Кому дістанеться столиця: Які перспективи має Віталій Кличко і на кого поставлять у Зеленського

Кому дістанеться столиця: Які перспективи має Віталій Кличко і на кого поставлять у Зеленського
З відкритих джерел

Наталія Лебідь

Журналіст

"Утримати владу, не підкоривши собі столицю, це, як довів досвід Януковича, доволі складно", – говорить у коментарях 112.ua керівник центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов. А його колега, політолог Руслан Бортник, додає: "Команда Зеленського захоче закріпити ефект від перемоги на президентських та парламентських виборах", а тому проголосить ще й вибори мерські. Таким чином, "виборчий рік" в Україні триватиме, а кияни, цілком ймовірно, пізньої осені ще раз сходять до урн для голосування – щоб обрати столичного градоначальника та новий склад Київради. "Я оцінюю таку вірогідність відсотків у тридцять", – говорить Бортник.

Звісно, може виникнути закономірне у подібній ситуації питання: а з якої причини Верховна Рада (бо це саме її прерогатива) дасть добро на проведення в Києві дочасних місцевих виборів? Власне, причини як такої немає. Але, як слушно нагадує Золотарьов, "якщо хтось вважає, що це суперечить законодавству, то нагадаю, що й при проголошенні дострокових парламентських виборів керувалися не так законом, як політичною доцільністю".

Він же додає, що завадою на шляху мерських виборів може стати не вимога закону, а те, що в команді Зеленського, яка пройде до Верховної Ради, "не бракуватиме протиріч". "21 липня "Слугою народу" може бути отримано піррову перемогу. Але якщо все буде гаразд, то буде проголошено дострокові місцеві вибори", – каже Золотарьов.

Новини за темою

Іншими словами, якщо різномаста фракція, утворена президентською партією, не почне сваритися й розпадатися на групи в перші ж тижні роботи, ймовірність проголошення дострокових мерських виборів зросте в рази. Що в такому разі буде з чинним мером Києва Віталієм Кличком? І чи зможе він відстояти своє крісло та вплинути на перебіг парламентських виборів?

Не зійшлися характерами

Цьогоріч Віталій Кличко був одним із тих небагатьох політиків, які вирішили проігнорувати парламентські вибори. А, може, й взагалі єдиним таким індивідом. Партія Кличка "Удар" делегувала своїх людей на мажоритарку, але не стала формувати список. Для когось з оглядачів це стало ознакою гордості та гідності, які несподівано виявив столичний мер. Але, якщо чесно, то від балотування в багатомандатному окрузі Кличко відмовився не від хорошого життя.

Столичний очільник просто відверто закинув партійну роботу, й після того як його партію було сепаровано від "Блоку Порошенка", "Удар" помалу, але вперто сповз на маргінес. А вчорашні зірки політсили Кличка розбіглися хто куди: Ірина Геращенко – на прохідне місце порошенківської "Європейської стратегії", Ольга Бєлькова – до списку "Батьківщини", а Павло Різаненко – під крило до вакарчуківського "Голосу". На рівні Київради подібних пертурбацій поки не відчувається, але, як то кажуть, ще не вечір.

З людьми, що біжать корабля, що йде на дно, досить складно лишатися на плаву. Не вийшло це й у Кличка: всі спроби домовитися про спільний похід на вибори з іншими політсилами (від Тимошенко до Саакашвілі) було ним провалено. Хоча сам Кличко пояснює свій неуспіх тим, що не знайшов гідних попутників. В інтерв’ю виданню "Главком" Віталій говорить таке:

"Я завжди говорив: нам потрібно об’єднувати зусилля демократичних сил, бо не таємниця, що є ризик реваншу. Ми бачимо, що оточення Януковича зараз повертається, вони вже піднімають голову, коментують різні події. Ба більше, деякі українські політики відверто їздять до Москви на консультації. Я ж хочу, щоб Україна була демократичною європейською державою, щоб українці жили за тими ж стандартами, що й Європа. А у нас, на жаль, більшість політиків – продавці повітря".

Що ж, роки в публічній політиці все- таки навчили Кличка формулювати думки та загортати їх у злободенні обгортки. Насправді ж реваншизм у виборчій стратегії мера відіграв не таку значиму роль, як він це подає. "Батьки - утримувачі української політики дуже добре розуміють несамостійність Кличка. А справи треба вирішувати з тим, хто їх дійсно вирішує", – так пояснює Андрій Золотарьов відсутність партнерів у партії "Удар". А далі й поготів додає безжальне:

"Ми ж розуміємо, що Кличко – це як у фільмі "Місце зустрічі змінити не можна" казали: "дурилка картонная"... Два тижні тому ми організовували фокус-групи з питань діяльності мерів і внесли до опитування Київ, Харків, Запоріжжя, Дніпро, Одесу. Так от, жодного разу ще фігура Кличка не викликала такого сміху, і це погана ознака для Кличка".

Піти не можна залишитися

Іншими словами, для Віталія Кличка настали не найкращі часи. Як політик, він розгубив усі свої важелі впливу. Від Порошенка Кличко пішов, але до іншого соратника та наставника так і не дійшов. Він ще здатний агітувати за тих чи інших учасників парламентських перегонів, але навряд чи це робитиме. "Кличко стане побоюватися того, щоб відкрито стати на бік тієї чи іншої політсили. Гадаю, його тактикою буде перечекати", – коментує для нашого видання засновник аналітичного центру "Інститут Горшеніна" Кость Бондаренко.

А відтак Віталій досиджуватиме свої останні дні тихо й смирно. Хоча інша порція інсайду засвідчує, що Кличко таки намагатиметься зберегти за собою крісло мера. "Переконаний, що між Кличком та командою Зеленського йде діалог щодо 2020 року. Кличко не пішов до команди Порошенка, тобто вже продемонстрував і свою віддаленість від попередньої команди, і лояльність до команди наступної".

На запитання щодо того, чим Кличко може зацікавити Зеленського, Бортник відповідає так: "Доля Кличка залежатиме від двох речей: домовленостей з командою Зеленського та власних рейтингів. Рейтинги у Кличка досить високі, він – ключовий кандидат на переобрання, але Київ – це столиця, тож події в ній прямо залежать від загальноукраїнського порядку денного. А тому якщо команда Зеленського висуне свого кандидата на вибори, то він може перемогти Кличка. Хоча це буде дуже непросто, адже столиця налаштована голосувати за опонентів Зеленського – Порошенка, Тимошенко тощо. Тому, можливо, краще домовлятися з Кличком".

Тобто обираючи між двома варіантами – висунути свого претендента і програти вибори або зробити ставку на заздалегідь покірного Кличка й отримати зиск – Зеленський може обрати друге. Тим паче, що це відповідатиме й заповітним мріям самого мера. "Кличко залишиться в політиці – він вже надто звик до того, що гроші роблять не на ринзі, а на трибуні. Якщо не в законодавчій владі, то у виконавчій він залишиться, хоча що би він не робив, виходитиме в нього одне – місто Київ", – іронізує директор соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко.

Новини за темою

На користь того, що Зе-команда може несподівано обрати Кличка, говорить буцімто й те, що власної "сильної кандидатури, здатної перемагати, у Зеленського зараз немає". Так принаймні говорить Кость Бондаренко. Хоча директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов стверджує зворотне: претендент на мерське крісло "Слуга народу" має, і це – Олександр Ткаченко.

Кличко: гра на пониження

Відомий медійник Ткаченко, внесений до першої десятки списку "Слуги народу", безперечно, має багатий досвід управлінця на телебаченні. Проте політика – це все ж не телевізор. Хоча Вадим Карасьов стверджує, що Ткаченко вже втягнувся в нову роботу і непогано виконує покладені на нього завдання. "Він вже зараз негласно курує мажоритарників, які йдуть по Києву і які згодом забезпечать підтримку кандидатурі мера", – говорить експерт.

А відтак – справа за малим: лишилося виграти парламентські вибори, і тоді нова Верховна Рада "на куражі та підйомі", як каже Карасьов, проголосить перезавантаження Київради та переобрання її голови. При цьому, як і раніше, мерське крісло та посаду очільника КМДА посяде, найпевніше, одна й та сама людина. "Мер розставить своїх людей в адміністрації. Багато хто розглядає роботу там і в Київраді як дещо привабливіше за статус народного депутата, бо в Києві є де розгулятися – зокрема, на забудовниках", – зазначає Карасьов.

А Кость Бондаренко, відповідаючи на запитання, що можуть Кличкові лишити бодай якийсь окраєць влади (у вигляді головування в КМДА, приміром), нагадує про таке: "Спроби розділити посади мера та голови КМДА вже були в минулому. Так вже було за Кучми, який призначив головою КМДА Ігоря Шовкуна (за мерства Олександра Омельченка), але його експеримент протривав рівно три дні, після чого Кучма скасував свій власний указ".

"Другий приклад, – веде далі Бондаренко, – це Олександр Попов (глава адміністрації) та Леонід Черновецький (мер Києва), але й це тривало недовго. Та в будь-якому разі, поки президент Зеленський не має тих можливостей, які мали Кучма та Янукович, він мало що зможе зробити. Тим паче що Кучма та Янукович діяли на основі Конституції, яка дозволяла президенту одноосібно призначати та звільняти глав адміністрацій. Сьогодні ж діє редакція Конституції, згідно з якою кожен глава ОДА призначається за погодженням із Кабінетом міністрів".

Словом, підсумки є такими: якщо Зе-команда буде вперто просувати власного кандидата, присутність у політиці для Віталія Кличка завершиться. Принаймні на найближчий час. Чим він займатиметься після завершення каденції? "Хтозна, – відповідає Карасьов. – Можливо, партбудівництвом. Але багато хто не вірить у те, що нова Верховна Рада досидить всі п’ять років".

Тобто невдовзі вікно можливостей може відкритися знову. І не тільки для київського мера. А щодо Кличка, то у згадуваному інтерв’ю "Главкому" він згадує про те, що має ще одну професію, про яку, вочевидь, мало хто знав, – професію екскурсовода. Чим не покликання для Віталія Володимировича? Похід київськими місцями "слави" Кличка у його ж власному виконанні був би доволі цікавою атракцією.

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>