banner banner banner banner

Мільйонери і генерали: З ким Трамп має намір робити Америку знову великою

Ділки і вояки замість гарвардських розумників – ось стиль нового президента. Але головна характеристика кабінету Трампа все ж у тому, що це адміністрація компромісу. Істеблішмент Республіканської партії заспокоєний кадровою політикою свого лідера, а сам Дональд зміг знайти досить прийнятних для себе людей системи

Мільйонери і генерали: З ким Трамп має намір робити Америку знову великою
Дональд Трамп і Майк Пенс Reuters

Ділки і вояки замість гарвардських розумників – ось стиль нового президента. Але головна характеристика кабінету Трампа все ж у тому, що це адміністрація компромісу. Істеблішмент Республіканської партії заспокоєний кадровою політикою свого лідера, а сам Дональд зміг знайти досить прийнятних для себе людей системи

Оригінал на сайті Московського центру Карнегі

Формування кістяка кабінету Трампа практично завершено. Є ще кілька незаповнених міністерських посад і постів рівня радника президента, але суть кадрової стратегії Трампа вже цілком ясна. Загалом призначенців нового президента США можна віднести до чотирьох категорій: генерали, мільйонери, лояльні трампісти та інші.

Розуміння і довіра

В адміністрації Трампа цілих три генерали – таку кількість насилу можна нарахувати за всі президентські терміни Обами і Буша, разом узяті. Генерал Меттіс очолить Міністерство оборони – перший військовик на цій посаді за 65 років, з часів легендарного Джорджа Маршалла, того самого, який розробив план для Європи. Міністерство внутрішньої безпеки вперше з моменту заснування в 2005 році буде, мабуть, очолювати генерал Келлі. Радити з національної безпеки Трампу буде генерал Флінн. Не дивно, що навіть республіканці, не кажучи вже про демократів, попереджали Трампа, що на посаду держсекретаря військового пропонувати вже зовсім непристойно – якась хунта вийде.

Новини за темою

Безпрецедентна концентрація генералів у кабінеті Трампа – наслідок кількох факторів. По-перше, це спроба популіста Трампа спиратися на громадську думку: армія стійко очолює перелік інститутів, яким американці довіряють. У мерзенному світі торгашів, юристів і політиків вони одні зберігають совість та честь – так вважають американці. Згідно з нещодавнім опитуванням громадської думки, 53% виборців (і 82% республіканців) вітають призначення військових на високі посади в державі, лише 23% це не до вподоби.

Майкл Флінн З відкритих джерел

Думка американців – добре, а власна – краще. Трамп відомий тим, що мало кому довіряє. У цьому сенсі військові – це єдині люди, для яких лояльність - не валюта у великій вашингтонської грі. На них можна покластися. Ще вони звикли виконувати накази, а значить, з ними буде простіше домовлятися.

(А після виходу резонансної статті Das Magazin про технології, з допомогою яких Трамп прийшов до влади, багато хто заговорив, а чи не з санкції військових Трампу дозволили їх використовувати. Скорочення бюджету Пентагону при Обамі нібито було не до душі генералітету й оборонним корпораціям, а Трамп якраз обіцяв повернутися до індустріалізації країни, - 112.ua)

Нарешті Трамп, який пообіцяв "осушити вашингтонські болота", змушений (а, можливо, і щиро хоче) менше спиратися на обридлих політиків. Звідки тоді черпати кадри? Залишаються тільки військові і бізнесмени. Дещо обмежений у можливості призначати інших військових (адмірал Ставрідіс і генерал Петреус довго розглядалися як кандидати у держсекретарі, а останній досі гіпотетично може зайняти пост глави Міністерства у справах ветеранів), Трамп звернувся до тих людей, яких добре знає: до фінансистів.

Новини за темою

Вихідці з Goldman Sachs – новий старший радник президента Беннон, глава Мінфіну Манучін, а також нинішній керівник Goldman Sachs Гері Кон, який, імовірно, займе посаду радника президента з економіки. Такі призначення виглядають у новій адміністрації Трампа особливо цинічно, враховуючи, що весь останній рік критикували Гілларі Клінтон за прочитану для співробітників цієї компанії лекцію. Мільярдер Уілбур Росс очолить Міністерство торгівлі, президент мережі швидкого харчування CKE Ендрю Паздер – Мінпраці. Мільйонерки Бетсі Де Вос і Лінда Макмейон стануть відповідно міністром освіти і главою Агентства підтримки малого бізнесу. Й остаточний тріумф клубу мільйонерів – призначення держсекретарем США Рекса Тіллерсона, президента ExxonMobil.

Стів Бэннон Reuters

Трамп довіряє людям з бізнес-спільноти, звичайно, не тому, що вони якісь особливо чесні і принципові. Просто новий президент добре знає, як вони думають і як вести з ними справу. Крім того, солідний банківський рахунок є для Трампа вагомим аргументом на користь того, що його власника варто послухати. Адже він зміг заробити багато грошей, а значить, відноситься до такої ж, як і сам Дональд, породи переможців.

Не обійшлося і без додаткових факторів у кожному окремому випадку. Наприклад, Де Вос стала першою жінкою, призначеною в кабінет Трампа, та ще й постійно критикувала його протягом кампанії. Саме за тією ж логікою не підтримувала Трампа в ході кампанії і не володіє дипломатичним досвідом губернатор Південної Кароліни Ніккі Хейлі, яка отримала посаду представника США в ООН, що, крім усього іншого, дозволило її віце-губернатору і прихильнику Трампа Генрі Макмастерсу очолити штат.

Імпровізований держсекретар

Окрема і майже детективна історія сталася з призначенням Рекса Тіллерсона на посаду держсекретаря. Джуліані і Петреус, які спочатку розглядалися на цю позицію, мали істотний недолік: у якийсь момент кар'єри вони вчинили приблизно так само, як Гілларі Клінтон. Консалтинговий бізнес Джуліані отримав значні суми від різних іноземних компаній і урядів – як Фонд Клінтонів. А Петреус у свій час був змушений залишити посаду директора ЦРУ через те, що регулярно допускав до секретної інформації свою коханку. Трамп провів місяці, критикуючи за таке Клінтон, і він ніяк не міг призначити на цю позицію людей, викритих у тих же діях. Джуліані, крім того, дуже активно просував себе в ЗМІ, чим викликав невдоволення у Трампа, який відчув шантаж з боку лояліста.

Новини за темою

Кандидатура Ромні була б украй цікавим ходом для Трампа, який таким чином послав би сигнал республіканському істеблішменту – мовляв, хлопці, не хвилюйтеся, я шаную заслуги ветеранів великої старої партії. Недарма серед основних лобістів Ромні на посаду називають віце-президента Пенсі і голову апарату Білого дому Райнса Прібуса. Однак проти Ромні відкрито виступили ті, хто протягом багатьох місяців готував перемогу Трампа. "Бойові генерали" Беннон і Конвей, що привели його до перемоги, впевнено заявили: "Дональде, твій виборець тебе не зрозуміє".

Дональд Трамп і Райнс Прібус Reuters

Існує цікава версія, що вся історія з можливим призначенням Ромні була витонченою помстою з боку Трампа – приємно, мовляв, подивитися на супротивника зверху вниз і принизити його відмовою. Ця мила історія претендує на те, щоб стати ще одним міфом, який оповиває легенду про Дональда-переможця.

Кандидатура Тіллерсона виникла на стику невдоволення Трампа першою лінійкою кандидатів (або неможливості призначити когось із цієї першої лінійки) і його бажання знайти когось нового і свіжого, не конгресмена, але в той же час важкоатлета світової політики. Дивно, але першу рекомендацію Тіллерсон отримав від Кондолізи Райс, яка всього два місяці тому закликала Трампа вийти з президентської гонки. Райс, а також інший колишній держсекретар, Бейкер, колишній міністр оборони Гейтс активно підтримали Тіллерсона, після чого Трамп погодився з ним зустрітися. Зустріч вдалася – вони домовилися. Дональд і Рекс багато в чому схожі: великі акули бізнесу, які зробили собі ім'я на багатомільярдних угодах та в ході складних переговорів. Урешті рішення про долю престижної і впливової посади в американському уряді (після віце-президента, звичайно) було прийнято Трампом менш ніж за тиждень.

При цьому той тиск, який спробували чинити на Трампа деякі сенатори-республіканці, що звинуватили Тіллерсона у надто близьких зв'язках з Росією та її президентом, тільки прискорили призначення: знайшов свого хлопця і втомлений від складних пошуків гідного кандидата Дональд Трамп, тому вирішив форсувати своє рішення.

Враховуючи імпровізаційний і в деякому сенсі випадковий вибір Тіллерсона, говорити, що його призначення – це той самий сигнал про початок проросійської політики Трампа, звичайно, не доводиться. Адже всі, хто розглядався на цю позицію, були налаштовані по відношенню до Росії критично. Однак два факти безперечні: по-перше, Тіллерсон розуміє Росію, як у ній робиться бізнес, а значить – і як у ній робиться політика. Він вів справи з Росією ще в 90-і, супроводжуючи проект "Сахалін-1", потім обговорював з Ходорковським проект придбання компанією ExxonMobil ЮКОСа. Згодом активно інвестував у Росію, а потім і судився з нею про повернення податків. По-друге, Тіллерсон публічно висловлювався проти санкцій як інструменту зовнішньої політики.

Reuters

Новини за темою

Не можна забувати також, що не русофільство, але прагматизм Трампа–Тіллерсона будуть більш ніж врівноважуватися генеральською парою Меттіс–Флінн, а також всім республіканським істеблішментом. Сенатська республіканська більшість, швидше за все, забезпечить призначення Тіллерсона, але уважно буде за ними спостерігати – чи не засланий рейнджер цей уродженець Техасу? Крім того, демократи зі свого боку будуть знову і знову піднімати одне і те ж питання: мовляв, ви, республіканці, вісім років на чому світ стоїть лаяли Обаму, що він занадто м'який по відношенню до Росії, а тут раптом призначите російського орденоносця держсекретарем?

У призначенні Тіллерсона та інших мільйонерів у кабінет Трампа важливий той когнітивний дисонанс, у якому продовжує перебувати американська громадськість. Якщо з Трампом і його генералами все зрозуміло, то ось банкіри на вищих державних постах – наприклад, Goldman Sachs – виборців бентежать: 39% вважають, що новому президенту варто було б робити поменше таких призначень. Надлишок мільйонерів у кабінеті - звичайно, не вада, але осад залишається.

Адміністрація компромісу

На тлі перших двох груп лояльні трампісти, тобто ті, хто протягом довгого часу в Дональда вірив і підтримував, відносно нечисельні. Тим не менш у кабінеті виявився афроамериканець Бен Карсон, який очолив Мінбуд, а також консервативний сенатор Сешнз - отримав посаду генпрокурора. На цю позицію претендував і Кріс Крісті, теж один з перших соратників Трампа, але через скандали і втрату довіри залишив лави претендентів на трофеї Дональдової перемоги.

Крім того, в кабінеті Трампа виявилася низка людей, які швидше асоціюються з республіканським істеблішментом: тут відчувається вплив Пенсі і Прібуса. Особливо виділяється міністр транспорту Елейн Прат, дружина голови сенатської більшості Мітча Макконнела та міністр в адміністрації Джорджа Буша-молодшого. Конгресменів Прайса і Зінке, які очолять МОЗ і МВС, мабуть, порадили Райан і Прібус. На посту міністра енергетики виявився Рік Перрі, екс-губернатор Техасу, який як мінімум до 2012 року завзято виступав проти діяльності цього міністерства.

Мітч МакКонел і Елен Чао Reuters

Кого немає в кабінеті Трампа, так це експертів з наукових та аналітичних центрів, яких було чимало в адміністрації Обами. Ділки і вояки замість гарвардських розумників – ось стиль нового президента. До речі, не знайти в новому кабінеті й особливої різноманітності, якою так люблять хизуватися ліберали: якщо жінок в адміністрації ще достатньо, то жодного, наприклад, латиноамериканця немає.

Головна характеристика кабінету Трампа – це все ж таки адміністрація компромісу. Істеблішмент партії заспокоєний кадровою політикою свого лідера, а сам Дональд зміг знайти досить прийнятних для себе людей системи, які нехай і не асоціюються безпосередньо з політикою.

Новини за темою

Першим завданням кабінету стане демонтаж спадщини Обами, принаймні його найбільш уразливих частин. Крім того, американські аналітики вже називають уряд Трампа "дерегулювальним". Дійсно, крім обіцянки обраного президента дотримуватися правила "вводиш одне регулювання, скасуй два", сам склад кабінету говорить про те, що новий президент планує знизити рівень залученості держави. Новий міністр освіти – послідовний критик федеральних освітніх стандартів. Керівник Міністерства праці виступає проти підвищення мінімального розміру оплати праці. Глава Агентства із захисту навколишнього середовища не впевнений у тому, що його треба захищати, а міністр енергетики вважає, що Міністерство енергетики занадто багато контролює.

За п'ять тижнів Трампу вдалося майже з нуля зібрати команду, яка виглядає логічно, принаймні в питаннях внутрішньої та економічної політики. Більше занепокоєння викликає зовнішня політика – це саме та сфера, у якій багатії і генерали не можуть знайти спільну мову.

Павло Демидов

Інші матеріали Карнегі

Як світові держави реагують на перемогу Трампа

Китайські радники Трампа: що порадять і як відповідатимуть у Пекіні

Рейган чи Муссоліні. Яким буде президент Трамп

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>