Київ хоче в НАТО. Тепер це записано в Конституції

Верховна Рада закріпила в Конституції України курс на членство в ЄС і НАТО. Депутати на засіданні у четвер, 7 лютого, у присутності президента України Петра Порошенка і прем'єр-міністра Володимира Гройсмана 334 голосами підтримали у другому читанні та в цілому відповідний президентський законопроект про внесення змін до Конституції.

Київ хоче в НАТО. Тепер це записано в Конституції
Михаил Палинчак

Ярослав Конощук

Парламентський кореспондент

Верховна Рада закріпила в Конституції України курс на членство в ЄС і НАТО. Депутати на засіданні у четвер, 7 лютого, у присутності президента України Петра Порошенка і прем'єр-міністра Володимира Гройсмана 334 голосами підтримали у другому читанні та в цілому відповідний президентський законопроект про внесення змін до Конституції.

Під кінець своєї другої каденції президент Леонід Кучма зрозумів, що у відносинах з Росією Києву потрібно мати свій козир у рукаві. Таким могло стати зближення України з НАТО. Цю ідею в 2002 році підтримували усі 19 країн-членів Альянсу, про що заявляв у Києві його генсек нато Джордж Робертсон. 23 травня 2002 року Україна офіційно заявила, що має намір вступити до НАТО. Це рішення було ухвалено на засіданні РНБО, яке відбулося під головуванням глави української держави Леоніда Кучми.

19 червня 2003 року Верховна Рада проголосувала закон про основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики.

"Україна організувала у себе навчання для військ НАТО, мала миротворчий контингент у Косовому та Іраку. У разі продовження реформ і зміцнення демократії Київ через кілька років мав шанс стати членом об'єднання", - писала "Газета виборча", додаючи, що в червні 2004 року радник колишнього президента США Збігнєв Бжезинський підтвердив цю позицію.

Рішучості Кучмі додавали дії Росії. Восени 2003 року розгорівся конфлікт довкола Тузли. Кучма реально хотів інтеграції в Альянс, але бачив це по-своєму.

У 2004 році він розвернув Україну в іншому напрямку. Наприкінці червня 2004 року на саміті в Стамбулі в Альянс приймали відразу 7 країн Центральної Європи. Кучму чекав холодний душ. Генеральний секретар НАТО розкритикував українського президента за утиски преси і за погану підготовку до українських президентських виборів. Дипломати НАТО дали чітко зрозуміти, що якщо вибори не будуть демократичними, то Київ може навіть не мріяти про НАТО.

У відповідь Кучма своїм указом вніс зміни в положення Воєнної доктрини України, виключивши слова, що вступ України до НАТО є кінцевою метою політики євроатлантичної інтеграції держави. Далі була Помаранчева революція, Ющенко і нові надії на євроатлантичну інтеграцію.

Вони зникли в 2008 році. Перед самітом НАТО в Бухаресті обговорювалася можливість надання нашій країні Плану дій з надання членства в Альянсі. Однак тоді питання не дійшло до розгляду, оскільки Франція і Німеччина пригрозили застосувати право вето. За інформацією газети "Комерсант", на цьому саміті президент Росії Володимир Путін висловив думку Джорджу Бушу, що "Україна - це навіть не держава", і натякнув, що у разі вступу України до НАТО Росія може почати анексію Криму і Східної України. Захід поступився.

Президенти Росії і США Володимир Путін і Джордж Буш-молодший на саміті НАТО в Бухаресті Фото з відкритих джерел

Коли до влади в Україні прийшов Віктор Янукович, він вніс у парламент законопроект "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", який передбачав, що основним принципом зовнішньої політики країни "є дотримання політики позаблоковості, що означає неучасть України у військово-політичних союзах".

Після зміни влади, анексії Криму і початку війни на Донбасі, після Іловайська і перших мінських угод, 23 грудня 2014 року Верховна Рада внесла зміни до законів України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" та "Про основи національної безпеки України", що передбачають відмову від позаблокового статусу країни та поглиблення співпраці з НАТО для досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації".

Ще один раз Рада проголосила курс на НАТО 8 червня 2017 року, внісши зміни в закон про засади внутрішньої і зовнішньої політики, який було ухвалено 1 липня 2010 року (імені Януковича), і в закон про основи національної безпеки України, ухвалений 19 червня 2003 року (імені Кучми). Фактично це було відновлення редакції документа, проголосованого при Кучмі.

Утім, українській владі цього здалося замало. Офіційно епопея із закріпленням у Конституції курсу на євроатлантичну інтеграцію України розпочалася 24 серпня 2018 року. Цього дня президент Петро Порошенко написав у "Твіттері", що наполягатиме на закріпленні в Основному законі відповідної норми.  

"Юристи знайшли формулу, як це зробити оптимально і швидко. До 4 вересня подам відповідний законопроект", - зазначив глава держави. За словами джерел 112.ua у складі фракцій коаліції, ідеї про закріплення курсу на вступ до НАТО обговорювалися ще в 2014-2015 роках.

"Однак якби ми тоді прийняли, то це дало б короткочасний позитивний ефект, який би уже випарувався. Зовсім інша справа перед виборами", - каже наш співрозмовник.

У цьому є своя логіка. Ясна річ, що найближчим часом Києву не світить вступ до НАТО. Хоча збройні сили Україна швидко підганяє під стандарти Альянсу, проте політичні проблеми, війна і неврегульоване питання Криму стали надійним стоп-краном для українського потяга. Втім, соціологічні опитування на тлі війни показували збільшення прихильників НАТО в українському суспільстві. І ця карта варта того, щоб розіграти її перед виборами. На це ж вказує і головний опонент зовнішньої політики нинішньої влади Віктор Медведчук.

Наприкінці минулого року Рада 311 голосами підтримала пропозицію Порошенка закріпити в Конституції курс України на Євросоюз і НАТО. Варто зауважити, що подібні ініціативи це скликання парламенту голосувало конституційною більшістю і в попередніх випадках.

Як тільки почалася нова сесія парламенту (закон вимагає голосувати за зміну Конституції на різних сесіях), спікер парламенту Андрій Парубій запропонував депутатам у четвер розглянути зміни до Конституції щодо закріплення курсу на вступ до НАТО. На його думку, це рішення "доведе, що ми не звернемо зі шляху до членства в НАТО".

Неясно, кому і що хотіли довести українські політики (адже точно так само наступна Рада може скасувати ці правки), але четвер у парламенті став днем остаточного "прощавай" Росії. Хоча почали парламентарі зі скрипом. Спікер Андрій Парубій незабаром після відкриття пленарного засідання оголосив перерву для проведення консультацій на вимогу фракції Радикальної партії. Виявляється, на зовнішній політиці з президентом теж можна торгуватися.

"Радикали не були проти голосування за НАТО, однак вони хотіли і далі отримувати політичні бонуси на темі тарифів на газ для населення, а постанову про мораторій на підвищення цін на газ все ще не проголосовано. Їхня позиція була наступна – мовляв, так і бути, в інтересах країни ми готові проголосувати. Вирішили створити робочу групу, яка б узгоджувала текст постанови. Щоправда, в парламенті кажуть: якщо хочеш завалити якусь ініціативу, то створи з цього питання робочу групу", - розповідають джерела 112.ua у складі фракції "Народний фронт".  

Після перерви перед депутатами виступив Петро Порошенко. Його виступ можна звести до тези: "Отримали безвіз, вступимо до НАТО".

Близько 12:00 депутати 334 голосами підтримали президентський законопроект про закріплення в Конституції курсу на інтеграцію в НАТО і ЄС. За майже у повному складі проголосували фракції БПП і "Народний фронт", більшість позафракційних, фракція Радикальної партії, група "Воля народу", а також фракції "Самопоміч" і "Батьківщина".

"Країна буде в ЄС, країна буде в НАТО… Ми переможемо", - бравував після голосування спікер парламенту Андрій Парубій. На вечірньому засіданні керівник парламенту підписав відповідний законопроект.

Новини за темою

Джерела 112.ua у складі БПП вважають, що підтримка парламентом ініціативи глави держави буде сприяти голосуванню за нього виборців, які ще сумніваються.

Своєю чергою джерела 112.ua у фракції "Батьківщина" сумніваються, що Порошенко отримає політичні бонуси від голосування. "Це не більше ніж сигнал для ядра, але ніяк не його збільшення… Що ж стосується нашого голосування, то ми завжди виступали за НАТО, і як би подивилися виборці, якщо б ми зараз не підтримали це рішення при всій його формальності?" - зазначають співрозмовники.

Рішення парламенту вітало посольство США в Україні. "Привітання народу України з сьогоднішнім голосуванням у Верховній Раді, яке рішуче стверджує членство в НАТО як стратегічний пріоритет України", - йдеться в повідомленні посольства в "Твіттері".

Варто також зазначити, що під завісу ранкового засідання депутати заборонили спостерігачам із Росії працювати на президентських і парламентських, а також місцевих виборах в Україні.

"Ми не можемо собі уявити, хто будуть ці спостерігачі. Це можуть бути і провокатори і диверсанти, які можуть приїхати з метою дестабілізації в Україні", - пояснила необхідність ухвалення цього законопроекту народний депутат Ганна Гопко. Своєю чергою народний депутат Ірина Луценко заявила, що спостерігачі можуть стати інструментом втручання в президентські вибори.

Втім, поки до кінця не зрозуміло, що буде з ухваленим законопроектом. У середу стурбованість його прийняттям висловила ОБСЄ, а в четвер спецпредставник США з питання врегулювання конфлікту на Донбасі Курт Волкер заявив, що російські спостерігачі можуть бути частиною місії ОБСЄ.

На вечірньому ж засіданні парламентарі підтримали звернення до країн-членів Альянсу щодо надання Україні Плану дій щодо членства на саміті НАТО в грудні 2019 року. Втім, опитані парламентарі від коаліції сумніваються в реалістичності термінів, а в повідомленні посольства США зазначається, що Америка "одного разу сподівається привітати Україну в НАТО". Але коли це буде, навряд чи хтось може спрогнозувати що в Києві, що у Вашингтоні. Єдине, що може тішити прихильників вступу в Альянс – українські депутати хоч у цьому питанні практично одностайні.

Ярослав Конощук

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>