banner banner banner banner

Людське тіло - музей еволюції. Що можна знайти, якщо копнути у себе?

Вважається, що людина — вінець еволюції, а архітектура її тіла не інакше як спроектована творцем. Але чи насправді це так? Адже вчені та дослідники знаходять у цьому "ідеальному" конструкторі купу багів, які впливають на наше життя, ба більше, погіршують його умови. Чому прямоходіння є швидше недоліком, аніж перевагою, чи можна знайти у собі сліди еволюції та як організм продовжує трансформуватись під наші реалії? Далі у матеріалі 112.ua

Людське тіло - музей еволюції. Що можна знайти, якщо копнути у себе?
112.ua

Ірина Шостак

Журналістка

Вважається, що людина — вінець еволюції, а архітектура її тіла не інакше як спроектована творцем. Але чи насправді це так? Адже вчені та дослідники знаходять у цьому "ідеальному" конструкторі купу багів, які впливають на наше життя, ба більше, погіршують його умови. Чому прямоходіння є швидше недоліком, аніж перевагою, чи можна знайти у собі сліди еволюції та як організм продовжує трансформуватись під наші реалії? Далі у матеріалі 112.ua

Перші риби з’явилися 500 млн років тому, рептилії — 300 млн років тому, а ссавці — 220 млн років тому. Ці організми пройшли величезний шлях, на якому пережили купу змін і, здавалось би, мали стати ідеальною версією себе. Проте це далеко не так. Варто лише згадати недорозвинені 5-сантиметрові крила ківі чи дивовижну особливість формування особин камбали: після народження схожі на звичайних риб (плавають вертикально, а очі розташовані з обох боків тіла), проте згодом одне око (по черепу, який так само змінює форму) починає рухатись вгору, дістаючись другого. У такий спосіб ми "отримуємо" звичну для людей камбалу з обома очима на одному боці. Саме завдяки цьому переміщенню риба може рухатись, спираючись на той бік, що лишився ока. 

Камбала Фото з відкритих джерел

Сьогодні зрозуміло, що ці організми можна було спроектувати інакше, проте еволюція не є точною наукою, вона нерідко залишає сліди. І якщо безліч інших видів під час довготривалої еволюції залишилися з певними недоліками, то чому багато хто вважає, що людина, виду якої лише близько 4 млн років, є ідеальним творінням?

Конструкторські баги людського тіла та їхні наслідки

Новини за темою

Людське око. В одній зі своїх статей біолог Матан Шеломі (Matan Shelomi) зазначає, що повіки людини виглядають жалюгідно у порівнянні з більшістю інших тварин. Річ у тім, що тварини, крім звичного набору повік, мають ще одну, прозору — "ніктируючу мембрану" (захищає від пилу і води).

Проблема. Якби людське око було так само оформлено, як у тварин, ми могли б позбутися низки проблем, таких як сухість ока. 

А якщо ми вам скажемо, що навіть зі 100-відсотковим зором у гарну погоду та на свіжу голову ви не зможете побачити всю красу природи перед вами? Так, наші очі можуть бачити у 3D, сприймаючи глибину об’єкта. Проте поле зору людини насправді обмежене. І йдеться не про здатність бачити те, що відбувається позаду, як голуб (не може бачити у 3D, проте бачить майже усе своє тіло), ми говоримо про "сліпу пляму", яка є у кожного з нас.

Для того щоб її виявити: закрийте праве око і лівим оком подивіться на правий хрестик, який обведений кружечком. Тримайте обличчя і монітор вертикально. Не зводячи погляду з правого хрестика, наближайте (або віддаляйте) обличчя від монітора і одночасно стежте за лівим хрестиком (не переводячи на нього погляд).

У певний момент (на конкретній, індивідуальній відстані обличчя від монітора) він зникне. Аналогічний дослід можна провести і з правим оком.

Тест на виявлення "сліпої плями" Фото з відкритих джерел

"Сліпа пляма" — точка на зовнішньому боці сітківки, де нервові волокна, схожі на дроти мікрофонів, сходяться у зоровий нерв і крізь отвір у сітківці потрапляють у мозок. Іншими словами, це точка, яку на певній відстані ми не бачимо, і наш мозок береться сам заповнювати цю прогалину. Така проблема притаманна не лише людям, проте не всім тваринам. Зокрема, восьминіг та кальмар, можуть бачити набагато більше, а все через те, що їхні клітини фоторецепторів повернуті "мікрофонами" до світла (світло одразу потрапляє до місця призначення) у людей, навпаки, світло має пройти по всій довжині кожної клітини, кров, тканини і лише тоді досягне кришталика. 

Проблема. Через таку побудову ока сітківка схильна до відшарування від тканин, що її підтримують, і це є однією з головних причин сліпоти. 

Зворотний гортанний нерв. Одним з найпоширеніших прикладів недосконалості еволюційного процесу є саме зворотний гортанний нерв у ссавців. Він йде від мозку до серця, описує петлю навколо аорти і повертається до гортані (передає інструкції від мозку до м'язів голосового апарату і гортані, допомагаючи говорити та ковтати). Неабияку цікавість нерв викликав у вченої спільноти через те, що його шлях мав бути набагато коротшим: замість того, аби робити петлю у 90 см, нерв мав йти відразу від мозку до гортані (кілька см).

Для того, аби зрозуміти масштаби недалекоглядності еволюції, слід звернути увагу на зворотний гортанний нерв жирафа — довжина нерва може досягати 4 метрів (спускається згори донизу довгою шиєю), хоча відстань від мозку до гортані, знову ж таки, лише кілька см. Цікаво, що таке розташування нервів і судин ми успадкували від риб.

Схема проходження зворотного гортанного нерва у жирафа Вікіпедія

Проблема. Через те, що нерв робить чималу петлю, він стає вразливим. Зокрема, через удар в груди можуть виникнути труднощі з мовленням або ковтанням (аневризма аорти може призводити до паралічу лівої голосової зв'язки).

Анатомія глотки. Скільки разів у житті ви чимось давились? Так, ми говоримо про ті моменти, коли без прийому Геймліха (перша домедична допомога у разі потрапляння чужорідного тіла в дихальні шляхи) чи іншої сторонньої допомоги ви були готові попрощатися з життям. Хто у цьому винний? Еволюція.

Наша глотка допомагає нам виконувати дві важливі функції: ми їмо, а також дихаємо. Входи у трахею (дихальне горло) і стравохід перетинаються саме у глотці, яка простягається від носа і рота до гортані. Щоб уникнути потрапляння їжі в трахею, еволюція розвинула спеціальний орган — надгортанник, який рефлекторно закриває отвір гортані, коли ви ковтаєте. Проте ця система має свої слабкі сторони: у разі якщо ви розмовляєте чи смієтеся під час їжі надгортанник не встигає закритись, і, як наслідок, їжа потрапляє у дихальні шляхи, через що можна задихнутись.

Стан верхніх відділів травного тракту при акті ковтання megabook

Варто зауважити, що у перші місяці життя немовлята можуть ковтати і дихати одночасно (гортань розташована вище за стравохід), проте з дорослішанням втрачають цю здатність.

Проблема. Подвійний функціонал глотки коштував життя мільйонам, хто задихнувся, випадково вдавившись їжею.

Хребет. Тема еволюції хребта у зв’язку з прямоходінням так само є одним з основних доказів того, що тіло людини не можна вважати ідеальним конструктором. Довести це легко, запитавши будь-кого, чи не болить в нього/неї спина. У більшості випадків відповідь буде позитивна. Чому? 

Наші предки ходили на чотирьох кінцівках, їхні хребти були схожі на міст з чотирма опорами. За словами палеонтолога Брюса Латімера, коли людина почала пересуватися вертикально, її хребет еволюціонував. Однак, щоб тримати тіло у рівновазі, він вигнувся вперед у нижній частині спини. Голову ж ми змушені тримати так, щоб утримувати рівновагу вигином верхнього відділу хребта в протилежному напрямку (S-подібна форма).

S-подібна форма хребта, необхідна для нормальної амортизації funon

Як наслідок - маємо величезний тиск на нижні хребці, через який близько 80 відсотків дорослого населення, як показують дослідження, відчувають біль у попереку.

Проблема. Маючи можливість пересуватися на двох ногах, людина жертвує якістю свого здоров’я: хронічна втома, болі в спині, підвищений тиск на внутрішні органи і судини, викривлення, грижі. Навіть за активного способу життя хребет згодом "зношується" від навантажень.

Найбільше дістається попереку, який змушений відчувати тиск органів, що розташовані вище (радикуліт, простріл, остеохондроз).

Ще один наслідок прямоходіння — захворювання стоп (плоскостопість), що так само негативно впливає на коліна, стегна.

Конструкція людських ніг. Велика кількість вчених вважає, що на сьогодні людські ноги є невиправдано складними (людська нога нараховує 26 кісток). Річ у тім, що велика кількість рухомих суглобів потрібна була нашим предкам-приматам, для того щоб пересуватись гілками дерев. Після того, як людина ступила на тверду поверхню, відбулось зведення стопи — великий палець раніше був окремо від інших, як пальці рук, допомагав чіплятись за гілки. Проте в ногах досі залишилися рухливі частини і зв'язки, які практично не беруть участі у процесі ходіння.

Цікаво, що ідеальною моделлю-прототипом майбутніх людських ніг вчені вважають страуса, щиколотки і кістки гомілки якого з’єднані.

Проблема. Оскільки людська стопа складається з великої кількості кісток, зв'язок і сухожиль, які щоденно витримують великі навантаження, нам відомі такі травми, як розтягнення гомілковостопного суглоба, підошовний фасциїт, зламані щиколотки тощо.

Прямоходіння так само ускладнює функціонування колінних суглобів.

Еволюція репродуктивної системи. Чоловіки. Вразливі місця чоловіків починаються з процесу опускання чоловічих яєчок, внаслідок чого є ризик появи слабких місць у черевній стінці, що може призвести до гриж (яєчка формуються у черевній порожнині). 

Новини за темою

Не можна оминути увагою невдало сконструйований сечовипускальний канал, який виконує одразу дві функції: через нього виходять сперма та сеча. Канал проходить посередині передміхурової залози, яка і виробляє частину сперми. Таке розташування складно вважати вдалим, адже у разі запалення залози стінки каналу набухають, порушуються функції виведення сечі та статева (у значної частини чоловіків у зрілому віці розвивається аденома передміхурової залози, яка здавлює сечовипускальний канал). 

Варто зауважити, що ці органи сформувалися саме так тому, що простата у ссавців розвинулася з тканин стінки сечовипускального каналу.

Проблема. Багатофункціональність статевих органів може викликати низку інфекцій статевих шляхів (якщо під час статевого акту бактерії потраплять до уретри), хламідіоз, мікоплазмоз тощо. 

Еволюція репродуктивної системи. Жінки. Розташування сечовипускального каналу та заднього проходу у жінок відповідно до дітородного органу так само підвищує ризик інфікування. 

Генетик Джеррі Койн у книзі "Еволюція: неспростовні докази" пояснює ще одну недосконалість жіночої репродуктивної системи. Мова йде про маленький проміжок між яєчником і фаллопієвою трубою, тому яйце має здолати цю відстань, перш ніж пройти трубою та імплантуватися у матці. Буває й так, що заплідненому яйцю не вдається пройти цей шлях і воно прикріплюється у черевній порожнині. Як результат - виникає позаматкова вагітність, яка практично завжди фатальна для дитини, а без хірургічного втручання — і для матері. Ця "спадщина" людям дісталась від рептилій та риб (відкладали яйця безпосередньо з яєчника у зовнішнє середовище). Фаллопієва труба, за словами дослідника, - недосконалий з'єднувальний елемент, тому що розвинулася пізніше у ссавців як додаткова структура.

Ще одна проблема, яку жінка отримала внаслідок еволюції, — болісні пологи. Адже якщо порівнювати середній розмір голівки новонародженого та розмір жіночого таза (до речі, не змінювався протягом 200 тис. років), виявиться, що жіночі статеві шляхи достатньо вузькі, що підвищує ризик травм.

Пояснення цьому є: людина бере свій початок від істот, які відкладають яйця та живонароджують, але у них відбуваються ці процеси значно менш болісно, адже, на думку низки вчених, наша історія еволюції розпочалась надто швидко — люди швидко перейшли до прямоходіння.

Біосинтез вітаміну C. Вітамін C життєво необхідний людині, адже він відіграє важливу роль у процесі синтезу колагену, що є основою м'язів, кісток, хрящів, судин, шкіри та всіх тканин організму. Відомо, що під час еволюції людина (а також примати, морські свинки та деякі види летючих мишей і птахів) втратила можливість самостійно виробляти цей вітамін, тож до нашого організму він надходить лише з харчовими продуктами (фрукти та овочі).

Проблема. Недостатня кількість вітаміну C проявляється у зниженій розумовій та фізичній працездатності, з’являється слабкість, млявість, схильність до захворювань на інфекційні та респіраторні захворювання. 

Що еволюція залишила людині як спогад про минуле?

Оскільки еволюція - це процес поступовий, то цілком зрозуміло, що у живих організмів можна виокремити ті частини тіла чи органи, які вже не виконують важливих колись для існування функцій. Людина не стала винятком.

Зокрема, до рудиментів (орган, що втратив своє основне призначення у процесі еволюції) вчені відносять:

  • Горбок Дарвіна, який розташований у верхній частині вушної раковини. 

Зміна функціоналу цього м’яза у процесі еволюції пояснюється тим, що люди почали повертати в напрямку звуку голову, а не вухо, тому необхідність у русі вухами поступово відпала (у більшості людей м’яз уже не працює, проте дехто досі за допомогою нього може ворушити вухами).

Горбок Дарвіна GETTY IMAGES

До речі, ці м'язи досі використовують тварини для виживання у дикій природі.

  • Куприк — нижній відділ хребта людини, що утворений зрослими хребцями.

Куприк являє собою залишок хвоста, який допомагав нашим предкам триматися за дерева. Цікаво, що у жінок та рідше чоловіків хребці куприкової кістки зберігають рухливість у своїх суглобах, у жінок єдині рухи в цих суглобах відбуваються під час пологів, коли пологові шляхи жінки розширюються під час зганяння плода.

  • Третя повіка (Plica semilunaris) розташована у внутрішньому кутку людського ока.

Третя повіка Depositphotos

Ця напівпрозора перетинка (перетинкова мембранна) допомагає тваринам захищати їхні очі від пилу (у птахів) або допомагає дивитись у воді (крокодили).

Третя повіка Depositphotos

  • Процес росту зубів мудрості майже у кожного з нас асоціюється з тупим болем та неправильним прикусом.

У процесі еволюції людський мозок почав збільшуватись, тим самим зменшуючи щелепу, при цьому не зменшуючи кількість зубів у ротовій порожнині. Тож багатьом довелось просто видаляти зуби мудрості, адже функція розжовування волокнистої їжі за допомогою них в умовах зміни раціону сучасної людини є абсолютно марною. 

  • Мускул на зап’ясті (Palmaris longus).

Підніміть руку вгору та з’єднайте мізинець і великий палець. Є шанс, що посередині з’явиться горбок —  мускул (певна частина людей його вже не має). Цей м’яз колись мали усі примати, проте сьогодні він є лише у тих тварин, які живуть у лісах (мускул допомагає утримуватись на гілках дерев).

Мускул на зап'ясті GETTY IMAGES

  • Рефлекси пілоерекції (здатність організму запобігати втраті тепла  у разі зниження температури та здаватись більшим у разі необхідності — використовують ссавці, для людини рефлекс стає абсолютно марним) та хапальний (рефлекс притаманний новонародженим, у процесі дорослішання він зникає).

Рефлекс пілоерекції Фото з відкритих джерел

Людина перебуває на проміжному етапі від сьогодні, з усіма її недоліками та недалекоглядними рішеннями еволюції до далекого майбутнього, коли з плином часу все ж з’явиться найбільш пристосована до реалій  життя особина. До речі, на думку британських вчених, зокрема професора анатомії і антропології Еліс Робертс, ідеальна жінка майбутнього має бути такою: мати вуха кажана (людина б ніколи не оглухла), легені, як у птахів, що дозволили б насичувати кров великою кількістю кисню, зміїну шкіру, що захищала б від ультрафіолетових променів, сумку, подібну до сумки кенгуру, завдяки чому дитина народжувалась би недоношеною та "дозрівала" там (замість звичних нам пологів, що суттєво полегшило б життя жінкам) та ноги з довгими сухожиллями-пружинами, як у страуса.

"Ідеальний" образ жінки майбутнього і його творець Еліс Робертс Фото з відкритих джерел
"Ідеальний" образ жінки майбутнього і його творець Еліс Робертс Фото з відкритих джерел

А яким має бути ідеальний чоловік сьогодення? У рамках соціальної кампанії австралійська влада попросила художницю Патрицію Піччініні за допомогою хірурга-травматолога, спеціаліста з дорожньо-транспортних пригод створити макет людини, що найбільш пристосована до ДТП (одна з головних причин смерті на планеті). Грем (ім‘я макету чоловіка) мав показати людям, наскільки потужним може бути удар. Тож, для того щоб вижити, чоловік повинен не мати шию, його обличчя має бути заповнене жировою тканиною, а череп набагато товщий за череп звичайної людини. Мозок від черепа має відділяти велика кількість зв’язок та рідини, що амортизувала б удар. Між ребрами Грема є біологічні подушки безпеки, які спрацьовують у разі аварії.

Грем - макет ідеальної людини для ДТП
Грем - макет ідеальної людини для ДТП Фото з відкритих джерел
Грем - макет ідеальної людини для ДТП
Грем - макет ідеальної людини для ДТП Фото з відкритих джерел

Та чи еволюціонуємо ми зараз? Певно, що ні, адже більшість нових завдань з’являється раніше, аніж ми встигаємо до них адаптуватись. Так чи інакше, але процесу нашої трансформації точно бути. Це вже доводять факти про відсутність зубів мудрості у деяких людей, а також наявність зовнішнього потиличного виступу у молоді та людей до 30 років, що розподіляє та зменшує навантаження між м’язами (в еру смартфонів це найкраще рішення, яке може запропонувати наше тіло). 

Ірина Шостак

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>