Ізоляціонізм Трампа: До чого розмови про вихід США з СОТ?

Ізоляціонізм Трампа: До чого розмови про вихід США з СОТ?
З відкритих джерел

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

У вівторок, 13 серпня, під час відвідування хімзаводу компанії Shell з випуску поліетилену у місті Монака в штаті Пенсільванія президент Дональд Трамп заявив, що якщо доведеться, США вийдуть з Всесвітньої торгової організації (СОТ).

Господар Овального кабінету підкреслив, що СОТ нібито роками дурила США, і тепер настав час покласти цьому край. СОТ існує з 1995 року з метою сприяння розвитку вільної міжнародної торгівлі, вирішення спорів між країнами-учасницями у цій сфері.

Це далеко не перша заява подібного роду з вуст американського президента. Трамп робив аналогічні заяви в 2016 і 2018 роках. Він вважає СОТ найгіршою угодою у сфері торгівлі. Американський президент впевнений, що правила СОТ несправедливі по відношенню до США, які постійно програють торговельні суперечки.

Риторика Трампа щодо СОТ багато в чому розходиться з існуючим положенням справ і розрахована на рішення суто політичних завдань.

Трамп блефує

На сьогоднішній день членами СОТ є 164 країни, включаючи Україну (з 2008 року). Країни-члени дотримуються загальних правил: встановлюють імпортні мита за однаковою ставкою, за рідкісними винятками, взаємно скорочують торгові бар'єри та обмеження, дотримуються прозорості та приймають рішення шляхом досягнення консенсусу.

Бажання Трампа вийти з СОТ парадоксальне, оскільки організація була заснована за ініціативою адміністрації екс-президента США Білла Клінтона. Американці робили спроби створити механізм регулювання міжнародної торгівлі з часів закінчення Другої світової війни.

Новини за темою

До створення СОТ її функції виконувала Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ) з 1947 по 1995 рік, яка до початку 90-х поширювалася на товари, послуги, інтелектуальну власність, інвестиції, аграрний сектор. ГАТТ та СОТ посприяли збільшенню частки експорту у світовому обороті з 5% до 30%.

Бажання Трампа поставити США в один ряд з Північною Кореєю, Сомалі, Туркменістаном або Південним Суданом, які не входять до СОТ, може здатися дивним. США займають міцні позиції в організації. Міркування Трампа про те, що Америка програє всі торговельні спори в СОТ, не зовсім коректні.

За даними гендиректора СОТ Роберту Азеведу, США виграли 90% спорів, які самі ініціювали. Американці часто програють лише в тих суперечках, які ініціюють проти них інші країни. Оскільки США є найбільшою економікою у світі, то з ними вступають у торговельні суперечки більше країн, ніж з іншими учасниками.

Азеведу вважає, що до США у СОТ ставляться так само, як і інших країн-членів. Частка США в міжнародній торгівлі становить 11% і вихід такого великого гравця з СОТ принесе незручності іншим країнам-членам, які звикли працювати з американцями за загальними правилами.

Вихід з СОТ розходиться з основною ідеєю політичної програми Трампа – зробити Америку "великою" і "першою" і обернеться негативними наслідками для американського бізнесу, скороченням економічного впливу в світі. Штати ризикують втратити режим найбільшого сприяння у двосторонній торгівлі з 163 країнами-членами СОТ.

Їм доведеться збільшити імпортні мита на американські товари і послуги. Продукція американських експортерів стане неконкурентоспроможною на зовнішніх ринках, зросте в ціні, а їх місце займуть фірми з інших країн. Звичайно, американці можуть піти по іншому шляху і укласти угоди про зону вільної торгівлі з найбільш цікавими партнерами.

Однак це займе невизначений час. На сьогоднішній день США уклали 20 угод про зону вільної торгівлі з 20 країнами, які регулюють 40% зовнішньої торгівлі. Американці втратять доступ до механізму врегулювання торговельних суперечок (беруть участь у більш ніж 100 торгових суперечках з іншими країнами).

Вийти з СОТ американцям буде не так просто, як каже Трамп. Конституція США наділяє Конгрес повноваженнями в сфері регулювання торгівлі із зарубіжними державами. Американські законодавці ніколи не делегували президентові право одноособово розривати торговельні угоди. Без схвалення обох палат Конгресу США, Трамп не зможе домогтися виходу Америки з СОТ.

Далеко не факт, що всі американські законодавці підтримають вихід з СОТ. В іншому випадку вони ризикують зустріти серйозний опір з боку американського суспільства. За оцінками оглядачів Стюарта Ейзенстата і Енн Пенс, після виходу США з СОТ 41 млн американців втратять робочі місця, а купівельна спроможність середньостатистичної сім'ї знизиться на 10 тисяч доларів.

За даними Інституту Петерсона, ВВП США втратить 1 трлн доларів. Не дивно, чому більшість членів Палати представників голосували проти проектів резолюцій про вихід з СОТ у 2000 та 2005 роках.

Голова комітету з фінансів Сенату Чак Гресслі вважає, що необхідно провести реформу арбітражної панелі СОТ, відповідальної за врегулювання спорів, критикує недотримання деякими країнами торгових правил, але при цьому підтримує участь США в організації.

Швидше за все, риторика Трампа про вихід з СОТ це блеф, націлений на рішення суто політичних завдань.

Антикитайський посил

Трамп шантажує інші країни-учасниці СОТ виходом США і витікаючими з цього потрясіннями для міжнародної торгівлі, щоб домогтися поступок з проблемних питань. Кожен раз він знаходить для цього різні причини.

Трамп критикував ЄС за високі імпортні мита на американську продукцію. Він погрожував покинути СОТ у випадку, якщо участь в організації завадить йому розірвати угоду про Північноамериканську зону вільної торгівлі (НАФТА). У підсумку справа до виходу з СОТ так і не дійшла.

Трамп обмежився збільшенням імпортних мит на сталь і алюміній виробників з ЄС і деяких інших країн. Ну а з прем'єр-міністром Канади Джастіном Трюдо і президентом Мексики Лопесом Обрадором він домовився про нову торгівельну угоду USMCA в якості заміни НАФТА.

У минулому році обсяг торгівлі США, Канади і Мексики досяг 1,4 трлн доларів. Угода USMCA може посприяти залученню в американську економіку 100 млрд доларів інвестицій та створенню сотень тисяч нових робочих місць.

Парламент Мексики вже ратифікував нову угоду, а законодавці Канади і США розглядають дане питання.

Цього разу риторика про вихід з СОТ прозвучала незадовго після початку валютної війни з Китаєм. Трамп вичерпав можливості одностороннього тиску на Піднебесну шляхом підвищення мита на китайську продукцію. Тепер він зацікавлений перетворити СОТ на інструмент тиску на Китай, щоб змусити його керівництво проводити відкриту торговельну політику.

Господар Овального кабінету прислухався до порад сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який у минулому році порекомендував йому вимагати від СОТ посилити торгові правила проти Китаю і пригрозити виходом з організації в разі відмови.

СОТ закриває очі на це, друга економіка в світі, але, як і раніше, вважається країною, що розвивається, і Китаю надають преференції, включаючи субсидії на розвиток аграрного сектора, право встановлювати більш високі мита, ніж розвинені країни.

Сенатор-республіканець Чак Гресслі вважає, що Китай не дотримується загальних торгових правил після вступу до СОТ в 2001 році. Він вважає порушенням покупку китайськими державними підприємствами приватних фірм за кордоном.

Гресслі впевнений в тому, що США разом з ЄС і Японією повинні реформувати СОТ таким чином, щоб змусити Китай відмовитися від субсидування держпідприємств і скасувати законодавчі норми, що зобов'язують іноземні фірми передавати свої технології в китайські держоргани при отриманні дозволу займатися бізнесом у країні.

Лідер демократичної більшості в Палаті представників Ненсі Пелосі вважає, що у відносинах Китаю та ЄС також існує торговий дефіцит, як у випадку США. За її інформацією, Китай закуповує європейську продукцію з прибутку від торгівлі з США.

Пелосі пропонує США і ЄС колективно вимагати від Китаю припинити свої маніпуляції у сфері торгівлі і слідувати правилам СОТ. Інше питання, чи готові економічні важковаговики Японія або ЄС вступити в торговельну війну проти Китаю на боці США. Поки що їх керівництво обмежується лише критикою протекціоністської політики Піднебесної.

Не виключено, що якщо Білий дім не зможе організувати антикитайську коаліцію всередині СОТ, то США тимчасово вийдуть з організації задля посилення тиску на Китай. Адміністрація Трампа вже вийшла з угоди про Транстихоокеанське партнерство, Паризької угоди про захист клімату або ж іранської угоди.

Новини за темою

Якщо Штати звільнять себе від торгових правил СОТ, то вони зможуть повернутися до регулювання тарифів за законом Смута-Хоулі 1930 року, підписаним екс-президентом Гербертом Гувером. Побоювання щодо повернення до цього закону, який в 30-х дозволив США підняти ставки імпортних мит, періодично лунають з вуст американських політиків і експертів.

США змогли б настільки підняти ставки імпортних мит на китайські товари до таких висот, що постачальники з Китаю втратили б доступ на американський ринок збуту. Може бути, в цьому випадку голова КНР Сі Цзіньпін став би дотримуватися більш зваженої політики. Даний сценарій малоймовірний у зв'язку з втратами, яких зазнає американська економіка в разі виходу з СОТ.

Політичний хід

Риторика Трампа про можливий вихід з СОТ на хімзаводі в Пенсільванії це політичний хід в період підготовки до президентських виборів в 2020 році. Трамп мітить на другий термін і перетворив огляд нового підприємства в передвиборчий мітинг, щоб заручитися підтримкою працівників хімічної галузі США.

Трамп напрацьовує собі рейтинги за допомогою гучних заяв. Президентська кампанія 2016 року проходила під гаслом будівництва стіни на кордоні з Мексикою і боротьби з нелегальною міграцією. Тепер Трамп піариться на критиці СОТ.

У якійсь мірі він запозичує підходи колишнього президента-ізоляціоніста Герберта Гувера, який під час передвиборчої програми обіцяв захистити американських фермерів від іноземних конкурентів і підвищив імпортні мита.

Не випадково американський президент вибрав саме нове підприємство з випуску поліетилену потужністю 1,6 млн тонн в рік. Виробники поліетилену в США опинилися в непростій ситуації в умовах торговельної війни з Китаєм, який є найбільшим у світі імпортером поліетилену.

У серпні 2018 року Китай підвищив імпортні мита на американський поліетилен і пластмаси, в зв'язку з чим американським постачальникам довелося переорієнтуватися на В'єтнам, Малайзію, Сінгапур, Індонезію, країни Африки. Американцям вдалося знайти альтернативу Китаю, який на 55% скоротив імпорт американського поліетилену.

Однак незабаром в країнах Південно-Східної Азії будуть відкриті нові власні виробництва даної продукції. Не найкраща новина для американських хімзаводів, особливо нового підприємства у місті Монака.

Новини за темою

Трамп приїхав в Пенсільванію, щоб обнадіяти працівників хімічної галузі та заручитися їх підтримкою на майбутніх виборах. Він заявив про можливий вихід з СОТ, щоб дати зрозуміти робочим про готовність йти на радикальні кроки задля захисту їх інтересів.

США займають друге місце в світі за обсягом імпорту поліетилену. Трамп дав зрозуміти, що готовий підняти імпортні мита на поліетилен зарубіжних виробників і витіснити їх продукцію з внутрішнього ринку, щоб американські виробники могли хоч частково компенсувати втрати на експортних ринках.

Трамп відкрито закликав працівників заводу голосувати за нього, оскільки від цього нібито буде залежати видобуток природного газу в США у великих обсягах, необхідного для виробництва поліетилену. На президентських виборах в 2016 році Трамп переміг в Пенсільванії і розраховує зберегти лояльність жителів штату.

Його риторика також спрямована на виборців штатів Техас, Луїзіана, Алабама, Джорджія, Південна Кароліна, Каліфорнія, Огайо, Іллінойс і Айова, де проживає найбільше працівників хімічної галузі на душу населення. Хоча для хімічної галузі вихід США з СОТ може обернутися негативними наслідками.

Зокрема, американські виробники поліетилену постачають свою продукцію не тільки на внутрішній ринок або в Китай, але і в країни Латинської Америки, в Європу і відповідні імпортні мита їм не вигідні.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>