Хочу на волю: Як врятувати українських дельфінів

Україна є однією з небагатьох європейських країн, яка на законодавчому рівні не визнає права на волю морських ссавців, а також не контролює поводження з ними в галузі жорстокого бізнесу (контрабанда, незаконне вилучення та продаж, неналежне утримання). Тож варто розібратися, чому тоді як у 14 країнах Європи діє заборона на утримання в неволі китоподібних, в українській столиці розпочинається будівництво ще одного дельфінарію

Хочу на волю: Як врятувати українських дельфінів
kp.ru

Ірина Шостак

Журналістка

Україна є однією з небагатьох європейських країн, яка на законодавчому рівні не визнає права на волю морських ссавців, а також не контролює поводження з ними в галузі жорстокого бізнесу (контрабанда, незаконне вилучення та продаж, неналежне утримання). Тож варто розібратися, чому тоді як у 14 країнах Європи діє заборона на утримання в неволі китоподібних, в українській столиці розпочинається будівництво ще одного дельфінарію

Недосконалість українського законодавства щодо утримання в неволі морських ссавців, зокрема всіх китоподібних, сприяє розвитку жорстокого бізнесу, де головним товаром є морські тварини. Адже закони та накази (Закони України "Про тваринний світ", "Про захист тварин від жорстокого поводження", "Про ветеринарну медицину", наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 06.12.2012 р. № 622 та інші нормативно-правові акти), що мали би регулювати існування близько 15 дельфінаріїв України, лишаються на папері. А що в реальності?

Перш ніж говорити про умови дельфінаріїв на папері та на практиці, варто зазначити, що навіть ідеально виконані статті законів та правила не забезпечать морським жителям тих умов, в яких їм буде комфортно та безболісно існувати.

Якщо ви любите дивитися на шоу дельфінів, то вам потрібно знати й іншу сторону медалі:

  1. Дно та стіни дельфінаріїв абсолютно не відтворюють природного середовища тварин. До прикладу, сонарні хвилі, за рахунок яких дельфіни орієнтуються та спілкуються, відбиваючись від плоских стін дельфінарію, спричиняють біль. Унаслідок цього дельфіни майже не спілкуються.
  2. Коротка тривалість життя. На волі дельфіни живуть від 25 до 50 років, коли в умовах неволі — до 5 років (більшість гине протягом перших двох днів перебування в дельфінаріях).
  3. Вилов дельфінів — розбивається сім’я, жорстокі умови транспортування тварини (шанси вижити під час вилову та перевезенні - 50%).
  4. На волі дельфіни пропливають близько 100-160 км за день та пірнають на глибину до 200 м, чого не може забезпечити жоден дельфінарій.

"Дельфіни в нелюдських умовах дельфінаріїв повільно втрачають розум. Матері після пологів нерідко відмовляються годувати власних дитинчат, чого не буває в дикій природі, деякі взагалі не дають спливти новонародженим на поверхню, щоб ті могли зробити перший подих, і дельфінята гинуть", — зазначає зоозахисниця, голова громадської організації "Зелена сила" Андріана Байло.

Умови утримування дельфінів у неволі

Новини за темою

Розділами наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 06.12.2012 р. № 622 (далі – Правила) визначено допустимі умови утримування дельфінів у дельфінаріях, вимоги до параметрів і якості води, норми щодо годування та транспортування ссавців. Єдине, що викликає занепокоєння, — контроль за дотриманням цих норм. Адже, до прикладу, три роки тому громадськість була спантеличена жахливими умовами утримування дельфінів у дельфінарії в м. Хмільник на Вінниччині, де власник тримав п’ятьох тварин у звичайному плавальному басейні глибиною у 1,8 м із хлоркою, тоді як Правила зазначають, що мінімальні розміри басейну для утримання дельфінів повинні відповідати таким вимогам:

  • мінімальна глибина басейнів, а також середня глибина вольєрів у природній морській акваторії з природним схилом дна — 3,5 м;
  • мінімальна площа поверхні для групи з 1-5 дельфінів — 275 м2;
  • мінімальна додаткова площа поверхні на кожного додаткового дельфіна — 75 м2;
  • мінімальний горизонтальний розмір басейну (вольєра) — 7,3 м;
  • мінімальний загальний об'єм води для групи з 1-5 дельфінів — 1000 м3.

Інший випадок порушення нещодавно було висвітлено в Алуштинському дельфінарії "Акварель", де повністю порушено умови тимчасового утримування дельфінів. У пункті 2.22 Розділу II Правил йдеться про мінімальні параметри басейну-ізолятора для тимчасового утримування дельфінів: глибина - 2,7 м; горизонтальні розміри - 5,5 х 3,5 м. Або ж пункт 2.23 — Резервуари (ванни) для тимчасової ізоляції тварин мають бути не менш ніж 1,5 довжини тіла тварини і глибиною, яка дозволяє забезпечити повне занурення тварини у воду. На практиці бачимо повне нехтування Правилами та законами, що далі може призвести до загибелі тварини.

Дельфіни і морські котики Алуштинського дельфінарію "Акварель" в Криму qha.com.ua

І це не поодинокі випадки такої зухвалої поведінки, адже більшість з них залишаються невисвітленими, а отже — безкарними.

Порушення і замовчування в дельфінаріях країни

Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження", а саме стаття 25, забороняють діяльність дельфінаріїв без природної морської води. Є питання щодо дотримання цієї вимоги в дельфінаріях, віддалених від морського узбережжя (до прикладу, дельфінарій "Оскар" у Трускавці та дельфінарій "Немо" у Харкові).

Правилами встановлено, що водообмін і водопідготовка можуть здійснюватися: у замкненому контурі з природною морською водою; у розімкнутому контурі шляхом прокачування води із природної акваторії; за рахунок природних течій у морській акваторії; комбінованим способом. Також Правила встановлюють, що при використанні природної морської води необхідно передбачити аварійні заходи (можливість переміщення тварин у придатні умови) на випадок раптового забруднення, а також "цвітіння" води у зв’язку з розмноженням токсичних мікроводоростей. Встановлено й вимогу щодо застосування системи очищення води з максимально обмеженим використанням хлору.

Таким чином, закон чітко встановлює вимогу щодо використання саме природньої морської води. Отже, за словами адвоката, Ольги Колесник, у разі проведення перевірки територіальним органом екологічної інспекції та виявлення використання дельфінарієм іншої води останній підлягатиме закриттю.

"Для того щоб Держекоінспекція, яка має перевірити наявність документів на тварин, та Держпроодспоживслужба, яка має перевірити стан води, здійснили позапланову перевірку, потрібно подати їм запит. За порушення може бути накладено штраф або навіть конфісковано тварин. Останнє є набагато складнішим і вимагає тривалої судової тяганини", — говорить представниця ГО Animal Justice Ukraine Ганна Терешко.

Тож ключове питання полягає в дотримуванні державних органів своїх прямих зобов’язань щодо регулярності перевірок, а також у законності підбиття підсумків й ухваленні рішень.

Прецедентом, що змушує сумніватися в авторитетності законів країни для її громадян, є два випадки, які кілька років тому сколихнули спільноти екологів, зоозахисників та представників усіх громадських організацій України з питань захисту тварин від жорстокого поводження. Стало відомо, що дельфінарій "Оскар" у Трускавці та столичний дельфінарій "Немо" порушують одразу декілька законів, використовуючи: соляний розчин замість морської води (Закон України "Про захист тварин від жорстокого поводження", стаття 25), а також червонокнижних тварин у комерційних цілях (Закон України "Про Червону книгу України", стаття 19).

Нічне шоу у столичному дельфінарії "Немо" YouTube

Щодо першого порушення захисники дельфінаріїв зазначали, що вода є наближеною до морської за складом. Проте, за словами співзасновниці ГО "Єдина Планета" Катерини Сороки, використання подібних розчинів абсолютно не відповідає складу морської води. Він містить хлорку для дезінфекції, а також інші дезінфіканти, які шкодять тваринам.

Екологи та зоологи запевняють, що хлорування води, в якій тримають дельфінів, може призвести до подразнень шкіри та очей, шкірних інфекцій, запалень дихальних шляхів. Дослідження поведінки морських ссавців довели, що хлор також знищує і феромони, які грають роль у соціальній та сексуальній поведінці тварин.

Новини за темою

Наступним порушенням, яке мало би бути врегульовано згідно з нинішніми законами України, є використання червонокнижних тварин у комерційних цілях. "Всі види дельфінів, які зустрічаються в територіальних водах країни, занесено до Червоної книги України. Дельфіни охороняються Міжнародною Червоною книгою, Червоною книгою Чорного моря, Конвенцією про охорону китоподібних. Їх використання та вилов у комерційних цілях заборонено Законом України "Про Червону книгу", — говорить зоозахисниця, голова громадської організації "Зелена сила" Андріана Байло.

Також, за словами адвоката Ольги Колесник, дельфінарії повинні мати документи, що посвідчують право власності на дельфінів, їх походження, ветеринарні та санітарні довідки на виконання вимог Закону України "Про ветеринарну медицину", та дотримуватися ветеринарно-санітарних та зоотехнічних вимог, встановлених Правилами і нормами утримання дельфінів в умовах неволі, затвердженими наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 06.12.2012 р. № 622.

Більшість дельфінаріїв взагалі нехтують важливістю збору подібної документації і не мають дозволу ані на утримування диких тварин у неволі, ані на право займатися розведенням напіввільних чи в неволі видів тварин, яких занесеноі до Червоної книги України, ані дозволу на проведення заходів із залученням тварин.

Ці та ще низка кричущих порушень законодавства зустрічаються в кожному з дельфінаріїв України. Тож виникає лише одне, здається, риторичне питання: як з цим бути?

Алгоритм запровадження змін

Дельфінарії в Україні має бути заборонено, як це зробили вже 14 розвинутих країн Європи. Починати варто з головного: врегулювати питання законності вилову, контрабанди та експорту, для того щоб дельфінарії по всій території країни не поповнювалися новими жертвами.

В Україні повністю відсутня система реєстрації та ідентифікації морських ссавців, а отже, невідомо щодо точної кількості та індивідуальних особливостей тварин, яких тримають у неволі. "Ми не можемо точно знати, звідки тварину було привезено, чи підтверджено її походження документально, чи правильно оформлено паспорт. Це місце для маніпуляції, контрабанди через відсутність обліку (чипування та ідентифікації індивіда кожного виду) китоподібних у дельфінаріях. У разі загибелі одного його можуть замінювати іншим, зловленим у браконьєрський спосіб)", — зазначає співзасновниця ГО "Єдина Планета" Катерина Сорока.

"Попри низку статей чинного українського законодавства і міжнародних договорів, частину морських ссавців експортують до Туреччини та Китаю, а деяких українські компанії перевозять навіть до Таїланду. Дельфінів виловлюють під виглядом передбаченого в законодавстві "спеціального використання". Це, наприклад, наукові цілі", - говорить зоозахисниця Андріана Байло.

На практиці такі, здавалося би, корисні засади охоронного підґрунтя є лише прикриттям для того, щоб ловити дельфінів для отримання прибутку та для відправки за кордон або заміни загиблих у дельфінаріях.

Зоозахисні організації неодноразово пропонували законопроекти щодо звільнення морських ссавців із неволі. Наприкінці травня цього року один із таких законопроектів, що має на меті припинити діяльність дельфінаріїв та створити реабілітаційний центр для морських ссавців з подальшим їх поверненням у природне середовище, було зареєстровано у Верховній Раді. У пояснювальній записці до законопроекту говориться не лише про умови та проблеми самих дельфінаріїв, але пропонується превенція у вигляді посилення відповідальності за порушення Кримінального кодексу України, а також за порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення в контексті заборони та санкцій щодо ввезення на територію України та вивезення з її території, придбання, збуту чи розмноження, утримування в неволі або напіввільних умовах деяких видів морських ссавців (дельфінів, китів, білух, морських котиків, моржів).

"Україна є свого роду “Сомалі” з контрабанди морських ссавців. Бездіяльність органів державної влади та перевірчих органів, що формують та реалізують державну політику в галузі екології та охорони природи, а також захисту тварин і їх благополуччя, призвели до того, що морських ссавців нелегально виловлюють, продають і тримають у жахливих умовах, що не відповідають принципам гуманності, які закріплено у внутрішньому законодавстві (статті 7, 8 та 25 Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження”) і міжнародними договорами (The Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora, CITES та інші)", — говориться в пояснювальній записці до проекту закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань захисту морських ссавців (дельфінів, китів, білух, морських котиків, моржів)".

З іншого боку, законодавством України встановлено хоча би той мінімум, який би міг покращити стан речей, але в разі ігнорування законів чи повного потурання з боку державних органів, зокрема Держекоінспекції і Мінекології, або за їх повній нездатності вплинути на цю ситуацію, жорстоке поводження з тваринами в Україні – звична річ і такою ж залишиться.

Реабілітаційні центри

Наступним кроком до запровадження в Україні європейського досвіду поводження з морськими тваринами є створення спеціальних реабілітаційних центрів для морських жителів. Адже в умовах дельфінарію тварини піддаються тиску, змінюється їхня свідомість. Тому якщо їх одразу відпустити у природне середовище, є ризик того, що тварина не виживе.

Є декілька нюансів у реалізації проекту щодо створення реабілітаційних центрів, і один із них — чітке утвердження мети центру відпускати тварин у природнє середовище після реабілітації, окрім тих випадків, коли тварина вже не зможе повноцінно існувати за межами центру чи якщо морські ссавці, що проходять реабілітацію, не є видами морської екосистеми України.

Такі центри мають бути зовсім відмінними від дельфінаріїв, а для цього потрібно розуміти декілька його характеристик, а саме: чи центр є тимчасовим, постійним, напіввільним (влітку), басейновим (взимку). До того ж поки що створення подібного центру лишається під великим питанням, адже в Україні нині відсутні природні акваторії, де можна було би створити такий центр.

"Сьогодні, коли Крим тимчасово непідконтрольний Україні, в умовах північно-західного Причорномор’я створювати установи напіввільного утримування з природних причин не є можливим", — зазначає зоолог, експерт у галузі ссавців Павло Гольдін.

Також варто враховувати особливості відпускання тварин у природнє середовище, адже різні звірі провели у неволі різний термін, мають різні навички в харчуванні, у спілкуванні один з одним (хтось легко знайде групу, а для когось це буде справжнім випробуванням).

Для того щоб створення подібних центрів переросло з ідеї в реальність, потрібно вирішити чимало проблем. Насамперед у Мінекології мають зайнятися цим питанням і пролобіювати виділення коштів у бюджеті. Також варто долучити до проекту однодумців-спеціалістів, які мають досвід роботи з такими тваринами й допоможуть у створенні плану-концепції щодо втілення задумів у життя.

Новини за темою

Представники дельфінаріїв теж готові взяти учать у реалізації проекту. "Ми схвально ставимося до ідеї зоозахисників рятувати тварин, оскільки останні часто гинуть у природному середовищі або ж іноді підпадають під жорстоке ставлення людей. Єдине, що нас непокоїть у цьому законопроекті, це його механізм реалізації, оскільки ми до кінця не розуміємо, яким чином існуватимуть ці рекреаційні центри для дельфінів. На жаль, до обговорення і розроблення цього проекту наших спеціалістів не залучали", — говорять у прес-центрі дельфінарію "Оскар".

Неусвідомлення проблеми

Одним із заходів, які варто проводити для запровадження змін у галузі поводження з тваринами, це просвітницька діяльність, адже більшість відвідувачів дельфінарію навіть не замислюються над тим, як тварини почуваютьсяпід час виступів, як відбувається процес тренування, а також, що відбувається за лаштунками сцени.

Найбільш популярний міф, який не раз можна почути від батьків до своїх дітей під час виступів: "Подивися, дельфін усміхається, йому добре". Насправді це далеко не так. Усмішка дельфіна "спровокована" особливістю будови м’язів щелепи.

"Усмішка" дельфіна Фото з відкритих джерел

Також варто виносити на широкий загал і питання купання з дельфінами, адже більшість охочих поплавати з цими дивовижними тваринами не задумується над тим, чим це обертається для самої тварини.

Коментар одного з відвідувачів після купання з дельфіном у Харківському дельфінарії 112.ua

Коментар одного з відвідувачів після купання з дельфіном в Одеському дельфінарії 112.ua

До переліку тих, кому навіть на думку не спадало, як саме страждають тварини у подібних закладах, можна додати імена двох українських артистів, чиї світлини в соціальній мережі Instagram спричинили обурення зоозахисників і небайдужих громадян.

Телеведуча Леся Нікітюк та співак Сергій Бабкін опублікували на своїх сторінках фрагменти купання з дельфінами. Зоозахисники та громадські організації з питань захисту тварин від жорстокого поводження одразу осудили зірок, описавши їм, як насправді дельфіни почуваються в умовах неволі дельфінаріїв.

Різниця в реакції на критику – це свого роду соціальний зріз, що демонструє необізнаність та неготовність самих споживачів подібних розваг відмовитися від них на благо тваринам.

Відповідь Сергія Бабкіна на своїй сторінці у соціальній мережі Instagram 112.ua

Відповідь Сергія Бабкіна на своїй сторінці у соціальній мережі Instagram 112.ua

Відповідь Лесі Нікітюк на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook 112.ua

Також, купуючи за нечувані суми хвилини плавання з дельфінами, відвідувачі ризикують не тільки здоров’ям тварин, але й своїм власним.

"Дельфіни проводять у басейні все своє життя у неволі. Місяцями в одному й тому самому приміщенні. Вони в цьому басейні справляють свої природні потреби, линяють, спаровуються, їм туди кидають їжу. Вміст органічних речовин в басейні має контролюватися санслужбами. Але поки ніякої звітності ми не бачимо", — зазначає зоолог Павло Гольдін.

Коментар одного з відвідувачів після купання з дельфіном у Харківському дельфінарії 112.ua

Також, за словами Павла, коли ми йдемо до плавального басейну, ми знаємо певні норми, яких треба дотримуватися, ми впевнені в безпечності купання, адже Держспоживслужба постійно бере проби води на перевірку. У дельфінаріях цього не відбувається. Тобто ніхто ніколи не перевіряє хімічний та мікробіологічний склад води в басейні дельфінарію на предмет того, чи можна туди запускати людину. Можливо, після вивчення та усвідомлення подібної сумнівної забави люди почнуть розуміти, що купання з дельфінами суперечить не лише всім санітарним нормам, але й здоровому глузду.

Ірина Шостак

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>