Кредитний реєстр НБУ: Банківським боржникам наказано боятися

В Україні запускають кредитний реєстр, куди стікатиметься інформація щодо заборгованості українців за кредитами. По правді кажучи, банки і зараз обмінюються інформацією щодо "поганих" позичальників, але роблять це в рамках бюро кредитних історій. Тепер процес централізовано, але дрібні проблемні кредити все одно не увійдуть до реєстру

Кредитний реєстр НБУ: Банківським боржникам наказано боятися
Фото з відкритих джерел

Юрій Григоренко

Журналіст

В Україні запускають кредитний реєстр, куди стікатиметься інформація щодо заборгованості українців за кредитами. По правді кажучи, банки і зараз обмінюються інформацією щодо "поганих" позичальників, але роблять це в рамках бюро кредитних історій. Тепер процес централізовано, але дрібні проблемні кредити все одно не увійдуть до реєстру

На початку березня набув чинності закон про "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення кредитного реєстру НБУ та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків". Цей закон 6 лютого було ухвалено Верховною Радою з мінімальним "результатом" – 226 голосами. Вже 1 березня документ підписав президент Порошенко. Для фактичного функціонування реєстру Нацбанк вже розробив проект положення, який регламентує його роботу.

Слід зазначити, що введення кредитного реєстру НБУ, враховуючи значну кількість проблемних портфелів, було однією з вимог МВФ, які взяла на себе Україна під час підписання меморандуму ще в 2015 році.

Новини за темою

До кредитного реєстру банки і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (якщо банк визнали неплатоспроможним) передаватимуть інформацію за кредитами із заборгованістю понад 100 мінімальних зарплат (372,3 тис. грн). А Нацбанк, відповідно, передаватиме таку інформацію банкам за запитом.

Положення закону буде введено в дію поступово. З 1 квітня банки зобов'язуються передавати до НБУ інформацію щодо операцій, які підпадають під дію закону. Через півроку (від початку серпня, але не далі як 31 грудня 2018 року має набрати чинності положення про інформацію, яка подаватиметься до кредитного реєстру та доступу до неї, а з 1 січня 2019 року – положення про використання банками інформації з кредитної реєстру для оцінки кредитного ризику.

За словами директора департаменту роздрібних ризиків ПУМБ Олени Колодяжної, до недоліків закону можна віднести зазначені в ньому вкрай стислі терміни, за яких складно забезпечити розроблення і тестування заданого функціонала.

Кому потрібен цей закон?

Ухвалення закону є позитивним моментом, адже нині інформація щодо боржників міститься в реєстрах окремих спеціалізованих компаній. "Практика ведення єдиного реєстру є на ринках Заходу, і з досвіду роботи є абсолютно виправданою. Такий реєстр дає можливість зменшити витрати часу на пошук даних та адміністрування", – говорить виконавчий директор напряму кредитного аналізу та реструктуризації ПАТ "Кредобанк" Орест Кореновський.

За умови правильного впровадження і застосування кредитного реєстру і банки, і регулятор можуть отримати певну вигоду. Банки – у вигляді доступу до достовірного і повного джерела інформації для управління кредитними ризиками.

"Тепер банк, ухвалюючи рішення, видавати кредит чи ні, може перевірити через кредитний реєстр НБУ, чи немає в потенційного позичальника заборгованості за іншими кредитами. Правду кажучи, кредитний реєстр НБУ – це точка обміну інформацією щодо боржників між різними банками", – зазначає Богдан Шабаровський, юрист практики управління конфліктами адвокатського об'єднання Juscutum.

Новини за темою

Вигоду для регулятора Олена Колодяжна бачить в отриманні розширеної первинної інформації (з якою раніше міг ознайомитися лише в періоди виїзних аудиторських перевірок), можливості її моделювання, відстеження тенденцій, концентрацій, можливості знизити частоту виїзних перевірок. Тобто НБУ отримає більше оперативної інформації щодо банківської системи і конкретних бізнес-груп.

Крім цього, закон покликаний врегулювати ряд неопрацьованих з боку НБУ питань. "Зокрема, пов'язаних з частково зайвою деталізацією запитуваної інформації, що впливає на неефективне використання ресурсу всередині банків на підготовку до запуску процесу передачі даних, а також питання зворотної передачі даних НБУ до банків та її використання", – пояснює Олена Колодяжна.

Поряд з тим, як зазначає Софія Кикіш, юрист правової групи "Побережнюк і партнери", з введенням кредитного реєстру не припиняють свою роботу приватні бюро кредитних історій, що призводить до певної правової невизначеності, адже у зазначених базах може міститися різна інформація щодо боржника або його зобов'язання.

Очевидно, що в роботі кредитних бюро щось серйозно зміниться. Раніше в Україні працювало кілька бюро, які збирали інформацію про боржників, але банки не були зобов'язані працювати з яким-небудь із них і жодна з цих організацій не володіла інформацією щодо всіх позичальників усіх банків. Створення централізованого реєстру "поганих" кредитів загрожує існуванню бюро як таких, але у них є можливість продовжувати робити конкурентоспроможний продукт.

Що ж зміниться?

Щодо позитивних нововведень, то до них можна віднести відносно нескладну процедуру отримання інформації з реєстру, яка буде надаватися банкам в режимі реального часу на безоплатній основі, систематизацію всіх необхідних даних в одній інформаційній базі та реальну можливість фінансової установи зменшити ризики при наданні кредитів.

Цей закон по-різному вплине на сторони процесу, але навіть у найважчому варіанті не нестиме кардинальних змін у порівнянні із ситуацією до ухвалення документа. Для сумлінних позичальників закон не змінить нічого: якщо юридична або фізична особа справно платить за кредитом, вона не з'явиться в кредитному реєстрі НБУ.

Новини за темою

За словами Олени Колодяжної, для боржників - фізичних осіб, як і для банків, які працюють із фізичними особами беззаставного кредитування, це нововведення безпосередньо не змінить практично нічого. В Україні досить давно та ефективно функціонують бюро кредитних історій, інформацію з яких повсюдно використовують банки і мікрофінансові компанії при видачі кредитів і при оцінці кредитних ризиків.

Поряд з тим внесення до кредитного реєстру персональних даних позичальників - фізичних осіб у відповідності з практикою ЄСПЛ можна кваліфікувати як втручання у права людини, яке має бути необхідним і пропорційним до цілей. "Враховуючи зазначене, після набрання законом чинності не виключено звернення боржників, внесених до кредитного реєстру, з відповідними позовами до національних та міжнародних судів", – підкреслює Софія Кикіш.

Обмеження щодо суми заборгованості у 372,3 тис. грн вже звужує коло тих, кого внесуть до кредитного реєстру. Приватні особи часто беруть кредити в різних банках на значно менші суми і їх не повертають, тож кредитний реєстр цих боржників не фіксуватиме. Втім, дані про порушення ними платіжної дисципліни вже давно є в кредитних бюро, що й обмежує їхні можливості отримувати нові позики.

Більш значний вплив від впровадження кредитного реєстру можна очікувати в рамках кредитування юридичних осіб і видачі заставних кредитів фізичним особам. Зрозуміло, що нинішнім боржникам цей закон, безумовно, ускладнить можливість залучати нові банківські позики, позаяк реєстр дозволить банкам бачити, які позичальники мали раніше проблеми з погашенням боргів.

"Тим, хто допустив велику заборгованість (понад 372,3 тис. грн), буде складніше отримувати нові кредити. У ситуації, якщо таку заборгованість допустила компанія, то в кредитному реєстрі буде інформація не тільки про цю компанію, але й про пов'язаних з нею осіб, а також про власників понад 10% частки в компанії", – пояснює Богдан Шабаровський.

Про передачу інформації до реєстру банки інформуватимуть клієнтів, а ті зможуть отримати доступ до інформації про себе в реєстрі і вимагати внесення змін у разі незгоди з її змістом.

"У разі незгоди з даними позичальник має право звернутися до НБУ із заявою, розгляд якої відбуватиметься протягом 21 робочого дня. Таким чином, помилки банків у наданні інформації, враховуючи тривалий розгляд заяви, можуть стати, наприклад, причиною для відмови в отриманні важливого кредиту в іншому банку, що, безумовно, буде створювати перешкоди в госпдіяльності підприємств тривалістю майже в один місяць", – додає Софія Кикіш.

Головна формальна мета роботи реєстру – зменшити кількість проблемних кредитів у банках і поліпшити платіжну дисципліну позичальників. Тут роботи дуже багато. Станом на 1 березня 2018 року портфель проблемних кредитів загальним обсягом виданих позик склав 56,6% (639 млрд грн).

Експерти впевнені, що ця мета є цілком досяжною. "Якщо банки сумлінно надаватимуть інформацію до кредитного реєстру і сумлінно її використовуватимуть під час ухвалення рішення щодо видачі кредиту, то обсяг проблемних кредитів має істотно зменшитися", – вважає Богдан Шабаровський.

Загалом, як зазначає Орест Кореновський, посилення контролю за інформацією та її якість і доступність у підсумку має сприяти покращенню платіжної дисципліни клієнтів, які розраховують на користування кредитними коштами.

"Однак необхідним є встановлення належного рівня захисту персональних даних позичальників, недопущення несанкціонованого доступу до реєстру третіх осіб та удосконалення процедури внесення змін до реєстру, а також встановлення відповідальності банків за несвоєчасне або недостовірне внесення інформації", – резюмує Софія Кикіш.

Юрій Григоренко

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів