Хто кришує незаконний видобуток бурштину? Розслідування Ліги Корупції

Хто кришує незаконний видобуток бурштину? Розслідування Ліги Корупції
112.ua

Ліга корупції

Програма "112 Україна"

У цих краях по бездоріжжю їздять люксові автівки. Поруч із напіврозваленими хижами зводять фешенебельні будинки. А на вулицях, наче у буремні 90-ті досі виникають перестрілки.

"Хто б міг подумати раніше, що в центрі міста Олевська, для якого звичайний розбій був щось екзотичне, люди будуть стрілятися і кидати гранати в натовп", - говорить заступник міського голови Олевська Олександр Ніколайчук.

Це бурштиновий край українського Полісся. Чому держава досі не навела порядку з незаконним видобутком?

"Чим цікавий взагалі незаконний видобуток бурштину - чорний кеш. Ніде, ніким, ніколи і ніяк не облікований", - констатує журналіст Дмитро Леонтіюк.

Хто покриває нелегальний промисел? І до кого стікаються тіньові мільярди?

* * *

Бурштин  – це скам’яніла смола хвойних дерев. Запаси сонячного каміння в Україні одні із найбільших у світі. Під ногами у прямому сенсі лежать мільярди. З такими грошима ніякі міжнародні кредити не потрібні!

Офіційно видобувати і обробляти сонячне каміння має право державне підприємство "Бурштин України". У тутешньому музеї журналістам спочатку влаштували екскурсію.

"Взагалі увесь бурштин, який добувається, ділиться на фракції. Це такі рівні за вагою. Чим важчий камінь – тим вища його фракція, а отже ціна. Найбільший знайдений у нас на родовищі був вагою майже 2 кілограми", - говорить екскурсовод "Музею бурштину" при ДП "Бурштин України" Марія Ігнатюк.

Викопаний із під землі бурштин – це сировина. У майстерні каміння відшліфовують. Потім майстри вручну роблять ікони, картини, прикраси.

112.ua

Але насправді державне підприємство ледь жевріє. За словами керівника, різноманітні посадовці не погоджують їм виділення нових родовищ. Відтак, державне підприємство майже нічого не добуває. Минулого року видобули всього 670 кг, позаминулого – 710 кг. Щоб хоч якось існувати і заробляти на оборобці бурштину, підприємство "Бурштин України" закуповує сонячне каміння в Росії.

Тим часом голова Клесова Василь Гриник заявляє, що державне підприємство можуть спеціально доводити до банкрутства, щоб потім за безцінь приватизувати.

"Скільки я пам’ятаю, то воно все збиткове і збиткове. Тільки щось перейшло з державного у власне, то одразу воно розцвіло як квіточка. Я думаю, що це все – десь зверху такий неписаний сценарій, де вони виконують роботу, щоб потім передати в приватні руки і далі наживатися", - вважає Василь Гриник, голова Клесівської об’єднаної громади.

А поки держава на сонячному камінні нічого не заробляє, збагачуються чорні копачі та їхні покровителі. Купити янтар на Поліссі не проблема. Ним торгують ледь не в кожній хаті.

Розрахункова вага - кілограм. Меншими мірами, як правило, не торгують.

Двадцятка-п'ятдесятка– так по-народному називають фракції, себто котировку бурштину. Вартість залежить від величини каміння.

За кілограм дрібних кількаграмових камінців дають від 200 до півтисячі доларів.

Кіло 10-ки – це камінці вагою від 10 до 20 грамів – потягне мінімум на штуку баксів. 20-тка – коштує 2 тисячі.

За кілограм 50-тки можна отримати і до трьох штук доларів.

Якщо ж пощастить накопати горстку 100-грамових камінців -  то 4 тисячі зелених у кишені.

За такими цінами у місцевих скуповують товар бариги. Далі вони переправляють його в Польщу – де український бурштин додає в ціні мінімум 200 баксів.

* * *

Лише за офіційними підрахунками Державної служби геології та надр в Україні щороку незаконно добувають до 300 тон янтаря. Обороти чорного ринку оцінюють у 500 мільйонів доларів.

І в цьому незаконному бізнесі задіяні дрібні посадовці на місцях, правоохоронці та високі чини у Києві.

Раз по раз навіть відбуваються гучні затримання кришувальників.

У його кабінет зайшли правоохоронці та зачитали ухвалу. Далі він зніме ланцюжок. Виверне кишені. Всю цю процедуру він і сам знає на зубок. Так у 2016 році МВС, Генпрокуратура та СБУ затримували заступника прокурора Рівненської області – Андрія Боровика.

Услід діамантовим прокурорам в Україні з’явилися бурштинові. Тоді проінформували, що у правоохоронця знайшли колекцію дорогих годинників: на сто тисяч доларів і вилучили по цій справі кілька мішків із коштовним камінням.

Операцією на місці керували глава СБУ Грицак та генпрокурор Луценко. Боровика назвали головним кришувальником незаконного промислу.

112.ua

Прокурорських поплічників затримували зі ще більшою помпою, наче у голлівудських блокбастерах – силовики нагрянули неочіковано, з неба.

В один день було проведено понад сотню обшуків і затримано 32 особи. Серед них колишні керівники місцевої міліції та тогочасний підполковник рівненської СБУ Вадим Федорук.

Перевертні у погонах підім’яли під себе кримінальників. Місцевий авторитет Ушатий був у них на побігеньках.

Міністр внутрішніх справ строго розмахував папірцями з намальованою схемою.

Авангардом мафіозного клану був Дубровицький район – це багаті на бурштин землі обабіч білоруського кордону.

Саме тут проживали і промишляли основні фігуранти бурштинової справи: авторитет Ушатий, дільничний Анатолій Смолянець та екс-начальник місцевого райвідділу Сергій Родзін.

Маєток останнього виділяється на всю околицю.

112.ua

Місцеві розповідають, будинок виріс просто на очах – за якихось три місяці після того, як Родзіна призначили начальником поліції.

Те, що старший інспектор поліції Смолянець нерівно дихає до каміння, помітно відразу. Свою квартиру у цьому будинку господар дбайливо облицював гранітом.

Вже колишній дільничний Анатолій Смолянець наразі єдиний, хто отримав покарання по цій гучній справі. Йому дали 5 років умовно.

Натомість високопоставлений прокурор Андрій Боровик, якого слідство називало головним покровителем незаконного видобутку бурштину, рік провів у СІЗО, а в 2017-му його випустили на волю.

Ми записали ексклюзивне інтерв’ю з паном Боровиком. Колишній прокурор бідкається, що попри закон його тримали у тюрмі разом із вбивцями.

"До мене в камеру зайшла людина, яку засуджено за вчинення двох умисних вбивств… Вказана особа мені повідомляла, що працівники військової прокуратури, що розслідували щодо неї кримінальне провадження, просили чинити щодо мене фізичний та психологічний тиск", - говорить колишній заступник прокурора Сарненського району Андрій Боровик.

З посади заступника прокурора Рівненщини його звільнили, але без роботи підозрюваний у криміналі екс-правоохоронець не сидить. Після виходу з буцегарні Боровик захистив фактично автобіографічну дисертацію. На тему: звільнення від кримінальної відповідальності за корупційні злочини. І зараз викладає у рівненському університеті.

"Я працюю доцентом кафедри кримінального права і правосуддя. Захистив кандидатську дисертацію, написав уже чотири монографії, остання з яких вийшла днями в Австрії", - додає Боровик.

Справу проти себе Боровик називає помстою бурштинової мафії.

"Чи мав я відношення до незаконного видобутку бурштину – звичайно мав. Я боровся з цим ганебним явищем. За останній рік мною із застосуванням спецпідрозділів служби безпеки було затримано більше 4 тон незаконно видобутого бурштину, який в подальшому було конфісковано в дохід держави", - переконує Боровик.

Навіть більше. Екс-прокурор переконує, що якраз напередодні затримання планував викрити верхівку бурштинової мафії.

"Мій арешт був вигідний тим людям, які на сьогодні займаються незаконним видобутком бурштину і на той час займалися. Хто займається? Як займається? Ми почали відпрацьовувати цю схему знизу  і думаю, що дійшли до самих верхів", - говорить він.

Одначе прізвища кришувальників не озвучує.

112.ua

Натомість колекцію годинників, які за версією слідства, вартують сто тисяч доларів, Боровик називає дешевою китайською підробкою. І скаржиться, що їх досі йому не повернули.

Справа проти Боровика вже передана до суду. Його звинувачують у створенні й керуванні злочинною групою. За такі злочини світить до 20 років за грати. Одначе до тюрми колишній прокурор не потрапить, запевняє його адвокат. І не тому, що не винен – просто здійснили багато процесуальних помилок.

"Боровик займав посаду заступника прокурора області і обвинувачується в більше півмільйона доларів неправомірної вигоди. А значить, згідно кримінально-процесуального законодавства, справу мало розглядати НАБУ і розслідувати, але чомусь розглядала військова головна прокуратура", - говорить адвокат.

Відтак, жоден суд не зможе посадити Боровика, стверджує адвокат.

Тим часом своє звільнення з посади заступника прокурора Рівненщини Боровик вважає незаконним і вже звернувся до Європейського суду з прав людини, щоб його поновили на роботі.

Помпезна справа про бурштинових кришувальників фактично розвалилася.

"Так, ці люди мали доступ до оборотів цього бурштину, можливо були посередниками, але вони точно не були організаторами. Тобто вони не грали якусь там визначну роль. Коли змінилося в певних правоохоронних органах керівництво, то вони виявилися зайвими", - розповідає правозахисник Микола Ляхович.

* * *

Аби дізнатися, як влаштований чорний ринок, наші журналісти відправилися на Полісся.

Саме з Рівненщини стартувала бурштинова лихоманка. Коштовне каміння незаконно добувають тут вже понад 10 років.

Селище Клесів. Тут по суцільному бездоріжжі колесять автомобілі віп-класу.

А довкола Клесова – винищена природа і місячний ландшафт.

Бурштин тут копають ледь не відкрито.

Олександр Васильєв у минулому і сам добував бурштин. У травні 2014-го Васильєв виступив на засіданні Рівненської облради і назвав прізвища покровителів незаконного бізнесу.

Василь Берташ – тоді був губернатором Рівненщини, Анатолій Юхименко його заступником. Олег Назарук – заступником голови обласного управління СБУ. У липні 2014 Васильєву кинули гранату у будинок. Виконавців і замовників слідство так і не знайшло. А сам Васильєв зараз є депутатом Рівненської області і запевняє, що більше незаконною діяльністю не займається.

Заболочене поле – це під корінь винищений ліс. Безліч техніки, сотні людей, які з неба нагадують величезний мурашник і павутиння шлангів – саме так виглядає стихійний видобуток бурштину у Кухотській Волі на Рівненщині.

Зараз обороти вже не ті – бідкаються місцеві – бо сюди нагнали багато спецпризначинців. Але, кажуть, якщо накинути сотню баксів силовикам, то тихцем можна копати.

"Там вже по сто баксів платять. Ніхто не піде, поки дозволу не буде – ніхто не піде. - А хто дає дозвіл, Зарічне, район, поліція? - Ну а хто ж!", - говорить житель села Кухотська Воля Володимир.

Цей шлях веде до урочища "Баньки". На в’їзді до клондайку нема жодних правоохоронців.

Зате колесять автомобілі без номерних знаків та ходять люди з сачками.

Довкола все перерито. Цей потік – не лісова річка, а канали, які спеціально викопали, щоб підвести воду і намивати бурштин.

А це вже урочище Гальбин.

Тут працюють мотопомпи, люди на клондайку.

Тут одні із найбільших покладів бурштину в Україні. Сонячний камінь тут досі видобувають.

"Буквально місяць тому працювало все – випускали 20-30 помп за бандитською програмою, коли місцеві копачі були змушені платити так званий білет. Це 800 доларів за зміну і обов’язок ділити свої прибутки 50 на 50 з організаторами видобутку за непритягнення до кримінальної відповідальності", - стверджує журналіст Дмитро Леонтіюк.

Про хабарі для правоохоронців місцеві воліють не говорити.

Не на камеру люди розповіли, що одним із бурштинових бригадирів є депутат Сарненської міськради – Микола Клевака. Згідно з декларацією, пан Клевака є дрібним бізнесменом, але його маєток видніється здалеку. Живе депутат за високим парканом, у величезному будинку і в оточенні камер спостереження.

У декларації Клеваки це обійстя відсутнє. Але сусіди підтвердили: місцевий депутат живе саме тут.

Про те звідки гроші – сусідка говорить відверто. За словами місцевих, роль Клеваки – це бути посередником між звичайними старателями і владою.

Натомість головний лісник Рівненщини запевняє, що на території його господарства бурштин майже не добувають.

"На сьогоднішній день видобутку бурштину масового нема на півночі наших районів. Якщо хто працює, то завжди його включають у такі схеми. Я у ніяких схемах не був, не є і не буду. Я покликаний зовсім для іншого. Якраз ми хочемо навести лад і навести лад на Поліссі", - говорить начальник Рівненського обласного управління лісового господарства та мисливства Віталій Сухович.

А потім ми зацікавилися майном Віталія Суховича. У Дубровиці головний лісник має будинок. Згідно, з декларацією маєток ще зводиться, але, схоже, будівництво вже завершене. Також Суховичі мають квартиру у Рівному.

Не гірше живуть підлеглі Суховича. Цей новенький будинок належить директору Клесівського лісгоспу Михайлу Ониcькевичу.

112.ua

Родина лісника заможна: мають квартиру у Києві та зводять ще один будинок у Рівненській області.

* * *

Житомирська область. Райцентр Олевськ. До 2014 року це був звичайний провінційний райцентр, а тепер за контроль над довколишніми родовищами бурштину точаться справжні війни. Перестрілки на тутешніх вулицях – вже буденне явище.

"У ніч на 16 січня 2017 року озброєні особи, які займалися контролем скупників бурштину, в’їхали в Олевськ, аби створити свої правила і наткнулися на опір місцевих хлопців-спортсменів і між ними у ході конфлікту зав’язалася перестрілка", - говорить заступник міського голови Олевська Олександр Ніколайчук.

Під час стрілянини загинули люди.

"Ряд потерпілих осіб, двоє офіційно загиблих, неофіційно кількість загиблих значно більша, бо дуже важко було встановити, хто сюди приїхав", - говорить Ніколайчук.

Щоб побороти незаконний промисел і припинити розгул кримінальних банд, на початку 2017-го до Олевська відправили Нацгвардію. Але виявилося, що правоохоронці самі почали на бурштині заробляти. За кількасот доларів хабара нацгвардійці пускали старателів на клондайк.

Як влаштований незаконний промисел, наші журналісти вирішили побачити наочно і затесалися у ряди копачів.

На клондайку старателі невтомно махають лопатами. Журналісти напрошуються в долю і беруться копати разом. Рити треба глибоко – на цілих 5 метрів. Це як два поверхи вниз. Лопата раз по раз натрапляє на щось тверде – у грунті різного каміння вистачає. І ось нарешті – удача посміхнулась. Справжній бурштин! Та зненацька старателі покидають робочі місця і розбігаються хто куди. Їх завчасно попередили про рейд поліції. Журналісти копали зі всіма і тікають разом.

Та одна справа вручну копати, а інша – мити помпами. Наймажорніші копальні – це закрита територія, куди чужим вхід заборонений.

На клондайк журналісти потрапили разом із правоохоронцями. Візит поліцейських на диво не сполохав копачів. Навпаки – чекають з лопатами. Олевський поліцейський вводить старателів у курс справ. Пристрасті розпалюються. Старателі запевняють – хочуть працювати легально. Та гаяти час на балачки тут не прийнято. Робота ж стоїть. Журналістку запрягли подавати відра з водою. 

А паралельно обурена громада – хоче виговоритись і викричатись. Як не дивно, серед копачів є й ветерани АТО. У яких своя мотивація.

Місцева влада відверто визнає: побороти незаконний видобуток не вдається.

"Видобуток ведеться практично цілодобово. Якщо зранку поїхали розігнали, то під вечір вони там можуть знову з’явитися", - розповідає голова Олевської районної ради Віктор Троц.

Тим паче, що кількість старателів у тисячі разів перевищує кількість правоохоронців.

"Боротьбою з протидією незаконного добутку займаються здебільшого приїжджі групи області та всеукраїнські. У них свої повноваження. І давайте будемо відвертими – не може 5 працівників дільничних боротися з тисячним добутком. Це щось з області фантастики", - говорить Олександр Ніколайчук

Відтак, Олевський район перекопаний вже повздовж і поперек.

"У нас велика проблема з лісовим масивом за селом Лопатичі. Там добувають бурштин і помпами, і так копають. В районі Андріївки стихійно добувають. Крім того в Обищах дійшли до того, що якщо раніше було в масивах лісгоспу, то тепер виходять на майнові поля самих жителів села Обища", - говорить голова Олевської районної ради Віктор Троц.

Разом із правоохоронцями боротися проти старателів має лісова охорона. Бо ж переважно миють бурштин якраз у лісах.

В Олевському лісгоспі журналістам не раді. Ані директора, ані навіть секретаря на робочому місці застати не вдалося. А їхній номерів телефонів не дають.

Директором Олевського лісгоспу з 2014 року трудиться Олександр Бондарчук.  За час на посаді пан Бондарчук суттєво збагатився. І це при тому, що згідно з декларацією, його сім’я не має ані бізнесу, ані серйозних заощаджень.

Зокрема, у 2017 році дружина лісника стала власницею дорогого позашляховика "Ауді". А сам Бондарчук придбав майже півгектара землі у Київській області і вже звів чималеньке обійстя.

Окрім цього сім’я лісника будує ще маєток у Карпатах. Ми публічно звертаємося до Олександра Бондарчука з проханням прокоментувати, звідки у директора Олевського лісгоспу стільки грошей.

* * *

Польське місто Гданськ – світова столиця бурштину. Саме тут підписують договори на мільйонні поставки. Коштовностями торгують просто неба. І навіть є цілий музей бурштину. Та тільки розкошують поляки за рахунок нашого каміння. Найбільша брила в музеї – з України. Сувеніри теж походять з нашого Полісся.

Польща видобуває в рік лише 8 тон бурштину. Тому насправді – Гданськ це лише місце зустрічі українських бариг з головними покупцями – китайцями.

Наші журналісти приїхали у Гданськ якраз у період міжнародної виставки бурштину. На флагштоках з десяток прапорів, та Україна офіційно не представлена, але хіба ж наші комерси оминуть такий захід? На стоянці безліч автомобілів з українськими номерами.

А прямо перед входом – стоять земляки. Барижать.

Найбільші партії відправляють в Китай. Український бурштин у Піднебесній добре ціниться.

На виставці від розмаїття стендів очі розбігаються. Ці маленькі статуетки з коштовного каміння коштують тисячі євро. А слово "Україна" звучить, наче знак якості.

Тих же хлопців з Олевська тут вистачає. Вони ходять по залу і шукають покупців на каміння.

На виставці одразу працює лабораторія, де одразу можна перевірити, чи не підробку бува продали.

Фахівці не лише можуть встановити якість бурштину, а й навіть сказати, звідки він.

Цей поважний пан – представник президента Польщі у Гданську у справах бурштину. Він зізнається, що чи то Польща чи будь-яка інша країна дуже зацікавлена у контрабанді з України. Вони на цьому заробляють.

Приватна старательська діяльність легалізована у Польщі ще з 70 років минулого століття. Достатньо зареєструвати фірму, підписати договір із власником землі – бо у Польщі вона вся приватна. А по завершенні сплачувати податок по два євро за кілограм бурштину. А опісля бізнесмени мають привести ділянку до ладу, а не залишати місячний ландшафт.

Податок на видобування невеликий – 2 євро за кілограм. Лише у Поморському воєводстві тисячу підприємств, кожного дня вони перераховують до бюджету приблизно 3000 євро. Гроші ніби й незначні. Та найбільші суми поляки отримують вже з обробки. Бо вони продають не каміння, а коштовні вироби.

Польські закони лояльні до нашого контрабандного бурштину і легалізувати його не проблема.

Комерси придумали шпаринку, як офіційно можна вивезти каміння. Виявляється, документи можна купити. Ціна питання – 10% від вартості партії.

Маючи можливість заробляти мільярди, ми, на жаль, скотились до ролі країни сировинного придатка. Добутий нелегально, а потім вивезений контрабандою бурштин не дає до українського бюджету ні копійки. Замість нас заробляють наші підприємливі сусіди.

112.ua

Натомість в Україні усі намагання легалізувати бурштин радше нагадували спроби узаконення корупційних схем.

* * *

Весна 2016 року. Національне антикорупційне бюро спільно із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою розпочинають розслідувати, хто стоїть за нелегальним видобутком бурштину.

Аби зібрати докази проти впливових політиків, правоохоронці придумали спецоперацію зі спеціальним агентом. Її псевдо – Катерина Сивокінь.

Згідно з легендою – Катерина – представниця компанії з арабських еміратів, яка хоче видобувати в Україні бурштин.

Листопад 2016. У столичному ресторані агент Катерина зустрічається з народним депутатом Максимом Поляковим та його помічницею Тетяною Либонько. Бізнесвумен розповідає, що її компанія зацікавлена у зменшенні податку на видобуток бурштину.

Поляков та Любонько одразу пропонують вирішення питання. Ще у 2015 році Верховна Рада у першому читанні прийняла законопроект "Про видобування та реалізацію бурштину" і в нього можна внести потрібні правки. Але тут не обійтися без автора цього законопроекту – Борислава Розенблата.

І так на авансцену вийшов народний депутат Борислав Розенблат.

Але, за даними слідства, корегувати законопроект безоплатно Поляков та Розенблат не захотіли.

І наприкінці листопада 2016 року потрібні правки у законопроект справді були внесені.

1 грудня 2016 року. З Катериною зустрічається нардеп Розенблат. І заявляє: оскільки ухвалювати потрібний законопроект Верховна Рада не поспішає, добувати бурштин можна під виглядом рекультивації земель.

Схему Розенблат запропонував наступну: арабська компанія отримує ліцензію на рекультивацію землі, далі таку послугу у неї замовить державне підприємство "Укрбурштин", але замість відновлення території, фірма видобуватиме сонячне каміння. Багату на бурштин ділянку нардеп пообіцяв знайти у Житомирській області.

Сьогодні Борислав Соломонович виправдовується: про жодні корупційні схеми і мови не було, він старався на благо рідного краю.

Та щоб підприємство запрацювало і сплачувало податки, спочатку треба дати на лапу. 20 тисяч зелених Держгеокадастру, ще 10 – Держлісагентству, пояснював нардеп тонкості бізнесу по-українськи.

Подібні розмови пан Розенблат зараз називає консультаціями.

Згідно з матеріалами справи, Розенблат запропонував Катерині не тільки схему, як можна нелегально видобувати бурштин, а ще позбутися майбутніх конкурентів – фірм, які мають ліцензії на видобуток сонячного каміння. На домовленості з прокурорами та суддями парламентарій попросив 55 тисяч доларів.

Та насправді ліцензії у цих фірм забирали законно, без хабарів. Тобто народний депутат діяв, наче шахрай.

Насамкінець Розенблат запропонував Катерині оформити офшорну компанію, яка матиме і ліценцію, і землю.

Але за умови, що співвласницею фірми стане його сестра.

19 червня 2017-го. У ресторані відбулася остання зустріч агента Катерини Сивокінь та Борислава Розенблата. Катерина погоджується на пропозицію вести спільний бізнес.

Агентка віддає обумовлені 200 тисяч доларів охоронцю нардепа, аж раптом до закладу заходять бійці НАБУ.

У липні 2017-го з Розенблата і Полякова Верховна Рада зняла депутатську недоторканність і за рішенням суду їм одягнули електронні браслети. Але нині жодних запобіжних заходів щодо нардепів нема. Навіть більше. У вересні 2018-го Окружний адміністративний суд Києва вирішив, що НАБУ прослуховувало Розенблата незаконно.

112.ua

У жовтні 2018-го матеріали справи проти Розенблата і Полякова САП направила до суду. Теоретично їм загрожує до 12 років тюрми. Але на практиці кримінальні провадження проти топ-посадовців розвалюються. Приміром фігурант бурштинової справи нардеп Полякова заявляє, що це не він, а керівники правоохоронних органів мають сидіти.

* * *

Притомні законопроекти про легалізацію видобутку бурштину у Верховній Раді теж є. Але їх впродовж кількох років мусолять у комітетах. У цих документах передбачається, що копати зможе будь-хто. Достатньо буде оформити приватного підприємця і заплатити за ліцензію.

Плата за ліцензію та податки можуть приносити до бюджету мільярди гривень. Тим паче підприємці будуть зобов’язані робити рекультивацію, і не залишатимуть місячного ландшафту.

Пересічні жителі Полісся давно готові працювати законно.

Однак у тіньового бізнесу дуже багато нахлібників у високих кабінетах. Бо на схемі вивозу бурштину із поліської глибинки за кордон – годуються безліч чиновників та правоохоронців.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів