banner banner banner banner

Камери, штрафи, техогляд: Як влада має намір знизити кількість ДТП в Україні

На трасі Київ – Харків унаслідок ДТП за участю двох вантажівок, мікроавтобуса і легковика загинуло 6 осіб, ще 20 зазнали травм. За кілька днів до цієї резонансної події в Києві відбувся сучасний і барвистий івент Міністерства інфраструктури. Чиновники демонстрували красиві слайди і давали обіцянки знизити аварійність на українських автошляхах. Пісня добре знайома: аналогічні обіцянки не так давно давали їхні попередники. 112.ua спробував відповісти на питання: чи реально знизити аварійність на українських дорогах і що для цього потрібно?

Камери, штрафи, техогляд: Як влада має намір знизити кількість ДТП в Україні
112.ua

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

На трасі Київ – Харків унаслідок ДТП за участю двох вантажівок, мікроавтобуса і легковика загинуло 6 осіб, ще 20 зазнали травм. За кілька днів до цієї резонансної події в Києві відбувся сучасний і барвистий івент Міністерства інфраструктури. Чиновники демонстрували красиві слайди і давали обіцянки знизити аварійність на українських автошляхах. Пісня добре знайома: аналогічні обіцянки не так давно давали їхні попередники. 112.ua спробував відповісти на питання: чи реально знизити аварійність на українських дорогах і що для цього потрібно?

Новини за темою

На презентації, організованій за всіма правилами сучасних івентів (з великим екраном, яскравими презентаціями, відеороликами, брендованими футболками та фуршетом), Міністерство інфраструктури представило державну програму безпеки та підвищення безпеки руху на українських дорогах. Присутній на ньому міністр інфраструктури Владислав Криклій заявив про ключовий пріоритет ввіреного йому відомства знизити аварійність щонайменше на 30% до 2024 року. Його попередник у кріслі міністра Володимир Омелян ставив перед собою не менш амбітні цілі. Він обіцяв, що Україна щонайменше вдвічі скоротить смертність на дорогах до 2020 року. Але якщо вірити статистиці, за останні п'ять років ситуація на дорогах практично не змінилася.

Владислав Криклій зазначив, що рівень смертності та травматизму внаслідок ДТП в Україні є неприпустимо високим. За підрахунками Світового банку, соціально-економічні втрати України від дорожньо-транспортного травматизму оцінюють майже в 70 млрд грн на рік, що дорівнює приблизно 2% ВВП.

Смертність на дорогах в Україні істотно перевищує показники країн Європи.

Щоправда, вірити статистиці ДТП потрібно обережно. Справжні масштаби катастрофи можуть бути більш приголомшливими, ніж це відображено в статистиці. "В Україні шість років вже немає постанови Кабміну, яка би стандартизувала збір даних про потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах. До 2014 року такий акт був, але його скасували, а альтернативний документ досі так і не ухвалили. Абсолютно неясно, за якою методологією формується нинішня статистика і наскільки вона відображає стан справ. Велике значення має не стільки загальна кількість ДТП, скільки кількість ДТП з тяжкими наслідками, в яких серйозно постраждали або загинули люди. Об'єктивної статистики у нас немає", - розповів 112.ua експерт з питань транспорту Олександр Кава.

З відкритих джерел

Чому в Україні так багато ДТП

Однією з головних причин високих показників аварійності та смертності на дорогах є ситуація з дорожньою інфраструктурою, зазначали учасники міністерського івенту "Безпека має значення". Дороги в Україні небезпечні, погоджується Кава: "На більшості доріг із декількома смугами руху не встановлено розділових бар'єрів, що виключало би можливість найнебезпечніших лобових зіткнень". За його словами, проблему не вирішують, зокрема й на дорогах, де проводили дорогий капітальний ремонт: той же Повітрофлотський проспект у Києві з шістьма смугами руху під час ремонту так і не було оснащено роздільником".

З відкритих джерел

До слова, зіткнення стали причиною 59,16% ДТП у 2019 році.

Найбільш ефективним шляхом поліпшення ситуації можуть стати інвестиції в безпечну дорожню інфраструктуру. На це потрібні гроші, і чималі. "Польща, коли перейнялася питанням підвищення безпеки, насамперед зробила інвестиції в дорожню інфраструктуру. Завдяки цьому вдалося домогтися дуже хороших результатів. Кількість потерпілих у ДТП знизилася майже вдвічі", - зазначив Кава.

"Нові дороги в Україні будуються з урахуванням сучасних вимог до безпеки, але нових доріг потрібно, ясна річ, більше. Україні потрібна мережа швидкісних автодоріг (з 2 проїжджими частинами по 2 смуги руху), які би з'єднували між собою всі обласні центри. Нині в цій категорії у нас тільки дорога М-06 на ділянці від Києва до Рівного, М-05 Київ - Одеса, М-01 на ділянці від Києва до Чернігова і М-03 на ділянці від Києва до Полтави, М-19 на ділянці Харків – Дніпро, дорога Н-20 Слов'янськ – Донецьк – Маріуполь. Решта доріг у нас двосмугові. На них є велика небезпека ДТП при інтенсивному трафіку, коли водії починають здійснювати ризиковані обгони", - зазначив Олександр Кава. За його словами, для зниження смертності на автошляхах в Україні потрібно будувати дворівневі пішохідні переходи через швидкісні шосе та автомагістралі, що зробить їх безпечними для пішоходів. Також необхідно будувати кільцеві розв'язки замість перехресть. Кільцеві розв'язки виключають можливість ДТП з тяжкими наслідками. Якщо на Т- і Х-подібних перехрестях зіткнення автомобілів може відбуватися із зустрічною швидкістю 200 км/год, то при проходженні кільцевої розв'язки кожен водій змушений скинути швидкість до 30-40 км/год", - зазначає Кава.

З відкритих джерел

Новини за темою

Це розуміють і в Міністерстві інфраструктури. Під час заходу "Безпека має значення" міністр Криклій пообіцяв, що ще до кінця 2020 року в Україні буде облаштовано 29 кільцевих розв'язок, 76 амортизаційних пристроїв (демпферні системи), облаштовано 887 освітлених пішохідних переходів зі світлофорами на вимогу. Надземний пішохідний перехід, щоправда, побудують лише один - на трасі Київ - Одеса.

У міністерстві обіцяють збільшити кількість камер з автоматичною відеофіксацією порушень (проект реалізується з 1 червня). До кінця 2020 року до наявних комплексів автоматичної фіксації додасться ще 250. Думки експертів щодо ефективності цього методу для зниження аварійності відрізняються. "Ситуацію з аварійністю в Україні можна подолати, тільки подолавши свавілля на дорогах. Це можливо тільки в тому випадку, якщо невідворотність покарання за порушення діятиме для всіх і ніхто ані за допомогою кумівства, ані за допомогою грошей не зміг би "порішати". Величезне значення для цього мають камери відеофіксації порушень, які, як не дивно, викликали чимало обурень! Їх кількість повинна зростати. Я також прихильник конфіскації автомобілів, зокрема за водіння в нетверезому вигляді, як у Білорусі. Відомо чимало випадків, коли і після позбавлення прав водії спокійнісінько продовжують їздити", - розповів 112.ua директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко.

З відкритих джерел

Тільки системою покарань проблеми не вирішити, вважає Кава: "Замість того щоб знизити аварійність за рахунок підвищення параметрів безпеки дороги, запропоновані заходи спрямовано на те, щоб зробити крайніми громадян – карати їх і штрафувати (зокрема, й на підставі даних камер відеофіксації)".

По аварійності техоглядом

Не менш вагома причина високої аварійності в Україні - Старий автопарк. Тільки одиниці серед українців можуть дозволити собі покупку нових автомобілів, оснащених сучасними системами безпеки. Більшість автомобілів на українських дорогах небезпечні не тільки для тих, хто в них перебуває, але й для інших учасників дорожнього руху", - говорить Олег Назаренко. І тут ми знову впираємося в питання грошей, але в іще більш складному аспекті, ніж фінансування інфраструктурних проектів із бюджету. "Необхідно підвищувати рівень добробуту українців, щоб вони мали можливість купувати нові автомобілі або більш свіжі б/в авто, могли позбутися старих і морально застарілих", - зазначив Назаренко.

Як повідомлялося, за останні 4 роки імпорт в Україну автомобілів, що були у вжитку, зріс у 8 разів. У 2018 році частина імпортованих вживаних автомобілів від загальної кількості перших реєстрацій становила майже 60%, тоді як у 2015 році - 23%. Середній вік транспортних засобів в Україні становить 10-20 років, що означає відповідність автомобіля середньостатистичного українця екологічним стандартам не вище Євро-0 - Євро-2. У грудні Верховна Рада ухвалила закон про відтермінування впровадження нових екологічних стандартів Євро-6 для нових легкових автомобілів при їх виробництві та імпорті з 2020 року до 2025 року.

Той факт, що ненадійний автомобільний парк є однією з причин високої аварійності на дорогах, визнають і в Мінінфраструктури. "З метою зменшення аварійності через неналежний технічний стан та для зменшення викидів" міністерство розробило законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у галузі безпеки експлуатації колісних транспортних засобів відповідно до вимог Угоди про асоціацію України з ЄС", повідомили 112.ua у прес-службі Офісу підтримки реформ Мінінфраструктури. Законопроект передбачає обов'язкову перевірку передбаченого ним переліку зареєстрованих в МВС транспортних засобів на придатність до експлуатації. "Документ розміщено для громадського обговорення на сайті Міністерства інфраструктури", - уточнили в прес-службі. Після процедури узгодження із зацікавленими сторонами його може бути схвалено урядом. Після цього він надійде до Верховної Ради. "Законопроектом передбачається відтермінування набуття чинності його норм на 1 рік", - уточнили в прес-службі Офісу підтримки реформ Мінінфраструктури.

Варто зазначити, що ще на етапі обговорення очевидно, що найбільше заперечень учасників ринку та експертів - з області побоювань, що повернення до практики техоглядів спричинить відродження пов'язаної з нею в минулому корупції. "Я був одним з авторів ініціативи щодо скасування техогляду. Саме я з друзями з Ради автомобілістів при Кабміні ходив свого часу до екс-президента Януковича з цим питанням. Ми виступили проти, оскільки ця тема стала наскрізь корупційною. У разі повернення техогляду для приватних автомобілів я всерйоз побоююся повернення до старих схем. Це знову може бути простим "оквитковуванням" автомобілістів і ніяк не допоможе у розв`язанні проблеми. Ще до початку всіх оглядів можна з упевненістю сказати: щонайменше 90% іномарок з вирізаними каталізаторами, фільтрами сажі та лямбда-зондами його не пройдуть", - сказав 112.ua Олег Назаренко.

Владислав Криклій анонсував іще одне досить оригінальне нововведення, дія якого, на його думку, поліпшить ситуацію на автошляхах. Міністерство планує розширити габаритно-ваговий контроль на пасажирський транспорт. "Завжди для всіх комплекси зважування в русі були суто для вантажівок. Водночас зрозуміло, що і в пасажирських перевезеннях також є порушення в перевезенні поза нормою, оскільки коли в маршрутне таксі або автобус сідає більше людей, ніж це допустимо за технічними параметрами, це ті самі ризики. Це про небезпеку для пасажирів та учасників дорожнього руху. Тому потенціал габаритно-вагового контролю може бути розширено з вантажівок на пасажирські перевезення. І все це повинно працювати в комплексі, в єдиній системі", - сказати він. 

"Розширення габаритного контролю на пасажирський транспорт взагалі безглуздо, оскільки місткість автобусів обмежена фізично. Що ж стосується маршруток, то це інше питання, хоча його теж потрібно адресувати Мінінфраструктури: чому в Україні при європейських тарифах для громадян на автобусні перевезення досі діє "африканська модель"? Чомусь в Європі ані на приміських, ані на міських маршрутах ви не побачите перероблені з вантажівок мікроавтобуси", - обурився Кава.

Експерт порадив чиновникам звернути увагу на одну з причин аварійності, про яку мало хто говорить: "Загальновідомо, що більшість водійських прав у країні банально продається, за кермом часто опиняються люди, які не мають уявлення про елементарні правила дорожнього руху".

Незважаючи на обіцянки чиновників і декларації про наміри, ситуація на українських дорогах залишається вкрай невтішною. І якщо представники влади збираються і далі жити в Україні, зокрема й після закінчення своїх каденцій на чиновницьких посадах, їм слід не втрачати з фокусу проблему, яка може торкнутися їх самих і їхні сім'ї, впевнені експерти. "Міністр Криклій і його родичі – учасники того процесу, в якому щодня беруть участь всі автомобілісти і пішоходи. Навіть президент змушений дихати одним повітрям з усіма, і якщо повітря забруднено викидами, глава держави не зможе привезти балон із повітрям з екологічно чистого району, який би за ним носили спеціально приставлені люди. Повітрям дихають всі і дорогами їздять теж усі",- підсумував Олег Назаренко.

Олена Голубєва

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>