banner banner banner banner

Коронавірус проти ринку землі: Що і як вплине на курс гривні?

Коронавірус проти ринку землі: Що і як вплине на курс гривні?
112.ua

Наталія Лебідь

Журналіст

На поточному тижні Верховна Рада повернеться до розгляду законопроекту про ринок землі, а, можливо, навіть і завершить роботу над ним. Якщо голосування буде результативним для лобістів відкритого ринку, то тоді агросектор України житиме за новими правилами. Наскільки ці правила перекроять економіку держави та, зокрема, чи вплинуть вони на валютний курс? Експерти дотримуються протилежних думок з цього приводу.

Вниз чи вгору

Запровадження ринку землі може значно вплинути на зміцнення гривні. Про це медійникам говорить керівник відділу аналітики ГК Forex club Андрій Шевчишин. Втім, в довгостроковій перспективі на гривню чекає ослаблення.

"Драйвером може стати прийняття або неприйняття закону "Про ринок землі". Якщо його приймуть, та ще дозволять нерезидентам купувати землю, це стане додатковим трендом на зміцнення гривні, оскільки нерезиденти стануть поступово заводити в Україну валюту під майбутні інвестиції в агроринок" , – вважає експерт.

А президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак в інтерв’ю журналістам говорить таке: "Якщо закон дозволить купувати землю іноземцям, вони будуть заводити в Україну мільярди доларів і тут міняти їх на гривню, щоб купити землю. Також, якщо буде чесна приватизація, то бізнес – іноземний та український – почне завозити гроші з-за кордону або брати дешеві кредити в іноземних банках. Приплив валюти може вирости дуже істотно. І, якщо НБУ буде продовжувати таку ж політику, то ми можемо побачити і долар по 20 грн".

Долар по 20 – це, звісно, непогано. Втім, попереджає Козак, "в цьому році ринок землі ще не відкриють. Але ринок відіграє з випередженням. Якщо ми будемо розуміти, що завтра в країну підуть ешелони доларів, то банки почнуть позбуватися від доларів вже сьогодні, тому що завтра долар буде дешевше. Тобто фінансові установи відіграють на випередження, і вони будуть позбавлятися від долара заздалегідь. Те ж будуть робити і громадяни. І в результаті курс опуститься", – вважає Козак.

Перспектива – вельми заманлива, от тільки чи дійсно "ешелони доларів" вже шикуються, щоб наввипередки рушати до України?

Та навіть якщо це так би й було, є інші чинники, які впливають на курс долару, окрім землі чи приватизації. Член економічного дискусійного клубу Євген Олейніков нагадує, зокрема, про два фактори. Під кінець року національна валюта завжди слабшає, бо імпортери фіксують виручку і переводять дохід у валюту. Другий момент пов'язаний із потребою держави віддавати закордонні позики, що також негативно впливає на гривню. Не далі, як у березні 2020 року долар може підрости через боргові зобов’язання, прогнозує Олейніков в інтерв’ю телеканалу "Рада".

Фактор землі

Андрій Мартинов, провідний науковий співробітник НАН України, до переліку Олейнікова додає ще один пункт. На курс гривні вплине й отримання (або ні) 500 млн євро кредиту від ЄС, каже він. А також – розблокування роботи з МВФ, яке в свою чергу залежатиме від того, буде чи ні відкрито ринок землі, що, як відомо, є однією з умов наших партнерів з Міжнародного валютного фонду. 

А тим часом "Національний банк не очікує суттєвого укріплення гривні у зв’язку з відкриттям ринку землі, – коментує для 112.ua економічний експерт Олексій Кущ. – А міністерство економіки досліджувало інше: вплив ринку землі на ВВП, і дійшло висновку, що такий вплив буде мізерним. Максимум до 1,8%. Якщо порівняти це з обіцянками Гончарука, що економіка виросте на цілих 40% протягом чотирьох років, можна відчути, наскільки велика різниця".

Кущ продовжує: "Міжнародні інституції вважають, що відкриття ринку землі матиме негативний вплив на зростання ВВП. Короткостроковий ефект може мати місце, і гривня укріпиться, але далі настануть негативні наслідки. Значна частина земельної ренти, яку вносять зараз власники земельних паїв, буде вимиватися за кордон. Зараз те, що дає земля, залишається в українській економіці, але якщо землю викуплять спекулянти, кошти підуть за кордон".

Нарешті, є ще один момент, на який вказує економіст. "Останнім часом почали шириться чутки про те, що нерезиденти створили "паркінг" інвестицій на ринку облігацій внутрішньої позики і головна мета цих вкладень – скупка землі в кінці наступного року". При цьому, веде далі Кущ, "серед так званих "нерезидентів" справжніх іноземців – не більше 50%. Решта – фіктивні інвестиції, сформовані структурами, афілійованими з владою і такі, які використовують інсайдерську інформацію".

Чим ця ситуація небезпечна? "Якщо антиутопія з курсом триватиме і в наступному році, мультиплікатор портфеля ОВДП на вкладений долар виросте при певних розкладах до рівня 2 до 1. Тобто на мільярд доларів портфельних інвестицій припаде стільки ж прибутку. Якщо ці гроші "розпаркують" на ринку землі – вийде, що 50% земельного банку так звані "нерези" куплять на шару. В такому випадку, держава наступного року ризикує залишитися і без грошей, і без землі", – каже він.

Аргентини не вийде

А без землі і без грошей навряд чи слід розраховувати на стабільність національної валюти. Кущ додає і таке: "Крім того, слід очікувати погіршення динаміки розвитку аграрного комплексу, оскільки він розвивається головним чином за рахунок фермерських господарств. Відкриття ж ринку землі призведе до аргентинського сценарію, коли земельні ділянки будуть великими масивами переходити у власність декількох земельних компаній. Ми втратимо значний потенціал. В тій таки Аргентині відкриття ринку землі не призвело до зростання економіки, а, скоріше навіть навпаки".

До речі, про Аргентину. Свого часу ця країна довго опиралася китайській експансії, але зрештою здала свої позиції під тиском обставин. Річ у тім, що в Китаї, де знаходиться найбільший рослинницький агрохолдинг в світі Beidahuang Group (земельний банк становить понад 5,4 млн га), не вистачає орних земель. Ще в 2011 році компанія почала пошук земель для виробництва сої в інших країнах світу. Для того, щоб взяти в оренду 234 тис. га землі під вирощування сої в Аргентині, китайцям довелося інвестувати 1,5 млрд доларів.

У 2018-му році Beidahuang Group вдалося домовитися про покупку ще 320 тис. га в Аргентині, на що країна пішла через дефолт і заради пакетних інвестицій з КНР. Відомо, що до цього інвестиції КНР в сільське господарство Аргентини були небажаними – в першу чергу через настрої місцевого населення і бізнесу. Незадоволення місцевих, зокрема, підігрівалося подорожчанням орних земель в зв'язку з підвищеним попитом на них. Наприклад, в провінції Санта-Фе оренда виросла з 150 доларів за гектар в 2001 році до 650 доларів у 2017-му. Коли подібна вартість стала для "туземців" непідйомною, на аргентинський земельний ринок зайшли китайці.

Новини за темою

Але Аргентина була цікавим напрямом для капіталовкладення – на відміну від України, зазначає в розмові 112.ua аналітик агентства MPP Consulting Павло Мельник. "Біля Аргентини – Латинська Америка з 1,5 мільярдами населення, а через Атлантику – Африка, де безліч голодних ротів. Аргентина цікавіше розташована і ближче до великої кількості людей. А що Україна? Ну, чорнозем у нас… Але можливість захистити інвестиції – значно нижча", – переконаний експерт.

"Коли відкриються потреби в нових інвестиційних ринках, бігти в Україну ніхто не поспішатиме. З ряду причин. Через владу, через закони, через нашу проблемну північну сусідку і через війну на Сході. Тут забагато ризиків", – зазначає Мельник.

Він також додає, що всі нинішні баталії довкола концентрації земель в одних руках виглядають просто таки наївно, якщо абстрагуватися від української ситуації. "Ми говоримо про кількість гектарів, але навіть якщо брати максимум – це копійки для світової економіки. Наші парламентарі просто відпрацьовують гроші на цій темі", – каже Мельник.

Як відомо, зараз вирішено обмежити продаж земель в одні руки 10 тисячами гектарів. Для авторів відповідних правок ця цифра видається суттєвою і вартою того, аби довкола неї ламати списи, але для потенційного інвестора це – ніщо, вважає експерт. Українці ще не навчилися мислити стратегічно і трохи відриватися від рідного ґрунту, аби поглянути на хід подій згори. "Ми собі малюємо якісь зміни і думаємо, що буде "вау". Та "вау" не буде", – говорить Мельник. "Світова економіка зараз падає через коронавірус", – нагадує він.

Гривня також "захворіє"?

Про те, як впливає нова епідемія на світову економіку, говорити можна довго. А якщо звузити цю тему до питання, як співвідносяться коронавірус і гривня, то відзначити слід таке. З одного боку, є позитив у вигляді зниження світових цін на енергоносії. Але з іншого – "інвестори йдуть з облігацій країн, що розвиваються", зазначає старший аналітик інвестиційної компанії "Альпарі" Вадим Іосуб в інтерв’ю РБК-Україна.

"У середньостроковій перспективі це матиме певний тиск на гривню. Але мова про її інтенсивне сильне падіння не йде", – говорить він. Втім, це за умови, що епідемія зафіксується на тій точці, на якій вона є зараз. Якщо ж вона не "заспокоїться" на досягнутому, наслідки можуть бути гіршими.

Світові біржі зараз штормить як ніколи, особливо це стосується ринків, які пропонують золото, ціни на яке істотно зросли. В України немає золота на продаж – і це мінус. Але плюс (нібито!) у тому, що долар впав з тримісячного максимуму і знизився по відношенню до євро. Долар впав і по відношенню до єни та швейцарського франка. Здавалось би, чим слабшим є долар, тим міцнішою є гривня. Але в глобальному світі не все так просто.

"Коронавірус – це погано. Для здоров’я людей. Але, як виявилося, добре для здоров’я українських реформ. Тому що не залишає владі вибору. У неї тепер немає жодних інвесторів, які на тлі дешевих грошей готові закривати очі на витівки влади і продовжувати купувати (внутрішні облігації – Авт.). Тепер є тільки досвідчені бюрократи, які знають, з ким мають справу, а тому повторюють сакраментальне "вранці реформи, ввечері гроші", – пише в авторській колонці на "Новому времени" інвестиційний банкір Сергій Фурса.

"Не виключено, що істерика на ринках мине, і ми не побачимо переходу до затяжного падіння і рецесії. Але поточні події на ринках мають нагадати владі України, як важлива співпраця з МВФ і що гарна погода не може тривати вічно. А отже, треба мати з собою парасольку. А отже, треба цінувати програму МВФ. А отже, пора перестати викручуватися і намагатися пропетляти, залишаючись друзями як з МВФ, так і з українськими олігархами. Вірус не дозволяє служити двом панам одночасно", – продовжує він.

А для співпраці з МВФ важливим є відкриттям ринку землі, про що вже йшлося вище. Іншими словами, ми повернулися до того, з чого почали. Вільний обіг земельних угідь матиме для стабільності національної валюти і позитивні, і негативні наслідки. Але детальніше на цьому варто зупинитися вже після остаточного рішення парламенту.

Наталія Лебідь

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>