"Комуналка подорожчала вдвічі, а інфляції майже немає". Чому не варто занадто вірити підрахункам Держстату

У середньостатистичного українця може виникати когнітивний дисонанс, коли йому кажуть, що офіційно інфляція, наприклад, за рік зросла на 10%, тоді як витрати на продукти харчування в сімейному бюджеті зросли на 20%, дістатися до роботи подорожчало на 15%, а комуналка подорожчала вдвічі. Здається, що тут десь закралося протиріччя. Чи, може, нас обманюють?

"Комуналка подорожчала вдвічі, а інфляції майже немає". Чому не варто занадто вірити підрахункам Держстату
Фото з відкритих джерел

Юрій Григоренко

Журналіст

У середньостатистичного українця може виникати когнітивний дисонанс, коли йому кажуть, що офіційно інфляція, наприклад, за рік зросла на 10%, тоді як витрати на продукти харчування в сімейному бюджеті зросли на 20%, дістатися до роботи подорожчало на 15%, а комуналка подорожчала вдвічі. Здається, що тут десь закралося протиріччя. Чи, може, нас обманюють?

Інфляція є не тільки одним із ключових макропоказників країни, але й головним "подразником" для українців – її постійне зростання означає подорожчання продуктів харчування, комуналки, транспортних послуг.

Ключовою інформацією для розрахунку інфляції є структура витрат населення, що складається з таких груп: продукти харчування і безалкогольні напої, алкогольні та тютюнові вироби, одяг і взуття, комунальні послуги та паливо, транспорт (утримання авто і витрати на громадський транспорт), охорона здоров'я, зв'язок, готелі та ресторани, предмети домашнього вжитку, побутова техніка та утримання житла, відпочинок і культура, освіта і різні товари і послуги. Враховуються не тільки предмети і послуги першої необхідності, але й те, чим людина може не користуватися і не купувати: автомобіль, ноутбук, медикаменти, корм тваринам та ювелірні вироби.

Структура сукупних витрат українців у 2010-2017

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

Витрати в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн

3073,3

3458,0

3592,1

3820,3

4048,9

4952,0

5720,4

7139,4

Структура сукупних витрат домогосподарств

відсотків

Споживчі сукупні витрати

89,9

90,1

90,8

90,2

91,6

92,9

93,2

92,9

продукти харчування і безалкогольні напої

51,6

51,3

50,1

50,1

51,9

53,1

49,8

47,9

алкоголь і тютюн

3,4

3,4

3,5

3,5

3,4

3,3

2,9

3,1

непродовольчі товари і послуги

34,9

35,4

37,2

36,6

36,3

36,5

40,5

41,9

в тому числі

 

одяг і взуття

6,0

5,7

6,1

5,9

6,0

5,7

5,6

5,5

житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива

9,2

9,6

9,9

9,5

9,4

11,7

16,0

17,0

предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла

2,3

2,2

2,3

2,3

2,3

2,0

1,7

2,0

охорона здоров'я

3,2

3,2

3,4

3,4

3,6

3,7

4,2

3,8

транспорт

3,7

4,0

4,3

4,3

4,3

3,7

3,6

3,7

зв'язок

2,7

2,6

2,8

2,8

2,8

2,4

2,3

2,4

відпочинок і культура

1,8

1,9

2,0

2,1

1,8

1,5

1,4

1,6

освіта

1,3

1,3

1,3

1,2

1,1

1,1

1,0

1,1

ресторани і готелі

2,4

2,5

2,5

2,5

2,3

2,0

2,2

2,3

різні товари і послуги

2,3

2,4

2,6

2,6

2,7

2,7

2,5

2,5

Неспоживчі сукупні витрати

10,1

9,9

9,2

9,8

8,4

7,1

6,8

7,1

Довідково: оплата житла, комунальних продуктів та послуг

7,6

8,0

8,3

8,0

8,1

10,2

14,7

15,4

Джерело: Держстат

Розрахунок інфляції не містить у собі сезонних фруктів та овочів, послуг ЖКГ та енергоносіїв (регулюються органами влади і залежать від світової кон'юнктури і природних монополій), окремих видів послуг (залізничний транспорт і зв'язок через монопольне встановлення цін) і ряд продовольчих товарів (крупи, м'ясо і молоко, які є сировиною або мають низький рівень оброблення).

Новини за темою

Схема розрахунку приблизно така: встановлюється структура споживання товарів і послуг домогосподарств, опрацьовуються дані про ціни на різні товари і послуги в усіх регіонах, потім інфляція розраховується для кожного товару в кожному регіоні, потім - на групи товарів і послуг, інфляція в кожному регіоні і загальна інфляція.

Розрахунок індексу інфляції, порядок збору інформації про ціни в Україні відповідають європейським стандартам і здійснюються за міжнародними методологіями. Як зазначає Олена Сюмак, начальник відділу стратегії та бізнес-планування компанії Kreston GCG, нинішня методика розрахунку індексу споживчих цін (ІСЦ) в Україні базується на рекомендаціях Організації економічного співробітництва і розвитку, Статистичної служби Європейського союзу (Eurostat), враховує рекомендації МВФ, ООН, Світового банку й адаптована до вимог національного законодавства. Розрахунок ІСЦ реалізується шляхом реєстрації в 86 містах країни близько 200 тис. цін і тарифів. У рамках дослідження виділяють такі макрорегіони: Київ, Центр (без Києва), Придніпровський, Подільський, Східний, Причорноморський, Донецький, Поліський і Карпатський підрегіони.

Методика постійно вдосконалюється у зв'язку зі зміною споживчих переваг, появою нових видів побутової електроніки або видів послуг. Так, у методиці 2016 року було 328 позицій товарів і послуг, тоді як у 2015-му – 335. 

Вагова структура для розрахунку інфляції в Україні у 2015-2016

Госстат

Найбільшу питому вагу мають продукти харчування, і якщо ціни на них зросли, то це буде більш помітно, ніж якщо дуже істотно подорожчають ноутбуки або вартість страхових послуг. При цьому характер інфляції кожна верства населення відчуватиме по-різному, позаяк товари і послуги різних цінових категорій дорожчають з різною динамікою.

Дуже примітним видається зменшення в методиках 2015 і 2016 року на 8,2 в. п. частки видатків на продукти харчування і безалкогольні напої, ніби в українців стало більше грошей і вони стали витрачати їх на інші потреби. При цьому структура витрат населення не змінилася: у 2010-2017 рр. вона варіювалася близько 50% (у західних країнах цей відсоток варіюється в межах не більш ніж 10-20%), тобто змінювати питому вагу теоретично було не можна. Зрозуміло, що оцінки питомої ваги цих витрат насправді можуть бути різними, в залежності від методології і доходів сім'ї (для домогосподарств з високим рівнем доходу цей відсоток може бути істотно меншим, а для малозабезпечених – трохи більше), але Держстат залишається єдиним офіційним джерелом.

Новини за темою

Від початку 2017 року Держстат змінив методологію розрахунку індексу споживчих цін. Використано нову вагову структуру – вона базується на даних СНР (Системі національних рахунків) щодо споживчих витрат домогосподарств у країні загалом. Раніше для розрахунку вагової структури використовували інформацію за результатами обстеження умов життя домогосподарств (ОУЖД), засновану на опитуваннях. Вагову структуру раніше переглядали щороку в червні, однак з 2017 року перегляд відбуватиметься від січня. 

Також актуалізовано споживчий набір товарів і послуг (зазвичай відбувається раз на 5 років): виключено товари і послуги, частка яких становить менш ніж 0,1% (19 позицій), включено нові товари (послуги) – 8 позицій, частка продуктів харчування і безалкогольних напоїв скоротилася більш ніж на 9 в. п., натомість збільшилася частка транспорту, предметів домашнього вжитку та охорони здоров'я. Незважаючи на суттєве подорожчання комунальних послуг, їх вага зменшилася. Це пояснюється зростанням кількості домогосподарств, які отримують субсидії, особливостями нової методології тощо. З іншого боку, будь-які зміни загрожують тим, що дані за різні періоди будуть непорівнянними (при порівнянні з попереднім періодом).

Проблеми підрахунку інфляції

Проблема підрахунку інфляції в тому, що вона розраховується на основі структури витрат домогосподарств і подальшого "зважування" рівня динаміки цін і тарифів. У загальний "котел" скидаються ціни на товари першої необхідності, "другорядні" товари і послуги, якими людина може не користуватися. Тобто інфляція складається з динаміки цін сотень товарів і послуг, одні з яких можуть дорожчати, а інші – дешевшати. Все це призводить до "усереднення", яке не йде на користь об'єктивному відображенню динаміки споживчих цін і тарифів. Всім відомий вислів "середня температура по лікарні", яке стало синонімом того, що цифри не завжди відображають реальних процесів, і підрахунок офіційного рівня інфляції – це той самий випадок. Хоча з погляду методології – все є математично обґрунтованим і більш ніж офіційним, не підкопаєшся.

З іншого боку, за словами директора рейтингового агентства IBI-Rating Олексія Амфітеатрова, методика, якою керується Держстат, дозволяє відобразити динаміку цін на товари в агрегованому показнику і з урахуванням вагових коефіцієнтів. Методика розрахунку інфляції має бути порівнянною в різних країнах, а також дозволяти згладжувати сезонні коливання і враховувати структуру споживання (аналізується динаміка цін на найбільш важливі групи товарів і послуг, тому як все врахувати неможливо фізично). Якщо аналізувати зростання за компонентами, то репрезентативність даних набагато вище, ніж в агрегованому ІСЦ або ІЦВ (індекс цін виробників).

Новини за темою

Як зазначає Олександр Охріменко, президент Українського аналітичного центру, основна проблема методики розрахунку інфляції Держстатом полягає у списку товарів, які використовуються для розрахунку рівня інфляції. Згідно з методикою Держстату, у розрахунках індексу інфляції дуже велику частку в структурі індексу інфляції займають продукти харчування, а серед них – овочі та крупи. Ніхто не заперечує, що в Україні споживають багато овочів, але "захоплення" цінами на овочі призводить до казусів. Коли ціни на бензин ростуть, а ціни на картоплю падають, то Держстат робить висновок, що ціни в Україні знижуються. При цьому Держстат має право змінювати частки в структурі індексу інфляції. Дуже часто, коли очікується зростання цін на комунальні послуги, частка послуг ЖКГ зменшується, а потім збільшується після підвищення.

"Нинішня методика розрахунку ІСЦ часто піддається критиці в частині того, що склад споживчого кошика, за яким здійснюється моніторинг цін товарів і послуг, норми і ваги товарів і послуг, не відповідає реально споживаним. Але слід зазначити, що відповідь на запитання, а скільки ж позицій товарів і послуг має бути в споживчому кошику, на диво не "що більше, то краще". Звертаючись до світової практики, за даними огляду МВФ (IFS World and Country Notes Yearbook 2018), в Польщі споживчий кошик складається з 1400 товарів і послуг, у Нідерландах – понад 1300, в Чехії, Естонії, Німеччині, Великій Британії – по 700 і водночас у США – 305, Канаді – 177", – каже Олена Сюмак.

Поряд з тим, за словами Олексія Амфітеатрова, ключова проблема коректності даних – у визначенні норм споживання. В Україні спотворено статистику доходів населення і споживання, що пов'язано з високим рівнем тіньової економіки. Є підстави припускати, що структура споживання, яка враховується в розрахунку рівня інфляції, відрізняється від тієї, яка є в реальності. Наприклад, зі структури споживчого кошика виключають сезонні продукти, проте саме в сезон відбувається значне зміщення попиту (особливо серед населення з доходом нижче середнього).

"Основна проблема розрахунку інфляції криється у високій тінізації економіки України. Так, в переліку товарів і послуг, за якими проводиться обстеження цін, ви не знайдете такі суттєві статті витрат жителів столиці і великих міст, як орендна плата за житло. Причина цього криється в неможливості зібрати об'єктивну і достовірну інформацію по орендних ставках", - додає Сергій Белясов, старший оцінювач компанії Kreston GCG.

За його словами, масове приховування доходів і витрат впливає на якість вибірки домогосподарств, дані про витрати яких беруться за основу Держстатом при формуванні структури споживчого набору. Таким чином, структура споживчого набору, розрахована Держстатом, характерна для менш забезпечених верств населення, ніж для населення в цілому, і слабо відображає структуру населення забезпечених верств.

Проблема в тому, що характер споживання серед різних верств населення різниться. І справа не тільки в рівні доходу. З погляду, наприклад, міського жителя або жительки, які працюють в офісі, кумедним видаватимуться норми споживання в розмірі одного костюма і пари чоловічих брюк або двох пар жіночих туфель і однієї сукні на рік.

Також одна з основних проблем – збір та опрацювання інформації щодо роздрібних цін. Дані щодо роздрібних цін збирають таким чином, що зрештою там велику роль відіграє суб'єктивний фактор. 

Новини за темою

"Цифри Держстату трохи відрізняються від наших досліджень динаміки цін на основні продовольчі товари. Не можу сказати, що це сильні розбіжності, але вони є. З одного боку, методика Держстату є більш точною, оскільки він моніторить ціни протягом усього місяця (на 5-те, 10-те числа тощо), тоді як ми фіксуємо ціну на кінець місяця і не враховуємо стрибків у його межах (таке трапляється досить часто). З іншого боку, в їхніх руках - весь інструментарій, щоб "намалювати" потрібну динаміку на догоду політичним або економічним цілям. Ми проводимо моніторинг, висилаючи своїх фахівців безпосередньо в магазини і на ринки, тоді як у Держстаті це може бути телефонне опитування або отримання інформації в електронному вигляді, коли виконавці в торговельних точках "не переймаються" точністю наданих цифр. Держстат має удосконалювати методи збору, тобто використовувати польові методи дослідження, особисті відвідування співробітниками роздрібних точок", – розповідає Олексій Дорошенко, директор української Асоціації постачальників торговельних мереж, яка веде власний підрахунок динаміки цін на основні продукти харчування.

Крім того, за словами Олексія Дорошенка, складається враження, що в розрахунку інфляції використовують дані із затримкою в місяць, тобто дані за вересень враховують ціни за серпень, наприклад, на непродовольчі товари. Потрібно відзначити, що нині методики підрахунків коригують на користь "поліпшення", тобто їх змінюють почасти, щоб показати економічну ситуацію в країні краще, ніж вона насправді є. 

Що ж робити?

Будь-яка методика потребує періодичної актуалізації та перегляду, оскільки змінюються не тільки ціни, але й споживчі вподобання: те, що було популярним 5-10 років тому, не може бути актуальним на нинішній момент.

Як зазначає Олена Сюмак, як проблематику нинішньої методології, що вимагає удосконалення, можна відзначити такі фактори:

  • у розрахунку ІСЦ не враховують сезонних коригувань цін, тоді як цю рекомендацію передбачено Міжнародною організацією праці;
  • ІСЦ не передбачає оцінки аналізованих товарних позицій у контексті походження (імпорт або вітчизняне виробництво);
  • у розрахунку ІСЦ не враховують державних субсидій, тоді як частка домогосподарств, які отримують цю преференцію, демонструє стійке зростання – від 7,8% у 2015 р. до 46,2% у 2017 р.

На думку Олександра Охріменка, необхідно зробити більш адекватну структуру розрахунку індексу інфляції з урахуванням реальної практики споживання товарів в Україні. При цьому бажано цю структуру зробити незмінною протягом щонайменше 5 років, а також удосконалити методику збору інформації щодо поточних цін з використанням нових методів аналізу цін у відритому доступі. Крім того, якщо нині за базу беруть середні ціни, то надалі необхідно брати медіану, щоб виключити окремі відхилення від середнього показника.

Для фахівців і тих, хто хоче бачити реальну динаміку цін, є альтернативні джерела інформації. "ІСЦ від Держстату і статистика НБУ від – не єдині джерела інформації щодо зміни споживчих цін. Моніторингом цін на окремі товари і послуги займаються різні аналітичні та дослідницькі компанії, маркетингові агентства, окремі ЗМІ (досліджують т. зв. борщові набори). Відкритими також є агреговані дані за обсягом продажів і цінами на окремі продукти – що на внутрішньому ринку, що за операціями ЗЕД", – зазначає Олексій Амфітеатров.

Корисним сервісом є створений "Інфляційний барометр", який автоматично збирає дані з відкритих джерел (Держстат, НБУ, Світовий банк, Євростат) і фіксує щоденну динаміку цін на товари за даними найбільших онлайн-супермаркетів. Інформацію представлено також у регіональному розрізі по областях. Індекси споживчих цін актуалізуються щотижня. За допомогою цього онлайн-конструктора можна підібрати продукти, з яких складається страва, вибрати часовий проміжок, і програма покаже, як змінювалася ціна на кожен інгредієнт окремо і на всі страву загалом.

А поки Нацбанк бореться з інфляцією шляхом утримання облікової ставки на рівні 18%. При цьому зростання цін на комуналку, девальвація гривні та пов'язане з цим збільшення цін на продукти харчування, транспорт та ін. створює тверді передумови для зростання інфляції. Як наслідок, НБУ переглянув прогноз інфляції на 2018 рік у бік підвищення – з 8,9 до 10,1%. Причини – зростання світових цін на енергоресурси і пшеницю, а також більш суттєве, ніж очікувалося, зростання зарплат в Україні. Тож готуйте свої гаманці!

Наскільки би правильно або неправильно не рахували інфляцію, від цього важливість показника не зменшується. Інфляція закладається в держбюджет, враховується в індексації пенсій, зарплат і соцвиплат, на неї орієнтуються бізнес та інвестори. Очевидно, що офіційну методику розрахунку інфляції можна і потрібно вдосконалювати в частині реальної структури витрат і методів збору інформації, і незважаючи на "усереднення" зростання цін і тарифів (що призводить до "відчуття" заниження реального збільшення вартості життя), вона була і залишається єдино можливим офіційним варіантом підрахунку динаміки споживчих цін.

Юрій Григоренко

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів