Клімат змінюється: Чим глобальне потепління загрожує Україні

Нещодавно Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) озвучила шокуючий для України прогноз – за її даними, наша країна незабаром може втрачати до 70% врожаю через все більш часті посухи. 112.ua поговорив з фахівцями ФАО та начальником відділу агрометеорології українського Гідрометцентру Тетяною Адаменко, щоб з'ясувати, яких неприємних сюрпризів варто чекати, а також що можна зробити, щоб їх уникнути

Клімат змінюється: Чим глобальне потепління загрожує Україні
Фото з відкритих джерел

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Нещодавно Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) озвучила шокуючий для України прогноз – за її даними, наша країна незабаром може втрачати до 70% врожаю через все більш часті посухи. 112.ua поговорив з фахівцями ФАО та начальником відділу агрометеорології українського Гідрометцентру Тетяною Адаменко, щоб з'ясувати, яких неприємних сюрпризів варто чекати, а також що можна зробити, щоб їх уникнути

В Україні підвищення середньорічної температури випереджає показник, що спостерігається у світі. Якщо, починаючи з 1961 року, температура на планеті підвищилася на 0,8 градуса, то в Україні цей показник становить близько 1,1 градуса. Протягом найближчих десяти років цілком можливе її збільшення ще на 0,2-0,5 градуса.

Якщо раніше Україна була помірно холодною країною із середньою річною температурою 7,8 градуса, то зараз цей показник зріс до плюс 9 градусів, розповіла Тетяна Адаменко. 

Новини за темою

Вже зараз спостерігається збільшення кількості днів з надзвичайно високими температурами повітря, так званих "хвиль тепла". "У Київській області, де північна частина – це Полісся, південна – північний лісостеп, раніше число днів з температурою вище 30 градусів було близько 10 в рік. За останнє десятиліття цей показник збільшився до 20-30 днів. У Херсонській області кількість таких днів становила 30-40, а зараз бувають і 60-70".

Ймовірність того, що нинішнє літо буде прохолодним – мінімальна, каже Адаменко. "Спостерігається чітка тенденція до підвищення температури повітря в другій половині липня-серпні", - сказала Адаменко. Також, за її словами, незважаючи на рясні опади, які спостерігалися в Україні у березні, запаси вологи в ґрунті вже значно скоротилися. У південних районах, зокрема в Херсонській області, ми вже спостерігаємо початок грунтової посухи. 

Заморозки влітку і відлиги взимку

Найбільш згубними для сільського господарства є шокові зміни, які відбуваються з причини глобального потепління, розповів 112.ua координатор програм розвитку ФАО в Україні Михайло Малков: "Подивіться, що відбувається, місяць тому був сніг, а потім буквально за тиждень ми отримали плюс 20. Значні площі полів вкрилися тріщинами. Таке явище виникає при сильному коливанні температур. Тріщини створюють значні труднощі при проведенні польових робіт".

Новини за темою

Шокові явища ми спостерігали у вересні минулого року, коли температура підвищувалася до 35 градусів. Екстремальні температури відповідали показникам липня. Також це минулорічні заморозки в квітні і травні, коли вже щосили цвіли плодові дерева. Тоді Україна втратила значну частину врожаю плодових дерев, ягід і овочів, додає Адаменко. "Ми вступили в період, коли більше будемо страждати не від глобального потепління, а від мінливості клімату (різкі перепади – спека, заморозки), яка є його прямим наслідком", - каже вона.    

Як відомо, в нинішньому році через те, що в березні на полях ще лежав сніг, скоротилися терміни посівних робіт. "Через короткі строки сівби деякі області були змушені скорегувати площі посівів ярого ячменю. Оптимальними для його сівби вважається кінець березня – початок квітня. У нинішній ситуації, коли на полях у цей час ще лежав сніг, і терміни посівної зрушили, було ясно, що період вегетації ячменю може скоротитися, і це призведе, зрозуміло, до різкого скорочення показників врожайності", - зазначила Адаменко. 

Землеробство буде вимагати все більше води

При нинішніх темпах підвищення середньорічної температури буде зменшуватися ефективність опадів. Вже через 10 років Україна може зіткнутися з явищем посилення посушливості. "Ми це спостерігаємо. Але поки це явище збільшення посух, а через 10-15 років ми можемо зіткнутися з проблемою того, що на півдні України богарне землеробство буде взагалі неможливе через недостатню кількість вологи в ґрунті", - прогнозує Адаменко.

За її словами, є й загроза переходу лісостепової зони, яка є зоною нестійкого вологозабезпечення, в степову зону. В цілому, 70% території України можуть стати зоною недостатнього вологозабезпечення в конкретний період року. На перший план у цій ситуації вийде проблема необхідності забезпечення зрошення.

Новини за темою

Засухи будуть спостерігатися і в районах, для яких вони раніше не були характерні. "Це ми вже спостерігали в 2010 році, в 2015 році, коли у нас посуха у другій половині літа спостерігалася на території Івано-Франківської, Львівської, Волинської областей, чого раніше ніколи не було. Інша справа, що, на щастя, це сталося в другій половині літа, коли врожай ранніх зернових уже сформувався і втрати не були великими і торкнулися тільки пізніх культур", - сказала Адаменко.

Навала жуків і загроза лісам

В результаті глобального потепління збільшується кількість генерацій шкідників лісу. "Якщо раніше деякі види комах завдавали шкоди лісам протягом життя 1-2 генерацій, зараз роблять це протягом 3-4. Плюс вони дуже активно розповсюджуються. Прогнози такі, що найближчим часом Україна може зовсім втратити свої соснові ліси в осяжному майбутньому", - каже провідний спеціаліст проекту ФАО з питань зміни клімату Тамара Кутонова. 

"До нас зверталися лісники з Житомирської області. Вони стурбовані такою проблемою як короїд, жучок буквально знищує їх посадки. У Житомирській області розвиток весняних процесів зараз відбувається в середньому на місяць раніше, ніж 30 років тому. Ці жуки починають свою діяльність на місяць раніше. І, природно, з таким теплим вереснем, як найчастіше буває в останні роки, вони, починаючи з середини березня і до замерзання, встигають багаторазово розмножитися", - додає Адаменко. 

За її словами, така ж ситуація спостерігається і з іншими шкідниками, зокрема кліщами і колорадським жуком, який зимує тепер на меншій глибині. Це означає, що з грунту може піднятися на поверхню набагато швидше, ніж раніше.  

ФАО констатує і прогнозує зростання попиту на засоби захисту рослин.

Через зміни клімату ліси також частіше страждають від буреломів і пожеж.

Зникнення річок і смітна риба

Незважаючи на підвищення температури, середньорічний стік основних українських річок – Дніпра, Дністра, Сіверського Дінця, Південного Бугу – залишається незмінним, каже Кутонова: "Проте частота і сила повеней і маловоддя збільшується". Також дуже серйозним питанням, за словами експерта, є те, що в результаті глобального потепління можуть зникнути ряд малих річок. "Під час посух попередніх років ми спостерігали, що багато малих річок зникали. Вони не мали ні дощового, ні грунтового живлення. А це велика проблема, тому що малі річки для великих річок мають таке ж велике значення, як капіляри для кровопостачання всього організму. Недбале ставлення деяких аграріїв і громад до малих річок і ставків загрожує зменшенням кількості річок в Україні", - підкреслила вона.  

Додатковим негативним фактором є забруднення українських водойм. У них багато фосфору і азоту. "Масово йде процес евтрофікації – одне із проявів якого є цвітіння. В таких умовах виживають тільки найбільш пристосовані організми. Це одна з причин зростання популяції смітної риби в прісних водоймах, зменшення розмірів риб в виловах", - розповіла Кутонова. 

Що можна зробити?

Зміни клімату, які ми зараз спостерігаємо, багато в чому є антропогенними – лише до 30% пов'язані з природними змінами, на 70% вони залежать від діяльності людини, зазначає Михайло Малков.  За його словами, сільське господарство також вносить свій внесок у зміну клімату за рахунок того, що відбуваються викиди парникових газів. В сукупному обсязі викидів на сільське господарство припадає в Україні 14%.

"Якщо говорити про ліси – вони мають унікальну властивість. Вони є поглиначами парникових газів, але старіючі, деградуючі ліси якраз навпаки продукують велику кількість парникових газів. Те ж справедливе і для грунтів. Якщо за ними грамотно доглядають, вони поглинають парникові гази, при неправильному управлінні вони, навпаки, виділяють парникові гази", - додає Кутонова.

"Для організації ФАО зміна клімату – це один з дуже важливих чинників. Це пов'язано з тим, що це явище має безпосередній вплив на стале ведення сільського господарства та забезпечення жителів планети продовольством", - розповів Малков.  

Для України ФАО розробила проект стратегії зі зміни клімату для сільського, лісового та рибного господарства на період до 2030 року. Одна зі складових цього документа, який йде як додаток, є програма реалізації цієї стратегії до 2023 року. "Документ вже готовий, зараз він знаходиться на етапі узгодження. Він містить оновлену оцінку ризиків. Ми також робили експертну оцінку ризиків та вразливості для рослинництва, тваринництва, рибного господарства, лісового господарства. Також ми зробили аналіз поширення захворювань у зв'язку зі змінами клімату для всіх цих чотирьох основних підгалузей господарства України. Провели дослідження малих фермерських господарств в умовах зміни клімату і підготували для них рекомендації з, головним чином, адаптації до таких змін. Розробили рекомендації яким чином вести діяльність по адаптації до змін клімату і по зниженню викидів", - каже Кутонова.

Одна з пропозицій ФАО – внести зміни в логіку державної підтримки аграріїв. "Ми пропонуємо державі додати певні чинники в механізм держпідтримки, щоб не дозволяти агровиробникам, які знищують природні ресурси, одержувати дотації нарівні з тими, хто веде землеробство ефективно і дбайливо. Якщо людина використовує "ліву" агрохімію, не впроваджує ресурсозберігаючі технології, не дотримується сівозміни, він не повинен бути стимульований держпідтримкою", - сказав Малков.

Він зазначив, що за таким принципом, наприклад, з аграріями найближчим часом може почати працювати "Укргазбанк": "Є технології, які дозволяють зменшити обсяг викидів. Аграрії, які її впроваджують, можуть отримувати кредити в банку за більш низькими ставками. Технології ведення бізнесу також сьогодні враховують і великі страхові компанії". Експерт також зробив акцент на необхідності агрострахування та регулярного сповіщення аграріїв про зміну клімату.

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>