Київ диктуватиме умови: Що значить для України рішення Стокгольмського арбітражу

Остаточне рішення у спорі між українським "Нафтогазом" та російським "Газпромом", що компанії ведуть вже більше трьох років, щодо контракту про транзит російського газу через українську ГТС повинно було стати вирішальною точкою. Однак, схоже, воно стало лише відправною точкою нового витка протистояння, не виключено, більш жорсткого. Безумовно, перемога українського "Нафтогазу" в тому, що замість банкрутства та розорення, яке йому неодноразово пророкували представники "Газпрому", суд зробив боржником російського газового монополіста. З іншого боку, залишилися невирішеними важливі питання, зокрема підвищення ставки на транзит газу через українську ГТС і передача транзитного контракту компанії, яка буде відокремлена в процесі анбандлінгу і до управління якою планували залучити іноземного партнера. Під питанням і постачання російського газу до України, яке повинні бути здійснені у відповідності з рішенням Стокгольмського арбітражу у грудні минулого року

Київ диктуватиме умови: Що значить для України рішення Стокгольмського арбітражу

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Остаточне рішення у спорі між українським "Нафтогазом" та російським "Газпромом", що компанії ведуть вже більше трьох років, щодо контракту про транзит російського газу через українську ГТС повинно було стати вирішальною точкою. Однак, схоже, воно стало лише відправною точкою нового витка протистояння, не виключено, більш жорсткого. Безумовно, перемога українського "Нафтогазу" в тому, що замість банкрутства та розорення, яке йому неодноразово пророкували представники "Газпрому", суд зробив боржником російського газового монополіста. З іншого боку, залишилися невирішеними важливі питання, зокрема підвищення ставки на транзит газу через українську ГТС і передача транзитного контракту компанії, яка буде відокремлена в процесі анбандлінгу і до управління якою планували залучити іноземного партнера. Під питанням і постачання російського газу до України, яке повинні бути здійснені у відповідності з рішенням Стокгольмського арбітражу у грудні минулого року

Стокгольмський арбітраж 28 лютого виніс остаточне рішення у спорі, що тривав 3,5 року, між українським НАК "Нафтогаз України" і російським "Газпромом" за контрактом на транзит газу до Європи, підписаним 19 січня 2009 року в Москві після переговорів тодішнього прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко та президента РФ Володимира Путіна. Контракт було підписано заступником голови НАК Ігорем Діденком і заступником глави "Газпрому" Валерієм Голубєвим. Контракт було укладено на термін до 2019 року і передбачав прокачування в українській ГТС не менше 110 млрд куб. м російського газу за тарифом 1,7 дол. на 100 км. Вартість послуг з транспортування газпромівського газу в 2009 році становила 2,35 млрд дол. У 2017 році Україна заробила на транзиті російського газу вже 3 млрд дол.

13 жовтня 2014 року "Нафтогаз України" звернувся до Арбітражного інституту Торгової палати Стокгольма з позовом, який, за словами комерційного директора "Нафтогазу" Юрія Вітренка, було подано "у зв'язку з недотриманням "Газпромом" обсягів транзиту (контрактом було передбачено 110 млрд куб. м на рік), необхідністю переглянути ставку транзиту, а також впровадженням європейського законодавства у відносинах "Нафтогазу" і "Газпрому".

Новини за темою

Вітренко нагадав, що Україна стала членом Енергетичного співтовариства, взяла на себе зобов'язання імплементувати європейське енергетичне законодавство, що зробила шляхом прийняття закону "Про ринок природного газу". "Після цього регулятор встановив нові тарифи, затвердив Кодекс ГТС і сказав, що з 2016 року всі відносини в сфері транспортування газу повинні регулюватися відповідно до цих нормативних документів. Ми звернулися до "Газпрому", сказали, що у нас є зміни в законодавстві і тому контракт повинен бути приведений у відповідність з ними. "Газпром" відмовився, оскільки вважає, що відносини повинні регулюватися чинним контрактом. Ми з цим не погодилися і звернулися до арбітражу. Перед цим провели консультації з Європейською комісією, Секретаріатом Енергетичного співтовариства, і було прийнято рішення, що дійсно, звернення до арбітражу – це найбільш безпечний шлях, який не повинен призвести до припинення постачань газу в Україну і в Європу", - розповів комерційний директор української держкомпанії.

Спочатку, фінансові претензії "Нафтогазу" в суперечці становили 6,2 млрд дол., але вони зросли до 15 млрд дол. - за недопоставку і недоплату за транзитним контрактом плюс відсотки, тим часом як "Газпром" висунув зустрічні вимоги на 0,05 млрд дол., уточнили вчора в прес-службі НАК "Нафтогаз України".

Що вирішив суд?

Рішення арбітражу в Україні чекали з величезним хвилюванням. Не дивно, адже воно мало величезну вагу у найбільш гострих і чутливих для української економіки питаннях. За словами директора консалтингової компанії ExPro Ukraine Геннадія Кобаля, рішення відігравало ключову роль, оскільки могло поставити "Нафтогаз" у непросте фінансове становище і сильно розбалансувати держкомпанію. "Багато чого буде залежати від того, яку суму за рішенням арбітражу повинен буде виплатити "Газпром". По першому арбітражу (рішення якого було озвучено в грудні 2017 року) "Нафтогаз" заборгував 2 млрд дол. плюс відсотки. Якщо рішення за транзитним контрактом передбачить велику суму зобов'язань "Газпрому" або значно більшу, то "Нафтогаз" опиниться у виграшному положенні. Але якщо менше... Не слід забувати, що "Нафтогазу" ще потрібні кошти на купівлю російського газу за рішенням арбітражу (мінімальний річний обсяг газу, який "Нафтогаз" повинен купувати протягом 2018-2019 років було знижено з 41,6 млрд куб. м до 4 млрд куб. м). А міжнародні фінансові інституції не будуть кредитувати купівлю газу у "Газпрому", - говорив експерт 112.ua за кілька годин до ухвалення рішення.

За підсумком, у фінансах "Нафтогаз" виграв, а "Газпром" виявився боржником. Стокгольмський арбітраж присудив "Нафтогазу" компенсацію в розмірі 4,63 млрд дол. з урахуванням остаточного розрахунку за газ, поставлений у 2014 і 2015 роках. "Якщо від цієї суми відняти суму за поставлений газ, який ми не оплатили 2014 році, а там сума трохи більше 2 млрд дол. (підтверджена фінальним рішенням Стокгольмського арбітражу, яке було прийнято 22 грудня 2017 року), залишається 2,5 млрд дол. різниці, які наші російські контрагенти, згідно з їхніми заявами, визнають як суму, яку вони нам винні", - розповів голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв. Він уточнив, що "зобов'язання "Газпрому" набувають чинності з 28 лютого, тобто з 1 березня нараховуються відсотки". "Штрафні санкції для "Газпрому" складуть 526 тис. дол. за кожен день простроченої сплати", - підрахував генеральний директор ТОВ "Нафтогазбудінформатика" Леонід Уніговський.

Коболєв підкреслив, що в рішенні арбітражу йдеться, що відсотки будуть нараховуватися тільки на суму дельти – різниці між сумою, присудженою "Нафтогазу" (за несплату за газ, поставлений у 2014 році) за грудневим рішенням, та сумою, підтвердженою арбітражем вчора, 28 лютого, за зобов'язаннями "Газпрому". "Трибунал зобов'язав провести взаємозалік. Тобто, ми нічого "Газпрому" не винні, а він нам винен 2,56 млрд дол." - підкреслив Коболєв. За його словами, "ми віднімаємо від суми 4,6 млрд суму боргу за поставлений газ та отримуємо 2,56 млрд дол. Тільки на цю суму нараховуються відсотки".

Арбітраж присудив компенсацію за недопоставку обсягів транзиту, але не підтвердив принцип ship or pay – "качай або плати". Якби цей принцип було підтверджено, то "Газпром" зобов'язаний був би автоматично платити за прокачування обсягів, у разі, якщо вони були би менші мінімального обсягу 110 млрд куб. м на рік. "Те, що ми отримали, не є класичним ship or pay, у нас його не було в контракті. У нас є певний гібрид", - додав Коболєв.

Він зазначив, що якщо в 2018-2019 роках "Газпром" не буде прокачувати мінімальний обсяг, "Нафтогаз" зможе знову легко добитися компенсації в арбітражі.

"У випадку з обсягами транзиту роль зіграли і юридичні, й економічні чинники. Ми пояснили пряму залежність між обґрунтованими тарифами на транзит та обсягами, які подаються на транзит, і відповідними доходами "Нафтогазу". Саме тому трибунал погодився з нашою логікою. Хоча наші російські контрагенти кажуть, що зараз контракт незбалансований, і вони не розуміють, як це так, що трибунал з одного боку не задовольнив їхні вимоги за принципом "бери або плати" і водночас повністю задовольнив вимоги "Нафтогазу" за аналогічним фактом. Притому, що у них принцип "бери або плати" написаний прямо в контракті. І в ньому прямо написано, що якщо ми не вибираємо мінімальні контрактні обсяги за рік, повинні за них заплатити. Тим часом щодо мінімальних обсягів транзиту так прямо не написано. Ми знайшли можливість пояснити трибуналу, чому "Газпром" повинен платити нам саме за 110 млрд куб. м, а не за той обсяг, який він хоче подати на транзит", - пояснив Юрій Вітренко.

Тепер ГТС відійде іноземній компанії?

Рішення Стокгольмського арбітражу також має дати старт для процесу анбандлінгу – відділення від НАК "Нафтогаз України" газотранспортної системи. Згідно з постановою Кабміну № 496, активи, які використовуються при транспортуванні природного газу, в рамках анбандлінгу повинні бути передані незалежній компанії протягом 30 днів після остаточних рішень у двох справах, які розглядаються в Стокгольмському арбітражі. Водночас сам транзитний контракт залишався у "Нафтогазу". Напередодні ухвалення рішення Андрій Коболєв повідомив, що "Нафтогаз" попросив трибунал перевести контракт на іншу юридичну особу. Після анбандлінгу до управління ГТС хочуть залучити іноземну компанію, яка інвестує кошти у її розвиток. "Керуюча компанія, яка отримає в управління ГТС, повинна отримувати дохід від транзиту", - говорить Геннадій Кобаль. За його словами, логічно, щоб контракт на транзит був у структури, до управління якою і буде залучена компанія.

У "Нафтогазі" повідомили, що рішення про передачу контракту арбітражем прийнято не було, і він поки буде залишатися у НАК. "Контракт на транзит не може бути переданий будь-якій третій особі, оскільки він це прямо забороняє. Ми в свій час зверталися до "Газпрому" з поясненнями ситуації про те, що у нас є процес, який полягає в тому, що повинен бути оператор ГТС, і він повинен надавати послуги "Газпрому", а не "Нафтогаз". Але "Газпром" не погодився з цією пропозицією і відмовився надати нам право передати цей контракт на оператора ГТС", - розповіли в держкомпанії.

Питання передачі контракту незалежному операторові особливо актуальне з урахуванням анбандлінгу, каже Уніговський. Він висловив надію на те, що його може бути здійснено найближчим часом. "Зараз це питання можна було б вирішити, якби на це погодився "Газпром". Це питання переговорів і уряду України, й уряду Росії. "Нафтогаз" і "Газпром" не зможуть, на мою думку, знайти спільну мову. Якщо цього не буде, то і реального анбандлінгу до кінця 2019 року не буде", - сказав генеральний директор ТОВ "Нафтогазбудінформатика".

Втім, для реального залучення іноземного інвестора до управління ГТС потрібно не тільки вирішити питання з передачею контракту, але і змінити законодавство. "Парламент повинен проголосувати закон, який дасть компанії, залученій до управління ГТС (іноземному партнеру), право власності. Це повинна бути приватизація або часткова приватизація – наприклад, передача у власність 51% ГТС. І це обов'язкова умова при залученні іноземного партнера. Залучити компанію на правах консультанта – не вихід. Потрібен інвестор, який прийде і вкладе власні кошти в реконструкцію трубопроводів, газоперекачувальних станцій. Він зробить це тільки в тому випадку, якщо його права та інвестиції будуть захищені, зокрема правами власності", - підкреслив Кобаль.

Серед вимог "Нафтогазу", які арбітраж не підтримав, було підвищення ставки тарифу на транзит в українській ГТС. У Стокгольмі вирішили, що це питання лежить у площині імплементації українського законодавства і домагатися перегляду ставок на транзит має український незалежний регулятор НКРЕКП. "Транзитну ставку поки не переглянуто. Я підкреслюю – поки що. Це питання не закрито. Ми очікуємо, що український регулятор зробить необхідні кроки, щоб нові тарифи щодо транзиту газу "Газпрому" застосувати", - сказав Юрій Вітренко. Він не виключив, що найближчим часом щодо цього питання на "Газпром" можуть очікувати "приємні сюрпризи", і сказав, що команда "Нафтогазу" зараз шукає варіанти можливих рішень, щоб домогтися підвищення ставок. "Ми будемо займатися переглядом тарифів. Це стосується і питання віртуального реверсу як частини імплементації енергетичного законодавства України в контракт. Ми сподіваємося почати переговорний процес, якщо він не вдасться, то там є й інші інструменти. Щоб підстрахувати регулятора, працюємо з командою юристів, намагаємося знайти варіант", - заявив Андрій Коболєв.

За словами Уніговського, щонайменше на процес залучення іноземного інвестора до ГТС цей пункт не вплине. Для іноземного інвестора, якого збираються залучити до управління ГТС, питання підвищення тарифів не принципове, і при нинішніх їм було би вигідно працювати.

Новини за темою

Серед пунктів, за якими "Нафтогазу" не вдалося добитися рішення на свою користь в арбітражі, генеральний директор ТОВ "Нафтогазбудінформатика" виділив також те, що точка передачі-прийому газу не буде перенесена із західного на східний кордон України і не буде віртуального реверсу.

Отримати коментар "Газпрому" 112.ua на момент виходу матеріалу не вдалося.

Чого чекати далі?

Одне з головних питань тепер – чи буде "Газпром" сплачувати присуджену йому компенсацію. І саме це питання може стати відправною точкою для ще більш жорстких битв компаній у судах. Коболєв запевнив, що "Нафтогаз", у разі відмови російського газового монополіста виконувати фінансові зобов'язання, використає інструмент примусового стягнення. "У нас є інструменти боротьби, зокрема примусове стягнення. У "Газпрому" є чимало активів у Європі і по всьому світу", - запевнив Коболєв.

Зазначимо, що і президент Петро Порошенко зажадав від керівництва української монополії домагатися арешту активів "Газпрому" в разі невиплати за рішенням Стокгольмського арбітражу.

Коболєв також не виключив, що "Газпром" буде оскаржувати рішення трибуналу, як оскаржує і попереднє рішення щодо постачання газу. "Теоретично така можливість (оскаржити рішення) є. Для цього "Газпрому" потрібно буде довести порушення процедури Стокгольмським арбітражем. Це дуже складно", - сказав Коболєв, наголосивши при цьому, що "початок процедури оскарження не зупиняє набрання рішенням чинності".

"Далі, я думаю, варто очікувати продовження позиційної боротьби між "Газпромом" і "Нафтогазом". І найімовірніше, поки "Газпром" не буде виплачувати суму, яку йому присудив арбітраж. Вони будуть упиратися і тягнути час", - говорить Уніговський.

За словами експерта, "очевидно, що "Газпром" буде воювати": "Вони заявили, що у шведському суді залишається апеляція за першим позовом. І, мабуть, вони будуть подавати апеляцію і за нинішнім позовом".

Новини за темою

Ще однією ознакою того, наскільки загострилися відносини української і російської газових компаній, є і те, що "Газпром" сьогодні повернув передоплату за постачання російського газу в Україну. Поставки повинні були розпочатися з 1 березня. У "Нафтогазі" різко розкритикували цей крок, заявивши, що "розцінюють відмову "Газпрому" від поставок як порушення договору та невиконання рішення арбітражу". У "Газпромі" ж відповіли, що "дорого яичко к Христову дню". "На сьогодні не погоджено додаткову угоду до чинного контракту з НАК "Нафтогаз України" на поставку газу, необхідну для початку поставок", - заявив журналістам заступник голови правління компанії Олександр Медведєв.

Уніговський вважає, що незважаючи на можливе посилення протистояння "Газпрому" і "Нафтогазу", питання поставок російського газу в Україну може бути врегульовано. "З моєї точки зору, це не означає кінець переговорного процесу щодо поставок. Не виключено, що проблеми виникли у зв'язку з тим, що згідно з чинними домовленостями, які, як відомо, не змінювалися, регламентується добове постачання газу в Україну. Взимку це більший обсяг, влітку менший. Він ділиться на кількість днів у місяці і таким чином виводиться обсяг добових поставок. За розрахунками "КомерсантЪ", для обсягу закупівель 4 млрд куб. м на рік максимально можливі добові обсяги для "Нафтогазу" складуть у першому кварталі близько 17,3 млн кубометрів, у другому — 11,4 млн, у третьому — 10,45 млн, у четвертому — 15,7 млн кубометрів. Коливання допускаються в межах 6%. Якщо цей принцип змінено не буде і до того ж постачання почнуться не з 1 березня, а пізніше, то вибрати 4 млрд куб. м газу вже не вийде. Тому питання полягає в тому, що сторони повинні приступити до переговорів і врегулювання ці питання якомога швидше", - сказав 112.ua генеральний директор ТОВ "Нафтогазбудінформатика".

Він також зазначив, що "якби сторони домовилися і "Газпром" погодився з цим програшем, то Україна могла б отримати 8 млрд куб. м (які повинні викупити у Росії в 2018-2019 роках, згідно з рішенням Стокгольмського арбітражу) практично безкоштовно": суми, яку має виплатити "Газпром", було би більш ніж достатньо, щоб за середніми ціновими показниками оплатити поставки по 4 млрд куб. м російського газу і в 2018, і в 2019 роках".

У "Нафтогазі" деталі переговорів щодо постачання російського газу і його можливу ціну (на ринку ходять чутки про 190 дол. за 1 тис. куб. м при вартості газу за реверсними поставками 220 дол. за 1 тис. куб. м) не коментують. Водночас Юрій Вітренко заявив, що переговори "Нафтогазу" і "Газпрому" щодо імплементації рішень арбітражу почнуться найближчим часом.

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...