Фото з відкритих джерел
Оригінал на сайті NewsMaker:

Ключові рішення щодо виведення з банківської системи Молдови 1 млрд дол. приймалися в 500 км від Кишинева, в українській Каховці. Саме там 26 листопада 2014 р. відбулися збори семи акціонерів молдавського Banca Socială, що легалізували операції, які зараз іменують не інакше як шахрайські. Так звані акціонери і не підозрювали, в якій афері вони беруть участь, на відміну від тодішнього уряду Молдови, який через секретні укази виділив проблемним банкам фінансову допомогу.

Фінансисти з Каховки

Фінансова афера, яка прославила Молдову на весь світ, готувалася заздалегідь. Як випливає з доповіді американської компанії Kroll, яка займалася пошуком молдавських активів, в один день — 8 травня 2013 р. — п'ятеро громадян України і двоє громадян Росії стали акціонерами молдовського Banca Socială, заплативши за акції 650-660 тис. євро кожен. Гроші вони отримали як кредит від офшорних компаній, зареєстрованих у Домініканській Республіці, Панамі, Белізі, Маршаллових і Сейшельських островах. Рахунки цих компаній були відкриті в латвійському Pasta Banka.

П'ятеро із семи акціонерів Banca Socială виявилися жителями міст Каховка та Нова Каховка. Один із авторів цього тексту зустрівся з деякими учасниками угоди, яку зараз прийнято називати "крадіжкою століття".

Першим співрозмовником став житель Каховки Сергій Андрійчук (володів 4,16% акцій банку) — голова зборів акціонерів. Літній чоловік неохайного вигляду живе в невеликому небагатому будиночку на вул. Мелітопольській.

Голова зборів акціонерів Banca Socială Сергій Андрійчук не надто схожий на людину, яка звикла мати справу з фінансами
CNN

Він відверто не розуміє, про що з ним говорять і яким є його зв'язок з молдовським мільярдом. Пожвавлюється Андрійчук, коли йому ставлять питання щодо паспорта: втрачав він його або передавав комусь на час? З'ясувалося, що восени 2014 р. до нього навідалися двоє чоловіків з проханням надати паспорт. "Допоможи, потрібно терміново банк один врятувати, — згадує він ту розмову. — Вони обіцяли заплатити мені тисячу гривень, якщо справа вигорить". За місяць Андрійчуку повернули паспорт, нічого не заплативши.

Прохання показати паспорт Сергій Андрійчук задовольняє і демонструє документ. Підписи в паспорті та в протоколі листопадових зборів акціонерів абсолютно несхожі.

У пошуках тих, кому знадобився паспорт Андрійчука, довелося відвідати ринок Каховки, де торгує мобільними телефонами молодик на ім'я Роман. Він підтверджує, що брав паспорт Андрійчука, але повністю заперечує будь-які зв'язки з молдовськими банками. На підтвердження своїх слів Роман пропонує зустрітися з іще однією людиною, чиє ім'я називав і Андрійчук.

Підписи одного і того ж Сергія Андрійчука в паспорті і в документах за підсумками зборів акціонерів
CNN

Цей чоловік — Олег Садовий. Добротний будинок Садового говорить про статок. На запитання про те, чим він займається, Садовий відповідає: нічим. І Роман, і Олег Садовий спокійно розповідають, що є маса способів отримати персональні дані і навіть ксерокопії паспортів у потрібній кількості. Називають навіть конкретні терміни і суми. За 500 грн Роман готовий за годину принести пачку ксерокопій паспортів.

А чи може принесете ксерокопії паспортів тих, чиї прізвища значаться в протоколі позачергових зборів акціонерів Banca Socială?

Чоловіки відмовляються, але водночас з придихом цікавляться: а чи багато грошей заробили на цих паспортах?

Ще один "акціонер" Banca Socială (4,2% акцій) живе в Новій Каховці. Це Олег Степанець. Застати його вдома не вдається. Налякана мати Олега Поліна не здивована інтересом до її сина і з порога починає голосити: "Я ж йому говорила, не вплутуватися!".

Новини за темою: При розкраданні коштів з Житомирського БТЗ до 6 млн гривень було перераховано на рахунки фіктивного підприємства

Олег, як з'ясовується, безробітний і, як каже Поліна, заробляє, де доведеться і на чому доведеться.

Складається враження, що молодика попередили. За кілька хвилин мені телефонує Роман і радить якнайшвидше їхати з міста, оскільки їде міліція і теж зустрічається з людьми, якими ми цікавимося.

Пізніше виявилося, що Олег Садовий і Роман вирушили на зустріч з людьми, яких раніше самі ж вмовили довірити їм свої документи. Завдання було одне: упевнитися, що люди не підуть до міліції скаржитися, а їхні імена не спливуть у міліцейських протоколах. Під час зустрічі з мисливцями за чужими документами у нас склалося враження, що і вони не уявляли собі, в яку історію потрапили.

А історія ця дуже цікава.

Молдовські нетрі

На зборах акціонерів у Каховці було прийнято рішення уповноважити тодішнього президента Banca Socială Наталю Рахубу укласти договір цесії з британською компанією Fortuna United LP. Її фіктивні директори — уродженці прибалтійських країн Вікторія Зірнеліте і Ремігіюс Мікалаускас — відмовилися називати імена реальних власників компанії. Fortuna United LP. виступила поручителем за п'ятьма великими кредитами, виданими напередодні (25 і 26 листопада 2014 р.) Banca Socială.

Кредити були видані п'ятьом молдовським компаніям в доларах, євро і леях на загальну суму 13,7 млрд леїв (на той момент приблизно 1 млрд дол.). Йдеться про такі компанії та суми: Danmira SRL — 3,062 млрд леїв, Davema-Com SRL — 3,196 млрд леїв, Voximar-Com — 2,470 млрд леїв, Contrade — 2,339 млрд леїв, Caritas Group — 2,607 млрд леїв. Крім цього, великі кредити отримали, згідно зі звітом Kroll, ще дві компанії: Provolirom SRL і Dracard SRL.

Зазначені компанії з 2010 по 2014 рр. отримували кредити в Banca Socială, Unibank і Banca de Economii. Причому всі, крім Contrade SRL і Davema Com SRL, кредитувалися відразу в трьох банках, що лопнули і які, згідно зі звітом Kroll, контролювалися молдовським бізнесменом, тодішнім головою адмінради Banca de Economii, а нині мером Оргеєва Іланом Шором.

Для чотирьох з цих компаній — Provolirom SRL, Davema-Com SRL, Voximar-Com і Dracard SRL — було встановлено програму інтернет-банкінгу від Banca Socială за однією і тією ж столичною адресою: Тигина, 12. Там же було встановлено клієнта інтернет-банкінгу від Banca de Economii для компаній Шора Dufremol і Moldclassica International SRL.

Контактний телефон 022228027, залишений цими компаніями, співпадав з номером телефону секретаря Shorholding, вказаним на сайті оголошень про роботу. Статутний капітал всіх п'яти молдовських компаній, які отримали великі кредити в Banca Sociala, становив мінімально допустимий на той момент розмір — 5,4 тис. леїв.

Новини за темою: Ситник: У справі про спробу розкрадання "кіотських грошей" незабаром буде прийнято остаточне рішення

У жодній із компаній не було власного працюючого офісу. Деякі з них винаймали приміщення, які більше нагадували сараї або склади, ніж офіс великої компанії. Це не бентежило банки, що видавали фірмам мільярдні кредити.

Зв'язок Шора зі збанкрутілими банками прописаний у гучному звіті Kroll. Серед акціонерів і членів рад цих трьох банків були довірені особи, колишні або нинішні працівники та компанії бізнесмена. Серед них журналісти Маргарита Цвік та Володимир Новосадюк, які працювали в структурах Шора, Нані Абашидзе, В'ячеслав Лупів, Марія Цугуляк та її чоловік Серджіу Албот, президент Федерації тенісу Молдови, що спонсорується Іланом Шором, Марина Таубер, екс-президент Молдови Петро Лучинський, який був давнім другом сім'ї Шор, компанія Klassika Asigurări і Klassika Force, головний адміністратор дружини Ілана Шора співачки Жасмін, Лілія Плескачевська та її дочка Яна Гайдачук, екс-голова Митної служби, радник Ілана Шора на посаді мера Оргеєва Віорел Мельник.

Збори акціонерів, що легалізували операцію з виведення мільярда, відбулися з порушенням багатьох норм законодавства. Провести операцію треба було до 27 листопада 2014 р. Саме 27 листопада і був запущений зворотний відлік життя Banca Socială і двох інших банків, афілійованих з Іланом Шором.

"У процесі скликання і проведення зборів були порушені вимоги законодавства. У Національний банк Молдови (НБМ) не був представлений список акціонерів, які мають право участі у загальних зборах. Як наслідок, НБМ не видав письмового висновку за списком акціонерів з правом участі у загальних зборах акціонерів від 26.11.2014. За відсутності письмового висновку НБМ даний список вважається недійсним", — повідомили NM в Нацбанку.

Там пояснили, що акціонери не вказали питання, що підлягають включенню до порядку денного загальних зборів, а рішення щодо скликання зборів не було прийнято протягом 15 днів з дня одержання вимоги про скликання позачергових загальних зборів радою банку.

"Інформацію щодо проведення загальних зборів акціонерів заочно не було скеровано кожному акціонеру або його законному представнику, або зберігачу акцій у вигляді повідомлення. Підписи голови та секретаря загальних зборів акціонерів на протоколі генеральних зборів акціонерів не були завірені членами ревізійної комісії або нотаріусом, які перебувають при виконанні", — йдеться в коментарі Нацбанку для цієї статті.

Бездонна скарбниця

Збори акціонерів у Каховці стали завершальним етапом операції із замітання слідів правопорушень, скоєних банками протягом попередніх років.

Видача мільярдних кредитів п'ятьом компаніям дозволила не тільки вивести гроші з Banca Socială, але й погасити заборгованості за раніше виданими кредитами.

"Всього на останньому етапі було виведено живими грошима 5,5 млрд леїв, решта — несприятливі кредити і розміщення", — розповів NM високопоставлений чиновник у правоохоронних органах.

"Гроші були перераховані до 13 країн. Причому це не офшорні зони. Гроші були перераховані до Хабаровського аеропорту, магазинів duty-free, на придбання горілчаного бренду „Кремлівська“ в Росії, до аеропорту „Манас“ і магазинів duty-free в Киргизії, а також до Китаю", — перелічив співрозмовник, зазначивши, що основні засоби отримали Ілан Шор і Володимир Філат.

Володимир Філат, нагадаємо, перебуває під слідством, у тому числі у справі щодо трьох банків, що лопнули. Ілан Шор у своїх свідченнях написав, що передавав Володимиру Філату готівкою великі суми грошей — загалом близько 250 млн дол.

Новини за темою: Кабмін звільнив в. о. міністра екології Курикіна у зв'язку зі справою щодо спроби розкрадання 550 млн грн "кіотських грошей"

"Протягом останніх років Banca Socială, Unibank і Banca de Economii були залучені до ризикованих операцій і сумнівні угод, які значно вплинули на їхній капітал, прибуток і ліквідність. Унаслідок цього банки видали кредити дебіторам, які мають великі заборгованості. Вони діяли як групи афілійованих осіб і не представляли доказів здатності погашення кредитів. Це були дебітори з великими заборгованостями або дебітори, які не здійснюють стабільну економічну діяльність. Не було надано достатніх гарантій і не вносили заставу у вигляді переоціненого майна. Були здійснені великі угоди з активами банку, були видані кредити, забезпечені лише поступкою прав вимоги і поручительством юридичних осіб, більшість з яких нещодавно засновані", — перелічили NM в Нацбанку порушення останніх років у трьох банках.

"При здійсненні вищезгаданих операцій були порушені положення закону про фінансові установи, інструкції про порядок складання та подання банками пруденційних звітів у цілях, інструкції про фінансову звітність FINREP на індивідуальному рівні, що застосовується до банків та регламентом НБМ про достатність капіталу з урахуванням ризику", — відзначили в Нацбанку.

"Операції Каховка" передували рішення, прийняті в Молдові на урядовому та законодавчому рівнях. Саме вони дозволили реалізувати другий етап виведення грошей з державної скарбниці.

10 жовтня 2014 р. набирають чинності поправки до законодавства, які узаконили видачу грошей проблемним банкам під держгарантію. Через місяць уряд, який тоді очолював нинішній опозиціонер, лідер Народної європейської партії Молдови Юріє Лянке, прийняв таємне рішення щодо видачі нацбанком трьом проблемним банкам кредиту в розмірі 9,5 млрд леїв під гарантії Мінфіну.

Юріє Лянке (праворуч) будучи главою уряду ухвалював рішення про допомогу проблемним банкам
CNN

Цих грошей виявилося недостатньо, і через чотири місяці уряд вже під головуванням Кирила Габурича приймає ще одне секретне рішення щодо видачі проблемним банкам ще 5,34 млрд леїв.

Сума екстрених кредитів, виданих Нацбанком Banca de Economii, Banca Socială і Unibank, склала 14,122 млрд леїв. За даними джерел NM, 9,3 млрд леїв склала кредитна лінія для Banca de Economii, 2,7 млрд леїв — Banca Socială і 2,1 млрд леїв — Unibank.

Кредити були видані на підставі державних гарантій (постанови уряду від 13 листопада 2014 р. та 30 березня 2015 р.). Згідно з постановами, держгарантії повинні бути замінені державними цінними паперами (ДЦП), випущеними мінфіном у строки, встановлені за погодженням з нацбанком. "Процедура і умови випуску ДЦП для заміни гарантій на даний момент не встановлені", — пояснили в нацбанку.

Сума коштів, виданих державою трьом проблемним банкам, істотно перевищувала обсяги депозитів фізичних осіб цих банків на момент введення в них спецуправління. Саме необхідність погашення заборгованості за вкладами населення була одним із головних аргументів надання даної допомоги. Для погашення депозитів у таких випадках в Молдові існує фонд гарантування депозитів у банківській системі.

"Наявні в нього кошти могли гарантувати вклади, щонайменше, Banca Socială і Unibank", — повідомило NM джерело у фонді гарантування депозитів.

Всього на кінець листопада 2014 р. в трьох банках депоненти-фізичні особи розмістили 6,824 млрд леїв, що вдвічі менше виданої банкам держдопомоги. У Banca de Economii обсяг вкладів населення становив на той момент 4,061 млрд леїв, у Banca Socială — 1,946 млрд леїв, а в Unibank — 0,817 млрд леїв.

Перед введенням спецуправління в Banca de Economii та у двох інших банках стала спостерігатися нехарактерна для молдовського банківського ринку тенденція. Згідно зі звітом парламентської спецкомісії, яка розслідувала ситуацію в трьох проблемних банках, в листопаді 2014 р. Banca de Economii залучив 8,9 млрд леїв з міжбанківського ринку — з Moldova Agroindbank, Banca Socială, Moldindconbank.

У звіті Kroll йдеться ще про один банк, який розмістив кошти в Banca de Economii незадовго до каховських зборів акціонерів і введення спецуправління.

Новини за темою: У СБУ назвали посади чиновників, яких підозрюють у мільйонних розкраданнях у районі АТО

"Чотири молдавських банки розмістили депозити в Banca de Economii. Найбільшу суму розмістив Victoriabank — 1,839 млрд леїв. При цьому розміщення банку різко почали зростати з 19 листопада (до того моменту вже було прийнято секретне урядове рішення щодо виділення держдопомоги у розмірі 9,5 млрд леїв). На 18 листопада вони складали всього лише 90 млн леїв", — написано у звіті.

Згідно зі звітом Kroll, з 1 по 24 листопада 2014 р. три найбільші банки країни (Victoriabank, Moldindconbank, Moldova Agroindbank), а також EuroCreditBank розмістили в Banca de Economii на депозитах 2,3 млрд леїв. Після введення спецуправління гроші цим банкам було повернуто за рахунок держдопомоги.

Ще одна цікава тенденція — зростання "інших зобов'язань" Banca Socială перед третіми особами. Приміром, у листопаді у банку різко — до 393 разів — зросли "інші зобов'язання": з 12 млн леїв у жовтні до 4,712 млрд леїв. У грудні зобов'язання знизилися до 32 млн леїв. Були погашені ці зобов'язання за рахунок держдопомоги не відомо.

Зросли і зобов'язання у Banca de Economii. Якщо на кінець жовтня "разом зобов'язання" становили 10,672 млрд леїв, то на кінець листопада вони вже досягли 13,045 млрд леїв.

Втім, це може підтверджувати версію молдавських правоохоронних органів про те, що проблемні банки створили помилкові зобов'язання банку перед третіми особами. "25 і 26 листопада представники цих трьох банків відправляли Swift помилкові сигнали про здійснення деяких операцій", — пояснив NM високопоставлений співробітник правоохоронних органів Молдови, знайомий з ходом слідства.

"Swift — система передачі інформації про переказ грошей або іншої інформації, прямо або побічно пов'язаної з грошовими коштами. Swift обслуговує міжбанківські операції. Наприклад, передачу коштів клієнта банку A клієнту банку B. За кожен меседж банки платять певну суму. Відбувається свого роду електронна розсилка грошей", — сказав NM інший співрозмовник на фінансовому ринку, який наполягав на анонімності.

За його словами, три молдавських проблемних банки напередодні введення спецуправління з допомогою хакерів створили помилкові зобов'язання. "Що було далі, знає тільки нацбанк. Але примітно, що термін зберігання інформації в системі Swift не перевищує півроку, які давно минули з листопада 2015 р.", — сказав він.

У нацбанку NM не підтвердили, але й не спростували інформацію про Swift і помилкові зобов'язання. "З метою аналізу операцій, які представляють підозрілу легальність, фіктивний та протиправний характер, які мають предметом активи Banca de Economii, Banca Socială і Unibank, а також для встановлення порядку відшкодування активів даних банків, національний банк залучив кваліфікованих фахівців для здійснення фінансового розслідування у зазначених трьох банках. Що стосується зазначених угод, відповідну інформацію було представлено слідчим органам", — повідомили в НБМ.

Ефективний арсенал

Схема виведення мільярда з молдовських банків цілком може лягти в основу детектива про фінансові махінації. Арсенал, який був задіяний для здійснення цієї операції, був досить широким. У хід пішли українські, російські та інші невідомі компанії, а також громадяни Молдови, які або по дружбі, або за винагороду погодилися надати шахраям свої персональні дані.

В їх числі опинилися вже згадавані екс-президент Молдови Петро Лучинський, головний адміністратор дружини Ілана Шора співачки Жасмін Лілія Плескачевська, колишній голова митної служби РМ Віорел Мельник, президент Федерації тенісу Молдови Марина Таубер та інші.

"Стати акціонером Unibank мені запропонував Ілан Шор", — говорив потім Петро Лучинський в ефірі програми Alb&Negru на Unimedia. "Я знаю Ілана Шора через його батька, у нас з ним хороші стосунки, дружні. Але у мене з ним ніколи ніяких справ не було, я був йому як батько. У 2012 р. він підійшов до мене і сказав: "Продається Unibank, і є можливість купити акції, а через рік банк зміцнить свої позиції, ви продасте акції й отримаєте прибуток. Я погодився", — розповідав Лучинський в інтерв'ю радіостанції Еигора Liberă.

"Я відповів, що немає грошей. Він каже, що є організація за межами країни — з Литви, яка оформить позику за день",— згадував екс-президент.

Насправді, згідно зі звітом Kroll, гроші були надані британською Rosslyn Trade LLP. Перший кредит у розмірі 11,093 млн леїв був наданий лише через півтора місяця після відкриття компанії (була зареєстрована 26 червня 2012 р.) — 17 серпня 2012 р. Другий — 24 листопада 2012 р. у розмірі 2,88 млн леїв. Вже за рік кредит був наданий самим Іланом Шором — у розмірі 4,8 млн леїв. На запитання журналістів, чи потрібно повернути ці 1,5 млн євро, Петро Лучинський відповів: "Ні".

Новини за темою: На Одеському припортовому заводі виявлено розкрадання 4 млрд грн, - Сакварелідзе

Таким чином, для схеми були необхідні й компанії в західних країнах, бажано в таких, де не розкривають імена кінцевих власників акцій. Але іноді автори схем не витрачають зайвий час і гроші на реєстрацію нових і використовують одні й ті ж самі компанії в різних схемах. Тому нерідко одні й ті ж самі компанії можуть спливати в різного роду махінаціях у різних країнах.

Приміром, громадянин України, голова зборів акціонерів у Каховці Сергій Андрійчук, щоб купити акції Banca Socială, отримав на папері кредит у 655 тис. євро. у якоїсь панамської компанії Tamlyn Group Corp (про це йдеться у звіті Kroll). На перший погляд ця офшорна компанія нічим не примітна. Крім одного — її директором значиться Тетяна Ітцель.

Що в цьому незвичайного? Справа в тому, що в Україні знайдеться кілька десятків фірм, в яких кінцевим бенефіціаром вказано цю жінку. Про діяльність більшості фірм майже нічого не відомо, за винятком того, що вони регулярно брали участь у тендерах та судяться з податковою за скасування штрафів.

Але є серед них і компанії, які фігурували у великих скандалах. Приміром, засновником української компанії "Гірничі машини" є панамський офшор Sevard trading inc. Президент Sevard - Тетяна Ітцель Салданья Ескобар (Tatiana Itzel Saldana Escobar). За даними реєстру панамських компаній, станом на 2010 р. вона була одним з уповноважених директорів ще двох панамських фірм — Cascado AG і Systemo AG.

Як писала "Українська правда", на той момент разом з Ітцель у списку директорів цих компаній були латиші Горін та Ерік Ванагельси, відомі як продавці "вишок Бойка" (Юрій Бойко був міністром в уряді Миколи Азарова). Тоді у результаті однієї операції український бюджет втратив кілька сотень мільйонів доларів. Йдеться про дві вишки для видобутку нафти і газу на Чорноморському шельфі. Панамська компанія "Гірничі машини" почала вигравати державні тендери в 2012 р., отримавши відтоді підряди щонайменше на 1,98 млрд грн (доларовий еквівалент на момент видачі кредитів — 360 млн дол.).

Приватно-державне партнерство

Вся операція, яку інакше як шахрайською тепер не називають, була б неможлива без підтримки держорганів. Дірка в проблемних банках стала формуватися набагато раніше листопада 2014 р. У листопаді лише було проведено так звану операцію із замітання слідів і вивдення решти грошей з трьох банків.

Одним з її елементів стала історія з викраденим і потім спаленим інкасаторським автомобілем з банківськими документами. Згідно зі звітом Kroll, в автомобілі були оригінали документів за кредитними договорами, у тому числі "документи рішень ради банку і підтверджень Swift, документи про розміщення та надходження, пов'язані з російськими банками. Всього йдеться про 12 мішків документів".

За офіційною версією, водій інкасаторської машини, що перевозила документи Banca de Economii до архіву, в якийсь момент зупинився, замкнув її і пішов у туалет. Повернувшись, він не виявив автомобіля в тому місці, де його залишив. Грошей в машині не було — виключно документи.

Багато хто з експертів-фінансистів згодом відзначали, що сенсу спалювати документи не було, оскільки в системі Swift зберігаються всі копії транзакцій і при бажанні всю інформацію за ними можна відновити. "Але ряд операцій можуть проводитися і банками між собою — з одного клієнтського рахунку на інший. Йдеться про міжбанківське розміщення. У такому випадку - дані за операціями, які не надають до нацбанку", — розказав NM спеціаліст, близький до нацбанку.

До того, крім Swift, у Молдові ще збереглася можливість здійснювати транскордонні міжбанківські перекази через старі канали зв'язку на зразок Telex. Всі три банки були підключені до системи Telex.

Система Telex зараз вважається застарілою: її використовували в банках ще в 90-і. Операції в ній проводяться вручну, а платіж проходить довше, оскільки проводиться телеграфним шляхом і на паперовому носії.

"Згідно з регламентом щодо кредитного переказу, банки зобов'язані звітувати перед НБМ про міжнародні перекази, здійснені та/або отримані з використанням альтернативних мережі Swift методів передачі платіжних повідомлень (факс, телекс та ін.), з поясненням причин використання альтернативних мережі Swift методів. Так, з дня набрання чинності даного регламенту до дати встановлення спеціального управління Banca Sociala, Unibank і Banca de Economii не поінформували про використання системи Telex", — повідомили в НБМ.

Тим не менш антикорупційною прокуратурою було порушено кримінальну справу у зв'язку з неподанням звітності — ч. 2 ст. 2392 КК РМ ("Перешкоджання банківського нагляду"). Прояснити у прокуратури деталі цієї справи не вдалося — відомство залишило без відповіді запит NM.

44 справи і тиша

Крім так званої " каруселі (погашення раніше взятих у банку кредитів новими кредитами). у трьох банках активно здійснювалися міжбанківські розміщення, у тому числі в російських банках.

Ще одне "нововведення" молдовського банківського сектору можна побачити, проаналізувавши операції трьох банків. Йдеться про так звані фідуціарні операції.

При таких операціях депозит за дорученням і на кошти клієнта відкривається в одному із банків за кордоном. Регулятора банк інформує про те, що у нього є гроші на рахунку в закордонному банку, і це високоліквідний актив. Коли гроші з рахунку в закордонному банку зникають, з'ясовується, що договір рахунку нібито містив умови, згідно з якими кошти на ньому були забезпеченням за кредитом, виданим офшорній структурі або будь-якій іншій компанії.

На практиці зазвичай така структура пов'язана з банком, де був узятий кредит, а іноземний банк в даному випадку просто підтверджував наявність коштів на депозитному рахунку за комісію. Фідуціарні операції найчастіше здійснюються для прикриття в інтересах власників і топ-менеджменту банку відсутності у нього реальних активів або прикривають виведення активів.

Новини за темою: СБУ викрила схему розкрадання 5,2 млн грн на закупівлі 500 автомобілів для інвалідів

Така практика поширена в Росії. Приміром, російська газета "Комерсант" писала про виявлення фідуціарної схеми в "Петрофф-банк", що збанкрутував. Незадовго до відкликання у нього ліцензії з рахунку та депозиту "Петрофф-банку" у швейцарському Russian Commercial Bank Ltd, Zurich безслідно зникли 50 млн дол. і 600 млн руб. Цими коштами, згідно з трастовим договором про їх управління, російський банк гарантував повернення кредиту, виданого за його дорученням швейцарським банком офшорній компанії. Кредит повернуто не було, і за кілька місяців до відкликання ліцензії швейцарський банк безакцептно списав у сплату за кредитом кошти з депозитів і рахунків "Петрофф-банку".

Нагадаємо, до введення спеціального управління на "проблемну трійку" припадало приблизно дві третини (64%) коштів, які належали всім молдавським банкам, з іноземних банків. Тобто депозитів до запитання.

Banca de Economii, Unibank і Banca Socială належало 4 млрд леїв, 3,5 млрд леїв і 1,8 млрд леїв відповідно. Пізніше зі звіту парламентської слідчої комісії стало відомо, що ці гроші були розміщені у чотирьох російських банках: "Газпромбанку", "Алеф-банку", "Метробанку" та "Інтерпромбанку". Причому кошти не були високоліквідними, а були розміщені під 0%, тоді як залучалися кошти з цих банків під 3%.

"Нестабільність Banca de Economii, Banca Socială, Unibank — результат халатності, безвідповідальності і позбавленого іноді економічного сенсу дії колишнього керівництва цих банків. Рада банку та його виконавчий орган не діяли в інтересах і на захист активів банку, видаючи спочатку сумнівні кредити", — констатується у звіті спецкомісії парламенту.

У рамках розслідування ситуації в Banca de Economii, Banca Socială, Unibank порушено 44 кримінальні справи, повідомив глава Національного центру по боротьбі з корупцією Віорел Кетрару. Першу кримінальну справу було відкрито 28 червня 2012 р., а останню - 1 грудня 2015 р.

Справи відкрито за такими статтями Кримінального кодексу: отримання кредиту шляхом обману, привласнення майна в особливо великих розмірах, порушення правил кредитування, зловживання службовим становищем, відмивання грошей, недолуге керівництво банком, перевищення службового становища при управлінні банком при видачі кредитів, перешкоджання банківському нагляду, а також неподання звітності.

За даними генпрокуратури, розмір шкоди, завданої внаслідок незаконних фінансових операцій, склав 13,5 млрд леїв.

16 жовтня Нацбанк визнав Banca Socială, Banca de Economii та Unibank неплатоспроможними. Заборгованість Banca Socială перевищувала на кінець вересня у вісім разів його активи (активи банку — 2,003 млрд леїв, а зобов'язання - 16,486 млрд леїв), Banca de Economii - в сім разів (1,935 млрд леїв і 14,127 млрд леїв відповідно) та Unibank - практично втричі (1,027 млрд леїв і 2,984 млрд леїв відповідно).

Розслідування було проведене в рамках проекту по запуску міжнародної мережі журналістів-розслідувачів n-vestigate. Координатор проекту RISE Moldova. Координатор розслідування Іон Пряшка.

Інна Кывыржик, Тетяна Рихтун, журналіст-розслідувач (Україна)