"Кубинська відлига": Навіщо Обама пішов на примирення з "Островом свободи"

США і Куба відновили дипломатичні відносини після півстолітнього протистояння. У "кубинської відлиги" економічні причини: частина обмежень щодо Куби США вже зняли, але до повного скасування блокади ще далеко

"Кубинська відлига": Навіщо Обама пішов на примирення з "Островом свободи"
Фото з відкритих джерел

РБК

Російське інформаційне агентство

США і Куба відновили дипломатичні відносини після півстолітнього протистояння. У "кубинської відлиги" економічні причини: частина обмежень щодо Куби США вже зняли, але до повного скасування блокади ще далеко

Передрук матеріалу на порталі "РБК":

У ніч на понеділок, 20 липня, посольство США відновило роботу в шестиповерховому будинку в Гавані. Одночасно у Вашингтоні в особняку відділу інтересів Куби запрацювало повноцінне посольство республіки. Американська і кубинська столиці в одному часовому поясі, тому формальне відновлення дипломатичних відносин відбулося синхронно — опівночі за місцевим часом. Двері посольств відкрилися вперше з січня 1961 року.

Початок "кубинської відлиги" - дипломатичної розрядки між Вашингтоном і Гаваною - було покладено в грудні 2014 року, коли американський і кубинський лідери офіційно оголосили про початок нормалізації відносин. Тоді ж на сайті Білого дому був опублікований план по вибудовуванню американо-кубинських відносин. А як символічний жест Куба достроково звільнила Алана Гросса, працівника агентства США з міжнародного розвитку, якого Гавана підозрювала у шпигунстві і засудила до ув'язнення в 2011 році.

Новини за темою

За даними Reuters, заяві Білого дому передували півтора року напружених секретних переговорів. Як зазначає The Economist, вони почалися незабаром після смерті венесуельського президента Уго Чавеса. Під час його правління Каракас був головним спонсором Гавани. Венесуела, приміром, продавала Кубі паливо зі значною знижкою. Але при наступнику Чавеса Ніколасі Мадуро ця практика припинилася. Венесуела сама відчуває економічні труднощі, і у неї немає можливості допомагати Кубі.

У квітні Барак Обама і Рауль Кастро закріпили здобутки "відлиги", домовившись про відновлення дипломатичних відносин. Через кілька днів Обама оголосив перед конгресом, що має намір вивести Кубу зі списку "держав-спонсорів тероризму". Формальною підставою послужило те, що за попередні шість місяців кубинська влада не надавала ніякої допомоги міжнародним терористичним осередкам.

В списку країн, які спонсорують міжнародний тероризм, Куба перебувала з 1982 року. Це послужило причиною для введення нових обмежень: на економічну допомогу з боку США, на експорт озброєнь і товарів подвійного призначення. Іншим наслідком внесення країни до списку спонсорів тероризму стала протидія з боку Вашингтона в отриманні Кубою допомоги від міжнародних організацій, включаючи МВФ і Світовий банк.

Конгрес не опротестував рішення президента про виключення Куби зі списку, і воно набуло чинності 29 травня.

Батіг і пряник

Економічне ембарго США щодо Куби почало оформлятися з 1960 року. Таким чином Вашингтон відповів на примусову націоналізацію Кубою нафтопереробних заводів, що належали громадянам Сполучених Штатів (вона була проведена без виплати компенсацій). Ембарго стало повноцінною блокадою. За його умовами, громадянам Сполучених Штатів і американським компаніям заборонялася торгівля з Кубою і здійснення грошових переказів. Відвідування Куби також стало для американців незаконним. Нарешті, Сполучені Штати заборонили кубинський імпорт, за винятком продовольства і медикаментів.

Збиток від економічного ембарго Куба раніше оцінювала в більш ніж 100 млрд дол. Претензії з боку громадян США, американських компаній і кубинців з приводу експропрійованої власності на Кубі збирало управління з контролю за активами за кордоном OFAC (входить до міністерства фінансів США). Всього відомство отримало близько 6 тис. скарг, загальна вартість зазначеного в них майна може досягати 7-8 млрд дол., повідомила в понеділок телерадіокомпанія Marti.

Новини за темою

З моменту настання розрядки частину обмежень було вже знято. Наприклад, оголошені наприкінці грудня послаблення включають дозвіл для громадян США на відвідування Куби, якщо мова йде про освітні або релігійні поїздки. Дозволи на в'їзд також отримають родичі кубинців, які переїхали в Сполучені Штати. Заборона на поїздки в туристичних цілях поки зберігається.

З Куби громадянам США тепер дозволять привозити товари на суму до 400 дол. (але на тютюн і алкоголь сумарно має припадати не більше ніж 100 дол.). Громадяни США зможуть використовувати на острові дебетові і кредитні картки, що раніше було заборонено. Американським фірмам тепер дозволено страхувати жителів третіх країн, які подорожують на Кубу.

Крім того, Білий дім дозволив експортувати на острів телекомунікаційне обладнання, сільськогосподарську та будівельну техніку. Будуть ослаблені і фінансові обмеження: ліміт на грошові перекази на Кубу буде підвищено з 500 дол. до 2 тис. дол. на квартал для одного одержувача.

Ще одним жестом стало відновлення транспортного сполучення між двома країнами. В кінці березня американський лоукостер Sun Country відкрив щотижневі рейси з Нью-Йорка до Гавани і назад. А на початку травня Вашингтон видав ліцензії чотирьом компаніям з Флориди на здійснення морських перевезень між Майамі і Кубою.

У гонитві за конкурентами

"Якщо ви робите щось понад півстоліття і воно ніяк не може запрацювати, треба спробувати щось ще, — міркував у січні голова торговельної палати США Томас Донох'ю. — Для нас настав час рухатися на Кубу. Комусь доведеться продавати товари кубинцям, і це будемо не тільки ми". Окрему увагу він просив звернути на те, що в останні роки торгівлю з Кубою нарощують Росія і Китай.

В 2014 році вартість поставлених на Кубу американських товарів, за даними бюро перепису населення США (головний статистичний орган країни), склала всього 299 млн дол. Євросоюз, на відміну від США, ніколи не обмежував економічне співробітництво з Кубою. За власною оцінкою ЄС, він є другим за величиною торговим партнером (після Венесуели). На його частку припадає 22% усієї зовнішньої торгівлі Куби. Крім того, європейці лідирують у закупівлях кубинських товарів (у 2013 році на їхню частку припало трохи менше ніж 30% кубинського експорту). У 2014 році експорт на Кубу з країн ЄС склав 1,6 млрд євро, імпорт кубинської продукції — 462 млн євро. У структурі європейських поставок основне місце займає машинобудування (в 2014 році в ціновому вираженні воно склало 1,3 млрд євро).

Новини за темою

У 2014 році Брюссель і Гавана почали переговори про рамкову Угоду про діалог і співпрацю, яка має стати основою для спільної роботи європейських та кубинських підприємств.

Reuters

Китай і Куба ніколи раніше не підтримували тісних економічних зв'язків: під час холодної війни Гавана орієнтувалася на СРСР. Але в останні роки Пекін активно нарощує присутність в Латинській Америці, в тому числі на Кубі. За даними митної статистики КНР, в 2014 році торгівля між країнами досягла 1,4 млрд дол. У структурі китайського експорту на Кубу основне місце займають споживчі товари.

Куба поступово стає привабливим об'єктом для інвестицій. Рауль Кастро з 2010 року проводить реформи, спрямовані на створення в країні приватного сектора економіки. У країні з населенням в 10,2 млн осіб велика частка молодого (25-45 років) населення: за оцінкою CIA Factbook, на нього припадає більше ніж 47%. Крім того, в країні зберігся високий рівень освіти (рівень грамотності в 2010 році становив 99,8%). Але чекати буму в торгових відносинах з США, тим не менш, поки передчасно.

Повільні зміни

Режим економічної блокади США проти Куби оформлений законодавчо. З 1963 року діє закон про контроль і регулювання кубинських активів, що поклав початок ембарго. У 1992 році був прийнятий закон про кубинську демократію, а чотири роки потому — закон Хелмса - Бертона (деякі послаблення в частині розширення експорту набрали чинності тільки в 2000 році). Поки всі ці закони діють, повноцінне економічне співробітництво США та Куби неможливе. Головний бар'єр — компанії США і їхні підрозділи, як і раніше, не можуть кредитувати кубинські підприємства або виступати покупцями їхньої продукції.

Новини за темою

Основна мета обмежувальних заходів проти кубинської економіки полягала в тому, щоб домогтися проведення в країні реальних політичних перетворень. У законі Хелмса - Бертона відхід від реальної влади братів Кастро названий однією з умов зняття ембарго.

Швидше за все, Білому дому не вдасться в короткі терміни отримати згоду конгресу на зняття всіх обмежень. Початі кроки "створять обстановку, в якій конгрес зможе скасувати закони, що регулюють ембарго", сподівається старший фахівець ради з міжнародних відносин США Джулія Свайг. Але нинішні послаблення дозволять "змінити Кубу зсередини" тільки в довгостроковій перспективі, вважає вона.

Георгій Макаренко, Олександр Ратніков, "РБК"

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>