Made in Ukraine: П'ять історій про те, що в Європу можна продавати не тільки сировину

Понад половина експорту України складається з сировини і продукції первинної обробки з низькою доданою вартістю. Це не найкраща ситуація для розвитку економіки країни, але зручних умов для інвестицій у виробництво товарів з високою доданою вартістю теж поки немає. Тим не менше деякі наші співвітчизники не бояться ризикувати і відкривають такі підприємства, чия продукція поступово завойовує попит на світовому ринку. Розповімо про деякі з них

Made in Ukraine: П'ять історій про те, що в Європу можна продавати не тільки сировину
Фото з відкритих джерел

Ксенія Цивірко

Журналіст

Понад половина експорту України складається з сировини і продукції первинної обробки з низькою доданою вартістю. Це не найкраща ситуація для розвитку економіки країни, але зручних умов для інвестицій у виробництво товарів з високою доданою вартістю теж поки немає. Тим не менше деякі наші співвітчизники не бояться ризикувати і відкривають такі підприємства, чия продукція поступово завойовує попит на світовому ринку. Розповімо про деякі з них

Протягом трьох кварталів 2018 року, за даними Держстату, обсяги українського експорту було збільшено на 12,4%, порівняно з аналогічним періодом минулого року. В його структурі, як і раніше, переважають сировина та продукція первинної обробки, а частка товарів з високою доданою вартістю знижується: у 2013 році вона становила 36,1%, а в 2017-му – 28,2%. Експерти пояснюють це втратою східних регіонів країни, російськими санкціями і труднощами пошуку нових ринків збуту. Так, наприклад, з 2013 по 2017 рік продаж залізничних локомотивів, аеронавігаційних та космічних апаратів упав удесятеро. Машинобудівні підприємства, отримані в спадок від СРСР, не можуть продавати свою продукцію на західні ринки: на жаль, їхні технологічні процеси виробництва не завжди відповідають установленим стандартам розвинутих країн. Однак статус сировинного додатку Європи не обіцяє нічого втішного для майбутнього української економіки. Налагодити сировинне виробництво простіше, але ціни на нього постійно коливаються на світових біржах. При цьому вітчизняному бізнесу все одно вигідніше планувати доходи на короткострокову перспективу і не вкладатися в будівництво нових і модернізацію старих підприємств, оскільки нестабільність економічної та політичної обстановки цьому не сприяє.

Новини за темою

Водночас виробництво готових товарів з високою доданою вартістю, враховуючи велику кількість стадій оброблення та їхню енерговитратність, забезпечує створення нових робочих місць.

"Щоб збільшити обсяг експорту та виробництва українських продуктів з високою доданою вартістю, потрібен системний підхід. По-перше, треба мати реформовану судову та фіскальну систему, щоб забезпечити хороший інвестиційний клімат, який би сприяв модернізації виробництва. По-друге, створити кредитно-експортне агентство, яке б допомагало розвитку бізнесу, оскільки нинішні кредитні ставки банків є занадто високими. Водночас зростання кредитування на 10% забезпечило б зростання ВВП на 2%. По-третє, держава має запровадити податкові фінансові стимули для відкриття нових підприємств. Наприклад, у Польщі 45% інвестицій компенсується завдяки пільговому режиму оподаткування податком на прибуток, а ще за кожне створене робоче місце уряд надає 23 тис. злотих", - пояснює член ради Національного банку України Василь Фурман.

Тим не менше після відкриття "вікна до Європи" в межах Угоди про зону вільної торгівлі в українських виробників не залишилося іншого виходу, крім як перейти на нові ринки. Хоч вони і більш вимогливі, менеджмент компаній-експортерів їх поступово освоює: у нинішньому році частка експорту до країн Євросоюзу становила 43%. Крім того, за даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, через півтора року після запровадження ЗВТ Україна почала постачати до ЄС 39 нових товарних груп. Втім, вітчизняні виробництва працювали на "англійку" ще до ратифікації торговельної угоди з ЄС. До Польщі та Німеччини Україна постачає запчастини для машин, електричні дроти та меблі, з імпортних комплектувальних у нас збирають побутову техніку, а 80% підприємств легкої промисловості шиють одяг і взуття під замовлення для провідних світових брендів. Вироблена в Україні продукція йде на прилавки магазинів під брендами інших держав.

Новини за темою

"Для того, щоб українському виробнику створити свій власний бренд і ще вийти з ним на світовий ринок, потрібні дуже великі гроші — мінімум 50% від усіх витрат на виробництво самого продукту. Були підрахунки, що для завоювання світового ринку компанії "Рошен" знадобиться 5 мільярдів євро. Ще один яскравий приклад — усім відома "Coca-Cola". У її структурі вартості 90% припадає на маркетингові витрати бренду і тільки 10% - на собівартість продукту. Покупець довіряє бренду і може вибирати товар, навіть незважаючи на зміст і якість продукту. Світ тепер перенасичено товарами, продавати стає все важче і важче. А виробники-гіганти не дозволять новому гравцю на ринку відібрати хоч частину споживачів. Уявіть, як буде "огризатися" Siemens, якщо на прилавку поряд з його продукцією з'явиться аналогічна, але за нижчою ціною?" - ділиться думкою президент українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Але деяких українських підприємців усі ці труднощі не лякають. "Хто не ризикує, той не п'є шампанське" - їхній головний девіз. Високотехнологічна продукція з високою доданою вартістю випускається під власним брендом і з гордим написом Made in Ukraine.

Молодий авангард

Майже всі молоді українські підприємства отримували своїх перших клієнтів після участі на міжнародних виставках. Їхня конкурентоспроможна продукція привернула увагу закордонних партнерів, але, за словами підприємців, труднощі в оформленні сертифікатів та процедурі оподаткування гальмували або навіть зривали перші поставки. Крім того, українські бізнесмени скаржаться на високі процентні ставки на кредити в державних та комерційних банках і взагалі намагаються їх не оформляти. Однак, навіть покладаючись тільки на свої сили і можливості, їхні компанії розвиваються і збільшують прибуток, подаючи приклад іншим комерсантам, які тільки-но зароджуються.

Дерев'яні механічні пазли Ugears

Компанія Ugears уперше заявила про себе в 2015 році в ролі стартапу. Її дітище – дерев'яні конструктори з фанери, які можуть рухатися за допомогою шестерень, шарнірів, редукторів і навіть механічних двигунчиків. Лазерне різьблення створює витончені візерункові елементи іграшок, які стануть не тільки інструментом для розвитку мислення дитини, а й прикрасою для будинку.

Перші великі поставки експорту Ugears змогла зробити після участі в Kickstartere: це не тільки допомогло зібрати потрібну суму грошей на виробництво 3-D пазлів, а й стало гарною рекламною кампанією. Так з маленького стартапу Ugears перетворилася на підприємство майже на 200 робочих місць.

Фото з відкритих джерел

"У кінці 2015 року в нас був перший пробний експорт до Польщі та Китаю. Тепер на експорт йде 92-93% усієї виробленої продукції у 42 країни, це приблизно 860 тисяч упаковок. Але ми прагнемо до ще більших обсягів продажу. Якщо подивитися на структуру світової торгівлі, частка українських товарів у світі становить близько 0,2%. Ідеально було б, якби саме така кількість нашої продукції припадала на внутрішній ринок, а решта йшла на експорт. Але Україна мало експортує товарів з високою доданою вартістю, це факт. Коли ми вперше відправляли свій товар на термінал митниці, її співробітники прийшли подивитися, що ж таке експорт. Для них це наче було дивиною", - згадує директор компанії Ugears Геннадій Шестак.

Річний обіг, за словами співзасновника компанії, становить 7 млн євро, а рентабельність бізнесу — 30%. А нещодавно на компанію звернув увагу всесвітньо відомий Disney, замовивши для своїх фірмових магазинів розроблення п'яти моделей дерев'яних конструкторів. При цьому Ugears навіть пожертвувала частиною прибутку, щоб на упаковці залишився фірмовий логотип українського бренду. "Для впізнаваності нашої продукції і країни це дуже важливо", - підкреслив Геннадій Шестак.

Холодильне обладнання "Айсберг"

"Холодильне устаткування — це вже сімейний бізнес, династія. Мій батько свого часу був директором великого машинобудівного заводу холодильного обладнання, а тепер мені допомагає донька", - розповідає генеральний директор компанії Олег Антоненко. 

Одеське підприємство "Айсберг" виробляє холодильне обладнання вже майже 30 років. Спочатку компанія займалася дистрибуцією і складанням холодильних установок саме з імпортних комплектувальних для охолодження води і технічних лазерів, а також складанням холодильних вітрин. Але 18 років тому "Айсберг" став виробляти товари на експорт сам, повернувшись до виробництва повного циклу і при цьому продовжуючи закуповувати сировину в закордонних партнерів. "Наш метал ні на що не придатний, у нього погана якість, нам доводиться робити повернення. На заводі ми проектуємо майбутні моделі холодильних вітрин, займаємося конструкцією, розкроюванням металевого листа, його згинанням і фарбою, установкою холодильного обладнання. Щоб конкурувати у своєму сегменті, ми виробляємо максимально кастомізовані холодильні вітрини, тобто розробляємо авторські дизайнерські проекти під кожне замовлення індивідуально", - розповідає Антоненко.

Фото з відкритих джерел

Сьогодні на виробництві працюють 139 співробітників. Компанія продає свої вітрини в 20 країн світу, з яких 10 — країни Євросоюзу. Є також країни Перської затоки, Австралія та Ісландія.

"На експорт йде 74,5% вироблених у нас вітрин. До речі, географія експорту дуже змінилася після 2014 року. На зорі нашої діяльності ми співпрацювали переважно з країнами СНД, бо там були низька конкуренція і відсутність мит. Але після того, як Україна підписала Угоду про зону вільної торгівлі, а Росія перекрила транзитні шляхи до Середньої Азії та запровадила мита, нам довелося переорієнтуватися на західні ринки. Але оскільки в Європі тепер для України діють нульові або знижені мита (як на імпорт, так і на експорт), це не є проблемою. Ба навіть, ми тепер працюємо над розширенням нашого виробництва і ведемо переговори з ЄБРР щодо будівництва нового заводу", - ділиться планами гендиректор одеського підприємства.

За словами керівництва, найбільша проблема для експорту — це все ті самі відсоткові ставки за кредитами. "24% у гривні та 10-11% у валюті. Коли ви працюєте на експорт, доводиться кредитувати своїх клієнтів, поповнювати рахунок обігових коштів. Високі процентні ставки гальмують модернізацію і розширення виробництва", - додає Олег Антоненко.

Керамічні опалювальні панелі Hybrid

У 2010 році винахідник Ілля Лапшев з Луганська запатентував першу в світі технологію обігріву приміщення керамічними плитами, яка об'єднала конвекційний та інфрачервоний способи опалення. Побутова новинка дає можливість заощадити до 30% і є найбільш безпечною серед усіх електроопалювальних приладів. З того часу починається діяльність компанії HYBRO Technologies, чий нинішній річний обіг коштів перевищує 7 млн грн.

Фото з відкритих джерел

"На експорт ми вийшли в 2012 році, коли отримали перше замовлення з Латвії. Ми отримали заявку і вирішили пройти всю процедуру: замитнення, відкриття валютних рахунків, проходження сертифікацій. У 2015 році ми розпочали експорт системи до 14 країн Європейського Союзу, включаючи Велику Британію. Основні замовники нашої компанії — це будівельні компанії. Їм вигідно закуповувати систему опалення в нас та одразу її монтувати. Вартість системи опалення в розрахунку на площу 100 квадратних метрів і напівутепленими стінами становить 3150 євро. Таким чином, нині нашими керамічними панелями опалюється в сумі 500 000 м2 по всьому світу, а площа найбільшого об'єкта, який був нами реалізований, – 7200 м2", - ділиться успіхами директор компанії HYBRO Technologies Владислав Сушко.

За його словами, через складність оподаткування в Україні компанії довелося відкривати ще один офіс у Польщі. Але всю продукцію випускають під українським брендом і зі значком Made in Ukraine.

Спортивні вертольоти "Скаут"

Науково-технічний комплекс "Горизонт" у Київській області проектує "крилаті спортивні машини" вже 11 років. Але до створення свого знаменитого "Скаута", який сьогодні продають по всьому світу, компанія приступила в 2015 році. Рентабельність підприємства становить, за словами керівництва, 30%. На самому виробництві працюють понад 30 осіб, а дизайном вертольота займалася епатажна "Студія Артемія Лебедєва".

Фото з відкритих джерел

"Наші вертольоти переважно купують для особистого користування, just for fun. Ми орієнтовані на ринок США, оскільки там авіаційний транспорт є одним з найрозвиненіших у світі. Вертольоти продаємо як у зібраному вигляді, так і у так званих кіт-наборах, коли покупець сам збирає вертоліт з деталей, як меблі з "Ікеа". Ціна від цього коливається від 165 тис. до 195 тис. доларів. Цьогоріч ми продали тільки 4 вертольоти, а наступного року за заявками в нас заплановано продаж 12 вертольотів. На підприємстві організовано виробництво повного циклу, тому створення вертольота — дуже тривалий процес: спочатку він народжується на кресленнях, потім створюється дослідний зразок, який технічно випробовують, а потім стартує рекламна кампанія. Виробництво одного вертольота вже за готовим кресленням триває від 3 до 4 місяців", - розповідає директор НТК "Горизонт" Павло Тисленко.

За його словами, "найнеприємніша процедура" в українському експорті — це конвертація 50% від валютної виручки на гривню. "Звичайно, частину грошей все одно довелося б переводити в гривню для того, щоб сплатити зарплату співробітникам. Але в нашому випадку це є доволі значною сумою, яку через різницю в курсі валют частково втрачають. Якби всі 100% залишалися у валюті, закуповувати імпортні деталі було б вигідніше. Крім того, не слід забувати, що діє ще 18-відсотковий податок на дохід", - пояснює Павло Тисленко.

Розумний будинок від LINK LINE

"LINK LINE – це розумні пристрої, додаток і хмарний сервіс", - свідчить рекламне гасло дніпропетровської компанії, заснованої в 2017 році. Вона виробляє розетки, лампи, обігрівачі, вентиляцію і всілякі датчики, якими можна керувати віддалено зі смартфона і контролювати життя свого будинку дистанційно. За словами менеджерів компанії, LINK LINE не здійснив жодної поставки за кордон, а іноземні партнери залишили заявки майже на всі категорії товарів, і перший експорт очікують уже в наступному році. "Поки наша компанія нараховує менше 50 осіб, ми активно розробляємо свої перші продукти. Йдеться про складання комплектувальних і програмне забезпечення створених девайсів. Загалом наша компанія орієнтована більше на західний, ніж на вітчизняний ринок: в українців не той менталітет, щоб працювати над облаштуванням розумного будинку. Тим не менше ми на разі перебуваємо на стадії пошуку торгових партнерів і запуску підприємства", - пояснюють менеджери LINK LINE.

Фото з відкритих джерел

Вартість товарів з асортименту компанії — від 30 до 360 дол. Найдорожчий — розумний обігрівач — має вбудований з функцією навчання термостат з датчиком температури і вологості, яким можна керувати голосом, а також через Wi-Fi або Bluetooth.

Ксенія Цивирко

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів