Кремлівський стукач: Захід має бути задоволеним шпигунським скандалом в Австрії

Кремлівський стукач: Захід має бути задоволеним шпигунським скандалом в Австрії
Канцлер Австрії Себастьян Курц і президент Росії Володимир Путін Reuters

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

У відносинах Євросоюзу та Росії спалахнув новий шпигунський скандал. Минулого тижня в Австрії було затримано двох громадян за підозрою в передачі інформації російській розвідці. Їх імена не розголошують. Першим викрили 70-річного полковника австрійської армії у відставці, який з 1988 р. протягом 20 років співпрацював з ГРУ. Він працював у контрольному центрі збройних сил Австрії і двічі на місяць зв'язувався з російським куратором з позивним "Юрій". Полковник за гроші передавав росіянам інформацію щодо стану військово-повітряних сил, артилерії, відомості про комсклад австрійської армії. За весь час співробітництва з ГРУ він заробив 300 тис. євро. П'ять років тому військовий пішов на пенсію, але, як підозрюють правоохоронці, продовжив працювати з російськими спецслужбами і збирав різну інформацію, зокрема щодо ситуації у сфері міграції в Австрії. Другим російським інформатором виявився співробітник австрійської контррозвідки "Федеральне відомство із захисту конституції і боротьби з тероризмом" (BVT). На своєму рівні він доносив у Кремль про діяльність своєї організації. Кремлівським стукачам загрожує 10 років в'язниці.

Російська влада заперечує свою причетність до шпигунства в Австрії. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Росію звинувачують у тому, про що вона навіть не знає, засудив австрійські власті за те, що вони публічно заявили про свої підозри. Шпигунський скандал в Австрії вкотре підтверджує те, що ГРУ має "своїх людей" навіть у силових відомствах країн - членів ЄС, що говорить про їх уразливість у галузі безпеки, неякісну роботу місцевої контррозвідки. Однак, як кажуть у Росії, "лихо не без добра". Викриття чергового втручання російських спецслужб у внутрішні справи європейської країни відповідає інтересам України, і ми можемо отримати з цього певні вигоди.

Завдання ГРУ в Австрії

Москва цікавиться політичними процесами в Австрії з часів закінчення Другої світової війни. У 1955 р. було укладено договір про відновлення незалежної і демократичної Австрії, згідно з яким війська США, Великої Британії, Франції і СРСР було виведено з країни, яка не без впливу Кремля проголосила міжнародний нейтралітет. У роки холодної війни країна заробила репутацію хаба європейського шпигунства, оскільки вона розташована в безпосередній близькості до країн соцтабору – Угорщини і Чехословаччини, а її столиця Відень став місцем для штаб-квартир міжнародних організацій, зокрема МАГАТЕ, ОБСЄ, деякі установи ООН.

Новини за темою

Кремль зберіг контакти зі своїми австрійськими інформаторами навіть після падіння "залізної завіси", щоб бути в курсі відносин Австрії і НАТО. У 90-х в Австрії активізувалася дискусія щодо вступу країни до Північноатлантичного альянсу. Для Росії розширення НАТО є болючим питанням, оскільки в Кремлі досі мислять категоріями холодної війни і сприймають альянс як загрозу для своєї безпеки. Відень приєднався до програми "Партнерство заради миру", а нині керівнича Австрійська народна партія підтримує ідею зміцнення відносин з альянсом. Опозиційна Соціал-демократична партія Австрії, навпаки, виступає за продовження політики нейтралітету.

Однак нині Росію здебільшого хвилюють не перспективи євроатлантичної інтеграції Австрії, а її плани на газовому ринку Європи. Австрійська компанія OMV є одним з учасників проекту російського газопроводу "Північний потік – 2", який проходитиме дном Балтійського моря через територію Німеччини до газорозподільного центру в австрійському місті Баумгартен. Для російської компанії "Газпром" значення Австрії можна порівняти з хабом, звідки "блакитне паливо" буде розподілятися в інші європейські країни. У Німеччині для цих цілей будують газопровід Eugal. На сьогодні через газорозподільний центр у Баумгартені прокачується третина природного газу, який "Газпром" постачає до Західної Європи.

Територію Австрії розглядають як можливий маршрут для транзиту природного газу, який поставлятиметься трубопроводом "Турецький потік". Нині цей газопровід перебуває в процесі реалізації, і початок його експлуатації заплановано на січень 2020 р. Кремль пильно відстежує будь-які зміни в політичному житті Австрії, які можуть відбитися на реалізації проектів "Газпрому". Для цього російським спецслужбам потрібні "очі та вуха" в різних політичних інститутах країни, щоб мати своєчасний доступ до інформації щодо ухвалених австрійським керівництвом рішень і діяти з випередженням на дипломатичному фронті.

Ефект Солсбері

Шпигунський скандал став холодним душем для австрійських політиків. Наявність кремлівських стукачів у силових відомствах країни говорить про недовіру Кремля до нинішньої політичної еліти Австрії незважаючи на партнерські відносини в газовій галузі. Австрійські політики сприйняли діяльність ГРУ у себе в країні як плювок в обличчя. Канцлер Австрії Себастьян Курц заявив, що шпигунство Росії в Європі є неприйнятним і ніяк не сприяє поліпшенню відносин з Євросоюзом. Міністр закордонних справ Австрії Карін Кнайсль, на весіллі якої в серпні побував президент РФ Володимир Путін, скасувала запланований візит до Росії і викликала російського дипломата для роз'яснення ситуації. Міністр оборони Австрії Маріо Кунашек підкреслив, що навіть після закінчення холодної війни шпигунство триває, і Австрії потрібно зміцнювати систему безпеки в оборонному відомстві.

Міністр закордонних справ Австрії Карін Кнайсль, на весіллі якої в серпні побував президент РФ Володимир Путін, скасувала запланований візит в Росію. Reuters

В Австрії російські спецслужби наступили на ті ж граблі, що і в британському місті Солсбері в березні цього року, а саме посягнули на суверенітет і національну безпеку незалежної держави. Якщо в Солсбері агенти ГРУ застосували заборонену хімічну зброю, жертвами якої стали британські піддані, то в Австрії вони проникали через своїх інформаторів у відомства армії і контррозвідки, які мають безпосередній стосунок до національної безпеки та оборони. Росія шляхом шпигунства отримала доступ до інформації щодо стану збройних сил Австрії, яку теоретично можна використовувати навіть для підготовки зовнішньої агресії. Можна тільки припускати, скільки інформації про слабкі місця, пріоритети розвитку та інші нюанси австрійської армії і контррозвідки Кремль зумів отримати від затриманих інформаторів. Все це набагато серйозніше, ніж спонсорування партій євроскептиків або ж спроби через інтернет-тролів і за допомогою публікацій на сайтах RT і Sputnik впливати на громадську думку європейців в інтересах Росії. В Австрії російські спецслужби створили потенційну загрозу для суверенітету і національної безпеки, розкривши її військові секрети.

Своїми діями Кремль підірвав довіру країни, яка донедавна займала лояльну позицію щодо Росії. На відміну від інших європейських країн, Австрія не висилала російських дипломатів у відповідь на отруєння нервовопаралітичною речовиною "Новичок" Сергія і Юлію Скрипаль у Солсбері. Хоч Австрія і підтримує антиросійські санкції, лідер Австрійської народної партії Себастьян Курц у період перебування на посаді міністра закордонних справ допускав можливість їх пом'якшення у міру виконання Росією мінських домовленостей. У червні віце-канцлер і лідер ультраправої "Австрійської партії свободи" Хайнц-Крістіан Штрахе (молодший партнер по коаліції для Курца) закликав ЄС скасувати санкції проти Росії у відповідь на імпортні мита США на європейську сталь й алюміній. У вересні минулого року Штрахе визнав Крим частиною Росії, ну а його партія у 2016 р. підписала угоду про співпрацю з російською керівничою партією "Єдина Росія".

Новини за темою

Австрійці лобіюють енергетичні інтереси Росії в Єврокомісії. У жовтні 2018 р. канцлер Австрії Себастьян Курц виступив проти наміру Єврокомісії ухвалити до кінця 2018 р. поправки до Газової директиви ЄС щодо підводних газопроводів, якими є "Північний потік – 2" і "Турецький потік". Газова директива націлена на сприяння конкуренції в енергетичному секторі Євросоюзу. Згідно з цим документом, одна й та сама фірма не може здійснювати постачання і транзит природного газу. Поставками трубою має займатися третя сторона, а угоди між постачальником "блакитного палива" і країнами-членами мають укладатися під контролем Єврокомісії. За допомогою правових інструментів Єврокомісія могла би обмежити свободу дій "Газпрому" на європейському енергетичному ринку і створити бар'єри в реалізації російських газопроводів. Ідею швидкого внесення поправок до Газової директиви підтримували Польща і країни Балтії, які проти будівництва "Північного потоку – 2".

Інтереси третіх сторін

Не виключено, що у викритті кремлівських інформаторів в Австрії не обійшлося без впливу третіх сторін. За інформацією австрійських видань Der Standard і Kleine Zeitung, на інформаторів правоохоронцям допомогли вийти спецслужби Великої Британії чи Німеччині. Більш правдоподібна версія про можливу участь британської розвідки, яка нещодавно допомогла спецслужбам Голландії і Швейцарії викрити російських хакерів і має тісні стосунки з ЦРУ США. Шпигунський скандал спалахнув у самий розпал реалізації проекту газопроводу "Північний потік – 2". Відомості про інформаторів могли злити австрійським правоохоронцям навмисно, щоб створити проблемне питання в австрійсько-російських відносинах, яке може сповільнити реалізацію проекту "Північний потік". Шпигунський скандал однаково є невигідним ані Москві, ані Відню, які зацікавлені в будівництві газопроводу. Однак австрійським властям не залишилося нічого іншого, як оприлюднити свої підозри щодо російських спецслужб, щоб зберегти обличчя перед своїми громадянами і не допустити зростання чуток.

Шпигунський скандал у відносинах Австрії та Росії відповідає інтересам США, які проти зміцнення "Газпрому" на європейському газовому ринку. Штати зацікавлені в зменшенні обсягів постачання російського природного газу до Європи, щоб за рахунок цього збільшити експорт американського скрапленого природного газу до європейських країн. Днями під час зустрічі з прем'єр-міністром України Володимиром Гройсманом міністр енергетики США Рік Перрі виступив проти будівництва "Північного потоку – 2" і "Турецького потоку", оскільки Україна і Європа не мають стати заручниками постачання енергоресурсів з одного джерела. Перрі не виключає можливості введення санкцій проти Росії у відповідь на будівництво газопроводу "Північний потік – 2". Для України будівництво російських газопроводів є невигідним, оскільки в такому випадку обсяг транзиту природного газу через національну газотранспортну систему істотно скоротиться, і наша скарбниця може втратити велике джерело доходів.

Президент США Дональд Трамп обіцяв боротися з російським газом у Європі. Правда, не уточнював, якими саме способами. Reuters

Дискредитація іміджу євроскептиків завдяки шпигунському скандалу в Австрії - в інтересах України. Викриття інформаторів стало ударом по репутації ультраправої "Австрійської партії свободи". Опозиційний політик Петер Пілц, лідер партії "Список Пілца" вважає, що однією з найбільших загроз для безпеки є зв'язки "Австрійської партії свободи" з Росією. Тепер за австрійськими ультраправими може закріпитися імідж зрадників, які допустили російські спецслужби у внутрішні справи Австрії. Черговий шпигунський скандал може негативно позначитися на іміджі євроскептиків з Італії ("Ліга Півночі"), Франції ("Народний фронт"), Німеччини ("Альтернатива для Німеччини"), які також виступають проти антиросійських санкцій і за зближення з Росією.

Привід для нових санкцій

Шпигунський скандал створює привід для продовження і посилення антиросійських санкцій. Курц зажадав пояснень від російської сторони з приводу викриття шпигунів, пообіцяв обговорити це питання на рівні ЄС. Австрія головує в Євросоюзі до 31 грудня, і, користуючись своїм становищем, Курц міг би порушити питання посилення санкцій проти РФ як міру покарання за те, що її керівництво продовжує шпигунство в європейських країнах незважаючи на неодноразові попередження не втручатися в їхні внутрішні справи. Від початку 2018 р. кремлівських шпигунів та інформаторів викрили у кількох європейських країнах.

У березні в Польщі було затримано чиновника Марека К., який працював в одному з економічних відділів міністерства енергетики та зливав у ГРУ інформацію щодо проектів своєї країни в цій галузі. У квітні з Голландії було вислано чотирьох росіян, які спробували здійснити хакерську атаку на штаб-квартиру Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХО) в Гаазі. У вересні прокуратура Швейцарії порушила кримінальну справу стосовно двох росіян, яких підозрюють у хакерській атаці на офіс Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) в Лозанні. Два місяці тому в Естонії було затримано колишнього військовика Пьора Воліна і його сина Мецаваса, які, як і австрійці, передавали до ГРУ секретну інформацію.

Росія вчергове загнала себе в політичний глухий кут і створила привід для нових санкцій Заходу за втручання у внутрішні справи Австрії. Питання лише в політичній волі влади Австрії та їхніх пріоритетах. Якщо вони ставлять енергетичні інтереси понад національну безпеку, то навряд чи хтось з австрійських чиновників порушить питання посилення антиросійських санкцій з боку ЄС, включаючи заморожування участі в проектах російських газопроводів як відповідь на шпигунство Росії.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів