Хто і як наживається на українських проститутках. Розслідування Ліги Корупції

Дівчатами легкої поведінки користуються не лише далекобійники, а й політики. І для таких надважливих осіб діють спеціальні борделі. Тож хто із державних мужів цим послуговується? Який він, таємний світ елітної розпусти?

Хто і як наживається на українських проститутках. Розслідування Ліги Корупції
112.ua

Ліга корупції

Програма "112 Україна"

Дівчатами легкої поведінки користуються не лише далекобійники, а й політики. І для таких надважливих осіб діють спеціальні борделі. Тож хто із державних мужів цим послуговується? Який він, таємний світ елітної розпусти?

Проституція в законі. І побороти її неможливо. Це не чергове припущення журналістів – уже сам радник міністра внутрішніх справ відкрито про це заявляє.

Виявляється, у найвищих державних установах не тільки долю країни вирішують. Подейкують, що для ефективнішої праці високопосадовці організовують собі пікантне дозвілля просто на робочому місці.

Золоті часи для елітних повій були за Федоровича. Колись наближений до Януковича Тарас Чорновіл може розповісти безліч бульварних історій, як самому президенту доставляли дівчат: "Якось під'їжджає бус, а з нього виходять дуже довгоногі, а ми в цей момент йдемо з ресторану до готельного комплексу".

На владному олімпі змінюються персоналії, але вподобання у них однакові. І дорогі дівчата без роботи не сидять. "Як правило, це респектабельні ескорт-агенції, дівчата модельної зовнішності, часовий тариф яких дорівнює доходам високооплачуваного співробітника сфери бізнесу, наприклад", - говорить політичний експерт Андрій Золотарьов.

В Україні нараховують до півтисячі борделів та мінімум 50 тисяч жриць кохання. Від дешевих "трасовичок" і до елітних дівиць. І сьогодні ми покажемо, хто цим користується і користається.

* * *

За півгодини роботи вона отримала стандартну таксу – 500 гривень. Їй однаково: за гроші клієнтів забавляти чи інтерв'ю роздавати. У народі таких, як Даша, називають повіями, путанами та проститутками. Та їй до вподоби більше коректний термін "секс-працівниця". 

У Даші 15 років безперервного стажу. Почавши з траси, вона піднялась аж до власного борделю і вже на неї працювало 6 хвойд. "Знімається квартира. Там сидять дівчатка, працюють. Оператор або сидить з ними, або скидає їм по телефону. Я жила взагалі в іншому районі і в іншій квартирі. Приїжджала, забирала гроші", - говорить вона.

112.ua

З її слів, правоохоронці знають про кожен бордель і справно отримують гроші за лояльність. "Тисячу доларів кожен місяць", - розповідає про розцінки Даша.  

Ставка стягується не завжди з повії, а з номеру телефону. Якщо він не проплачений – буде лихо. "Поліція як робить рейди – по номеру телефону в інтернеті. Якщо номер проплачений – тебе ніхто чіпати не буде", - говорить Даша.

Гроші з рук в руки вже давно не передають – кошти кидають на рахунки.

* * *

Вони стоять на узбіччі. На українських трасах їх більше, ніж дорожніх знаків. У народі їх називають "трасовички". Це найнижча і найдешевша каста повій. За годину роботи беруть від 300 гривень.

Репортерка затесалася у їхні ряди. З відповідним марафетом на обличчі та у розкутому наряді журналістка цілковито вписується у вуличний антураж.

На звичайній роботі, коли працюєш сам на себе – це називається фриланс, а серед повій є інше слово – "індивідуалка".

Виявляється, працювати можна і без сутенерів, однак це дуже ризиковано.

Ці дівчата трудяться під "дахом".

За ділянкою наглядає сутенер, навідується кілька разів на ніч по данину.

Ніякі патрулі поліції їм не страшні, "посередник" залагоджує всі питання.

Новини за темою

А ця пані приїхала до столиці із Вінниці. Рідним каже, що на будівництві їсти готує. Сама ж ніяк не може вирватись із замкненого кола: працює, аби були гроші на лікування, а лікується, аби були сили працювати.       

Далі увагу привертає ось ця дівчина. Її манера роботи не схожа на інших. Граційні реверанси та троянда в руках. Машини зупиняються майже безперебійно.

Ані тридцять. За фахом – флорист. Має дворічну доньку. І ця траса – її перше та наразі єдине місце роботи.

Працює вона теж без посередників. Сама на себе.

* * *

Проститутками бувають не тільки жінки. На цій ниві трудяться тисячі українських чоловіків.

Вони не стоять на трасі. Не працюють у борделях. Вони – хлопці за викликом.

Орендована квартира. Наша журналістка, яка раніше себе пропонувала, тепер сама знімає проститута. Година коштує 2500.

Його звати Сергій, і він одразу набиває собі ціну. Свою роботу він вважає благородною.

Чоловіки вартують дорожче жінок. Та ще більше платять за мужчин нетрадиційної орієнтації.

Раптом Сергій помічає, що занадто багато говорить. Говорити на камеру про проституцію та різні аспекти легалізації чоловік не бажає.

112.ua

* * *

Борделі під прикриттям. Кому вигідно перетворювати готелі та нічні клуби у заклади розпусти?

Кілька кліків мишкою – і клієнтам обіцяють неповторний відпочинок. Запрошують в апартаменти у центрі Києва або ж дівчина сама може приїхати. Ці сайти працюють роками, навіть телефони ніхто не змінює. Проституція за законом у нас заборонена, а по факту – достатньо набрати номер. Аби зрозуміти, як працює схема, наш журналіст під прикриттям редакційного завдання замовив собі дівчину.

Вона приїхала на таксі у точно призначений час. Симпатична, як і на фото. З такою можна навіть познайомитись – і ніколи не подумаєш, що це дівчина за викликом. Ледь помітний макіяж, елегантний одяг.

Перше, про що просить наша красуня, – розрахуватися за послугу. Журналіст орендував дівчину на годину.

Вона двічі була одружена. Але чим займається – її обранці не знали. На ниву ескорт-послуг потрапила із професії вчительки молодших класів.

Замовлень вистачає навіть попри кризу. Лише ціни зменшили. Раніше розрахунки вели у доларах, а тепер у гривнях. До речі, із п'яти тисяч – а саме стільки коштують її послуги на годину – вона отримує 40%, решту забирає агентство.

Новини за темою

За роки роботи жодних проблем із правоохоронцями вона не мала. Всі нюанси незаконного промислу залагоджує агентство. І це єдиний сайт, який не боїться виставляти реальні фото повій.

Влада змінюється, але система поборів та кришування залишається.

Більше того, проституція все більше інтегрується у сферу послуг та розваг. І будинки розпусти працюють під прикриттям легальних закладів.

* * *

Вам є 18, маєте привабливу зовнішність і нічого не вмієте робити – такі спеціалісти зараз нарозхват. Панянок, не скутих моральними принципами, навіть влаштують по трудовій.

Київська кільцева дорога. Масажний салон поруч з готелем. Хлібне місце.

112.ua

Гостей зустрічає Віка, вона адміністратор і масажистка за сумісництвом. Від клієнтів відбою нема.

На сайті – все як годиться: прейскурант, привабливі фото масажисток (вони, до речі, реальні).

Наша журналістка влаштувалась на роботу і сюди. Тільки ім'я попросили придумати екстравагантніше. Хоча б Віола чи Ліза – чоловікам такі більше до вподоби.

Віка одразу попереджає про нюанси роботи: "Якщо раптом перевірка, я вас зберу, розкажу, що говорити".

Колеги вводять новеньку в курс справ: "Масаж еротичний проходить в оголеному вигляді. Тобто ти повністю гола, ти своїм тілом доводиш його до релаксації. Зрозуміла? Нічого складного"...

Цю дівчину звати Галя. Родом вона з Київщини і рідним розповідає, нібито у ресторані посуд миє. Тільки заробляє на порядок вище – до тисячі гривень за день.

А клієнти таки йдуть. Чи не всі чоловіки в готелі – їхні. І не біда, що дівчата навиків масажу зовсім ніяких не мають.

Масажний кабінет – це величезне ліжко, дзеркало на всю стіну та еротична музика. Ну і майстер-клас від головної масажистки.

Та коли клієнту цього мало і просить продовження – масажистка може підзаробити.

Продовжуємо екскурсію закладами розпусти.

Звичайний тихий двір у спальному районі столиці. У цьому будинку ніщо не видає масажний салон. Заклад за цими занехаяними вікнами. Діє майже підпільно.

У квартирі – напівтемрява. На вікнах – темні фіранки. Китайська лампа, музика для розслаблення і запах ароматичних паличок.

За годину масажу клієнт платить 600 гривень, масажистка отримує 240.

Дивно: якщо все законно, то чому нема жодної вивіски і звідки беруться клієнти?

Журналістка заводить розмову з однією із масажисток:

– Ви якась незадоволена?

– Я просто вже втомилася.

– А багато клієнтів?

– Ну десять. Може, більше.

Ну ще б не втомитись від такого потоку чоловіків.

Мабуть, запідозривши щось неладне, Оксану брати на роботу не захотіли. Зате слова місцевих жителів – красномовні.

* * *

Ці заклади манять чоловіків. Тут найпривабливіші дівчата. Вони ефектно ходять по танцполу та заводять своїми рухами. А за окрему плату дівчину можна орендувати не тільки на індивідуальний танець, а й на значно більше.

За вже відпрацьованою схемою журналістка йде на співбесіду в стриптиз-клуб.

Менеджер просить сховати телефон, бо розмова починає набирати кримінального відтінку:

– Я на 40 тисяч можу розраховувати?

– Ви можете розраховувати і на більше. У нас є дівчата, які заробляють і по 70-80 тисяч.

80 тисяч гривень в місяць – це ж як треба виляти стегнами, щоб їх заробити?

Перш ніж приступити до роботи, журналістка йде на заняття з танців.

Вже біля жердини заводить душевні розмови з колегами. Ті, розкривають схеми оренди дівчат: "Він приходить, подивиться, як вона танцює, підходить до офіціантки і каже, що мені сподобалася ця дівчинка. Офіціантка показує тобі столик, показує чоловіка".

У самому ж закладі, по суті, жодної розпусти нема. Де провести ніч – клієнт має сам подбати. "А ось якщо ти приїхала до клієнта, а там більше людей в кімнаті, то клуб за це відповідальності не несе. Це вже на твій страх і ризик"

І це один із найелітніших стриптиз-клубів столиці. Тут працює до сотні дівчат й, імовірно, саме проституція є головним доходом власників закладу. Двогодинна оренда дівчини – це 3 тисячі гривень. Половину з них забирає адміністрація.

* * *

Та щоб взяти дівчину напрокат, не обов'язково їхати на трасу, шукати телефон в інтернеті чи йти у стрип-клуби – достатньо поселитись у готелі. І персонал сам запропонує розважитись.

Україна давно перетворилась на Мекку секс-туризму. Для іноземців діють спеціальні секс-тури в Україну. Достатньо мати півтори тисячі євро в кишені і велкам ту юкрейн.

І навіть не переплачуючи, іноземець з легкістю знайде те, що шукає – чи не кожен готель пропонує прикрасити дозвілля.

Наша легенда проста: нібито приїжджають партнери по бізнесу, яким треба організувати відпочинок.

Офіціант одразу розкриває карти. Мабуть, з такими забаганками тут не вперше мають справу.

Тонкості готельного бізнесу розкриває повія: "За дівчат, які в готелях знімаються, охоронці беруть дві тисячі гривень. Тисячу собі, тисячу дівчині. Прикинь, як вони живуть. Охоронці заробляють на дівчині такі гроші, як і сама дівчина".

112.ua

А це ще один готель. Охоронець одразу підказує, де шукати дівчат – у стрип-клубі по сусідству. Тут вже без жодного "шифрування": "Ніч – 500 доларів. Можемо скинути до 400".

* * *

Падіння курсу гривні, а відтак і купівельної спроможності наших чоловіків змушують українських дівчат шукати нові ринки. Все більше наших красунь виїжджають за кордон. Поруч з Європою новим напрямком є Китай. Каріна щойно повернулась звідти.

"Щоб заробляти в Україні кілька тисяч доларів, тобі потрібно знати англійську, тобі потрібно знати базові програми, ходити на тренінги особистісного росту і так далі. В Китаї тобі потрібно мати гарне тіло, вродливе обличчя і все", - говорить вона.

Її слова підтверджує Яна. Вона довгий час працювала у Піднебесній арт-директором розважального закладу і знає всі тонкощі платного кохання по-східноазійськи.

"Наші дівчата для них – це культ. Це культ європейської зовнішності: ми маємо білу шкіру, широкі очі, високий зріст, те, чого у них немає, і те, чого у нас в надлишку", - говорить Яна.

Чоловіків у Китаї на 50 млн більше, ніж жінок. Дефіцит місцевих жінок нівелюється українськими жрицями кохання.

Інтим за гроші у Піднебесній хоч і незаконний, але вельми популярний.

Нелегальний ринок секс-послуг Китаю розвивається шаленими темпами.

Китайці – чоловіки нежадібні. А задоволені – тим паче. Окрім гонорару ще подарунками можуть закидати.

"Стандартно це годинник "Картьє", кільце "Картьє" – це все китайці дарують своїм жінкам. Це сто відсотків. Якщо ти добре влаштувалася, це ще й "Рейндж Ровер" – тобі дарують відразу тачку", - розповідає Яна.

Джекпот, якщо чоловік закохається.

Новини за темою

Та поїздки за кордон у пошуках шалених заробітків можуть обернутися роками сексуального рабства.

Буває, наївній дівчині наобіцяють великих грошей, гнучкий графік роботи, а щойно та перетне кордон, заберуть паспорт і змусять працювати фактично задарма.

Кинути на гроші – це ще найменша біда: бувають випадки, коли дівчат у буквальному значенні перетворюють на безправних рабинь.

Ігор Гнат займається визволенням українок з рабства. На його рахунку вже чотири десятки звільнених із закордонного полону жінок. Першу врятував ще 18 років тому. Випадково. Був із братом у Словаччині, коли на стоянці мотелю місцевий передав записку українською: "Допоможіть, мене тут тримають силою". Чоловіки зайшли до закладу як клієнти, знайшли дівчинку, вивели через чорний хід і в багажнику довезли до кордону.

112.ua

Сексуальне рабство – це ціла індустрія. В Європі діють мафіозні клани, які займаються, постачанням товару. Недавно разом із німецькими журналістами Ігор зняв цілий фільм-розслідування про тонкощі цього делікатного бізнесу.

"Журналісти з РТЛ винайняли готель, прямо весь готель, прямо в центрі Берліна. Ми його переобладнали, вивіски поробили, зробили з нього бордель, назвали "Ескорт-сервіс Київ". І почали давати інформацію в газети, що ми шукаємо дівчат. І все, тут нам пішли пропозиції", - розповідає Ігор.

На них вийшли постачальники, які запевняли: можуть привозити дівчат у необмеженій кількості, наче товар.

"То були якраз мафіозні угрупування. Вони сказали, що можуть їх вагонами привозити. І за кожну по 500 євро", - говорить Ігор.

Життя Ігоря нагадує гостросюжетний фільм. Бійки, погоні  – як-от під час рятувальної операції українки з фешенебельного іспанського курорту Ібіца.

"Молоді люди на скутерах гналися за нашою машиною, ми від них втікли десь там на берег моря, в катакомби, там пересиділи, потім повернулися в місто", - розповідає Ігор.

Операція завершилася успішно: "Я пішов в поліцію, попросив начальника, щоб він дав хоч якісь документи на неї, і я її доставив додому, передав батькам в руки, на тому і кінець".

* * *

Йому малювали образ вихідця із трудового народу. Директор автобази, який попри удари долі у вигляді двох тюремних ходок, доріс до президента. На камеру він гордився своїми дітьми та онуками. Але подалі від себе тримав свою простодушну дружину. Люда жила у Донецьку, а в Межигір'ї була молода дружина. Виявляється, Федорович був ще тим поціновувачем жіночої вроди.

"Йому подобалися високі, довгі ноги, відповідні всі форми, обов'язково йому для вибору було штук 7-8, обов'язково, щоб ноги починалися мало не від ямки на бороді і тому подібне", - Тарас Чорновіл все це бачив на власні очі. У 2004 він очолював передвиборчий штаб Януковича і разом з "легітимним" колесив Україною. – "Знаєте, Янукович бабником був рідкісним. Всі поїздки по Україні, всі місця, буквально без винятку, місця, де ми зупинялися під час виборчих кампаній, обов'язково на ніч під'їжджав бус".

Така практика діяла, навіть коли Федорович став главою держави. В Адміністрації президента діяла спеціальна служба, яка відповідала за дозвілля гаранта.

Та Федорович – далеко не окремо взятий персонаж із закритого світу політики. Про посиденьки наших державних мужів у певних колах легенди ходять.

І підбирають таких дівчат не на Окружній, і не за оголошеннями – панянок для обслуговування віп-клієнтів вербують на конкурсах краси.

Її звати Олена, ім'я справжнє, але показувати обличчя дівчина відмовляється. Вона модель, і їй теж пропонували обслуговувати багатих і впливових.

Продюсер створював своєрідний каталог з дівчат, які дали згоду і потім пропонував цей буклет заможним чоловікам.

Не всім дівчатам, які беруть участь у конкурсах краси, щастить стати моделями, отримати вигідний контракт і потрапити на обкладинки глянцевих журналів. Тому й погоджуються.

112.ua

Такі дівчата обслуговують депутатів і чиновників. А самі державні мужі, виявляється, буває, обривають телефони керівникам правоохоронних відомств, коли ті накриють черговий бордель.

"Якщо б я не був радником міністра внутрішніх справ, то я, звичайно, з задоволенням розповів би, де, хто, скільки, коли. Тому що вся ця інформація є. Але в даному випадку на мені лежить відповідальність", - говорить Ілля Кива.

* * *

Верховна Рада. Місце, де засідають найвпливовіші люди країни. Цікаво, чи задивлялись депутати коли-небудь на дівчат легкої поведінки?

Проституція в Україні хоч і заборонена, але відповідальність – лиш адміністративна, себто лише штраф.

В Україні нараховують мінімум 50 тисяч осіб, які займаються проституцією. І річний оборот вітчизняного секс-ринку – це навіть не мільйони, а мільярди гривень.

Новини за темою

"Зараз сто відсотків борделів сплачують данину в поліцію, корумпують поліцію. І з цієї ситуації маємо виходити", - розповідає нардеп Ігор Луценко.

"Дуже давно і добре відомо, що правоохоронці любили влаштовувати суботники з жрицями кохання, завдяки чому вони самі не зацікавлені у викоріненні цього", - додає Андрій Золотарьов.

І якщо силовики на цьому заробляють, то більшість осіб, які надають такі послуги, роблять це не із власної волі, а радше обставини так склались. Жінка 30 років з дитиною – це і є портрет середньостатистичної української повії. І за останні роки таких працівниць побільшало.

"Основна причина – це не лише падіння моральних норм, а й падіння економічне, яке змушує молодих дівчат вдаватись до інших пошуків заробітку. І часто такого специфічного заробітку", - зазначає нардеп Дмитро Добродомов.

Як приклад, нардеп наводить ситуацію у Чернівцях, свідком якої він сам став.

"Я колись ще як журналіст дізнався, що у Чернівцях є інтернат для глухонімих. І в готелі працюють глухонімі проститутки. Я дізнався, що коли їм виповнюється 18 років, їх просто виштовхують на вулицю. І зрозуміло, з такими вадами їм важко знайти роботу, і життя їх штовхає у цю древню професію", - говорить Добродомов.

Саме відсутність роботи стає причиною того, що безліч українських жінок обирають такий вид заробітку. А для чиновників нема кращого бізнесу, ніж нелегальний. Десятки тисяч повій жодних податків не сплачують, а "данину" здають регулярно.

Верховна Рада – місце, де засідають головні персони країни, які пишуть і приймають закони. Але саме питання про легалізацію цієї древньої професії законотворці вважають непристойним.

Таке враження, що ледь не всі наші народні обранці – випускники церковно-приходських шкіл. Вони – чесні борці і з корупцією, і за мораль.

"Я вам скажу, що навіть запитувати таке є ганьбою. Бо азартні ігри і проституція мають бути поза законом і каратися законом. Наповнювати бюджет треба людською працею, а не розпустою", - вважає нардеп Олег Березюк.

Хоча у тих же Сполучених Штатах азартні ігри приносять до бюджету мільярди доларів, а заробляти на легальній проституції не гребують навіть найбагатші країни Європи, такі, як Австрія, Швейцарія чи Німеччина.

Єдиний із опитаних депутатів, хто висловився за урегулювання проституції, – Ігор Луценко. Правда, у нього доволі своєрідне бачення: "Я, звісно, категорично проти цього дійства, але певні ідеї – я б не сказав, що легалізація, – але я б розділив. Наприклад, дозволити займатись цими речами негромадянам України. Мені б не хотілось, щоб громадяни України займались такими речами, а от негромадяни – таке".

Якщо в Україні 50 тисяч повій – це мінімальна цифра, – і, за нашою інформацією, кожна з них платить по 4 тисячі за "дах" кожного місяця, то виходить шалена цифра – 200 мільйонів гривень щомісяця отримують "смотрящі" за цим бізнесом.

Досвід Європи давно довів: побороти проституцію неможливо, а легалізація дає непогані гроші бюджету.

Офіційний ринок секс-послуг Німеччини оцінюють аж у 6 мільярдів доларів.

В Україні ж продовжують ефемерну боротьбу, хоча і так всі розуміють, кому, хто і скільки платить.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів