Лещенко, Найєм та компанія: Що є за плечима у партбудівників-початківців

Що відразу кидається в очі – це дуже і дуже різношерста компанія. Колишні журналісти, громадські діячі, бізнесмени, чиновники, економісти. Одні виступають за викорінення корупції, інші говорять про реформи, треті взагалі нічого не говорять. Очевидно, з цієї компанії хороший менеджер зміг би "зліпити" відмінну і перспективну команду. Але чи знайдеться такий?

Лещенко, Найєм та компанія: Що є за плечима у партбудівників-початківців
2000

Що відразу кидається в очі – це дуже і дуже різношерста компанія. Колишні журналісти, громадські діячі, бізнесмени, чиновники, економісти. Одні виступають за викорінення корупції, інші говорять про реформи, треті взагалі нічого не говорять. Очевидно, з цієї компанії хороший менеджер зміг би "зліпити" відмінну і перспективну команду. Але чи знайдеться такий?

Сергій Лещенко, Мустафа Найєм та ряд інших депутатів і громадських діячів створюють нову партію. Сьогодні в Києві пройде її перший з'їзд. І хоча творці запевняють, що управління, фінансування, ідеологія і навіть назва партії – це питання колегіального рішення, проте керівництво та спонсори дуже впливають на діяльність політичної сили та її зовнішній вигляд. Партію регіонів завжди асоціювали з іменем Віктора Януковича, БПП – з Петром Порошенком, РПЛ – з Олегом Ляшком, "Батьківщину" - з Юлією Тимошенко. Щоб зрозуміти, чим займається та чи інша політична сила в Україні, достатньо оцінити її лідера, адже решта – масовка. Це трати вождистського підходу. І Лещенко, і Найєм запевняють: їхня партія буде абсолютною протилежністю старим партіям. У ній не буде одного лідера, але буде багато. Ми спробували розібратися, якою може бути антикорупційна політична партія "Х". Для цього ознайомимося з діяльністю тих людей, які, як очікується, стануть її членами.

Депутати-єврооптимісти

Найбільш медійними персонажами нової партії стануть нинішні народні депутати, так звані єврооптимісти (за назвою міжфракційного об'єднання в Раді). Це Сергій Лещенко, Мустафа Найєм, Світлана Заліщук, Вікторія Пташник. Не виключено, що на з'їзді стануть відомі й інші імена.

Хто вони такі і чим прославились? Сергій Лещенко та Мустафа Найєм – колишні журналісти, Світлана Заліщук довгий час працювала у Олега Рибачука і розподіляла західні гранти, Вікторія Пташник – досить відомий юрист.

Стихія Лещенка – це компромат і скандали. Він розповів українцям про золоті унітази Віктора Януковича в резиденції "Межигір'я", про вілли Льовочкіна у Франції, про махінації Коломойського і т. ін. Матеріали, як правило, носять резонансний характер, однак у них міститься багато інформації, джерела якої невідомі. Опоненти Лещенка звинувачують його у "зливі". ЗМІ пишуть, що Лещенко тісно пов'язаний з громадськими журналістськими організаціями, які фінансуються із зарубіжних фондів. На цьому ґрунті критики Лещенка запустили тезу, що той відпрацьовує отримані американські гранти.

Фото з відкритих джерел

Будучи народним депутатом, Лещенко є співавтором п'яти десятків законопроектів. Із них лише 8 стали законами. Примітно, що Лещенко ніколи не подає законопроекти сам. Майже завжди це колективні документи, написані переважно групою єврооптимістів. Лещенко входить до Комітету з протидії корупції. Відповідно, і законопроекти його переважно антикорупційного спрямування: про фінансування партій, про акціонерні товариства, про протидію відмиванню доходів, про протидію політичній корупції, про обмеження передвиборчої агітації, про доступ до публічної інформації щодо фінансового контролю тощо. Депутат Лещенко не дуже дисциплінований – він пропустив майже третину пленарних засідань.

Вже після обрання в Раду Лещенко став автором низки дуже гучних звинувачень, причому проти більшості політиків. Із найбільш скандального – звинувачення Порошенка в олігархізації країни, Кононенка - у корупції в держкомпаніях, Луценка - в покритті Юрія Бойка, Коломойського - в захопленні "Укрнафти", Яценюка, Авакова та Іванчука - у роботі на Коломойського, Тимошенко - в роботі на газових олігархів. "Чорна бухгалтерія" Партії регіонів – це також справа рук Сергія Лещенка. Всі ці скандали тривалий час точилися у вітчизняному інформаційному просторі, але жодних наслідків для їх фігурантів вони не мали. Звернення до ГПУ, НАБУ, СБУ залишилися лежати мертвим вантажем на столах цих відомств. Опоненти Лещенка запевняють, що він працює чи то на Фірташа, чи то на Пінчука. Важливо те, що досі вся ця діяльність - як буря в склянці. Є суспільний резонанс, але немає вихлопу.

Мустафа Найєм також починав журналістом, і практично вся його журналістська діяльність була пов'язана з політикою. Найєм не дуже жалував своєю чемністю представників Партії регіонів й особисто Віктора Януковича. У 2012 р. Найєм організував проведення інтернет-марафону, який отримав назву "Віктор Янукович. Два роки умовно". Багато писав про політичну корупцію під час президентства Віктора Януковича. У липні 2012 р. Найєма ледь не побили на з'їзді Партії регіонів охоронці одного з депутатів.

Справжня слава прийшла до Мустафи у листопаді 2013 р. Після непідписання документів про евроасоціацію України Віктором Януковичем в 2013 р. Мустафа Найєм написав у Facebook пост із закликом вийти на київський Майдан Незалежності на протест. Це стало початком революційних подій в Україні, які отримали назву Євромайдан.

Фото з відкритих джерел

Після Майдану Найєм став впливовою особою в Україні і вирішив йти в політику, як він сам запевняє, під впливом Френсіса Фукуями. Восени 2014 р. його запросили до списку президентської партії БПП на виборах в Раду. Через півтора року один із лідерів БПП - Ігор Гринів - скаже, що це було помилкою. Передвиборчу кампанію Найєм провів разом з Лещенком на виборчому окрузі № 102 в Кіровоградській області, агітуючи проти Олеся Довгого. Втім, це не допомогло – Довгий все одно переміг і потрапив у Раду.

У парламенті Найєм, як і його колеги по журналістському цеху, став білою вороною. 2 грудня він став єдиним депутатом, який голосував проти затвердження уряду Яценюка, 31 серпня 2015 р. не підтримав законопроект про децентралізацію. Як і Лещенко, Найєм не пише законопроекти сам. На порталі Ради вказано, що депутат є співавтором понад 70 проектів законів (17 було затверджено Радою). Спектр співавторів широкий – від єврооптимістів до Юрія Луценка. Як і тематика: освіта, поліція, прокуратура, суди, самоврядування тощо.

У липні 2015 р. Мустафа Найєм раптово опинився у Мукачеві через кілька годин після відомого інциденту за участю бійців "Правого сектора". В його розпорядженні опинилися деякі документи цієї справи, які він надав громадськості. А вже від середини липня 2015 р. став куратором створення патрульної поліції в Закарпатті від колегії МВС і сам подав анкету кандидата до місцевої поліції. Пізніше розширив свою діяльність на всю Національну поліцію. Є співавтором низки законопроектів, покликаних реформувати правоохоронні органи. Один з небагатьох особистих законопроектів Найєма про держзакупівлю для поліції було прийнято Радою.

Світлана Заліщук також починала в журналістиці: у 2005 р. на "5-му каналі" під час навчання на другому курсі інституту. Пізніше того ж року пройшла у команду Олега Рибачука. Займалася розподілом західних грантів з фонду, яким володіє Рибачук. Якось допомогла отримати грант Сергієві Лещенку на книгу про Лазаренка.

Світлана Заліщук – співзасновник низки громадських організацій і рухів: "Центр UA", "Чесно", "Новий громадянин", "Реанімаційний пакет реформ", "Стоп Цензурі!". Втім, ані про джерела фінансування цих організацій, ані про результати їхньої діяльності ніхто нічого сказати не може. УВ грудні 2013 р. Міністерство внутрішніх справ розпочало кримінальне розслідування щодо громадської організації "Центр UA" – ініціатора руху "Чесно" за статтею "Відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом". Після Євромайдану справу було закрито.

До Верховної Ради потрапила восени 2014 р. за списком БПП. Заліщук є головою підкомітету з питань євроатлантичного співробітництва та євроінтеграції Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, заступником члена постійної делегації України в Парламентській асамблеї Ради Європи і заступником члена української частини комітету асоціації. Входить до міжфракційної парламентської групи "Єврооптимісти".

Фото з відкритих джерел

Є автором і співавтором близько 70 законопроектів, 13 з яких стали законами. Найвідоміші – про волонтерської діяльності, щодо оподаткування неприбуткових організацій, антидискримінаційна поправка, про припинення повноважень Коцюбинської селищної ради.

Зазначимо, що з "ДемАльянсом" її об'єднує спільне минуле: ця партія свого часу зросла з організації "Новий громадянин", організатором якої є Заліщук. Вона неодноразово називала команду Гацька своїми друзями.

Вікторія Пташник за фахом юрист. У 2004 р. розпочала трудову діяльність в Акціонерному банку "Діамант". У 2006 р. отримала свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю. Того ж року перейшла працювати в юридичну фірму "Спенсер і Кауфманн", де спочатку працювала молодшим юристом, а потім стала партнером. У період з 2011 по 2013 рр. була асоційованим партнером Юридичної компанії "Правовий Альянс".

У 2013 р. Вікторія Пташник заснувала і стала партнером юридичної фірми "Дроїт". Член Ради Комітету з конкуренційного права Асоціації правників України. Член Громадської Ради при Антимонопольному комітеті України, заступник голови Комітету з недобросовісної конкуренції Громадської Ради при АМКУ. Після перемоги Євромайдану взяла участь у роботі ініціативної групи "Нова країна", ставши координатором експертної групи правової реформи "Закон і порядок".

Пташник як юриста неодноразово відзначали у різноманітних рейтингах. Вона увійшла до п'ятірки найкращих юристів України в сфері конкурентного права за підсумками присудження VII і VIII Юридичної премії (у 2013 і 2014 роках). Увійшла до числа 9 найбільш рекомендованих юристів у сфері антимонопольного права за результатами дослідження "Юридичної газети" в рамках проекту "Топ-250. Найкращі юристи очима колег по юридичному бізнесу 2010/2011". За результатами досліджень Ukrainian Law Firms. A Handbook for Foreign Clients в 2013 і 2014 рр. увійшла до переліку рекомендованих українських фахівців у галузі конкурентного права.

Фото з відкритих джерел

У 2014 р. стала народним депутатом за списком Політичної партії "Об'єднання "Самопоміч" в якому посіла 23-е місце. У Раді Пташник бере участь у роботі комітету Верховної Ради України з питань економічної політики. У парламенті Пташник займається реформами антимонопольного законодавства, вона є автором кількох законопроектів у цій області. Також брала участь у складанні тієї частини коаліційної угоди, яка стосується антимонопольної реформи. Крім того, вона займається питаннями реформування корпоративного законодавства, судової системи, бере участь у конституційному процесі в частині законопроектів про децентралізацію, ініціювала ряд законопроектів у сфері захисту інтелектуальної власності.

31 серпня 2015 р. її було виключено із фракції "Самопоміч" за голосування на підтримку змін до Конституції України, вона стала позафракційним депутатом.

"ДемАльянс"

Зараз керує "ДемАльянсом" правління партії на чолі з Василем Гацьком. До верхівки партії зараховують його заступників: Андрія Сидоренка, Ігоря Андрійченка, Зою Буйницьку, Наталю Соколенко, Вікторію Черевко, Максима Черкасенка, Олега Яськіва. Імовірно, всі вони увійдуть до складу нової партії, невідомо тільки на яких посадах.

Василь Гацько очолює "ДемАльянс" з моменту його створення в 2010 р. А ось правління партії змінювалося: востаннє - 2014 р., і з великим скандалом. "ДемАльянс" ніколи не домагався феноменальних результатів на виборах, але у Києві ця партія не сходила з язиків. Навесні 2013 р. її члени ходили на Межигір'я протестувати проти поганих доріг, а Гацько після цього отримав 5 діб арешту. Члени партії мітингували на Майдані під час революції. Восени 2014 р. молода політсила пережила розкол. Насувалися парламентські вибори. Деякі члени звинуватили Гацька в узурпації партії і таємній зміні правління. Після цього нове правління вирішило об'єднатися на виборах з "Громадянською позицією". Головний ідеолог "ДемАльянсу" Віктор Андрусів покинув партію. На виборах у Раду союз "Громадянської позиції" та "ДемАльянсу" провалився, лише після довгих суперечок вдалося відстояти два мандати в Київраду (для самого Гацька та Галини Янченко, дружини Віктора Андрусіва, яка незабаром також вийде з партії).

Фото з відкритих джерел

У ЗМІ періодично проскакували "сенсаційні" матеріали про нібито фінансування партії Сергієм Льовочкіним. Втім, сама партія запевняє, що джерела її фінансування – це пожертвування членів і виграні західні гранти. Заради справедливості слід зауважити, що на жодних виборах "Демальянс" не було помічено у якихось серйозних витратах.

З цим багажем невизначеності "ДемАльянс" підходить до нинішньої реорганізації. У принципі, для партії вона необхідна, оскільки вона вже деякий час перебуває у процесі стагнації і розкладання. Однак вищевказані скандали повинні насторожувати.

Чиновники

Десант чиновників у новій партії очолить заступник міністра економіки Максим Нефьодов. Імовірно, до партії увійдуть заступник міністра екології Світлана Коломієць та екс-заступник міністра освіти Олег Дерев'янко. Цікаво, що цього тижня подали у відставку дві колеги Нефедова в Мінекономіки - Юлія Ковалів і Юлія Клименко. Всю трійку пов'язує той факт, що їх називають командою попереднього глави МЕРТ Айвараса Абромавичуса. Не здивуюся, якщо всі вони зрештою опиняться в партії.

Нефьодов широко відомий українцям як автор системи ProZorro – електронної системи держзакупівель. У 2004-2006 рр. працював аналітиком злиття і поглинання у компанії Golden Gate Business. Потім чотири роки - в інвесткомпанії Dragon Capital, де обіймав посаду віце-президента, а потім директора інвестиційно-банківського департаменту. У 2010 р. став керівним директором українського офісу фонду Icon Private Equity. Після переходу до МЕРТ відповідає там за технічний регламент та стандартизацію, а також займається впровадженням електронних тендерів на держзакупівлі. Його роботу в міністерстві позитивно оцінювали навіть затяті критики уряду Яценюка. Під час формування уряду Гройсмана обговорювалося призначення Нефьодова на посади міністра економіки і міністра соцполітики.

Фото з відкритих джерел

Кар'єра Світлани Коломієць дуже строката. Вона встигла покерувати секретаріатом Мерітократичної партії України, проектами Shevchenko Asset Management і навіть стати заступником міністра екології. Все це завдяки Ігорю Шевченку, екс-міністру екології, звільненому зі скандалом з посади. Мерітократична партія та фонд – це його проекти. Потім він перевів свою соратницю до міністерства. Шевченка звільнили, але Коломієць залишилася працювати, а 1 лютого 2016 р. навіть стала в. о. міністра. Досвіду роботи в галузі охорони природи до призначення в Міністерство у Коломієць не було. При цьому в 2013 р. вона встигла побути волонтером опікунської ради "Охматдиту" та активісткою кампанії Ганни Гопко "Гроші з пива – дітям на лікарню". Втім, про якісь досягнення Коломієць в Мінекології поки не чути.

Фото з відкритих джерел

Олег Дерев'янко понад 15 років обіймав керівні посади в різних галузях і компаніях. Перелічимо лише найбільш відомі: голова Ради директорів ISSP, член ради директорів ТОВ "Колос Лтд", генеральний директор компанії "Козирна Карта", генеральний менеджер, керівний партнер Office Solutions Ukraine і член ради директорів Office Solutions Group, генеральний директор СП "Золотий Сапсан" і т. ін. Останнім часом він більше займається громадською діяльність. Він - член Координаційної ради громадської організації Асоціація "Аспен-Україна", співорганізатор "Університету Майдану", організатор різноманітних культурних подій. У 2014 р. балотувався в мери Києва. З березня 2015 р. по лютий 2016 р. працював заступником міністра освіти Сергія Квіта. Пішов у відставку "через повільні реформи у відомстві та в країні". Хоча про досягнення самого Дерев'янка в міністерстві нічого не відомо.

Фото з відкритих джерел

Якщо Ковалів з Клименко опиняться в партії, буде зовсім цікаво. Наприклад, Юлію Ковалів ЗМІ пов'язували із соратницею Януковича Іриною Акімовою та Сергієм Курченком – вона працювала в центрі з упровадження економічних реформ за президента Януковича, входила в раду UMH часів Курченка, а потім займалася залученням інвестицій до МЕРТ за часів Абромавичуса. Саме через відсутність інвестицій чи не найбільше критикували команду литовця.

"Нова країна"

Громадянська платформа "Нова Країна" виникла наприкінці 2013 р., під час Євромайдану. Організація об'єднала ряд експертів, які обговорювали те, як повинна виглядати Україна через 7 років. Згодом організація делегувала своїх експертів до багатьох громадських рад при державних відомствах. Приміром, Андрій Длігач - заступник голови Громадської ради при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, Тарас Козак - заступник голови Громадської ради при Міністерстві фінансів України, член Громадської ради при ДФС, Анастасія Леухіна - член Громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ, Валерій Пекар - член Національної ради реформ при президентові України, заступник голови Громадської ради при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, Віталій Шапран - член Громадської ради при Національному банку України.

У ЗМІ фігурували імена Пекаря, Длігача і Козака як потенційних членів нової політичної сили, але не виключено, що їх буде набагато більше. Багато з них зробили успішні кар'єри в бізнесі.

Фото з відкритих джерел

Приміром, Валерій Пекар - віце-президент УСПП, президент компанії "Євроіндекс", написав ряд робіт з основ виставкової діяльності. Андрій Длігач, генеральний директор групи компаній Advanter Group, автор більш ніж 100 публікацій та 7 книг з питань маркетингу, організації бізнесу та міжнародної економіки, багаторазовий переможець міських та всеукраїнських змагань програмістів. Тарас Козак - засновник і президент інвестиційної групи УНІВЕР, співавтор трьох законів України з інвестиційної та фінансової тематики. Зокрема, розробив нову концепцію інвестиційних фондів в ЗУ "Про інститути спільного інвестування", автор численних статей щодо фондового ринку, пенсійної реформи, управління активами і фінансової грамотності населення. Подібне досьє і в інших членів "Нової країни".

* * *

Отже, діяльність анонсованих засновників нової політичної партії перед очима. Що відразу кидається в очі – це дуже і дуже різномаста компанія. Колишні журналісти, громадські діячі, бізнесмени, чиновники, економісти тощо. Одні виступають за викорінення корупції, інші говорять про реформи, треті взагалі нічого не говорять. Очевидно, з цієї компанії хороший менеджер зміг би "зліпити" відмінну і перспективну команду. Але чи знайдеться такий? Наприклад, нинішні члени "ДемАльянсу" не досягли успіху в партійному будівництві. Хто будуватиме нову партію? Депутати Лещенко та Найєм не змогли ужитися у Верховній Раді і навіть посварилися з багатьма колегами. Чи не повториться подібне в цій команді? Вищезгадані чиновники також далеко не всі змогли показати бодай якісь результати своєї роботи. А вони є тим резервом, який делегуватиме партія у виконавчу владу в разі успішного результату на виборах? Загалом питань поки що більше, ніж відповідей. Обгортка симпатична, однак щоб розпізнати цю цукерку, знадобиться чимало часу.

Віктор Ружинський

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів