banner banner banner

Історія мовного законодавства в незалежній Україні

Які закони регулювали мовну політику протягом останніх 26 років

Історія мовного законодавства в незалежній Україні
Акція протесту біля Українського дому в Києві у зв'язку з прийняттям мовного закону в 2012 році ТАСС

Які закони регулювали мовну політику протягом останніх 26 років

З моменту початку боротьби за незалежність від СРСР питання держаної мови в Україні було чи не найбільш дискусійним як у суспільстві, так і серед української еліти. І щоразу, коли це питання поставало на порядку денному - були дискусії, що переходили у більш гарячі протистояння. Українська мова була проголошена державною ще за часів Української Радянської Соціалістичної Республіки, але поряд із нею гарантувалося використання інших мов. У 2012 р. було ухвалено новий закон про мови, який так само забезпечив широкі можливості використання регіональних мов.

У січні 2017 року Верховній Раді запропонували посилити роль української мови та зобов’язати громадян використовувати її майже у всіх сферах життя.

Тож, поки їх не скасували, давайте згадаємо про мовні закони, за якими Україна жила від 1990 р. і по сьогодні.

В перше десятиліття незалежності можна було користуватися українською або будь-якою іншою мовою

У 1989 році за часів існування Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) було прийнято закон "Про мови в Українській РСР". У ньому було прописано використання української та та будь-якої іншої мови - у владі, освіті, науці тощо. Верховна Рада УРСР постановила ввести в дію цей закон з початку 1990 року, проте не одразу, а поступово: протягом 3-5 років мали почати діяти статті, у яких українська та російська мова використовуються на рівних, а протягом 5-10 років - статті про використання української мови, скажімо, у навчанні, а регіональних мов - за необхідності.

Новини за темою

Документ дозволяв користуватися українською, російською та іншою мовою у веденні документації, у судах, під час навчання, обслуговування тощо. Владою на вищому рівні акти могли прийматися українською мовою, а публікуватися - будь-якою.

Громадянин міг звертатися до службової особи будь-якою мовою і за відмову прийняти і розглянути звернення службовець мав нести відповідальність.
А от документи, які посвідчують особу, могли бути українською або російською мовою.

Закон про регіональні мови мало що змінив у житті українців

Закон часів УРСР діяв до 2012 року, аж тоді його замінив закон “Про засади мовної політики”, поданий на розгляд ВР депутатами Вадимом Колесніченком та Сергієм Ківаловим. Він досі продовжує регулювати використання державної та інших мов в Україні.

У документі, на відміну від попереднього закону, немає згадок про документи, що посвідчують особу російською. Проте розширення можливостей використання так званих “регіональних мов” фактично дозволяло продовжувати вести документацію на місцях російською та навіть надсилати листи органам державної влади вищого рівня не державною мовою.

Таким чином, у багатьох населених пунктах України у багатьох сферах життя користувалися російською, білоруською, болгарською, вірменською, гагаузькою, ідишем, кримськотатарською, молдавською, німецькою, новогрецькою, польською, ромською, румунською, словацькою, угорською, русинською, караїмською або кримчацькою мовою, як регіональною. А якщо й не користувалися, то мали на це право.

Саме за дозвіл такого широкого використання регіональних мов закон Ківалова-Колесніченка найбільше критикували і продовжують критикувати.

Новини за темою

Екс-депутат Вадим Колесніченко і нардеп Сергій Ківалов Спутник

Згідно закону, мова Верховної Ради, актів державної влади - українська. Коли йдеться про мову виборів, референдумів, освіти і науки - акцент робиться на праві людини вільно користуватися будь-якою мовою.

ЗМІ можуть користуватися як державною мовою, так і будь-якою іншою. Так питання описане спочатку, вже потім внесли зміни - із введенням квот на передачі державною мовою на телебаченні і в радіоефірі.

Контролювати виконання даного закону має Верховна Рада, органи держвлади та місцевого самоврядування. У разі порушення цього закону посадовці вищезазначених органів несуть адміністративну або кримінальну відповідальність.

Документ передбачає, що розпалювання ворожнечі на підставі мовного питання тягне за собою кримінальну відповідальність. Для захисту своїх мовних прав можна звертатися до суду, до уповноваженого з прав людини чи до міжнародних судів.

Закон Ківалова-Колесніченка і пов’язані з ним скандали

У 2012 році, коли закон “Про засади мовної політики” розглядали і приймали, Україною прокотилася хвиля “мовного майдану”. Деякі завзято захищали українську мову і вимагали посилення її ролі, інші наголошували, що їх рідна мова - російська і її вжиток також має бути узаконений.

Після Революції гідності та зміни влади 23 лютого 2014 р. Верховна Рада намагалася скасувати цей закон, проте в. о. президента Олександр Турчинов відмовився підписувати скасування мовного закону до прийняття нового, зокрема щоб не “розхитувати” ситуацію. Так закон “Про засади мовної політики” залишився чинним досі.

Росія, зі свого боку, аргументувала необхідність введення військ на територію України саме спробою відмінити мовний закон та нібито утисками російськомовного населення.

Новини за темою

Тим часом 57 нардепів у 2014 році звернулися до Конституційного суду з вимогою визнати закон Ківалова-Колесніченка неконституційним.

Наразі Конституційний суд продовжує розглядати конституційність прийняття даного закону. Одне із засідань відбулося у грудні, при цьому під будівлею проходив пікет, люди вимагали визнати мовний закон неконституційним.

Попри спірні питання і супротив як населення, так і депутатів, є й прихильники того, щоб закон продовжував діяти - по-перше, він працює вже 4 роки, по-друге, в українському суспільстві не раз звучала думка, що мовне питання штучно відволікає від нагальних проблем та відсутності дієвих реформ, тож не варто його зайвий раз чіпати, щоб не “ділити” українців за мовою спілкування.

Новий виток мовної політики може призвести до посилення української мови

Нещодавно на розгляд Верховної Ради подали кілька мовних законопроектів, які дещо відрізняються, проте всі спрямовані на посилення української мови майже у всіх сферах життя простого українця - освіта, отримання послуг і купівля товарів, поїздки у транспорті, користування програмним забезпеченням тощо. Для держслужбовців знання української мови також може набути набагато більшого значення, ніж раніше.

Детально ознайомитися із тим, що пропонуть Верховній Раді стосовно мовної політики і до яких наслідків це призведе, можна за посиланням.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>