Марш незалежності в Польщі, 11 листопада 2017
Укринформ

На 99-ту річницю незалежності Польщі 11 листопада у Варшаві відбувся марш ультраправих політичних сил. Марш був присвячений відновленню польської державності у 1918 р. У ході взяли участь близько 60 тис. осіб. Це була одна з найбільших акцій ультраправих в Європі. У натовпі миготіли тисячі фаєрів, виряджені у військові мундири початку ХХ століття ультранаціоналісти, а також банери з провокаційними гаслами, в тому числі "Смерть ворогам Батьківщини".

На службі у "Закону і Справедливості"

Керівна партія "Закон і Справедливість" Ярослава Качиньського не брала участі в марші. Однак державна телекомпанія TVP прокоментувала цей захід як "марш патріотів". Влади не чинили опору проведенню заходу. "Закон і Справедливість" домінує на політичній арені Польщі і за підсумками парламентських виборів 2015 р. сформувала однопартійний уряд. Ця партія дотримується у своєму політичному курсі помірного євроскептицизму, економічного націоналізму і протекціонізму. Складається враження, що марш ультранаціоналістів був на руку партії. Досить звернути увагу на те, що деякі гасла учасників маршу повторювали позицію чинної влади з різних питань. Партія "Закон і Справедливість" заграє з ультранаціоналістами, однією з найбільш активних і мобільних частин електорату, для того щоб створити видимість масової підтримки громадянами Польщі нинішнього політичного курсу, з яким не згодні в Євросоюзі.

Під час маршу ультраправі скандували суто протекціоністські гасла, як наприклад: "Промисловість у наших руках", "Наш шлях – націоналізм". У своїй передвиборчій програмі партія "Закон і Справедливість" виступала за розширення ролі польського капіталу в національній економіці, передачу управління державними підприємствами паливно-енергетичного комплексу міністерству економіки Польщі. Партія обіцяла стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу, знизити податки для фірм з штатом менш ніж 3 особи до 15% і надати їм 40% держзамовлень. Економічна політика чинної влади менш сприятлива для великих підприємств з іноземним капіталом, банків і торговельних мереж, для яких планувалося ввести нові податки та скоротити їхню участь у державних поставках. "Закон і Справедливість" зобов'язалася протистояти курсу ЄС щодо зниження значення вугілля в енергетиці. Вони, навпаки, підтримують розвиток вугільно-добувної галузі Польщі, виступають за скорочення будівництва вітрогенераторів. Варшава підтримує скорочення залежності від поставок природного газу з Росії, виступає проти будівництва російського газопроводу "Північний потік–2".

Новини за темою: У Варшаві затримали 45 осіб, які виступали проти "Маршу незалежності"

Партія "Закон і Справедливість" виступає за скорочення втручання ЄС у внутрішні справи національних урядів країн-членів. Єврокомісія і канцлер Німеччини Ангела Меркель висловлювали незгоду з правовою реформою чинної влади Польщі, яка дає право міністру юстиції звільняти суддів, що, на їхню думку, підриває свободу судів і йде врозріз з європейським законодавством. Президент Польщі Анджей Дуда вважає, що загрозою для існування ЄС є інтеграція прискореними темпами, що призведе до розмежування всередині блоку. На думку заступника міністра закордонних справ Конрада Шиманського, Польща не переходитиме на євро доти, поки не стабілізується ситуація в ЄС.

Ультранаціоналісти зробили відсилання у своїх гаслах до проблеми міграційної кризи і політики "відкритих дверей", з якою не погоджується чинна влада. За даними The New York Times, учасники маршу скандували расистське гасло "Біла Європа братніх народів", несли знаки, які асоціювали іслам з тероризмом, повторювали фразу "Ми хочемо Бога", цитату з патріотичної пісні, яку вжив президент США Дональд Трамп під час промови у Варшаві. Раніше чинна влада Польщі відмовлялася розмістити на своїй території 6,5 тис. вихідців з мусульманських країн за квотами Єврокомісії. Лідер керівної партії "Закон і Справедливість" Ярослав Качиньський в інтерв'ю телеканалу TVP підкреслив, що саме Німеччина, а не Польща повинна займатися подоланням наслідків політики "відкритих дверей" щодо біженців. Він вважає, що немає механізму убезпечення громадян країн, що приймають у себе біженців. Разом з біженцями до ЄС проникають ісламські екстремісти. Про це свідчать теракти, які періодично відбуваються в Парижі, Брюсселі, Берліні, а також у містах Туреччини, яка розмістила на своїй території 2,5 млн сирійців за обопільними домовленостями з ЄС. Качиньський переконаний, що біженці можуть бути розносниками небезпечних інфекцій і захворювань. Заступник міністра закордонних справ Польщі Конрад Шиманський вважає, що немає сенсу в політиці, що проводиться Брюсселем, щодо переміщення біженців до різних європейських країн. Щоб врегулювати міграційну кризу, потрібно зупинити потік біженців шляхом зміцнення зовнішніх кордонів ЄС.

Варшава перебрала міру з українським питанням

Не забули польські ультранаціоналісти і про Україну. На одному з банерів виднілося красномовне гасло: "Пам'ятаємо про Львів та Вільнюс". Львів, який був столицею Галицько-Волинського князівства, що входило до складу Австро-Угорської імперії, у 1919-39 роках перебував під владою Польщі. Питання приналежності Львова є улюбленою темою для дискусій польських ультранаціоналістів, які своїми акціями вбивають клин у польсько-українські відносини. Це не перша антиукраїнська провокація в Польщі. Ультранаціоналістична організація Oboz Wielkiej Polski ("Табір великої Польщі") влаштувала погром пам'ятників бійцям УПА у Східній Польщі в листопаді 2016 р. У грудні минулого року в Перемишлі відбувся "Марш орлят" на честь студентів, які брали участь в українсько-польській війні 1918 р. Учасники маршу бажали смерті українцям і стверджували, що Львів є польським містом. Такі провокації нерідко зустрічають відповідні дії в Україні. У січні 2017 р. невідомі обписали меморіал польським та українським жертвам радянських репресій у Биківні ультранаціоналістичними символами й образливими словами.

Періодично польська влада також дозволяє собі антиукраїнські демарші. У 2016 р. Сенат Польщі оголосив Волинську трагедію "актом геноциду". Напередодні маршу ультранаціоналістів у Варшаві міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив про те, що його країна не може стояти на боці Києва у конфлікті з Москвою, не вимагаючи врегулювання українсько-польських історичних питань. Ващиковський запропонував не пускати до Польщі українців, які підтримують дивізію СС "Галичина" і дотримуються антипольських настроїв. За яким критерієм він збирається визначати "ворогів Польщі", міністр не згадав. Партія "Закон і Справедливість" спекулює на суперечливих історичних фактах і робить їх частиною державної ідеології. Як і Україні, Польщі потрібні яскраві і пам'ятні історичні події для згуртування польських громадян. Волинська трагедія - це спосіб об'єднати всіх поляків, незалежно від ідеології, довкола спільної скорботи (подібну спробу робили і в Україні довкола проблеми Голодомору). На думку українського історика Ярослава Грицака, далеко не всі поляки підтримують позицію чинної влади, яка прирівняла історичну пам'ять до офіційної політики.

Новини за темою: МЗС: Польща не підтвердила заборону на в'їзд В'ятровичу

Польща опинилася в ідеологічному глухому куті. Україна є її військово-політичним партнером для стримування агресії Росії. Однак, з точки зору історичних подій, Україна сприймається як супротивник. Партії "Закон і Справедливість", як, втім, і українській владі, слід проводити технократичний політичний курс, позбавлений всілякої ідеології та відсилань до історичних подій. У такий спосіб вдалося б не акцентувати увагу на нинішніх історичних суперечностях у відносинах з іншими державами. Потрібно критично ставитися до історії й усвідомлювати, що в роки Другої світової війни до методів терору вдавалися абсолютно всі протиборчі сторони, включаючи УПА, Армію Крайову, підрозділи Третього Рейху і Радянської армії, партизан комуністичної орієнтації. Жертвами в Західній Україні ставали не тільки поляки, але й українці та інші етноси, які опинилися в епіцентрі бойових дій.

Новини за темою: В'ятрович про заборону на в'їзд: Польща зазвучала в унісон з авторитарною Росією

Не можна применшувати ролі Польщі у підтримці євроатлантичної інтеграції України та лобіюванні наших інтересів в ЄС. Польща разом з Великою Британією є провідником антиросійських санкцій ЄС і підтримує територіальну цілісність України. Саме Польща є прикладом успішного постсоціалістичної держави, яка зуміла вийти з-під впливу Кремля, провести реформи і створити рівень життя для своїх громадян краще, ніж у Росії. Польща є шостою економікою в Євросоюзі і неформальним лідером серед країн Центрально-Східної Європи. Польща стала популярним напрямком для працевлаштування та здобуття освіти українцями. Українські трудові мігранти у Польщі щороку пересилають на батьківщину близько 5 млрд євро. У грудні 2015 р. Польща відкрила Україні кредитну лінію на суму 1 млрд євро для поповнення золотовалютних резервів. Польща є четвертим торговельно-економічним партнером України у світі. Певні висновки варто зробити і українській владі. Європейські країни вже втомилися від нестабільності, яка не припиняється в Україні з 2014 р. Їх обурює, що в Україні процвітає корупція, а вкладення міжнародних донорів поки що не дають суттєвих результатів. Однак внутрішньополітичні проблеми України не дають права політикам з Польщі і будь-якої іншої держави здійснювати антиукраїнські випади на історичному та етнополітичному ґрунті.

Російський слід

Не виключено, що Росія підлаштуватися під акцію польських ультранаціоналістів і задіяла своїх європейських агентів впливу для нагнітання антиукраїнських настроїв у Польщі. Про це свідчить участь у марші партій та організацій, орієнтованих на зближення з Росією. У марші брала участь угорська ультраправа партія "Йоббік", яка виступає за приєднання Закарпаття до Угорщини. Член партії "Йоббік", євродепутат Бейлі Ковач, відвідав псевдореферендум в Криму і підтримав анексію півострова Росією. Партія "Йоббік" дотримується антиемігрантських й антисемітських настроїв. Марш відвідав лідер ультраправої партії Forza Nuova ("Нова сила") Роберто Фіоре, відомий своїми виступами на підтримку президента РФ Володимира Путіна. Він підтримує анексію Криму і політику Росії у збройному конфлікті на Донбасі. Партії Forza Nuova і "Йоббік" побували в Криму в серпні 2014 р.

Новини за темою: Польща готує список українців, яким буде заборонено в'їзд до країни

У варшавському марші брав участь рух Młodzież Wszechpolska ("Всепольська молодь"), крило "Партії національного руху", яка займає аналогічну з угорською партією "Йоббік" позицію щодо України. На заході майоріли прапори неонацистської організації Obóz Narodowo-Radykalny ("Національно-радикальний табір"). За даними російського видання "Лента", функціонери цієї організації відвідали Донецьк влітку 2014 р., зустрілися з одним із лідерів проросійських сепаратистів Денисом Пушиліним і висловили підтримку їхній діяльності. В акції взяли участь представники інтернет-порталу xportal.pl, які розгорнули банер проти членства Польщі в НАТО. Їх головний редактор, політолог Бартош Бекер, в ефірі російського телеканалу НТВ назвав чинну українську владу групою людей, які захопили владу за допомогою політичного перевороту. Він влаштовував акції на підтримку донбаських сепаратистів. Бекер поширював дезінформацію про те, що український бомбардувальник на його очах бомбив донецький вокзал, де були мирні жителі.

Агенти впливу Росії спробували сформувати картинку, що нібито їх підтримує значна частина польського суспільства. Мабуть, вони намагаються схилити на свій бік бізнес-кола, які через антиросійські санкції ЄС і відповідне продуктове ембарго Росії втратили доступ на російський ринок. У 2013 р. Польща експортувала половину врожаю яблук до Росії. Обсяг торгівлі фруктами Польщі та Росії становив 339 млн євро, овочами – 173 млн євро. Компанія Ecogrupa щодня відправляла до Росії 20 вантажівок вантажопідйомністю 21 т, навантажених яблуками. На думку Ганни Сташевської, фахівця з експорту фірми Eurosad, польські аграрії зазнали найбільшої шкоди від ембарго РФ. Ринок садів Польщі є третім за обсягами виробництва в ЄС, і в докризовий період виробники орієнтувалися на смаки росіян. Антиукраїнська риторика польських чиновників грає на руку Росії для розхитування єдності всередині ЄС щодо антиросійських санкцій.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник