Китайський глухий кут Трампа: Чому США і Пекін не можуть закінчити торговельну війну

Китайський глухий кут Трампа: Чому США і Пекін не можуть закінчити торговельну війну
З відкритих джерел

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Без результатів завершилися торговельні переговори 10 травня між міністром фінансів США Стівом Мнучином і віце-прем'єром Китаю Лю Хе. Китайська сторона не погодила запропонований американцями 150-сторінковий проект торговельної угоди, яка повинна була врегулювати чинні суперечки і покласти край тривалій "торговельній війні" між США і Китаєм.

На думку президента США Дональда Трампа, домовленості було узгоджено на 95%, а представники американської делегації не були готові до такого результату переговорів. Торгпред США в Китаї Роберт Лайтхайзер заявив, що замість того, щоб просуватися вперед, сторони роблять крок назад. Він вважає доцільним запровадити проти Китаю аналогічні санкції, які діють проти Північної Кореї та Ірану.

Минулої п'ятниці в США збільшили мита з 10% до 25% на китайську продукцію на загальну суму 200 млрд доларів. У понеділок, 13 травня, Трамп заявив, що розглядає можливість запровадити 25% імпортні мита на інші китайські товари на суму 325 млрд доларів.

Американський президент зажадав від китайських партнерів навіть не думати про заходи у відповідь, оскільки це призведе до тяжких наслідків. Трамп пригрозив відходом американських компаній з китайського ринку, якщо Пекін не погодиться з умовами угоди.

Новини за темою

Однак китайці в боргу не залишилися. Пов'язана з Компартією КНР газета "Женьмінь жибао" 13 травня опублікувала матеріал про те, що США недооцінюють силу, здібності і волю Китаю, ухвалюючи ризиковані і необдумані рішення. У Пекіні схвалили рішення з червня запровадити високі мита на більш ніж 5 тисяч американських видів товарів на суму 60 млрд доларів.

Трамп оголосив, що в червні зустрінеться з головою КНР Сі Цзіньпінем на полях саміту "Великої двадцятки" в Японії. Проте чи зможуть вони про що-небудь домовитися, судити складно. США і Китай вже більше року не можуть вийти зі стану "торговельної війни" через неготовність йти на взаємні поступки і накопичені політичні протиріччя.

Невигідна угода

Нещодавні американсько-китайські переговори зайшли в глухий кут, оскільки китайці видалили з тексту проекту торговельної угоди положення про те, що вони змінять своє національне законодавство заради задоволення претензій США, які призвели до торговельної війни: припинити красти американську інтелектуальну власність і торгові секрети, скасувати умови в законодавстві про передачу технологій, забезпечити вільну конкуренцію і доступ до фінансових послуг, припинити маніпуляції з валютою.

За інформацією посла ФРН у КНР Майкла Клаусса, китайське законодавство у сфері безпеки та кіберпростору створює перешкоду для іноземного бізнесу, і якщо компанії добровільно не передають технології, то не отримують дозвіл займатися бізнесом та інвестувати в Китай.

Піднебесна виключила з угоди саме те, над чим так довго билися Мнучин і Лайтхайзер під час переговорів. За інформацією торгпреда США, Китай щорічно краде американської інтелектуальної власності і торгових секретів від 225 млрд до 600 млрд доларів, займається піратством програмного забезпечення та виготовленням контрафактної продукції.

Однією з умов для ведення бізнесу в Китаї для іноземних компаній є взяти як партнера місцеву китайську компанію, надати їй доступ до інтелектуальної власності, що, за великим рахунком, є узаконеною формою промислового шпигунства.

За даними опитування CNBC Global CFO Council, інтелектуальна власність 21,7% із 54 опитаних американських фірм ставала об'єктом крадіжки Китаю.

Незручною обставиною для американських компаній є обмеження конкуренції на ринку Китаю. Особливу роль в економіці Китаю продовжують грати держпідприємства. Зі 109 корпорацій лише 15% є приватними.

Але саме приватники забезпечує 60% ВВП Китаю, є генератором 70% інновацій, становлять 80% робочих місць у містах і пропонують 90% нових вакансій. Приватні компанії є джерелом 70% інвестицій, а їхня продукція становить 90% експорту.

Голова консалтингової фірми APCO Worldwide in China Джеймс Макгрегор вважає, що в Китаї держава активно підтримує місцеві компанії, особливо в технологічному секторі і сегменті виробництва готової промислової продукції і дає зрозуміти, що зарубіжні компанії тепер на другому плані.

Американські платіжні системи Visa і Master Card не можуть отримати доступ на китайський ринок кредитних карток протягом десяти років. На думку аналітика Центру стратегічних і міжнародних досліджень Скотта Кеннеді, Китай не пускає їх на свій ринок з міркувань протекціонізму.

Впродовж останніх років на ринку платіжних послуг Китаю склалася специфічна ситуація. До 1 млрд китайців використовують на своїх смартфонах мобільні додатки Alipay і WeChat для здійснення розрахунків у магазинах онлайн-шопінгу. У 2016 році обіг угод через дані програми склав понад 2,9 трлн доларів, що дорівнює половині обсягу продажу споживчих товарів у Китаї.

Унаслідок розвитку Alipay і WeChat кредитні картки стали менш популярними серед жителів Піднебесної. У послугах Visa і Master Card просто немає гострої необхідності. Недарма Центробанк Китай заперечує версію про те, що спеціально відкладає надання доступу на китайський ринок для Visa і Master Card.

Американці наполягають на тому, щоб у китайське законодавство було внесено поправки, які дозволяють збільшити штрафи за порушення прав на інтелектуальну власність, більш оперативно видавати дозволи на її використання і забезпечити невитратні і зручні канали захисту авторських прав.

Утім голова Національної адміністрації інтелектуальної власності Китаю Шен Чангу вважає, що деяким країнам, які критикують китайську систему захисту інтелектуальної власності, не вистачає доказів.  

Торговельна війна з Китаєм - це той випадок, коли американці намагаються зайти "зі своїм статутом у чужий монастир", ігноруючи специфічний уклад технологічного сектору Піднебесної. Якщо китайські комуністи погодяться на проект торговельної угоди в тому вигляді, в якому її запропонували американці, то вони втратять лазівки до закордонних технологій.

Китайські виробники комп'ютерів, смартфонів, іншої високотехнологічної продукції, а також автомобілів запозичують досвід і технології у провідних зарубіжних компаній, які розміщують виробництва на китайському ринку. Окрім американських компаній на китайському ринку працюють фірми з Японії, Південної Кореї і Європи, які слідом за американцями можуть вимагати для себе лібералізації умов ведення бізнесу.

Палиця з двома кінцями

З часів передвиборчої кампанії 2016 року Трамп багато говорить про необхідність захисту американських виробників від китайських конкурентів, які "грабують" США. З допомогою торговельної війни республіканці хотіли домогтися зниження торгового дефіциту (222,6 млрд доларів) у відносинах з Китаєм. Склалося так, що Китай поставляє до США більше товарів, ніж купує в американських виробників.

Торік США імпортували з Китаю товарів на 539 млрд доларів, тим часом як експортували на китайський ринок продукції на суму 120,3 млрд доларів. Унаслідок збільшення мит на китайські товари торговий дефіцит скоротився на 2,8 млрд доларів у листопаді 2018 року.

Новини за темою

Проте американці не стали поставляти більше товарів через відповідні мита Піднебесної. У грудні 2018 року Китай скоротив імпорт американських товарів на 36%. Китайці припинили купувати американську сою та інші товари.

Трамп явно погарячкував з обіцянкою запровадити 25% імпортні мита на весь китайський експорт. За даними дослідження аналітичного центру Trade Partnership Worldwide, такі заходи створять загрозу для 2 млн робочих місць у США. Через імпортні мита американським компаніям стане не вигідно купувати деяке комплектовання з Китаю, щоб знизити собівартість готової продукції.

Дуже нерозсудливою була заява про те, що американські компанії готові покинути китайський ринок. Це може коштувати господареві Овального кабінету погіршення відносин із впливовими бізнес-колами. Такий сценарій може призвести до серйозних збитків для американського бізнесу, який за останні 20-30 років ґрунтовно пустив коріння на китайській землі.

Два роки тому компанії зі США інвестували 14 млрд доларів в економіку Китаю. Американська мережа фастфудів KFC контролює 40% ринку громадського харчування Китаю, і в планах керівництва збільшити кількість ресторанів у китайських містах до 20 тисяч. Гіганти американського автопрому General Motors, Ford, Chrysler створили складальні цехи, конструкторські бюро, великі мережі продажів за роки роботи на китайському ринку.

Вони продають не менше 20 тисяч автомобілів на рік. General Motors контролює 12,8% ринку автомобілебудування Піднебесної. Частка авіабудівного концерну Boeing, виробників напоїв Coca-Cola/Sprite, побутової хімії Procter & Gamble, комп'ютерів і смартфонів Apple становить понад 50% у відповідних сегментах китайського ринку. Американська фірма Microsoft контролює 99,3% ринку операційних систем у Піднебесній.

Китайський ринок – це золота жила для американського бізнесу, який радше закриє очі на крадіжку інтелектуальної власності, ніж відмовиться там працювати. За даними опитування The Economist Intelligence Unit, тільки 13 із 430 опитаних компаній розглядають можливість покинути китайський ринок.

За інформацією Американської торговельної палати, тільки 16% американських фірм, що працюють у Китаї, вважають, що скорочення передачі технологій та ноу-хау китайським партнерам щодо спільних підприємств може вплинути на їхнє рішення інвестувати в Китай.

Колишній посол США в Китаї Макс Бакус вважає, що американці недооцінюють Китай, вважаючи, що у них є важіль тиску на цю державу. Пекін не йде на поступки Вашингтону, розуміючи, що американські компанії навіть у нинішніх умовах хочуть зберегти свою присутність на китайському ринку.

Без компромісів

Торговельна війна між США і Китаєм - це не тільки результат розбіжностей у сфері бізнесу, але і зіткнення неоліберальної системи економічного розвитку, заснованої на законах вільного ринку, зі змішаною економікою, де держава має істотний вплив на процеси, а також один із фронтів геополітичної конкуренції двох ядерних держав за лідерство в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Торговельна війна між США і Китаєм не закінчується тому, що Дональд Трамп і Сі Цзіньпін не бажають йти на компроміси. Політичні протиріччя в американсько-китайських відносинах, які загострилися останнім часом, несприятливо впливають на атмосферу торговельних переговорів.

Паралельно з торговельною війною триває суперечка між Китаєм і США навколо поставок зброї на острів Тайвань. Китайські комуністи зацікавлені повернути частково визнану державу до складу Піднебесної, тим часом як президент Тайваню Цай Інвень веде переговори про закупівлю винищувачів і танків у США, дотримується курсу на незалежність.

Наприкінці березня 2019 року китайські винищувачі порушили повітряний простір Тайваню. У відповідь США направили військові кораблі в Тайваньську протоку для демонстрації сили. Адміністрація Трампа не підтримує мілітаризацію Китаєм Південно-Китайського моря і створення бар'єрів для міжнародного судноплавства в цьому районі Тихого океану.

Китай бачить загрозу в американських військових базах і системах протиракетної оборони на території Південної Кореї і Японії. Існують побоювання, що американські протиракетні комплекси THAAD націлено на перехоплення китайських балістичних ракет.

У Пекіні не згодні з ініціативою Вашингтона укласти багатосторонню угоду про заборону ракет середньої і малої дальності після припинення дії аналогічного договору, підписаного екс-президентом Рональдом Рейганом та колишнім генсеком СРСР Михайлом Горбачовим у 1987 році. Ракети середньої дальності – основа ядерного арсеналу КНР.

Проти деяких китайських компаній діють американські санкції за торгівлю і фінансові операції з Північною Кореєю в обхід обмежувальних заходів Ради безпеки ООН.

У вересні 2018 року США запровадили санкції проти Управління озброєнь Об'єднаного штабу Центральної військової ради КНР у відповідь на придбання російських винищувачів Су-35 і протиракетних комплексів С-400.

Поки китайське керівництво не бачить жодного сенсу йти назустріч США у сфері торгівлі, оскільки так і не домоглося від американців поступок щодо вказаних вище проблемних питань.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>