Кір vs відмова від щеплень: Хто кого?

Кір vs відмова від щеплень: Хто кого?
Фото з відкритих джерел

Наталія Лебідь

Журналіст

Тема виборів відсунула на другий план проблему, з якої починалися новини у будь-якому виданні ще на початку нинішнього року. Йдеться про кір, який пройшовся переможним маршем по Україні, де захворілих було більше, аніж в усіх країнах Європи разом узятих. Нині виборчі клопоти лишилися позаду, але чи можна сказати те саме про смертельно небезпечну хворобу? Чи не готується вона до нового стрибку, особливо в переддень навчального року та початку холодного сезону?

Відповідь на це питання, на жаль, позитивна. Так, готується.

Понад 50 тис. хворих

112.ua звернулося до Міністерства охорони здоров’я, щоб отримати найсвіжішу статистику хворих на кір. Наталія Острополець, виконувачка обов’язків директора департаменту реалізації політик МОЗ, відповіла в офіційному листі, що протягом лише одного 31-го тижня 2019 року на кір захворіли 287 людей – 160 дорослих і 127 дітей. Протягом же останніх 7 місяців (від 28 грудня 2018-го по 2 серпня 2019-го) хвороба вразила 56 861 людину. Тут, на жаль, превалюють діти (30,1 тис.), хоча й дорослі також не відстають (26,7 тис.). Всього ж з моменту спалаху епідемії (тобто з середини 2017 року) кір уразив 115 тис. осіб. 39 із них померли, при цьому 18 смертей припали на останній рік.

Новини за темою

За запевненням чиновниці, українці забезпечені вакцинами. Причому не індійськими, які є вкрай непопулярними серед населення, а виробництва Бельгії та США. Станом на 1 серпня 2019 року вакцин у лікарнях лишилося у кількості 607 918. Це якщо говорити про превентивний засіб від кору, паротиту та краснухи (КПК). Ми також поцікавилися станом справ із вакциною від дифтерії. Проте на це питання МОЗ не відповіло. У відомстві зазначили лише, що ситуація із щепленням від дифтерії плачевна, бо ним охоплено лише 70% дітей і 50% дорослих.

Що стосується кору, то стан справ з вакцинацією тут кращий. Принаймні так випливає з інфографіки, представленої Міністерством охорони здоров’я. Щоправда, вона торкається дітей віком до одного року. Так, цього року вакциновано 91% дітей (у 2016-му, для порівняння, їх було лише 44,5%). При цьому від кашлюку, дифтерії та правця щеплено 67,5% дітей (у 2016-му – 21%). Непогана статистика щодо туберкульозу: 84% цьогоріч проти 72,3% у 2016-му. Щодо хвороб, які меншою мірою потрапляли в поле зору фахівців та медійників, ситуація гірша: від гепатиту В було вакциновано 65,2% немовлят, що, однак, більш ніж удвічі перевищує кількість щеплень у 2016 році. Проти поліомієліту вакциновано 69,2% та 60,8% дітей відповідно у 2019 та 2016 році.

Минздрав Украины

Вірю – не вірю

Причиною астрономічної кількості хворих на кір у МОЗ вважають величезну кількість нещеплених. Але можливим є й інше трактування. Поширення хвороби, вірогідно, є прямим наслідком ліквідації санепідслужби і відсутності епідеміологічного нагляду. Важко не помітити, як почастішали в останні роки випадки отруєнь у закладах громадського харчування, зокрема в дитячих таборах. За даними ВООЗ, неякісне харчування вбиває щорічно майже 500 тис. осіб. Якщо ще років десять тому в Україні фіксували 35‒50 спалахів отруєнь на рік, то сьогодні — 200.

Однак повернімося до кору. "Нині в Києві є проблема, і більше з дорослими, ніж з дітьми. Ми закликаємо людей вакцинуватися, якщо вони не знають, чи були вакциновані раніше, або не впевнені в цьому. Зараз в національному календарі всім дозволено безоплатно отримувати вакцину від свого сімейного лікаря", – говорить тимчасова очільниця МОЗ Уляна Супрун.

За її словами, основна проблема в тому, що щеплення в Україні було поставлено на тривалу паузу. "Нині понад 90% дітей до одного року вакциновано, а тих, які вакцинуються в 6 років, – 86%. Але протягом 10 років був дуже низький рівень вакцинації в Україні, люди не вакцинувалися. А до того, ще протягом 10 років, вакцини не були ефективними, бо були або вироблені неякісно, або при їх зберіганні не дотримувалися "холодного ланцюга", – сказала Супрун.

"Холодний ланцюг" – це підтримання належної температури на всіх етапах транспортування вакцини. Спочатку в літаку, який везе імпортний товар, далі – в рефрижераторах, що доставляють його до амбулаторій, і, нарешті, в самих амбулаторіях. За запевненням Супрун, нині в кожному медичному закладі є холодильник, де зберігається вакцина. МОЗ, мовляв, провів відповідний аудит та перелічив усі холодильники. Тож тепер можна спокійно вакцинуватися.

Але українці (принаймні частина з них) робити цього не хочуть. За даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), є дві головні причини, з яких населення відмовляється від щеплень: 1) недовіра до медиків та/або тих умов, в яких зберігаються вакцини, сумніви в їх якості; 2) страх перед розвитком повноцінної хвороби або перед побічними наслідками вакцинації.

Що стосується недовіри до медиків, то вона почасти має політичну складову. Щоб зрозуміти, чому це так, варто згадати події останніх десяти років. Чому саме десяти? Тому що ще у 2008 році рівень вакцинації дітей був досить високим. Цього ж року ЮНІСЕФ завіз в Україну певну кількість вакцин. Це одразу спричинило боротьбу зацікавлених у збереженні впливу на ринок компаній, пов′язаних на той момент з владою. Проти вакцин ЮНІСЕФ було розгорнуто негативну інформаційну кампанію. Рівень недовіри населення почав зростати, рівень вакцинації – знижуватися. Втім, на той момент він все ще залишався достатньо високим – понад 70%.

Минуло кілька років, і у 2014-му відбулася Революції гідності. Влада змінилася, але закупівлі вакцин знову опинилися в центрі скандалу. Новий міністр охорони здоров'я Олег Мусій не провів вчасно тендери із закупівлі вакцин у потрібному обсязі. Тоді близько шести місяців в країні взагалі не було ніяких превентивних препаратів. Знову ж таки, це негативно вплинуло на рівень вакцинації.

Наступного, 2015 року, Міністерство охорони здоров'я взяло курс на закупівлю вакцин через міжнародні організації. Але швидко перейти на новий формат закупівель не вдалося. Процес підготовки необхідних нормативно-правових актів розтягнувся майже на вісім місяців, закупівлі вдалося розпочати із значним запізненням. На сьогодні ситуація із закупівлею та поставками вакцин стабілізувалася. Однак рівень вакцинації дітей продовжує залишатися досить низьким, зокрема й через високий рівень недовіри людей та негативні інформаційні кампанії.

Соціологи не часто вносять до своїх опитувань питання про те, чи довіряють українці медикам та й, взагалі, чиєї поради вони дослухаються скоріше, якщо виникне проблема зі здоров’ям. Найсвіжіші дані з цього приводу датовано серпнем 2017 року. Тоді група "Рейтинг" поцікавилася відповідними настроями і з’ясувала, що у випадку негараздів із самопочуттям 15% опитаних піде до екстрасенсів та цілителів, 31% – до священика, а 71% – по поради до друзів та родичів.

Що стосується медиків, то їм також довіряють, але не дуже. Найбільш авторитетними з них вважають лікарів "швидкої" – 68% опитаних. Кваліфікованим медсестрам довіряє 66% респондентів, фармацевтам й аптекарям – 65%, а ось сімейним лікарям і терапевтам українці довіряють найменше з усіх медпрацівників – 63%.

Наслідки не забаряться

Сплеск довіри до вакцинації переживала не лише Україна. Щоправда, у світі визначальним чинником відмови від щеплень була не недовіра до медичних працівників, а побоювання щодо негативних наслідків. Так, в Японії в 70-ті роки скасували щеплення дітей до 2-х років і проводили їх старшим дітям – саме через страхи перед хворобами, які виникали у післявакцинальний період. Йшлося про синдром раптової смерті малюків, неврологічні ураження, епілепсію.

Згодом, однак, японці побачили, що кількість означених хвороб не зменшилася через скасування щеплення. Ба навіть більше, до епілепсії чи неврології додався кашлюк, і діти помирали частіше. Відтак Японія повернулася до вакцинації з перших місяців життя малюка. Схожий досвід свого часу мала і Швеція, де на деякий час скасували вакцинацію проти кашлюку, бо вважали, що вона призводить до уражень нервової системи. Але кількість цих розладів, попри скасовану вакцинацію, не змінилася, до них додалися нові випадки кашлюку, і щеплення у 1996 році відновили.

Хай там як, а в Україні попередили про те, що невакцинованих школярів просто не пускатимуть на заняття. Про це заявила міністр освіти та науки України Лілія Гриневич. "Ви робите вибір щодо своєї дитини, але ви при цьому створюєте загрозу щодо інших дітей у колективі, – звернулася вона до батьків. – Коли ми забезпечуємо навчально-виховний процес, ми повинні дбати про всіх дітей. Якщо дитині щеплення на якийсь період часу протипоказане у зв’язку з якимось захворюванням, тоді має бути чітко зрозуміло, коли вона це щеплення отримає. Якщо це якась світоглядна позиція батьків, то вони мають право обрати інший -  альтернативний – спосіб здобуття освіти. У нас є альтернативні форми навчання – дистанційне або індивідуальне", – нагадала вона.

Українські чиновники поки не пропонують штрафувати батьків, як це заведено, наприклад, у Швеції, де за відмову вакцинувати дитину передбачено штраф у сумі майже 500 доларів. Але до превентивних заходів вже вдаються. Чи матимуть вони ефект? Підбивати підсумки, очевидно, варто вже навесні. А поки на Україну насуваються осінь і зима, що означає не тільки болісний (як правило) опалювальний сезон, але й проблеми, пов’язані з вірусними захворюваннями. З тим-таки грипом, зокрема. На думку деяких медиків, коли країна "хворіє" одночасно на кір та грип, ризики для здоров’я населення зростають у рази. При цьому опоненти Уляни Супрун твердять, що чиновниця за всю свою каденцію так і не подбала про забезпечення амбулаторій засобами для швидкої діагностики грипу. Але це вже зовсім інша історія…

Наталія Лебідь

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>