Коли ціни йдуть на дно: Як цінова волатильність впливає на український бізнес

Україна досі не змогла переломити тренд сировинної економіки і продовжує продавати іншим країнам продукцію, що служить основою для виробництва високотехнологічних товарів та виробів з високою доданою вартістю. В обсязі експорту, який є головним джерелом валютних надходжень у країну, 64% припадає на аграрну та металургійну продукцію. Саме ці галузі особливо чутливі до різких цінових коливань, які відбуваються на світових ринках. В цьому бізнесі дуже складно втриматися дрібним і середнім компаніям, які не мають диверсифікованих напрямів виробництв, щоб перекрити несприятливу цінову кон'юнктуру. Але великі підприємства при розумному менеджменті володіють запасом міцності, завдяки якому зберігають ринки збуту, співробітників, стабільні зарплати в періоди, коли через цінову кон'юнктуру на ринках їх підприємства працюють у збиток.

Коли ціни йдуть на дно: Як цінова волатильність впливає на український бізнес
Фото з відкритих джерел

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Україна досі не змогла переломити тренд сировинної економіки і продовжує продавати іншим країнам продукцію, що служить основою для виробництва високотехнологічних товарів та виробів з високою доданою вартістю. В обсязі експорту, який є головним джерелом валютних надходжень у країну, 64% припадає на аграрну та металургійну продукцію. Саме ці галузі особливо чутливі до різких цінових коливань, які відбуваються на світових ринках. В цьому бізнесі дуже складно втриматися дрібним і середнім компаніям, які не мають диверсифікованих напрямів виробництв, щоб перекрити несприятливу цінову кон'юнктуру. Але великі підприємства при розумному менеджменті володіють запасом міцності, завдяки якому зберігають ринки збуту, співробітників, стабільні зарплати в періоди, коли через цінову кон'юнктуру на ринках їх підприємства працюють у збиток.

Аграрно-металургійний експорт

Незважаючи на гучні заяви політиків, обіцянки і декларації, Україна залишається експортером сировинних товарів і щороку скорочує обсяги поставок високотехнологічної продукції, яка менш схильна до впливу цінових стрибків на світових ринках. "Основу експорту товарів з України становить аграрна та металургійна продукція. В 2018 році на їх частку припадає близько 64% в обсязі експорту з України. У значно меншому обсязі з України експортується продукція машинобудування, зокрема АТ "Мотор Січ", державного "Турбоатома", але вона поставляється не в європейські країни. Якісні машинобудівні товари, в тому числі готові автомобілі, країна навпаки переважно імпортує (більш ніж на 2,2 млрд дол. США в 2018 році)", - розповів 112.ua провідний науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон'юнктури ринків сектору прогнозування розвитку ПЕК Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Олександр Дячук.

За його словами, десятка експортованих з України товарів виглядає наступним чином: на першому місці – кукурудза, на другому – напівфабрикати зі сталі, на третьому – плоский прокат, на четвертому – чавун, на п'ятому – залізні руди і концентрати, на шостому – пшениця, на сьомому – проводи ізольовані та кабелі, на восьмому – трубна продукція, на дев'ятому – насіння ріпаку, а замикають список – лісоматеріали. 

"Більшим ризиком, ніж галузева домінанта в експорті, для економіки може бути лише війна. Ми абсолютно залежні від змін цін на експортні товари, в умовах на які ми не маємо жодних важелів впливу, за винятком деяких ринків. Приміром, сваряться США з Китаєм або відбувається світова криза, і ми змушені думати, що робити зі своєю аграрною і металопродукцією, оскільки попиту на такий обсяг, який виробляється, на внутрішньому ринку немає", - підкреслив Дячук.

Із загального обсягу металопродукції, що виробляється в Україні, на експорт поставляється в середньому близько 85%. Основу нашого експорту становить продукція з відносно низькою доданою вартістю, в тому числі напівфабрикати, сказав 112.ua голова Федерації металургів України Сергій Біленький: "Коли на сировинних ринках у зв'язку з падінням попиту в силу економічних чинників, на тлі тиску надлишкових виробничих потужностей, відбуваються циклічні кризи, і ціни спрямовуються вниз, вітчизняні підприємства це відчувають особливо гостро".

За словами Біленького, якщо б в Україні, як у тій же Росії, США, країнах ЄС і Японії був значний попит на продукцію металургів на внутрішньому ринку, це відчувалося б не так болісно. Однак, у тих реаліях, які ми маємо сьогодні, підприємства до певного часу балансують за рахунок маржі: "Як тільки ціни падають, вони можуть почати працювати з нульовою рентабельністю або навіть взагалі з негативною".

Схожа ситуація спостерігається і в аграрній галузі. "Україна експортує близько половини виробленої аграрної продукції і з цієї причини, звичайно ж, дуже залежить від будь-яких коливань цін на світовому ринку", - сказав президент Української зернової асоціації Микола Горбачов.

Цінова турбулентність

Головна небезпека для економік з переважаючою сировинною складовою в експорті полягає в ціновій волатильності, яка відбувається циклічно і непрогнозовано. На відміну від високотехнологічних виробництв, сировинні напрямки не мають захисту від неї.

"В якості прикладу можна розглянути котирування базових кольорових металів на Лондонській біржі металів (LME). Наприклад, у грудні минулого року Федеральна резервна система США (ФРС) прийняла рішення підвищити базову процентну ставку на 0,25%, до рівня 2,25-2,5%, для попередження "перегріву" економіки, що призвело до зростання курсу американського долара і номінованих у доларах фінансових інструментів. Як наслідок стався відтік грошових коштів потенційних інвесторів з сировинних ринків на валютний ринок, і біржові котирування кольорових металів на LME знизилися на тлі тарифних воєн між США і Китаєм", - сказав 112.ua керівник відділу досліджень ринків металургії та машинобудування ДП "Держзовнішінформ" Валерій Студенцов. При цьому, за його словами, складно уявити, що подібне рішення ФРС може змінити каталожну вартість вузькофюзеляжного літака Boeing 737-900 або телефону iPhone X, де значну частину ціни складають прибуток, патенти, заробітна плата висококваліфікованих фахівців і т. п.

Фото з відкритих джерел

Інший приклад впливу сировинних ринків цінових коливань, за словами Студенцова – стрімкий зліт і таке ж стрімке падіння світових цін на феррованадій. "У Китаї з 1 листопада 2018 року вступили в силу нові технологічні стандарти для виробництва арматурного прокату, які вимагали збільшення вмісту ванадію. Клас арматури HRB355 повинен був бути замінений на більш міцні класи HRB400, HRB500 і HRB600, в яких вміст ванадію збільшується з 0,03-0,05% до 0,05-0,08%. Внаслідок утворився розрив між попитом і пропозицією напередодні цієї дати, ціни на 80-відсотковий феррованадій протягом 2 місяців злетіли з 80 до 130-135 дол. США/кг на умовах постачання FOB в основні порти Китаю. Вони потягнули вгору ціни на цей вид сировини в інших регіонах світу. У підсумку, контроль з боку регулятора за дотриманням нових технологічних стандартів виявився не таким жорстким, як очікувалося, що призвело до обвалу цін на феррованадій. Зараз, через 8 місяців, ціна 80-процентного ферованадію знаходиться в діапазоні 32-34 дол. США/кг на умовах поставки FOB в основні порти Китаю", - розповів керівник відділу досліджень ринків металургії та машинобудування ДП "Держзовнішінформ". Він додав, що такі цінові коливання практично не позначилися на ціні китайської арматури (кінцевого продукту з високою доданою вартістю). Але для постачальників сировини були дуже і дуже чутливими.

Сировинні металургійні товари (наприклад, феросплави), металургійні напівфабрикати і готовий прокат, також схильні до впливу протекціоністських заходів, з допомогою яких інші країни захищають свій ринок, також зростання і падіння попиту, внаслідок рецесій і торгових воєн.

"На ціноутворення в агросекторі все більше серйозно впливає зміну клімату та пов'язані з цим ризики, які неможливо прогнозувати: це повені, посухи, бурі, які призводять до втрат врожаю. Живий приклад: через дефіцит цибулі в Європі навесні зросла ціна і на внутрішньому ринку країни вона досягла позначки 40 гривень і більше, що перевищувало навіть ціни на картоплю. З новим урожаєм ситуація стабілізувалася і ціни відкотилися на колишній рівень. Тим не менш, споживачі переплатили велику суму, а хтось і заробив непогано. У 2000 р. через неврожай Україна імпортувала зерно в три рази більше, ніж експортувала. На сьогоднішній день аграрії мають набагато кращі технології і володіють набагато більшими знаннями, але клімат дедалі більше стає непередбачуваний", - сказав Олександр Дячук. 

З ним погоджується і Микола Горбачов: "Не можна не відзначити, що сільське господарство дуже залежить від клімату. Останні 15 років ми спостерігаємо глобальне потепління на планеті, через яке великі масиви земель, які раніше використовувалися для виробництва сільськогосподарських товарів, втрачають свої якості. Виробництво сільськогосподарської продукції переміщується в бік північних регіонів. Це також є однією з причин, що провокують коливання цін – причому, стрибкоподібних, як у бік зростання, так і в бік падіння. Українські аграрні компанії і експортери, звичайно ж, до них дуже чутливі. І саме головне – це прогнозована величина: які зміни клімату будуть відбуватися в майбутньому, ми не знаємо".

Як цінові стрибки впливають на економіку підприємств

Відомі випадки, коли цінова волатильність руйнувала економіки цілих підприємств і навіть компаній, які змушені були зупинятися і навіть закриватися, кажуть експерти. 

"І в світі, і в Україні чимало прикладів, коли в результаті тривалого падіння цін зупиняються чи відчувають величезні проблеми цілі заводи. В якості прикладу можна навести кейс з "Індустріальним союзом Донбасу", однієї з найбільших металургійних компаній країни, якої вже не залишилося на карті промислових компаній України. У 2005-2007 роках, коли була дуже хороша цінова кон'юнктура, високі ціни на металопродукцію, ЗРС, інші сировинні товари, що були анонсовані і почали реалізовуватися великі інвестпроекти модернізації металургійних підприємств. Як і інші компанії, ІСД залучила на зовнішніх фінансових ринках значні кредитні кошти, почавши на них масштабну програму модернізації на загальну суму близько 3 млрд дол. Незабаром ціни на метал стрімко пішли вниз, і у компанії виникли проблеми з обслуговуванням боргу. Це і стало однією з головних причин, по якій компанія змушена була піти з ринку", - розповів Сергій Біленький.       

За словами голови Федерації металургів України, в той же самий час ми спостерігали приклад компаній, яким вдалося вистояти в кризу: той же "Арселор Міттал", "Метінвест": "Вони вели більш раціональну інвестиційну політику, до того ж, виявилися більш стійкими за рахунок вертикальної інтеграції. Удар для них також був дуже відчутний, але ці компанії змогли пережити кризу. Ці компанії не тільки втрималися на плаву, але і продовжили розвиватися".

Зараз, у першому півріччі 2019-го, товарна структура експорту металургійної продукції (товарна група 72), труб і металовиробів, за даними ДП "Держзовнішінформ", виглядає не дуже райдужно для українських підприємств.

Держзовнішінформ

Що стосується сировинних матеріалів, то падіння обсягів експорту чавуну в першій половині 2019 року порівняно з аналогічним періодом минулого року на 24,8% зумовлено несприятливою кон'юнктурою на основних ринках збуту (США, Італія, Туреччина), а зниження експорту металобрухту на 86,4% викликано збільшенням експортного мита до 58 EUR/т.

Однак будь-яка тенденція змінюється, і той же Пітер Маркус прогнозує, що в першому кварталі 2020 року ціни на сталь знову злетять до 720 за т, коли США і Китай укладуть нову торговельну угоду.

До речі, вищезгаданий ДМК вже проходив подібне – з 2014 року ціна на товарну продукцію підприємства падала вдвічі, але потім поверталася на колишній рівень.

"Як правило, кризи на сировинних ринках носять циклічний характер, але тривалість циклів може бути різна. Криза може тривати і рік, а може затягнутися і на три-п'ять років", - сказав 112.ua Сергій Біленький.

За його словами, на період кризи підприємства намагаються максимально оптимізувати витрати, але не зупиняти роботу повністю, щоб уникнути, насамперед, ризику втрати кваліфікованих фахівців. "Співробітників в металургії та супутніх виробництвах намагаються зберегти за всяку ціну, що особливо актуально на тлі масштабної трудової міграції, яка вже кілька років спостерігається в Україні", - підкреслив голова Федерації металургів України.

Безумовно, краще переносять кризи підприємства, що входять до структури великих компаній з диверсифікованими напрямками діяльності. "Працювати в мінус підприємства довго не можуть, але найчастіше працюють для того, щоб зберегти персонал, клієнтів та ринки збуту. До того ж повторний запуск після зупинки окремих виробництв, як, приміром, доменних печей, потребує суттєвих додаткових витрат", - зазначив Біленький.

В аграрному бізнесі за схожою причиною зараз працюють тільки великі компанії. "В Україні (в аграрному напрямку) можуть оперувати тільки великі, часто вертикально інтегровані компанії, що володіють широким інструментарієм хеджування ризиків. Дрібні компанії не можуть утриматися на плаву. Поріг входу в агробізнес в країні вже неймовірно високий. Для розуміння: одне судно дедвейтом 60 тонн коштує не менше 10 млн дол. Дуже небагато, наприклад, мірошників можуть собі це дозволити. Тому це бізнес великих компаній, часто з диверсифікованими за рахунок присутності на ринках кількох країн ризиками", - сказав 112.ua Микола Горбачов.

Як можна змінити ситуацію

Політики говорять про необхідність розгорнути українську економіку від сировинної моделі до моделі, орієнтованої на виробництво високотехнологічної продукції з доданою вартістю, але справа поки що особливо не йде, в першій десятці експортних товарів високотехнологічної продукції особливо не спостерігається, зазначив провідний науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон'юнктури ринків сектору прогнозування розвитку ПЕК Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Олександр Дячук.

Експерти сходяться в думці, що змінити ситуацію на краще може лише стабільне зростання внутрішньої української економіки, поліпшення рівня життя та демографічної ситуації. Це могло б створити стабільний попит на товари експортоорієнтованих галузей, що було б гарною альтернативою зовнішніх ринків і покривало б ризики цінової волатильності на них. Також, за їхніми словами, країна повинна розвивати свій потенціал, нарощуючи обсяги виробництва високотехнологічної продукції та товарів із доданою вартістю. 

Сировинний тренд зберігається в якості спадщини економіки Радянського Союзу і переломити ми його істотно поки не змогли, зазначає Дячук: "Якщо по виробництву продовольчих товарів Україна закриває власні потреби на 80-90% (виготовляючи в достатній кількості борошно, хліб, молочні, мясні продукти тощо), то з металопродукцією ситуація інша. Реальний попит на неї на внутрішньому ринку вкрай низький. Ми експортуємо напівзаготовки сталі в Італію, а потім, як споживачі купуємо завезену по імпорту фурнітуру в 10-15 разів дорожче, але все ж виготовлену з української сталі. Ми відправляємо нашу залізну руду у Китай, а звідти веземо автомобілі. У десятку товарів, які експортуються з України, входять розпиляні лісоматеріали. Таким чином замість того, щоб виробляти готові меблі, ми продаємо сировину для них. Хоча виробництво в країні вже є і воно щорічно зростає. Є приклади компаній, які продають продукцію до Європи і навіть США. Однак, в цілому, обсяги вивезення сировини значно перевищують обсяги вивезення готової продукції".

За словами експерта, Україна потребує ремонту великої довжини мостів, доріг, реалізації масштабних інфраструктурних проектів, для яких необхідна вітчизняна сталь, але з різних причин ці проекти не реалізуються і попиту на металопродукцію на внутрішньому ринку немає.

Для того, щоб знизити залежність країни, потрібно збільшувати внутрішню базу споживання, говорить і президент Української зернової асоціації Микола Горбачов: "Для цього, насамперед, потрібно покращувати демографічну ситуацію. Економіка ЄС стабільно розвивається з цієї причини: півмільярда споживачів формують і підтримують високий попит на продовольчі товари. Економіка США також зростає завдяки 350-мільйонному населенню країни".

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>