banner banner banner banner

Ліванська криза: Іран заважає сформувати уряд технократів

Ліванська криза: Іран заважає сформувати уряд технократів
112.ua

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Минулого тижня у відставку пішов виконувач обов'язків прем'єр-міністр Лівану Мустафа Адіб через нездатність сформувати новий уряд. Це є сигналом поглиблення політичної кризи в Лівані, де з жовтня минулого року відбуваються акції протесту. Ліванські протестувальники вимагають формування не пов'язаного з корумпованими керівничими партіями технократичного уряду, який здатний провести реформи і посилити антикорупційні заходи. Місію миротворця взяв на себе президент Франції Еммануель Макрон, але у нього не вийшло врегулювати кризу, позаяк домінантна на політичній арені Лівану шиїтська партія і терористична організація "Хезболла" вчергове намагаються вплинути на процес формування уряду в інтересах свого спонсора Ірану.

AFP

Ліванська криза

Ліван переживає глибоку фінансову та соціально-економічну кризу. У країні процвітає корупція: бюджетні гроші проїдають чиновники і партійні еліти. Ліванський фунт знецінився на 80%, спостерігаються перебої в постачанні медикаментів, зерна, пального, зростають ціни і кількість безробітних. Половина ліванців перебувають за межею бідності. Деякі з них поповнюють лави шукачів політичного притулку в Євросоюзі. Соціальну напруженість посилюють 1,5 млн сирійських біженців, які проживають у Лівані на гроші ЄС. Уряд країни не спроможний виплачувати борги перед зарубіжними кредиторами.

Новини за темою

Ліванські протестувальники домоглися відставки прем'єр-міністра Саада Харірі в жовтні 2019 року, який не зміг сформувати уряд технократів. Та сама доля спіткала його наступника - Хасана Діаба - в серпні 2020 року, який пішов у відставку через нездатність усунути наслідки катастрофи в порту Бейрута, де вибухнув склад аміачної селітри. Вибухова хвиля рознесла цілі квартали ліванської столиці, забрала життя 200 людей, залишила без даху над головою 300 тис. жителів, що посилило кризу.

Боротьба з Іраном

З моменту закінчення громадянської війни в Лівані 1975-1990 рр. близькосхідна держава є об'єктом геополітичної конкуренції Ірану і Сирії, з одного боку, і світських нафтових монархій, Ізраїлю, Європи, США – з іншого. Створена в 1982 році терористична організація "Хезболла" є провідником інтересів Ірану в Східному Середземномор'ї. Вона інтегрувалася в політичну систему країни, зайняла більшість відведених для шиїтів місць у парламенті. Під рушницею "Хезболли" перебуває 30 тис. бойовиків, а видатні представники шиїтської громади зазвичай очолюють відповідальні відомства, зокрема міністерства фінансів, транспорту. Незважаючи на приналежність до ісламу сунітського спрямування, екс-прем'єр-міністр Хассан Діяб мав репутацію бажаної людини для "Хезболли" та Ірану.

Бійці ліванської шиїтської партії "Хезболла" AFP

Ліван разом із Сирією, Іраком, Єменом утворює так званий "шиїтський півмісяць" – простір геополітичної експансії Ірану. Спираючись на підтримку підгодованих Збройних шиїтських угруповань, Тегеран намагається перетворити ці країни на свою вотчину, впливати на ухвалені там політичні рішення. Стратегічне завдання Ірану - стати лідером на Близькому і Середньому Сході, домінувати в мусульманському світі.

Такі перспективи не влаштовують Захід, насамперед США, які за допомогою санкцій стримують Іран від набуття ядерної зброї, Францію, чиїм протекторатом був Ліван, а також Саудівську Аравію, ОАЕ та Ізраїль, які сприймають Тегеран та ісламських фундаменталістів як загрозу для своєї державності. Тому протести в Лівані, які тривають від минулого року та об'єднали мусульман-шиїтів і сунітів, християн, представників різних етносів, сприймаються зазначеними країнами як можливість видавити вплив Ірану з Лівану.

Президент Франції Еммануель Макрон відвідав Ліван у серпні й провів переговори з президентом Мішелем Ауном, переконав його призначити на пост прем'єр-міністра колишнього ліванського посла в Німеччині Мустафу Адіба і доручити сформувати до 15 вересня уряд без участі прихильників Ірану.

Lebanese Presidency

Також французький лідер провів бесіду із Саадом Харірі й вони дійшли думки, що пост міністра фінансів повинен зайняти політично нейтральний технократ.

"Важкою артилерією" виступили США і запровадили персональні санкції щодо колишнього міністра фінансів Алі Хассана Халіла із шиїтської партії "Амаль" та екс-міністра транспорту Юссефа Феньяноса із християнського руху "Марада", які є партнерами "Хезболли" і режиму президента Башара Асада в Сирії. Міністр фінансів США Стів Мнучін висловив підтримку ліванським протестувальникам і пообіцяв чинити тиск на "Хезболлу", яка перешкоджає реформам. Американці дали зрозуміти, що іранським протеже нічого не світить у новому уряді.

Перезавантаження ліванського уряду є вигідним для Ізраїлю. У разі приходу до влади ідеологічно не ангажованих технократів є можливим проведення за посередництва США переговорів щодо визнання Ізраїлю з боку Лівану і спільне використання газового родовища в Східному Середземномор'ї. Ізраїль нещодавно визнали ОАЕ і Бахрейн. Якби "Хезболла" опинилася за бортом уряду, то керівництву Лівану варто було би добре подумати про це в обмін на американські інвестиції. "План Кушнера" передбачав виділення Лівану 6 млрд дол. За неофіційною інформацією, помічнику держсекретаря США з питань Близького Сходу Девіду Шенкеру доручили переконати президента Лівану Мішеля Ауна почати переговори з Ізраїлем щодо демаркації морського кордону.

Тиск на ліванську владу чинять кредитори. МВФ, Саудівська Аравія та ОАЕ відмовилися надавати Лівану позики доти, поки не буде сформовано уряд, здатний провести реформи. З 2018 року МВФ затримує надання Бейруту позики в розмірі 11 млрд дол. У міжнародній практиці виділення МВФ позики державі є сигналом для інших кредиторів та інвесторів, що вкладати туди гроші безпечно. Державний міністр закордонних справ ОАЕ Анвар Гаргаш зазначив, що відносини Лівану з країнами Перської затоки погіршуються протягом останніх 10 років, "Хезболла" диктує свою лінію в політичних питаннях і є мало не окремою армією. І якщо так триватиме, то Ліван не отримає фінансування для виходу з кризи.

Ініціатива Макрона закінчилася повним провалом, про що говорить відставка Мустафи Адіба. "Хезболла" й "Амаль" наполягають на призначенні міністром фінансів своєї людини, а не нейтрального технократа. Цей ключовий пост дозволив би ісламістам зберегти контроль над фінансовими потоками Лівану. Переговори за участю парламентських партій зайшли в глухий кут.

Стримування Китаю

США втрутилися в політичну кризу в Лівані для стримування економічної експансії Китаю. У пошуках фінансування колишній прем'єр-міністр Хассан Діяб почав переговори з КНР. Пекін запропонував побудувати сонячні електростанції для розв'язання проблеми перебоїв з електрикою, прокласти тунель через гори, щоб скоротити відстань для транспортного сполучення між Бейрутом і долиною Бекаа, побудувати залізницю вздовж морського узбережжя Лівану. Загальна вартість проектів Китаю в Лівані оцінювали в 12,5 млрд дол. Зближення Лівану і Китаю схвалює "Хезболла". Американці розраховували, що уряд Мустафи Адіба перегляне ці плани.

Ліван є цікавим для Китаю в геополітичному плані, оскільки Республіка займає транзитне положення між Сходом і Заходом. Ліванський порт Тріполі міг бути задіяно в глобальній транспортній та інфраструктурній ініціативі "Один пояс, один шлях", яка є інструментом Піднебесної для посилення свого впливу у світі. У рамках проекту планувалося будівництво шосе і залізниці Бейрут – Дамаск. З 2006 року існує "Асоціація арабсько-китайської дружби", націлена на зміцнення комерційних зв'язків Китаю з багатонаціональним Ліваном, арабськими країнами. Китай провів 15 різних тематичних конференцій.

Перешкоджання Туреччині

Ініціатива Макрона щодо формування в Лівані технократичного уряду, орієнтованого на співпрацю із Заходом, була розрахована для стримування зростання турецького впливу. Туреччина, як і США, і нафтові монархії, хоче потіснити вплив Ірану в Лівані, але веде самостійну гру, прагне лідерства на Близькому Сході. Ердоган перебуває у складних відносинах з керівництвом Ізраїлю через підтримку палестинців у секторі Гази. Спостерігається похолодання в турецько-французьких відносинах у контексті кризи в Східному Середземномор'ї, зазіхань Анкари на нафтогазові родовища у вільній економічній зоні Греції та Кіпру. Не кажучи вже про протиріччя із США за лінією НАТО.

У липні цього року міністр внутрішніх справ Лівану Мохаммед Фахмі повідомив про затримання двох турків і двох сирійців під час спроби ввезти в країну 4 млн дол. для фінансування протестів. У МЗС Туреччини заперечують ці звинувачення, але це не означає, що турки не мають інтересів у Лівані. Президент Туреччини Реджеп Ердоган прагне посилити свій вплив у країнах, які колись входили до Османської імперії, зокрема Ліван. Туреччина переважно підтримує зв'язки з представниками сунітської громади. Туреччина відкрила в Лівані культурні центри, де викладають турецьку мову.

Новини за темою

Туреччина входить до десятки найбільших торговельно-економічних партнерів Лівану. Минулого року міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавошоглу висловив інтерес до інвестування в економіку Лівану. У 2010 році Анкара профінансувала ремонт вокзалу в місті Тріполі на залізниці Хіджаз, побудованої в період Османської імперії. У серпні віце-президент Фуат Октай і Чавошоглу відвідали Бейрут, запропонували президенту Мішелю Ауну відбудувати порт після вибуху. У 2019 році турецьке громадянство отримали близько 10 тис. ліванців, які мають турецьке або туркменське коріння.

Туманні перспективи

Криза в Лівані поглиблюватиметься за будь-яких обставин. Якщо біля керма уряду Лівану встануть люди "Хезболли", то міжнародні кредитори не дадуть грошей, а протести триватимуть. Навіть якби Адібу вдалося поставити на пост міністра фінансів незалежного фахівця і сформувати уряд, тоді "Хезболла", "Амаль" і їхні партнери могли би блокувати будь-яке рішення на рівні парламенту, висунути вотум недовіри прем'єру.

У крайньому випадку "Хезболла" може задіяти своє збройне крило, щоб влаштувати держпереворот і не допустити виходу Лівану з орбіти впливу Ірану. Такий сценарій загрожує новою громадянською війною, в яку можуть втрутитися зовнішні гравці, зокрема Ізраїль, Туреччина, Сирія, можливо, США і Франція, нафтові монархії.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>