banner banner banner banner

Кабмін ризикує затягнути інвесторів на дно

Враховуючи хиткість нинішнього становища України на геополітичній арені та її залежність від зовнішньої підтримки, залишається тільки сподіватися, що Кабінет міністрів і АМКУ не наламають дров у спробах наздогнати примару "корупції"

Кабмін ризикує затягнути інвесторів на дно
Фото з відкритих джерел

Ігор Смолов

журналіст, економіст

Враховуючи хиткість нинішнього становища України на геополітичній арені та її залежність від зовнішньої підтримки, залишається тільки сподіватися, що Кабінет міністрів і АМКУ не наламають дров у спробах наздогнати примару "корупції"

Вкотре велика іноземна компанія стає об'єктом корупційної суперечки в Україні. На цей раз об'єктом для підкилимних інтриг стала люксембурзька група компаній Jan De Nul, яка є провідним експертом у днопоглибленні та морському будівництві, і її українське дочірнє підприємство "Ян Де Нул Україна". Іноземний бізнес зробили фігурантом корупційного скандалу навколо проведення тендера на днопоглиблювальні роботи в морському торговому порту "Південний". Чи стане це останнім ударом для одного з найбільших портів країни, ефективний розвиток якого неможливий без залучення іноземних партнерів, і всього інвестклімату України, покаже засідання Антимонопольного комітету, яке відбудеться вже 3 листопада.

21 жовтня прем'єр-міністр Володимир Гройсман наказав скасувати результати тендера на проведення днопоглиблювальних робіт у морському торговельному порту (МТП) "Південний", згідно з яким підрядником повинна була стати компанія "Ян Де Нул Україна". Причиною такого рішення стала заява в Антимонопольний комітет (АМКУ) і Міністерство інфраструктури конкурентів "Ян Де Нул Україна" на тендері – представників голландської компанії "Van Oord". На думку представника "Ван Оорд Україна", тендер був заздалегідь спланований під одну компанію, а його результати принесуть державі збитки. Разом з тим народний депутат Сергій Лещенко опублікував відкрите звернення, яким підтримав опонентів Jan De Nul. У ньому сказано, що "Ян Де Нул Україна" має у складі засновників ряд офшорних компаній, а сам тендер було проведено із грубими порушеннями законів, що регламентують держзакупівлі. "З метою забезпечення повної прозорості та уникнення можливих спекуляцій прем'єр-міністр дав доручення АМПУ (Адміністрації морських портів України, – ред) скасувати тендер і провести новий через систему ProZorro з урахуванням пріоритетів розвитку порту і взятих державою на себе зобов'язань із залучення іноземних інвестицій", - прокоментував ці події міністр інфраструктури Володимир Омелян.

Новини за темою

Втім, в об'єктивності самого пана Омеляна сумніватися не доводиться: 17 жовтня була проведена зустріч міністра з представниками групи Jan De Nul (в тому числі – керівниками "Ян Де Нул Україна"), на якій були підтверджені компетентність і повноважність українського офісу. "ТОВ "Ян Де Нул Україна" користується повною підтримкою групи Jan De Nul на глобальному рівні, в тому числі в частині використання передового флоту, світового досвіду, професійних та інноваційних рішень. Для реалізації проектів в Україні ми також залучаємо міжнародних партнерів, які мають досвід у будівництві гідротехнічних споруд", - зазначив регіональний директор групи Jan De Nul Філіп Утсе. Сам міністр залишився задоволений проведеною зустріччю та аргументами переможців тендера. "Це (підтвердження повноважень української "дочки", - ред.) означає не тільки приналежність до компанії, відомої у всьому світі, але й високі стандарти виконання робіт", - заявив пан Омелян.

Слід зазначити, що проект днопоглиблювальних робіт є ключовим у процесі створення сучасної та конкурентоспроможної інфраструктури в МТП. Його було розпочато ще в 2012 році і на сьогоднішній рік завершено на 70%. У разі його успішного завершення порт зможе вантажити судна дедвейтом 260 тисяч тонн біля причалу до повної вантажомісткості. "До речі, єгиптяни вже поглибили Суецький канал до 22 метрів, а в Туреччині до кінця цього року проведуть конкурс на вибір підрядника з будівництва нового Стамбульського каналу глибиною 30 метрів для пропуску в Чорне море суден дедвейтом 350-400 тисяч тонн. У російському порту "Тамань", конкурента "Південного", почали будівництво терміналу для сипучих вантажів потужністю 35 млн тонн з глибинами, що дозволяють вантажити судна дедвейтом 200 тис. тонн. Як бачите, ми своїм 21 метром вже нікого не здивуємо. Якщо не буде сучасних глибин, то не будуть заходити судна, а значить, ми не зможемо конкурувати на світових ринках і приносити валюту в бюджет країни", - заявляв раніше в інтерв'ю одному зі ЗМІ виконуючий обов'язки начальника МТП "Южний" Олександр Лагоша.

Новини за темою

Крім того, не слід забувати, що найближчим часом (після завершення пілотних програм) буде проведено передачу частини інфраструктури МТП в концесію, що дозволить "Південному" залучити необхідні кошти для подальшого розвитку і конкурентної боротьби на світовому ринку. І з точки зору інвестиційної привабливості проект днопоглиблення стає своєрідним "лакмусовим папірцем", що показує реальне ставлення уряду до реформування і якісного поліпшення портової галузі. У випадку, якщо проект не буде завершено, порту, з високою ймовірністю, доведеться зіткнутися зі зниженням фінансових показників. "Очевидно, що зі зниженням обсягу виробництва вартість держактиву також знижується досить швидко", - говорить пан Лагоша. На його думку, затягування концесійного конкурсу буде на руку приватним стивідорним компаніям, які зараз перетягують вантаж державного порту.

Розрив з Jan De Nul загрожує для "Південного" скасуванням ще однієї великої угоди. У минулому році одна з найбільших приватних компаній США Cargill підписала меморандум з АМПУ про будівництво зернового терміналу в порту "Південний". Згідно з цим меморандумом, американські стивідори створять до 350 робочих місць в порту та інвестують близько 130 млн доларів в інфраструктуру. Натомість адміністрація морпорту зобов'язується створити акваторію з необхідним рівнем днопоглиблення. Згідно із планами, озвученими в інтерв'ю агентству "Інтерфакс" главою адміністрації порту Максимом Широковим, проект необхідного днопоглиблення вже розроблено і направлено на проходження державної експертизи. "Розраховуємо, що до кінця листопада отримаємо результати експертизи і оголосимо тендер ... думаю, в лютому-березні 2017 року на об'єкті розпочнуться днопоглиблювальні роботи", - сподівається пан Широков. Однак чи можна буде говорити про успішну реалізацію проекту, якщо йому передуватиме дискримінація Jan De Nul в ході аналогічного тендера?

Згідно з офіційною заявою адміністрації морського порту "Південний", вона розцінює заяву народного депутата Сергія Лещенка як тиск на посадових осіб АМКУ напередодні розгляду справи щодо тендера стосовно днопоглиблення порту. У тій же заяві адміністрація просить нардепа та інших фігурантів конфлікту утриматися від маніпулювання фактами. "Наголошуємо, зайва політизація даної теми може погіршити репутацію України як замовника днопоглиблювальних робіт у світі і нашкодити приходу провідних іноземних компаній на український ринок", - заявляють в порту. Сам же Максим Широков вважає всю історію з агітацією проти люксембурзької групи компаній "надуманою". Він зазначив, що хоч цінова пропозиція Jan De Nul була найбільшою серед конкурентів за тендером, низька сума авансового платежу (0,1% проти 10% у конкурентів) дозволила їм виграти тендер з перевагою у 3-4 бали. "Ми чули відлуння обурення і від Van Oord, і від АТ "Будівельний та технічний Флот", які у своїй скарзі в АМКУ пишуть, що Jan De Nul дав економічно необґрунтований розмір авансу, але почекайте, це бізнес – дайте нижчий аванс", - каже пан Широков. За його словами, зараз в порту змушені лише чекати рішення від уповноваженого органу.

Новини за темою

Однак падіння фінансових показників і відхід інвесторів – не найгірше, з чим доведеться зіткнутися уряду у випадку некоректного вердикту щодо тендеру у "Південному". 25 жовтня Jan De Nul звернулася до Володимира Гройсмана із заявою про те, що у разі необгрунтованого скасування результатів тендера група буде готова піти на "найбільш серйозні юридичні і політичні заходи". У Jan De Nul вважають, що, беручи участь у тендері, їхні представники дотрималися всіх вимог українського законодавства і надали всю необхідну документацію та роз'яснення до неї. "Ми вважаємо анулювання нашої пропозиції безпрецедентним актом недружелюбності українського уряду щодо однієї з провідних промислових компаній Євросоюзу, до європейського бізнесу в цілому, а також цінностей, які, як ми вважали, є спільними для України та Євросоюзу", - наголошується у зверненні.

Враховуючи хиткість нинішнього становища України на геополітичній арені та її залежність від зовнішньої підтримки, залишається тільки сподіватися, що Кабінет міністрів і АМКУ не наламають дров у спробах наздогнати примару "корупції". Зараз залишається тільки гадати, наскільки будуть катастрофічними наслідки для і без того хворого українського інвестклімату і країни у цілому, якщо у справі з Jan De Nul буде прийнято несправедливе рішення.

Ігор Смолов

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>