Ходи, мітинги і сутички під судами: ТОП-7 масових заходів, які тримали в напрузі киян цього літа

112.ua нагадує про акції протесту і ходи, які залишаться в пам'яті жителів столиці за підсумками літа 2016 року

Літо 2016 року запам'ятається киянам та гостям української столиці кількома масовими заходами, які певний час тримали їх у напрузі. З різних причин. У деяких випадках під загрозою була безпека і громадський правопорядок, деякі заходи супроводжувалися незручністю для городян, наприклад перекриттям доріг або руху вулицями. Після деяких публічних заходів на лікарняному ліжку опинилися їхні учасники або правоохоронці, не обходилося без затримань. 112.ua зробив добірку найбільш яскравих і неоднозначних масових акцій, що проходили в Києві влітку і напевно залишилися у пам'яті всіх, хто перебував у столиці під час їх проведення.

Марш рівності: Коли правоохоронців більше, ніж самих учасників

Ходи, мітинги і сутички під судами: ТОП-7 масових заходів, які тримали в напрузі киян цього літа
112.ua

112.ua

Редакційний блог

112.ua нагадує про акції протесту і ходи, які залишаться в пам'яті жителів столиці за підсумками літа 2016 року

Марш рівності представників ЛГБТ-спільнот, який був запланований на 12 червня, спровокував активне обговорення доцільності такого заходу задовго до його проведення. Ще в травні представники радикальних націоналістичних організацій, зокрема "Правого сектора" і "ОУН" їм. Коханівського, заявляли про намір зірвати ходу. У свою чергу, приміром, в американському Конгресі закликали українську владу забезпечити належну безпеку для учасників Маршу, іменованого "КиївПрайд".

З кожним днем, який наближав столицю до проведення зазначеного заходу, ситуація навколо нього загострювалася, а сама хода була якщо не під питанням, то під загрозою зриву. На сайті столичної мерії була зареєстрована петиція про заборону ЛГБТ-параду і менш ніж за тиждень набрала необхідні 10 тис. підписів. В Українській греко-католицькій церкві, коментуючи проведення в столиці Маршу рівності, заявили, що ставляться до такого заходу "з болем".

Новини за темою

У столичній поліції повідомляли, що захід охоронятимуть понад 6 тис. правоохоронців, а керівник Національної поліції України Хатія Деканоїдзе обіцяла жорстку реакцію на будь-які провокації.

12 червня хода представників ЛГБТ, як і планувалося, стартувала від головного корпусу столичного університету Шевченка по вул. Володимирській і пройшла до площі Льва Толстого. Примітно, що учасників маршу було в рази менше, ніж правоохоронців - понад півтисячі. Незважаючи на те що маршрут заходу був оточений правоохоронцями, противникам Маршу вдавалося висловлювати своє ставлення до нього. Виникали словесні перепалки і локальні сутички.

Новини за темою

Зазначимо, що весь маршрут маршу - а це близько 750 м - його учасники пройшли приблизно за 20 хвилин. Після його закінчення у столичній поліції почали підбивати перші підсумки - повідомили про більш ніж півсотні затриманих осіб, які не реагували на зауваження правоохоронців і порушували громадський порядок. Організатори заходу зі свого боку озвучили інформацію про одного потерпілого учасника. Всього, за їхніми даними, учасниками "КиївПрайд-2016" стали близько двох тисяч осіб.

Зазначимо, захід відвідали семеро чинних народних депутатів та депутати Європарламенту, зокрема Ребекка Хармс, Ана Гомес, Софі Велт. Високий рівень організації під час проведення Маршу рівності позитивно оцінили за кордоном. Зокрема, столичних поліцейських похвалили в міжнародній організації Amnesty International Ukraine, а в Human Rights Watch оцінили зусилля як правоохоронців, так і влади. Похвальні відгуки залишив також посол США в Україні Джеффрі Паєтт.

Новини за темою

"Замінування", вибухівка і хода на автобусах: Як УПЦ МП в Києві Хресну ходу проводила

Хресний хід, Київ, 27 липня 2016 року Интер

Про проведення масової ходи під егідою Української православної церкви Московського патріархату стало відомо на початку липня. В УПЦ МП повідомили, що понад 300 православних віруючих пішки вирушать з Донецької області 3 липня, щоб дійти до Києва в рамках Всеукраїнської хресної ходи миру, любові та молитви за Україну. Старт цієї ходи був запланований на 3 липня зі Святогірської лаври. Крім того, повідомлялося, що з аналогічними цілями 9 липня зі Святогірської лаври в Тернопільській області також відправляться сотні людей.

"27 липня, напередодні святкування Дня хрещення Київської Русі і пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира, дві Хресні ходи зустрінуться в Києві на Володимирській гірці і разом з православними Києва і паломниками з усієї України пройдуть до Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, де відбудуться урочисті богослужіння", - анонсували тоді в УПЦ МП.

В той час коли до анонсованої зустрічі православних у Києві залишалися тижні, ситуація навколо проведення такого заходу почала загострюватися. Спікер парламенту Андрій Парубій заявив, що російське керівництво готує провокації під час Хресної ходи православних віруючих в Києві. За його словами, ворог розробляє плани з дестабілізації ситуації всередині України шляхом створення штучної політичної кризи і заворушень на вулицях. А міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про небезпеку здійснення теракту під час релігійного заходу.

Новини за темою

Власне, особливі дискусії та протиріччя в суспільстві і політикумі виникли не стільки через проведення ходи по регіонах, скільки щодо його фінішу в українській столиці та Київській області. Так, 21 липня "Організація українських націоналістів" оголосила, що починає чергувати на трасах, щоб не допустити учасників Хресної ходи у столицю. Крім того, окремі депутати навіть просили мера Києва Віталія Кличка через суд заборонити ходу в столиці.

22 липня Бориспільська міськрада заборонила учасникам ходи заходити на територію міста.

В Національній поліції були стурбовані питанням забезпечення безпеки заходу. 24 липня голова ГПУ Хатія Деканоїдзе заявила, що 6,5 тис. правоохоронців будуть забезпечувати правопорядок під час його проведення.

Відзначимо, рішення Бориспільської міськради, про яке згадувалося раніше, учасники православної ходи виконали - місто вони обійшли, повернувши в бік Броварів. До речі, ймовірно, такому ходу подій сприяло також блокування з боку місцевих жителів, які відмовилися пропустити учасників ходи в Бориспіль.

За день до того як дві групи учасників Хресної ходи повинні були зустрітися в Києві, столична поліція отримала перші повідомлення про вибухівку на передбачуваному маршруті. 26 липня в поліцію надійшло два анонімних повідомлення про те, що за маршрутом Хресної ходи в Святошинському районі і в напрямку Борисполя закладена вибухівка. Дана інформація знайшла часткове підтвердження - правоохоронці виявили дві бойові гранати з димовими шашками і два муляжі вибухових пристроїв по маршруту прямування Хресної ходи УПЦ (МП) в Києво-Святошинському районі. У зв'язку з цим Міністерство внутрішніх справ вирішило заблокувати прохід ходи вулицями столиці. "В цілях безпеки", - пояснив рішення глава відомства Арсен Аваков.

Тоді ж стало відомо про намір поліції перекрити через проведення Хресної ходи ряд вулиць у столиці.

Новини за темою

Увечері 26 липня стало відомо про зміну формату ходи в столичному регіоні та Києві. Арсен Аваков повідомив про домовленості, що учасники ходи пересядуть на автобуси і будуть на них доставлені до місця крайньої ночівлі перед 27 липня. Рішення було прийнято не даремно - в поліції пізніше повідомили про виявлення за маршрутом заходу ще одного вибухонебезпечного предмета.

Рано вранці 27 липня центр Києва був перекритий для транспорту - всі чекали учасників Хресної ходи. Тоді ж глава столичної поліції Андрій Крищенко повідомив, що піша частина ходи пройде від Володимирської гірки до Києво-Печерської лаври.

Зазначимо, сама хода пройшла без грубих порушень громадського порядку. Що стосується подій, то за медичною допомогою звернулося близько сотні людей. Увечері 27 липня Арсен Аваков повідомив, що за порушення правопорядку під час Хресної ходи поліція затримала шістьох осіб.

Цьогорічну Хресну ходу УПЦ МП можна віднести до тієї категорії заходів, коли основні події відбулися не під час проведення, а до нього. Нагнітання ситуації, заяви, ультиматуми і суперечки про доцільність православної ходи УПЦ МП задовго до її початку призвели до того, що сам захід пройшов відносно спокійно і без ексцесів.

Бійки, суперечки і генпрокурор в суді: У Києві судили "Батю" з "Айдара"

Фото из социальных сетей

Про справу екс-бійця батальйону "Айдар" Валентина Лихоліта стало відомо 1 липня. Тоді Генпрокуратура повідомила, що його і ще одного "айдарівця" Ігоря Радченка підозрюють в організації банди та розбійних нападах.

"ГПУ підозрює двох добровольців батальйону територіальної оборони "Айдар" у скоєнні кримінальних злочинів, передбачених ст. 257 (бандитизм), ч. 4 ст. 187 (розбій), ч. 3 ст. 289 (незаконне заволодіння транспортним засобом), ч. 3 ст. 146 (незаконне позбавлення волі), ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 357 (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства) КК України", - зазначили в прокуратурі.

У той же день Печерський суд обрав Лихоліту запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на два місяці. Таке рішення не сподобалося численним колегам Лихоліта, які прийшли підтримати його в залі суду. Забарикадувавшись в приміщенні разом з нардепами, які прибули на підмогу, протестувальники не дали вивезти Лихоліта із зали суду і зажадали перегляду обраного запобіжного заходу.

Зокрема, наступного дня нардеп Єгор Соболєв заявив, що протестувальники вимагають відпустити Лихоліта. Тоді ж "айдарівці" та представники інших батальйонів за підтримки нардепів заблокували приміщення Печерського райсуду, а також на деякий час перекрили Хрещатик.

Серед нардепів, які брали участь в акції протесту, крім Єгора Соболєва, були помічені Ігор Мосійчук, Андрій Лозовий, Євген Дейдей та інші. Соболєв, зокрема, навіть анонсував поїздку протестувальників до будинку президента Петра Порошенка з вимогою припинити, на їхню думку, свавілля щодо Лихоліта.

Увечері 2 липня на судове засідання, заплановане на вечір, прибув генпрокурор Юрій Луценко. Під час спілкування з журналістами він заявив, що підтримує зміну запобіжного заходу Лихоліту на взяття на поруки, а також зазначив, що за екс-"айдарівця" переживає особисто президент Петро Порошенко.

Зміна запобіжного заходу Лихоліту відбулася. Пізно ввечері суд виніс рішення відпустити його на поруки народних депутатів. Коментуючи дане рішення, Юрій Луценко заявив, що воно закладає прецедент ставлення держави до своїх захисників.

Після зміни запобіжного заходу ситуація під судом стабілізувалася. Протестувальники розійшлися, а Лихоліт пообіцяв являтися на всі виклики до суду. Через півтора місяця, 23 серпня, він повідомив, що запобіжний захід у вигляді взяття на поруки продовжено судом ще на два місяці.

Сутички з правоохоронцями і зірвані засідання: Суд у справі бійців "Торнадо"

112.ua

Суд над представниками ще одного добровольчого батальйону в столиці викликав локальні заворушення і сутички між пікетниками та правоохоронцями. На цей раз розглядалася справа бійців батальйону "Торнадо".

Ще в червні 2015 року стало відомо про затримання 8 бійців "Торнадо", у тому числі командира Руслана Онищенка, за незаконне позбавлення волі і викрадення місцевих жителів, тортури, вбивства і низку інших тяжких злочинів. У коментарі "112 Україна" заступник командира Микола Цукур заявив, що затримання пов'язані з блокуванням батальйоном поїзда з контрабандним металом з Алчевського меткомбінату. Слідчі наполягали, що затримані зґвалтували і вбили чоловіка, знімаючи при цьому процес на відео. Адвокат "торнадівців" заявляв, що в матеріалах справи цього відео немає. 18 липня 2015 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков підписав наказ про розформування роти "Торнадо".

Новини за темою

Бійці роти "Торнадо" підозрювалися у створенні злочинної організації та вчиненні на території Луганської області в зоні проведення АТО, в період з грудня 2014 року по червень 2015 року, тяжких і особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 2 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу), ч. 3 ст. 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини), ч. 2 ст. 127 (катування), ч. 2 ст. 153 (насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом), ч. 2 ст. 342 (опір представнику влади, працівнику правоохоронного органу, державному виконавцю, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцю), ч. 3 ст. 289 (незаконне заволодіння транспортним засобом) КК України.

У квітні 2016 року прокуратура передала до суду обвинувальний акт стосовно екс-командира спецроти "Торнадо", заступника командира і співробітника роти. Масові заворушення під будівлею Оболонського районного суду, в якому розглядалася справа, спалахнули на початку серпня. Так, 2 серпня десятки представників добробатів заблокували засідання суду у справі "торнадівця" Миколи Цукура. Тоді ж, після невдалих переговорів між "блокувальниками" та правоохоронцями, між ними спалахнули перші сутички. Спершу "блокувальники" суду перелізли через огорожу будівлі, деякі кидали в правоохоронців пакетами з борошном, а також шинами, які раніше принесли під будівлю суду. Зважаючи на цю ситуацію, суд був перенесений на ранок 3 серпня.

Незважаючи на таке рішення, ситуація під судом не покращилася. В ніч з 2 на 3 серпня під будівлею відбувалися локальні сутички. Протестувальники навіть намагалися блокувати вулицю, однак були відтіснені. За фактом зіткнень з поліцією було відкрито кримінальне провадження. Крім цього, в Оболонському суді заявили, що бійці "Торнадо" обливали прокурорів та інших учасників процесу рідиною бурого кольору з запахом фекалій.

Вранці 3 серпня у столичній поліції повідомили, що внаслідок зіткнень між "торнадівцями" та правоохоронцями постраждали 12 поліцейських і 15 нацгвардійців. "Унаслідок цих зіткнень за допомогою звернулися 15 військовослужбовців Національної гвардії та 12 працівників Нацполіції. Газ, палиці, каміння кидали протестувальники. Поліція і Нацгвардія газ не застосовували. З місця події вилучено кілька порожніх газових балончиків "Кобра", які не є штатним спецзасобом ні поліції, ні Нацгвардії", - пояснив деталі нічних зіткнень керівник поліції Києва Андрій Крищенко.

Відзначимо, 3 серпня засідання так і не відбулося - підозрюваних не зуміли доставити до суду. Його перенесли на 9 серпня.

У день наступного засідання правоохоронці до можливих безладів підготувалися грунтовно. Вже з ранку 9 серпня під будівлею Оболонського райсуду правопорядок охороняли близько тисячі поліцейських і нацгвардійців. В той день, як і в дні наступних засідань, обстановка під судом не загострювалася, а розгляд справи істотно не просунувся. Засідання переносилося на 16 і 17 серпня, а відбулося 19-го. Тоді, до речі, у військовій прокуратурі повідомили, що один з колишніх бійців "Торнадо" визнав свою провину в тортурах і викраданні людей.

Розгляд резонансної справи продовжиться восени.

Перекриття вулиць і мітинги під АП: Як вкладники ліквідованих банків вимагали свої заощадження

ГУ Національної поліції в м. Києві

Великих акцій протесту, організованих вкладниками ліквідованих банків минулого літа, було дві. Перша з них відбулася 25 липня. В цей день сотні людей зранку зібралися під будівлею Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, вимагаючи повернення власних грошей. Мирне русло проведеної акції тривало недовго, і через деякий час її учасники перекрили рух по вул. Січових Стрільців, що спровокував затори на навколишніх дорогах.

Тоді ж вони повідомили, що написали відповідні листи-звернення президенту Петру Порошенку і до МВФ з вимогою вплинути на ситуацію.

Після того як рух заблокованою вулицею було відновлено, вкладники рушили до будівлі Нацбанку для того, щоб озвучити свої вимоги його керівництву. Вже тоді в процесі ходи виникли перші сутички між прихильниками і противниками акції.

Завершилася в цей день акція під будівлею Адміністрації президента, де її учасники публічно вимагали звільнення керівників НБУ і ФГВФО. Відзначимо, в АП зустрілися з представниками вкладників. Заступник голови президентської Адміністрації Віталій Ковальчук пообіцяв людям вивчити їхні вимоги. Втім, таким підсумком ті залишилися незадоволені.

Новини за темою

Наступна акція протесту, втім, з набагато меншою кількістю учасників, відбулася 9 серпня. Тоді під будівлею НБУ зібралися вкладники банку "Михайлівський" - всього близько 50 осіб. Пізніше їхня кількість зросла в кілька разів, що дозволило вдатися до вже традиційної форми протесту - блокування руху. Так, спочатку була заблокована дорога під НБУ, пізніше - частина центральної вулиці столиці. Але правоохоронцям вдалося відтіснити демонстрантів, і за найкоротший час Хрещатик був розблокований.

Акція протесту в той день також завершилася під будівлею Адміністрації Петра Порошенка. Цього разу до її учасників знову вийшов представник АП, однак конструктивного спілкування з ним не вийшло - люди вимагали діалогу особисто з президентом.

Зазначимо, діалог з главою держави у вкладників "Михайлівського" таки відбувся. 23 серпня, після урочистостей на Михайлівській площі, присвячених Дню державного прапора, Порошенко, спілкуючись з присутніми там вкладниками, пообіцяв людям знайти їхні вкрадені гроші.

Савченко, матері бійців і голодування під АП: У столиці вимагали активізації обміну військовополоненими

"Украинская правда"

8 серпня під будівлею президентської Адміністрації в Києві близько сотні осіб, серед яких були бійці, які побували в полоні у бойовиків на Донбасі, а також матері нинішніх військовополонених, вимагали у глави держави активізації процесу щодо звільнення їхніх колег і рідних. В акції взяла участь народний депутат Надія Савченко, яка напередодні оголосила голодування на знак протесту проти бездіяльності влади у питанні обміну полоненими.

У той же день учасники акції, слідом за Савченко, оголосили про розпочате голодування. Простоявши під АП вдень, акція продовжилася вночі. Підтримку рідним українських бійців продовжила висловлювати Надія Савченко, яка в ефірі телеканалу "112 Україна" заявила, що має намір ночувати під будівлею президентської Адміністрації. "Вдень я буду працювати", - пояснила вона.

Новини за темою

У перший же вечір проведеної акції, який, як виявилося далі, став останнім, її учасники намагалися встановити під будівлею АП намети, що зробити їм так і не вдалося. Наступного дня було заявлено про припинення розпочатого добу тому голодування. Крім того, матері і дружини полонених українських бійців заявили про намір їхати в окупований Донецьк, щоб власноруч вирішувати проблему зі звільненням.

Зазначимо, поїздка так і не відбулася, й істотного прогресу в обміні полонених українських бійців, які утримуються у бойовиків на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, на жаль, досі немає.

Тарифний протест: За зниження ціни на ЖКП та підвищення виплат

112.ua

6 липня в центрі Києва кілька тисяч людей, які приїхали зі всієї України, зібралися на Всеукраїнський марш протесту проти підвищення комунальних тарифів. Одна колона стартувала з парку Слави і вже підійшла під Верховну Раду і перекрила рух по вулиці Грушевського. Друга колона вирушила з парку Шевченка в бік Грушевського, щоб з'єднатися з іншими протестувальниками. Колони зустрілися біля Кабміну, де і відбувся основний мітинг і спілкування з представниками уряду і парламенту.

Ще однією вимогою протестувальників було збільшення розміру виплат, зокрема заробітної плати. Учасники акції вимагали від уряду невідкладно провести реформу оплати праці і встановити мінімальну заробітну платню у розмірі не менш ніж 3067 грн.

"Також вони виступають за підвищення заробітних плат, вони кажуть, що заробітна плата повинна бути європейська, така ж, які зараз ціни в державі. Вони вимагають, щоб рівень заробітної плати був економічно обґрунтованим і становив не менше мінімуму, який встановлений – це 3067 грн. З людьми, які тут є, ми поговорили, і вони кажуть, що 30-40% їхньої заробітної плати, якщо з сімейного бюджету навіть, йдуть на тарифи, і люди просто не знають, що робити. Вони йдуть під Кабмін", - повідомив з місця події кореспондент "112 Україна".

Зазначимо, проведення акції спровокувало перекриття руху на деяких вулицях у центрі столиці.

Основною причиною проведення пікету стали нові ціни на газ, які діють з 1 травня 2016 року. Нагадаємо, граничний рівень роздрібних цін на природний газ встановлюється на рівні 6 879 грн за 1 тис. куб. м. Ціна утворюється з урахуванням оптової ціни, середньозваженого тарифу на транспортування (219 грн), середньозваженого тарифу на розподіл (513,7 грн) і торгової націнки постачальника (57,4 грн) за 1 тис. куб. м.

Також відомо, що НКРЕКП підвищила тарифи на тепло для населення з липня майже вдвічі. Також з 1 липня подорожчала гаряча вода, вартість буде залежати від постачальника послуги гарячого водопостачання і наявності рушникосушки. Власне, зазначені дії  і спровокували обурення учасників протестної акції. Відзначимо, вона пройшла без суттєвих порушень правопорядку.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>