Кличко як дзеркало війни: На кого мер Києва скаржиться в Америці?

Кличко як дзеркало війни: На кого мер Києва скаржиться в Америці?
facebook Виталий Кличко

Наталія Лебідь

Журналіст

"Друзі! На запрошення мого старого друга й одного з найавторитетніших мерів світу Руді Джуліані зустрівся з ним у Нью-Йорку. Обговорили ситуацію в Україні, перспективи подальшої співпраці США та України. І звичайно, ж торкнулися теми важливості розвитку місцевого самоврядування. Домовилися, що наступного разу зустрічаємося з Руді в Києві", – написав на своїй сторінці у Facebook 31 липня мер Києва Віталій Кличко. Допис супроводжувала пара знімків, яка мала засвідчити взаємну ідилію: обидва мери посміхаються один одному та тиснуть руки.

Але український сегмент "Фейсбуку", де транслювалася ця удавана радість, Кличку обманути не вдалося. Реакція соцмережі була одностайною: мер Києва зробив "хід конем", а точніше, хід Джуліані, щоб нажалітися "старому другу" на своє можливе звільнення. По суті, Кличко призначив Америку на роль рефері у його конфлікті із главою президентського офісу Андрієм Богданом. Бо саме Богдан витискає мера з обох його крісел. І саме він, за словами Кличка, вимагає від нього узгоджувати дії із забудовником Андрієм Вавришем та директором "Плюсів" Олександром Ткаченком. Обурення Кличка цими несподіваними кураторами в Києві так і не почули. Тож він повіз свій гнів за океан – прямісінько до Рудольфа Джуаліані.

Ображений до ображеного

А екс-мер Нью-Йорка, він же – адвокат президента США Дональда Трампа – і сам відомий здатністю запалюватися гнівом. Навіть коли прояви цього гніву мають вигляд ляпасу високопоставленій особі. На спочатку каденції Володимира Зеленського Джуліані скасував зустріч з новообраним українським лідером, пояснивши це тим, що він би опинився у "середовищі людей, які є ворогами президента Трампа, а в деяких випадках і ворогами Сполучених Штатів". Ця історія є широковідомою: під "ворогами президента Трампа" Джуліані мав на увазі всіх тих, кого у США вважають причетними до втручання в американські вибори на боці демократів та Хіларі Клінтон. Зокрема, нардепа Сергія Лещенка, який на певному етапі своєї кар’єри примкнув до "Слуги народу" Зеленського.

Новини за темою

Втім, є думка про те, що скасування тодішньої зустрічі Джуліані з Зеленським – чинник позитивний. Її в інтерв’ю радіо "Свобода" висловив експерт-американіст Микола Бєлєсков. "Якби Джуліані був у Києві, тоді б виникла доволі непроста ситуація. Тоді б українське питання почало використовуватися як потужний інструмент внутрішньополітичної американської боротьби напередодні виборів 2020 року. Під питанням тоді був би двопартійний консенсус у США, що треба надавати підтримку Україні, треба не визнавати результати агресії Росії, треба сприяти розвитку демократії", – сказав він.

Якщо йти за такою логікою, то й нинішні спроби Кличка "знайти управу" на Зеленського й Богдана за допомогою Джуліані також шкодять українським інтересам. Втім, як каже в інтерв’ю 112.ua керівник центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов, вчинок Кличка взагалі позбавлений сенсу. "Заступництво Джуліані врахують, але воно не матиме вирішального значення. Власне кажучи, нічого не зміниться. Як і зараз Кличко царює, але не править, так і часи Зеленського підуть по такому ж варіанту. Тобто Кличко продовжить виконувати представницькі функції – згідно із законом "Про столицю", в нього зберігаються мерські повноваження. Так само царюватиме, але не правитиме", – говорить експерт.

Іншими словами, статус-кво для Кличка не зміниться. Принаймні, до найближчих мерських виборів. Але нині ним рухає не здоровий глузд, а уражена гордість та прагнення сатисфакції. "Він відчуває, що його час добігає кінця і намагається це відтермінувати. Зрозуміло, що Кличко – це частина старої влади, яка піде разом із нею, і це лише питання часу", – говорить Золотарьов.

Неслухняний президент

Але чи понизить Віталій Кличко "індекс України" своєю несподіваною ескападою? Власне кажучи, навряд чи. "В адміністрації Трампа невдоволення Зеленським наростатиме й без участі Кличка. Зеленський і так дозволяє собі вільність не дослуховуватися до керівних порад з боку представників США. Зараз Зеленський поводить себе досить вільно та незалежно", – вважає Андрій Золотарьов.

При цьому "не слухається" Зеленський голосів одразу з двох боків. Він не зважає ані на те, що ретранслюють йому республіканці, ані на те, що наполегливо радять демократи. Що стосується Трампа, то той висловився гранично ясно: Зеленський має усунути головну проблему України, котра одночасно є й перешкодою розвитку україно-американських взаємин. Трамп побажав Зеленському, аби "оновлена українська влада якнайшвидше поліпшила імідж України і завершила розслідування корупційних справ, які стримували взаємодію між Україною та США".

Іншими словами, не буде перемоги над корупцією – не буде й подальшої дружби.

Новини за темою

А якщо алгоритм дій, який в Америці очікують від Зеленського, останньому все ще не зрозумілий, то до його послуг – ще один інтерпретатор. Згадуваний вище Рудольф Джуліані пояснює українському президенту, що йому варто робити, а що – ні. Зокрема, Зеленському категорично не варто наділяти преференціями Ігоря Коломойського та призначати на посаду глави президентського офісу його юриста Андрія Богдана. "Послухайте, якщо ви хочете нейтралізувати вплив, котрий якісь люди мають на уряд, використовуючи його заради власної вигоди, ви не можете призначати людину, що асоціюється з одним з тих людей, яких звинувачують найчастіше", – говорить Джуліані в інтерв’ю виданню "Цензор.Нет".

А пізніше знову і знову акцентує: до корупції має бути нульова терпимість, корупціонерів варто відправляти до в’язниці. "Якщо ж навколо вас зібралися люди, у яких тісні відносини з тим, чиї дії треба розслідувати, це виглядає жахливо. Причому скрізь, не тільки в Україні", – каже Джуліані. І додає, що він не уявляє ситуацію, коли "президент Трамп призначив би людину, пов'язану з одним з ймовірних топ-злочинців Америки...".

Але Україна – не тільки не Росія, як зауважив колись Леонід Кучма, вона ще й не Америка. Тому президент Зеленський робить кадрові призначення, не зважаючи на іміджеві втрати – як власні, так і державні. Заклик Трампа "повернути Україні її велич" ним поки не почуто. І це те, що стосується аспекту стосунків Зеленського із республіканцями.

Що ж стосується демократів, то тут картина ясна. Останні в особі Сороса та Пінчука лобіюють створення парламентської коаліції за участю "Слуги народу" та їхніх протеже з вакарчуківського "Голосу". Але у Зеленського, здається, остаточно зупинилися на варіанті монокоаліції. Бо "тут Зеленський дуже добре розуміє, що тільки простягни палець – відкусять руку", – коментує Андрій Золотарьов. За непоступливість у даному питанні президента України, мабуть, варто похвалити. Бо зрештою, один олігарх – нічим не кращий за іншого. От тільки тепер Зеленському треба бути готовим до "перших інформаційних спецоперацій "соросят", які ми побачимо восени", – попереджає Золотарьов.

Новини за темою

А перед лицем таких спецоперацій Володимир Зеленський може опинитися доволі беззахисним. Оскільки союзника в особі Трампа Україна ризикує втратити. Мистецтво наживати якщо не ворогів, то індиферентних спостерігачів – це зовсім не той хист, який варто вдосконалювати. Втім, багато що залежатиме від особистої зустрічі Володимира Зеленського та Дональда Трампа. Остання відбудеться у Варшаві на початку вересня, коли до Польщі з’їдуться світові лідері відзначити 80-річницю початку Другої світової війни.

Не виключеним є також державний візит Зеленського до Сполучених Штатів. Тут, як говорить експерт-міжнародник Антон Кучухідзе, важливо не гаяти час. "У вересні Трамп вступить у виборчу кампанію. Частково вони вже вступили. Ще не запустився цей виборчий маховик на всі сто відсотків, тож його треба ловити. Поки у нього є час".

Кінець епохи

Та поки Зеленський вправлятиметься у спринтерстві, аби наздогнати та впіймати Трампа, Віталію Кличку варто готуватися до того, що його "ера" добігає кінця. Непрямою ознакою цього є й недавня відставка секретаря київської міськради Володимира Прокопіва. За словами Прокопіва, він склав повноваження, аби очолити фракцію "Європейська солідарність" у столичному "парламенті". Як прокоментував ситуацію екс-мер Києва Олександр Омельченко, такий демарш означає остаточний розкол в умовній команді Кличка, яка складалася з представників як "УДАРу", так і порошенківської "Солідарності".

Нового секретаря Київради обиратимуть на найближчій сесії, яка, втім, може відбутися нескоро. У кулуарах Київради в якості претендентів називають прізвища депутатів Вадима Сторожука, Олексія Окопного та інших. Не виключають, що на місце, яке звільнив Прокопів, претендуватимуть люди з команд Сергія Гусовського та Олександра Омельченка.

Всі ці перегруповування свідчать про одне: ймовірність проведення дострокових місцевих виборів достатньо висока. Хоча, як стверджує політолог Руслан Бортник, в команді Зеленського коливаються між двома варіантами: переобрати мерів і закільцювати всю владу на собі вже цієї осені або ж дочекатися завершення опалювального сезону, з яким нові мери можуть не впоратися. В цьому випадку відсутність тепла викличе як невдоволення населення, так і колапс системи ЖКГ. Цілком можливо, що у Зеленського вирішать не ризикувати і провести вибори навесні.

В кожному разі Віталій Кличко – якщо тільки він має амбіції поборотися за крісло мера ще раз – мусить бути в Києві та готуватися до непростих виборів. А велику політику лишити її безпосереднім учасникам. Пораду, кращу від цієї, йому навряд чи дав би навіть його старий друг Руді Джуліані.  

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>