора 239 млрд дол. у 2020-24 роках.

Новини за темою

Як показує досвід США, Західної Європи та Росії, виробляти зброю вигідно не тільки для зміцнення власного оборонного потенціалу, але й для продажу на зовнішні ринки, що є прибутковим бізнесом. До посилення міжнародних санкцій на цьому заробляла Північна Корея, продаючи свою дешеву стрілецьку зброю, танки, артилерію до країн Африки й Азії. Південнокорейці йдуть таким же шляхом, маючи технологічну перевагу над КНДР. Після 2010 року було проведено реформи військово-промислового комплексу Південної Кореї з метою налагодити випуск конкурентоспроможної продукції за стандартами НАТО. Південна Корея поступається хіба що Ізраїлю в плані витрат на дослідження оборонного значення, а розвинений машинобудівний комплекс дозволяє на зразок США, Росії та Китаю виробляти продукцію для сухопутних військ, військово-морського флоту, військово-повітряних сил, хоча і в менших обсягах.

В оборонний сектор залучаються зарубіжні компанії, субсидуються середні і малі підприємства, здатні виробляти комплектовання для озброєнь. Відомі як виробники автомобілів в Україні і світі південнокорейські підприємства Daewoo та Hyundai виробляють танки та інші види бронетехніки, надводні кораблі і підводні човни. Південнокорейська самохідна гаубиця К9 була розроблена на основі американського аналога M109A2, а підводний човен класу Chang Bogo - на базі німецької дизельної субмарини Тип 209, винищувач FA-50 - на основі американського літака F-16. Південна Корея уклала контракти з Естонією, Фінляндією, Норвегією на постачання самохідних гаубиць, з Індонезією - на постачання 6 підводних човнів, з Філіппінами - на постачання 2 фрегатів, з Індонезією, Іраком, Таїландом, Філіппінами - на постачання навчальних і бойових літаків. Оман і Польща розглядають можливість придбання південнокорейського танка К2.

У розробці знаходяться легкий авіаносець, здатний брати на борт американські винищувачі F-35B, здатні здійснювати вертикальну посадку, південнокорейський багатоцільовий винищувач KF-X, есмінці класу Sejong Daewang. У планах Південної Кореї модернізувати свій військово-морський флот, щоб він міг виконувати завдання не лише в прибережних водах та найближчих районах Тихого океану ("флот зелених вод"), але й у відкритому океані в будь-якій точці земної кулі ("флот синіх вод"), як у США, Росії, Китаю, Індії, Франції та Великої Британії. КНДР дратує те, що південнокорейські промисловці отримують комерційну вигоду від тривалої Північнокорейської кризи. У відповідь Пхеньян вирішив пограти на нервах у Сеула, дати зрозуміти, що ядерна загроза цілком реальна і розвиток звичайних озброєнь не допоможе її уникнути.

Нічний кошмар Кім Чен Ина

КНДР побоюється розробки Південною Кореєю власних балістичних ракет на противагу ракетній програмі Північної Кореї. Два роки тому президент Південної Кореї Мун Чже Ін домовився з американським колегою Дональдом Трампом про перегляд двостороннього договору 2012 року про обмеження у сфері виробництва балістичних ракет. До цього Сеул міг виробляти ракети дальністю польоту не більше 800 км, здатні нести боєголовки не більше 500 кг. Лякають Пхеньян дискусії в південнокорейському суспільстві про розробку власної ядерної зброї. У листопаді 2019 року колишній міністр закордонних справ Південної Кореї Сонг Мін Сун запропонував створити тактичну ядерну зброю обмеженого радіусу дії для стримування КНДР і скорочення залежності від США у сфері оборони. За даними опитування Gallup, придбання ядерної зброї підтримують 60% південнокорейців.

На сьогодні реалізації цієї ініціативи заважає участь Південної Кореї в Договорі про нерозповсюдження ядерної зброї та Договір про заборону ядерних випробувань. США і Європа проти розширення клубу ядерних держав. Появу ядерної зброї в Південній Кореї буде сприйнято в багнети в Китаї, який навіть проти розміщення американських протиракетних комплексів на території країни. Слідом за Південною Кореєю ядерну зброю захоче мати і Японія. В такому випадку геополітична ситуація в Азійсько-Тихоокеанському регіоні зміниться не на користь Піднебесної. Південнокорейські ракети можуть використовуватися для стримування не тільки КНДР, але і Китаю.

Кім Чен Ин знову зробив вибір на користь ігор м'язами, щоб змусити США припинити посилювати оборонний потенціал Південної Кореї. Однак Сеул буде проводити мілітаризацію до тих пір, поки Пхеньян не відмовиться від ядерної зброї. Мораторій Кім Чен Ина на проведення ракетних і ядерних випробувань не викликає довіри в Мун Чже Іна. Крах денуклеаризації сприятиме поглибленню протистояння між Південною Кореєю, США і Північною Кореєю в дусі "холодної війни". Цьогоріч можливі різні варіанти провокацій КНДР: від запуску супутника у відкритий космос до нових ядерних випробувань і тестування міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>