banner banner banner

Коломойський хоче більшого: "Приват" домагається підвищення цін на дизель й автогаз

Найближчим часом ціни на автомобільне паливо на АЗС можуть істотно зрости. Підконтрольні бізнесменові Ігорю Коломойському єдиний приватний НПЗ "Укртатнафта" і напівдержавна "Укрнафта" спільно з "Укргазвидобуванням" домагаються запровадження мит для імпортного дизпального й автогазу. Це не перша спроба олігарха за допомогою державної машини і протекціоністських норм заробити надприбутки на українських споживачах. Підтримка інтересів групи "Приват" може мати найсерйозніші наслідки для України і президента Володимира Зеленського у вигляді іміджевих втрат в очах міжнародних донорів та інвесторів, погіршення позицій Зеленського на міжнародній арені: президент неодноразово обіцяв дистанціюватися від Коломойського і групи "Приват"

Коломойський хоче більшого: "Приват" домагається підвищення цін на дизель й автогаз
Фото з відкритих джерел

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Найближчим часом ціни на автомобільне паливо на АЗС можуть істотно зрости. Підконтрольні бізнесменові Ігорю Коломойському єдиний приватний НПЗ "Укртатнафта" і напівдержавна "Укрнафта" спільно з "Укргазвидобуванням" домагаються запровадження мит для імпортного дизпального й автогазу. Це не перша спроба олігарха за допомогою державної машини і протекціоністських норм заробити надприбутки на українських споживачах. Підтримка інтересів групи "Приват" може мати найсерйозніші наслідки для України і президента Володимира Зеленського у вигляді іміджевих втрат в очах міжнародних донорів та інвесторів, погіршення позицій Зеленського на міжнародній арені: президент неодноразово обіцяв дистанціюватися від Коломойського і групи "Приват"

"Приват" домагається запровадження мит на автопаливо

Підконтрольна групі "Приват" Ігоря Коломойського "Укртатнафта", а також напівдержавна "Укрнафта" (перебуває під контролем групи "Приват") і державне "Укргазвидобування" подали спільну заяву до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за фактом антиконкурентних дій при постачанні в Україну російського дизпалива і скрапленого газу (ЗВГ). "Українські виробники наполягають на компенсаційних заходах у вигляді мит на субсидований імпорт із 8,46% зі щорічним підвищенням їх розміру на 4,24 процентних пункти – до 25,4% з 1 січня 2024 року. Компанії попросили Міжвідомчу комісію запровадити мита, не чекаючи результатів антисубсидіціарного розслідування, тобто як забезпечувальний захід до вивчення питання по суті. Запровадження обмежувальних заходів компанії обґрунтовують субсидованим російським імпортом. За їхнім твердженням, Російська Федерація шляхом різниці у ставках експортного мита на сиру нафту і нафтопродукти, а також через механізм зворотного акцизу субсидує свої НПЗ, що нібито порушує принципи Всесвітньої торговельної асоціації.

Результатом таких заходів стане неминуче підвищення цін, яке ляже на плечі простих українців і принесе надприбутки структурам Коломойського, впевнені експерти. Україна давно не забезпечує себе автомобільним паливом власного виробництва: кількість приватних НПЗ не без зусиль того самого Коломойського, який отримав контроль над "Укртатнафтою", скоротилося до одного. Також виробляє автопаливо Шебелинський НПЗ державної компанії "Укргазвидобування". Частка українського дизпалива на ринку – близько 10%, і навіть якщо Кременчуцький НПЗ "Укртатнафти" збільшить перероблення вдвічі, ситуацію це не змінить, впевнені експерти.

"Якщо рішення щодо підвищення мит на постачання дизпалива з Росії буде ухвалено, це призведе до підвищення цін на ринку, оскільки в структурі балансу дизельного палива на них припадає близько 36% наповнення ринку", - сказав 112.ua оглядач галузевого видання "Нафторинок" Дмитро Глумов. На частку російських поставок автогазу припадає до половини обсягу ринку. Варто зазначити, що така ситуація склалася тому, що імпортні поставки заміщають брак вітчизняного виробництва, а в разі їх припинення "Кременчуцький НПЗ", "Укртатнафта" і "Укрнафта" (до складу якої входять підприємства з виробництва автогазу) не зможуть покрити дефіцит на ринку, що неминуче призведе до підвищення цін.

А-95

Звідси дизельне паливо подорожчає приблизно на 1,3 грн. Зріджений газ додасть у ціні щонайменше 0,7 грн. Загальна сума підвищення внаслідок зваровадження протекціоністських заходів оцінюють у 13 млрд грн на рік, з яких 11 млрд становитиме частка дизельного палива, кажуть експерти. Це чудово розуміють і власті. Про те, що запровадження мит у відповідь на "ініціативи компаній" може призвести до обмеження конкуренції та зростання цін для кінцевого споживача, в інтерв'ю 112.ua говорила й людина із близького оточення президента Володимира Зеленського – голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних питань Андрій Герус.

Причому на першому етапі, одразу після запровадження мит, зростання цін може бути ажіотажним: частина продавців зазвичай страхується і користується подібними ситуаціями, і ціни різко злетять. За тиждень-два вони відкотяться до економічно обґрунтованого (з урахуванням розміру мита) рівня, зазначає оглядач галузевого видання "Нафторинок" Дмитро Глумов.

Показовою є ситуація із запровадженням мит на трубопровідні поставки дизеля, внаслідок чого нафтопродуктопровід "Прикарпатзахідтранс", на частку якого припадало понад 40% усього бензину, споживаного в Україні, на тривалий час припинив роботу. Невдовзі після цього оптові ціни ДТ істотно зросли. Зокрема, дрібнооптова ціна дизпалива за перші два тижні вересня додала майже 4 грн на кожному літрі (майже 20% від ціни). Стабілізувати ситуацію вдалося тільки завдяки збільшенню поставок дизпалива з Білорусі, про які вирушила домовлятися урядова делегація з України. Домовитися про постачання дизпалива, яке, як кажуть, за фактом мало російське походження, вдалося в обмін на згоду України імпортувати білоруську електроенергію, хоча таке обмеження й стало причиною частих обмежень власних генерацій через профіцит.

"Після запровадження мит на трубопровідні поставки їх обсяги різко зменшилися: якщо раніше вони досягали 150-180 тис. т щомісяця, то нині після тривалої паузи, коли трубопровідних поставок не було взагалі, вони не перевищують 32 тис. т. Водночас у IV кварталі 2019 р. щомісячні обсяги поставок їх залізницею перевищували 100 тис. т. Це те саме паливо російського виробництва, яке просто перевантажується в Білорусії", - говорить Глумов. За словами оглядача "Нафторинку", загалом у жовтні – грудні 2019 року поставки дизпалива "Роснефти" знизилися до 131-151 тис. т на місяць, що на 40% менше, ніж за аналогічний період 2018 року. Загалом за 2019 р. частка "Роснефти" на ринку ДТ знизилася з 38,6% до 30,4%. Крім "Роснефти", в Україну щомісяця надходить від 28 до 56 тис. т дизпалива Волгоградського НПЗ "Лукойлу".

Ще одним наслідком обмеження трубопровідних поставок дизеля стало зростання поставок морем, яке восени досягло рекордних значень. Виграла від цього група "Приват", яка контролює найбільші нафтоперевалочні потужності в Одесі та Чорноморську. Невдовзі після запровадження протекціоністських заходів група увійшла до п'ятірки найбільших імпортерів. Доказом того, що "Приват" вже готується заробляти більше, служить інформація щодо придбання двох танкерів дедвейтом по 30 тис. тонн для поставок ДТ на тлі звернення до МЕРТ з проханням встановити нові загороджувальні заходи.

Нині цінова ситуація на ринку дизпалива стабільна. Ба більше, в короткостроковій перспективі є навіть передумови для зниження цін. "Це пов'язано з тим, що з огляду на епідемію коронавірусу у світі просіли всі сировинні ринки, зокрема відбулося падіння цін на нафту. У порівнянні з 20 січня котирування нафти (Brent) впали з 65,2 до 56,37 дол. за барель. Відповідно, знизилася і вартість котирувань, за якими Україна закуповує імпортне паливо. Враховуючи те, що ціна на ринку корелюється з відтермінуванням, оскільки є запаси палива, закупленого в минулі періоди, ми очікуємо зниження цін у першій половині лютого. Це станеться, якщо на ринок не будуть тиснути ніякі додаткові фактори, такі як запровадження мит або сильні курсові коливання гривні зокрема", - говорить Глумов.

Автогаз також дешевшає з кінця грудня. За даними "Консалтингової групи А-95", середня ринкова оптова ціна ЗВГ з початку року зменшилася на 14%.

Втім, ситуація незабаром може змінитися. Якщо мита буде запроваджено, ціни підуть вгору. Нині через низьку конкуренцію імпортне дизпаливо продається в Україну з премією у 20 дол./т порівняно з іншими країнами. "Після запровадження імпортного мита воно торгуватиметься на 70 дол./т (!) вище. І все заради чого? Щоб, по суті, один український завод - Кременчуцький НПЗ, який належить олігарху, - міг заробляти?” - вважає директор "А-95" Сергій Куюн.

При цьому далеко не факт, що протекціоністські заходи, які лобіюють структури Коломойського, перекриють вхід на ринок саме російському паливу, проти якого спрямована їхня ініціатива. "Не можна з упевненістю говорити про те, що мита стануть стовідсотковим захистом українського ринку від російського палива. На ринку вже траплялося, що поставки палива із сусідніх країн виявлялися не настільки "альтернативними", - сказав 112.ua Глумов.

Фокуси Коломойського

Варто зазначити, що це не перша спроба Коломойського реалізувати опціон впливу у владних структурах, заробивши надприбуток. У березні 2018 року "Укртатнафта" подавала до Мінекономіки заяву з вимогою провести спеціальне розслідування і запровадити обмеження на імпорт нафтопродуктів, що викликало масові акції протесту автовласників, які розуміли, що наслідком такого рішення стане неминуче підвищення цін. Тоді підприємство обґрунтовувало свою позицію високою собівартістю виробленого палива. Втім, за словами експертів, причиною цього є відсутність достатнього обсягу інвестицій у підприємство, що цілком у стилі "Приват": отримати державний актив і вичавити з нього все, що можливо, нічого не вкладаючи.

14 січня 2020 року компанія "Укртатнафта" звернулася до президента Володимира Зеленського з проханням зупинити імпорт НАК "Нафтогаз" нафтопродуктів з Білорусії під приводом, що нібито "Мозирський НПЗ" може бути пов'язаний з російськими підсанкційними компаніями. Від середини грудня "слуги народу" намагаються протягнути у Верховній Раді ініціативу "приватівського" підприємства про підвищення акцизу на автогаз і зниження для бензину. Поки вона не знаходить підтримки більшості, але в разі ухвалення, як повідомлялося, неминуче призведе до зростання цін на АЗС.

Важливим моментом є те, що вже багато років "Укртатнафта" працює на нафті, яку за низькими цінами скуповує у напівдержавної "Укрнафти", над якою Коломойський вже давно встановив контроль. "Приватівські" структури не допускають до цієї нафти конкурентів. Протягом останніх років "Приват" домагався запровадження механізмів, які дозволили би ще більше знизити ціни на нафту "Укрнафти", збільшивши зрештою прибуток від продажу в роздробі готових нафтопродуктів.

Як неодноразово повідомлялося, через підконтрольні "Привату" "прокладки" з "Укрнафти" у 2014-2015 рр. було виведено значні кошти, що призвело до формування величезного податкового боргу, погасити який донедавнане вдавалося. Кілька років тому навіть обговорювали варіант передачі частини активів "Укрнафти", зокрема газового дивізіону, в державний "Нафтогаз" у рахунок погашення заборгованості. Переговори про це велися безпосередньо з Коломойським. Втім, такого варіанту олігарху вдалося уникнути. З приходом нової влади уможливлено інший, набагато вигідніший йому шлях розв`язання проблеми. Минулого тижня було підписано і затверджено судом мирову угоду між "Укртрансгазом" та "Укрнафтою" щодо визнання за останньою прав на спірні обсяги газу, через які кілька років тривали судові розгляди. Домовилися, що "Нафтогаз" викупить цей газ в "Укрнафти" за 15 млрд грн, які має отримати з держбюджету як компенсацію за виконання ПСО (продаж газу населенню). Ще 14,6 млрд грн становитиме передоплата НАК за газ, який "Укрнафта" добуватиме і передаватиме "Нафтогазу" в майбутні періоди. Всі ці кошти "Укрнафта" спрямує на погашення податкового боргу. Іншими словами, держбюджет вчергове розрахується за гріхи Коломойського.

Такий крок може свідчити про збереження серйозного впливу олігарха на президента Володимира Зеленського та інститути "зеленої" влади.

Чи піде Зеленський на поводі в Коломойського?

Очевидно, що рішення підтримати ініціативу "приватівських" структур і запровадження на їхню вимогу зборів стане негативним сигналом для бізнесу і для пересічних українців, адже президент і його команда неодноразово заявляли, що ніяк не пов'язані з токсичним олігархом Коломойським. Це не залишиться непоміченим для міжнародних донорів – ЄБРР і МВФ, які домагаються структурних перетворень в Україні і неодноразово захищали інтереси нашої країни на міжнародній арені. Також це відштовхне великих іноземних інвесторів, які й далі сприйматимуть Україну як корумповану політиками і фінансово-промисловими групами територію, яка не заслуговує довіри.

Опитані політологи вважають, що підтримка урядом ініціатив Коломойського вдарить по рейтингах не тільки Кабміну, але й президента, оскільки зростання цін на АЗС будуть пов'язувати саме з впливом олігарха на владу. В очах людей настільки відверта підтримка інтересів групи "Приват" стане свідченням того, що соціальний рівень життя простих українців для президента і його команди є менш важливим, ніж окремо взяті приватні інтереси.

111

При цьому нещодавно сам Зеленський збирав керівництво мереж АЗС і вимагав знизити ціни. Втім, якщо ціни знизилися, то незначно, особливо на заправках "Привату" та "Укрнафти".

Якщо мита буде запроваджено, подорожчає автогаз, який традиційно вважають соціальним видом палива (їм заправляються автовласники із середнім доходом). Це вдарить насамперед по них. Переоцінити важливість дизпалива для економіки країни ще складніше: його найбільшими споживачами є аграрії, які нині через невиплату їм компенсацій за програмами підтримки і штучні затримки з відшкодуванням ПДВ перебувають у дуже непростому фінансовому становищі і водночас повинні закуповувати ДТ для проведення весняної посівної кампанії. Подорожчання дизпалива може розорити невеликих фермерів, позначитися на кінцевій ціні врожаю, що призведе до підвищення цін на продукти харчування всередині країни і послабить експортний потенціал України, кажуть експерти.

Серед найбільших споживачів дизпалива - "Укрзалізниця", яка в разі подорожчання, ймовірно, перекладатиме його на плечі споживачів, що призведе до подальшого зростання цін на пасажирські перевезення і тарифів для вантажовідправників. Також найбільшим покупцем ДТ є українська армія: підвищення цін явно не сприятиме поліпшенню її справ.

Профільні асоціації, що представляють інтереси галузей, які торкнеться подорожчання, вже виступили з критикою ініціативи підконтрольних "Привату" підприємств і запровадження мит.

Запровадження мит на імпорт палива походженням із Росії призведе до втрати Україною значних коштів "як унаслідок зростання цін на паливо, так і зростання вартості супутніх товарів і послуг, собівартість яких залежить від цін на пальне", йдеться у зверненні Української зернової асоціації до прем'єр-міністра України Олексія Гончарука.

Також асоціація підтримала "імплементацію Директиви 2003/96 / ЄС в частині закріплення в Податковому кодексі України компенсації аграріям вартості акцизного збору на паливо, яке використовується сільгосптехнікою". Представники вважають, що оплата аграріями акцизного збору на паливо є необґрунтованою, оскільки вони не виробляють і не продають, а лише використовують паливо для власних потреб.

Проти запровадження додаткового мита на імпорт дизпалива і скрапленого газу виступили і підприємства гірничо-металургійного комплексу. За підрахунками експертів такий крок обернеться для галузі додатковими фінансовими втратами в розмірі близько 300 млн грн на рік, йдеться у зверненні підприємств ГМК України до прем'єр-міністра Олексія Гончарука та міністра економіки Тимофія Милованова, підписаному президентом об'єднання "Укрметалургпром" Олександром Каленковим і главою Федерації металургів України Сергієм Біленьким. Підприємства гірничо-металургійної галузі споживають близько 7% дизпалива, його ціна є важливою складовою собівартості металургійної продукції.

"Останнім часом ситуація в ГМК України істотно ускладнилася як унаслідок серйозного і тривалого погіршення цінової кон'юнктури на світових ринках збуту, так і внаслідок несприятливої внутрішньої політики держави, зокрема підвищення тарифів, рентної плати тощо. Звідси обсяги виробництва сталі у 2019 році є найнижчими за всю історію України", - йдеться у зверненні.

Така ситуація, пояснили автори звернення, вже призвела до повної зупинки Дніпровського металургійного заводу, агломераційної фабрики Південного ГЗК, зупинення виробничих потужностей Дніпровського металургійного комбінату в Кам'янському та скорочення обсягів виробництва на ряді інших підприємств ГМК.

"У таких умовах будь-яке підвищення вартості палива лягає тягарем на собівартість промислової продукції, збільшуючи видаткову частину виробництва, "вимиваючи" обігові кошти підприємства, обмежуючи можливості для розвитку. За попередніми оцінками, у разі запровадження мита на імпорт дизпалива і скрапленого газу російського походження ГМК України втратить близько 300 млн грн – як унаслідок зростання цін на паливо, так і збільшення вартості супутніх послуг і матеріалів, собівартість яких залежить від цін на паливо", - йдеться у зверненні.

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>