Легко в Раді – складно в КСУ: Чому зміни до Конституції від Зеленського можуть провалитися

Легко в Раді – складно в КСУ: Чому зміни до Конституції від Зеленського можуть провалитися
112.ua

Наталія Лебідь

Журналіст

На 3 вересня у Верховній Раді заплановане продовження епопеї зі зняттям депутатської недоторканності. Цього разу команді Зеленського знадобляться не мінімально необхідні 226, а одразу 300 голосів. Утім, враховуючи те, що за відповідний законопроект у першому читанні проголосували 363 народні обранці, проблем бути не повинно. Принаймні у стінах Верховної Ради. Проблеми в Зе-команди можуть початися в судах, оскільки зміни до Конституції протягують з очевидними порушеннями.

Чому голосування за зняття імунітету нічого не варте?

Скасуванню депутатської недоторканності іронічний пост присвятив екс-депутат Олег Ляшко. "Прокинувся, читаю зранку фантастичні заголовки новин: депутати зняли з себе недоторканність! Від несподіванки я навіть забув свій віщий сон, про який хотів розказати Росіті. Коли ж вони, бідолашні, встигли так над собою познущатися?! Починаю розбиратися – і, як і знав, брешуть, як дихають", – написав він у Фейсбуці.

Новини за темою

Чому депутати "брешуть", пояснює вже на своїй сторінці колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера. "Я не знаю, хто порадив партії "Слуга народу" попередньо схвалювати законопроект про зміни до Конституції саме на першій сесії, але це було зроблено або в силу професійної непридатності, або умисно. Перша сесія не є черговою. Точно так само черговою сесією не є позачергова. Це якщо коротко", – зауважує він.

Одним словом, вимогу щодо того, аби зміни до Конституції ухвалювали на двох підряд чергових сесіях Верховної Ради, дотримано не було. Тож голосування в ніч проти 30 серпня нічого не варте. "Порушення процедури голосування за внесення змін до Конституції – пряма дорога до визнання його неконституційним. Рано чи пізно, але обов‘язково! Конституційний суд скасує цей закон через порушення процедури його ухвалення, і недоторканність депутатам повернуть", – прогнозує Ляшко.

Крім того, додає він, "протягом останніх 20 років депутати як мінімум разів п‘ять голосували за зняття з себе недоторканності". Але далі на заваді ставав Конституційний суд, нагадує Ляшко. Щоправда, стосовно законопроекту 7203, за який проголосували депутати 29 серпня, є позитивний висновок КСУ. Цей законопроект було підготовлено ще за президентства Петра Порошенка, і 19 червня 2018 року Конституційний суд дав йому зелене світло. Але тоді суд оцінював його текст з точки зору відповідності Основному закону. Нині ж конституціоналісти можуть заперечити проти очевидного порушення процедури. І, так чином, депутатам доведеться все починати спочатку.

Але загалом проблема навіть не в цьому. Український парламент знає прецеденти, коли депутатів позбавляли імунітету за поданням генерального прокурора. Відсутність спеціального закону цьому не заважала, заважала подальша позиція правоохоронних органів. "Скількох депутатів минулого скликання, з яких зняли депутатську недоторканність, було притягнуто до відповідальності? Проблема полягає у правоохоронцях та судах, які бояться порушувати справу та переслідувати злочинця", – зауважує в коментарях 112.ua заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко.

Новини за темою

Експерт має рацію: якщо говорити про Верховну Раду VIII скликання, то протягом її існування імунітет зняли з багатьох депутатів. Зокрема, у 2015-2016 роках недоторканність втратили Олег Царьов, Сергій Клюєв, Сергій Мельничук, Ігор Мосійчук, Олександр Онищенко та Вадим Новінський. У 2017-му – Андрій Артеменко, Євген Дейдей, Олесь Довгий, Андрій Лозовий, Максим Поляков, Борислав Розенблат, Михайло Добкін, Євген Бакулін та Надія Савченко. Слід зазначити, що остання – єдина, хто дійсно відсидів у СІЗО. При цьому певний час тому назад вона залишила тюремні стіни, а справа, порушена проти Савченко з такою помпою та голосними розвінчаннями, не завершилася нічим.

Дай голос!

Хай там як, а депутати продовжують спроби позбавити самих себе імунітету. Законопроектом № 7203 зі статті 80-ї Конституції прибрали положення про те, що народні депутати не можуть бути без згоди Верховної Ради притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані, а також про те, що їм гарантується депутатська недоторканність. У разі повторного позитивного голосування за цей документ з 1 січня 2020 року всі депутати стануть офіційно "доторканними". Але це – в теорії. На практиці, як вже зазначалося, Конституційний суд може визнати закон про зняття імунітету неконституційним – через порушену процедуру ухвалення.

Та поки що комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував парламенту схвалити в другому читанні законопроект № 7203. На засіданні комітету, яке проводили 2 вересня, без ексцесів, щоправда, не минулося. Депутати Сергій Власенко ("Батьківщина") та Руслан Князевич ("Європейська солідарність") намагалися пояснити колегам, що порушення правил триває, адже комітет не повинен збиратися між сесіями, а лише впродовж сесії. Тоді як друга сесія Верховної Ради ІХ розпочнеться тільки 3 вересня. Але "комітетчики" не зрозуміли або проігнорували зауваження.

У підсумку Власенко залишив збори зі словами "мій правовий досвід навчив мене, що не можна брати участі в незаконних діях. Я вважаю ці дії незаконними, я не буду брати участі сьогодні в засіданні комітету".

Опитані 112.ua, одначе, вважають, що персональний демарш Власенка не вплине на позицію "Батьківщини" в цілому. Після того, як фракція Юлії Тимошенко відвоювала для себе крісло другого віце-спікера (ним стала Олена Кондратюк), "Батьківщина" стала офіційним союзником "Слуги народу". Принаймні ситуативним. Тож 3 вересня законопроект щодо зняття депутатської недоторканності буде підтримано. Зокрема, й за допомогою депутатів Юлії Володимирівни.

"Знайдуться 300 голосів. Проголосують "Слуга народу", "Батьківщина" та мажоритарники. А чому ні? Народ же хоче цього (зняття недоторканності), а хто піде проти народу? Це було б самогубство", – переконаний директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. "Підтримка самовисуванців та "Батьківщини" буде. Так, 300 голосів у нього (Зеленського) нині є. І, враховуючи те, що десь із 80% українців підтримують скасування депутатської недоторканності, хоча це й черговий політичний фуфел, питання пройде", – додає керівник центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов.

І лише Богдан Петренко вважає, що "є проблема з тим, аби дотягнути до 300. Депутати в цьому не зацікавлені. Тож впевненості немає, але з іншого боку, коли Зеленський все ще має надзвичайну підтримку, йти проти нього доволі складно".

Але проблема в тому, що Володимир Зеленський хоче не лише скасування депутатської недоторканності. Його плани ширші. На сайті Верховної Ради нині зареєстровані 18 законопроектів авторства президента України. Деякі з них потребують внесення змін до Конституції. А це означає, що питання віднайдення 300 голосів для їхнього затвердження виникатиме на порядку денному з певною періодичністю.

Що Зеленський хоче переписати в Конституції?

Тим паче що Володимир Зеленський виявився не тільки плідним, а й креативним автором. Серед запропонованих ним новацій є ініціатива щодо скорочення депутатського корпусу. Скорочення радикального – з 450 "багнетів" до 300. Це – законопроект № 1017, він стосується внесення змін до 76-ї та 77-ї статей Конституції.

Крім того, глава держави продовжує курс на розширення президентських повноважень і побудови силової та правоохоронної вертикалі "під себе". У межах цього Зеленський підготував законопроект № 1014, ним він пропонує зміни до статті 106-ї. Ця стаття є довжелезним переліком президентських можливостей, і до вже наявного ресурсу Зеленський прагне додати нові важелі впливу, а саме – право "утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України, призначати на посади та звільняти з посад директора Національного антикорупційного бюро України і директора Державного бюро розслідувань".

Новини за темою

Ще два законопроекти – № 1027 та № 1028 – стосуються відповідно змін до 81-ї та 85-ї статей Конституції України. Перший істотно розширює список причин, на підставі яких народний депутат може скласти свій мандат (це і неособисте голосування, і невходження депутата до складу фракції тієї політсили, від якої його було обрано, і систематичні прогули, і заняття діяльністю, несумісною зі званням депутата). Другий законопроект передбачає створення "консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів Верховної Ради України". Про що саме йдеться, незрозуміло, у пояснювальній записці до законопроекту лише вказано на те, що нові інституції зроблять роботу парламенту ефективнішою.

А законопроектом № 1016 Зеленський пропонує переписати одразу дві статті Конституції – 85-ту та 101-шу. Йдеться про започаткування нової посади – "уповноважених Верховної Ради України за дотриманням Конституції України і законів в окремих сферах". Нові уповноважені знадобилися тому, що вже наявний омбудсман (покликаний наглядати за дотриманням прав людини) не справляється з обсягом покладених на нього завдань. Так, в усякому разі, зазначено в пояснювальній записці.

Та найбільш несподіваними з усього, що вийшло з-під пера Зеленського, є два такі законопроекти. Це № 1013, котрий пропонує скасувати закріплену в Конституції адвокатську монополію. На увазі мається низка положень Конституції, згідно з якими "виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді". Тут варто поставити великий знак запитання. Згідно з пояснювальною запискою, "метою запропонованих законопроектом змін є забезпечення права кожного на отримання професійної правничої допомоги через скасування адвокатської монополії на надання такої допомоги". Проте для розуміння суті новації бракує чітких деталей – кому в такому разі, крім адвоката, надається право представляти інтереси особи в суді? Текст законопроекта, котрий складається буквально з кількох речень, не розкриває президентського задуму.

Ще меншою мірою зрозуміла ситуація з редагуванням статті 93-ї. Законопроектом № 1015 пропонується розширити перелік суб’єктів законодавчої ініціативи. Згідно з чинною редакцією Конституції, писати закони мають право Верховна Рада, президент, Кабмін та Нацбанк. Проте в Зеленського побачили необхідність додати до законотворців ще й "народ України". 

І знову-таки: подробиці того, в який спосіб народ України писатиме та пропонуватиме нові закони, як ці закони потраплятимуть на розгляд парламенту, хто надаватиме авторам обов’язкову в таких випадках юридичну допомогу, приховані від ока читача. Чи мається тут на увазі складання петицій, які були започатковані за Порошенка, чи якась подібна процедура, чи йдеться про принципово інший алгоритм? Відповіді на ці запитання невідомі, але загалом теза про те, що народ України сам пише закони, звучить красиво. І, певна річ, кон’юнктурно. 

"Проект про законодавчу ініціативу народу дурний з точки зору конституційного права, але з точки зору популізму – дуже навіть супер", – коментує для нашого видання Вадим Карасьов. "Народна законодавча ініціатива – тут інтереси депутатів не зачеплені, то чому б і не підтримати?" – додає риторичне запитання Богдан Петренко. Одним словом, як каже Карасьов, "популістська революція триває", і з цим важко не погодитися.

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>