Інцидент у Гібралтарі: Як Іран руйнує відносини з ЄС

Інцидент у Гібралтарі: Як Іран руйнує відносини з ЄС
Reuters

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Генерал-майор елітного підрозділу "Корпус вартових Ісламської революції" та секретар Ради політичної доцільності Ірану Мосхен Резаї 5 липня в ультимативній формі зажадав від влади Великої Британії звільнити захоплений іранський нафтоналивний танкер у Гібралтарській протоці. Резаї попередив, що якщо вимогу не буде виконано найближчим часом, то Ірану слід захопити якийсь британський танкер. Іранське судно Grace 1 курсувало під прапором Панами з 300 тис. т нафти на борту. Танкер йшов за маршрутом, альтернативним Суецькому каналу, й обігнув Африканський континент, щоб увійти в Середземне море через Гібралтар. Британський військовий корабель 4 липня затримав танкер у протоці, і на його борт висадилося 30 морпіхів.

Новини за темою

Імовірно, іранське судно затримали на прохання влади Гібралтару (заморська територія Великої Британії). Воно могло везти нафту для режиму президента Сирії Башара Асада в порушення санкцій Євросоюзу. Антисирійські санкції ЄС діють з 2011 р. і передбачають ембарго на поставки нафти, заборону на інвестиції та заморожування активів центрального банку Сирії на території ЄС. Об'єктом санкцій є 72 юридичних і 270 фізичних осіб. У Міністерстві закордонних справ Великої Британії заявили, що не збираються обговорювати коментарі іранської сторони з приводу інциденту. Цей, здавалося б, локальний інцидент може призвести до погіршення відносин Ірану з Євросоюзом, що спричинить негативні наслідки для Ісламської республіки в умовах протистояння зі США.

Особливо важлива мета

Іранське керівництво пішло на усвідомлений ризик, відправивши в Середземне море танкер з нафтою. Іран зацікавлений витіснити вплив США з Близького Сходу і розширити сферу своїх інтересів шляхом підтримки лояльних політичних сил у країнах регіону. Режим Башара Асада є давнім партнером Ірану і поряд з Ліваном представляє інтереси Ісламської республіки в Східному Середземномор'ї. Тегеран і Москва надають військову допомогу Дамаску в протидії сирійській опозиції. Нині сирійські військовики здійснюють наступальну операцію в контрольованому повстанцями регіоні Ідліб, які користуються підтримкою Туреччини.

Враховуючи, що левова частка нафтових родовищ розташована на території Сирійського Курдистану, який контролюють партнери американців, іранська нафта могла використовуватися режимом Асада для виробництва пального для бронетехніки, яку використовують при наступі на Ідліб. У разі остаточної перемоги Дамаска в громадянській війні ареал політичного впливу Ірану буде простягатися від Іраку до Лівану, де на останніх парламентських виборах перемогли зацікавлені в зближенні з Іраном політичні сили мусульман-шиїтів. Іранській владі не вигідно відмовитися від підтримки режиму Асада в данину поваги позиції Євросоюзу в силу геополітичних амбіцій. До відновлення США санкцій проти Ірану в листопаді минулого року Євросоюз був одним з ключових торговельно-економічних партнерів Ісламської республіки, найбільшим покупцем іранської нафти.

Провокаційна поведінка

Загроза захоплення британського танкера іранськими військово-морськими силами є цілком реалістичною. Британська нафтогазова компанія British Petroleum перевозить у танкерах 15% видобутих вуглеводневих ресурсів. Заява Резаї викликала тривогу в Лондоні. Навіть з'явилося повідомлення про захоплення "Корпусом вартових Ісламської революції" 7 липня британського нафтоналивного танкера The Pacific Voyager у Перській затоці. Танкер припинив рух недалеко від узбережжя Ірану. Як з'ясувалося, британське судно просто дрейфувало, оскільки було зарано для заходження до порту призначення. Інцидент у Гібралтарі не найрезонансніший випадок провокаційної поведінки Ірану.

Після виходу США зі Спільного всеосяжного плану дій ("ядерна угода") в травні 2018 р. іранці поводяться доволі агресивно і демонструють силу Заходу та світським арабським монархіям, підкреслюючи свою виняткову незалежну політику на Близькому Сході. Іран підозрюють у причетності до пошкодження корпусів танкерів Саудівської Аравії, ОАЕ, Норвегії та Японії в Оманській затоці, ракетних обстрілах ділового кварталу іракського міста Басра, де розташовані офіси нафтогазових компаній ExxonMobil (США), Royal Dutch Shell (Велика Британія/Голландія), Eni (Італія). Спонсоровані Іраном повстанці-хусити обстрілюють з території Ємену населені пункти Саудівської Аравії та ОАЕ. У травні вони пошкодили трансаравійський нафтопровід "Схід - Захід". У червні іранські військовики збили американський безпілотник RQ-4 Global Hawk та звинуватили Штати в порушенні повітряного простору Ісламської республіки.

Іран відмовився дотримуватися умов "ядерної угоди", що передбачає скасування обмежувальних заходів в обмін на заморожування своєї ядерної програми, щоб змусити США повернутися до її виконання. Президент США Дональд Трамп вважає "ядерну угоду" 2015 р. не достатньою у тому вигляді, в якому вона є, закликає іранців знову сісти за стіл переговорів і відмовитися від розроблення і виробництва балістичних ракет, спонсорування терористичних організацій, не надавати військову допомогу режиму Асада. Заступник міністра закордонних справ Ірану з політичних питань Аббас Аракчі оголосив 7 липня, що його країна збільшить відсоток збагачення урану з 3,67 до 5%. Для виробництва ядерної зброї потрібний уран, збагачений до 20%. Радник верховного керівника Ірану з міжнародних питань Алі Акбар Велаяті заявив, що збагачений уран буде використовуватися для роботи Бушерської АЕС.

Фатальна помилка

Керівництво Ірану очевидно переоцінює свої можливості в протистоянні з Заходом і не коректно вибудовує пріоритети зовнішньої політики. Інцидент у Гібралтарській протоці та наступні загрози на адресу Великої Британії, однієї з країн-учасниць Спільного всеосяжного плану дій, підривають довіру Євросоюзу до Ірану як до конструктивного партнера. Своїми заявами Резаї плюнув в обличчя прем'єр-міністру Великої Британії Терези Мей, яка підтримувала збереження "ядерної угоди" і виступала за повернення США до її дотримання. Якщо європейці підтримують цілком обґрунтовані вимоги іранців до американців скасувати антиіранські санкції, то це не означає, що вони стерплять порушення режиму санкцій щодо режиму Асада. Своєю провокаційною поведінкою Іран знищує свої ж дипломатичні перемоги.

Новини за темою

Інцидент у Гібралтарі створює привід для ЄС запровадити обмежувальні заходи щодо фізичних і юридичних осіб Ірану, причетних до відправлення танкера Grace 1. Європейці можуть припинити реалізацію механізму INSTEX. Тегеран неодноразово закликав європейських учасників "ядерної угоди" ввести альтернативний механізм розрахунку для торгівлі в обхід американських санкцій. Велика Британія, Франція і Німеччина пішли на зустріч Ірану. Вони розробили нову платіжну систему INSTEX для торгівлі з Ісламською республікою на основі бартеру в обхід американських санкцій. У листопаді минулого року Центральний банк і низку юридичних осіб Ірану було відключено від міжнародної міжбанківської системи передачі інформації та здійснення платежів SWIFT на вимогу США.

На думку міністра фінансів та економіки Франції Брюно Ле Мера, система почне працювати з невеликих операцій з подальшим збільшенням обсягів угод. До INSTEX планують приєднатися інші країни-члени ЄС. Хоча колишній міністр закордонних справ Ірану Камал Харазі висловив скептичне ставлення до INSTEX, підкресливши, що з кількома мільйонами євро, які європейці вклали в систему, не вдасться розвивати бізнес. Американські санкції завдали серйозного удару по іранській економіці. Експорт нафти скоротився з 2,5 млн до 300 тис. барелів нафти на добу. Продаж чорного золота становить 80% доходів Ісламської республіки. У країні зростає інфляція, місцева валюта знецінилася на 70%. У 2017-2018 роках іранський експорт до Європи скоротився майже на 18% з 10,8 млрд - до 8,9 млрд євро. Без підтримки Євросоюзу Іран знову опиниться в міжнародній ізоляції, як це було до 2015 р., коли діяли санкції Радбезу ООН. Президент Франції Емманюель Макрон запропонував президенту Ірану Хасану Роухані обговорити питання подальшого дотримання "ядерної угоди" 15 липня. Європейці вирішили витримати паузу і поспостерігати, яких дій буде вживати іранське керівництво протягом найближчого тижня.

Подвійний удар

Інцидент у Гібралтарській протоці створює привід для зближення позицій США та ЄС щодо іранського питання. Затримання Великою Британією іранського судна привітав радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон. Міністр закордонних справ Іспанії Жозеп Боррель вважає, що танкер затримали на прохання США. Незважаючи на розбіжності щодо "ядерної угоди", Америка і Європа дотримуються схожих позицій у сирійському конфлікті, виступають проти надання підтримки режиму Асада з боку Ірану та Росії. При бажанні вони можуть об'єднати зусилля в тиску на Тегеран. Ступінь такого тиску буде залежати від дій Ірану.

Якщо іранці захоплять британський танкер, то це може закінчитися для них катастрофою. У цьому разі США і Велика Британія отримають вагомий аргумент для застосування сили проти Ірану у відповідь на порушення свободи міжнародного судноплавства і створення загрози для безпеки підданців Великої Британії – країни-члена НАТО. Американські й британські військовики можуть влаштувати невелику військову акцію – потопити військовий корабель Ірану або завдати серію авіаударів по військових об'єктах на території країни з подальшим посиленням санкцій. Так вони наочно продемонструють Хаменеї та Роухані, до яких наслідків може призвести відмова Ірану поважати інтереси інших країн.

Іран не має ресурсів для військового протистояння з НАТО. Якщо військово-морські сили Ірану перекриють Ормузьку протоку, то зустрінуть опір з боку військово-морського флоту США за підтримки Саудівської Аравії та ОАЕ. Якщо проіранські збройні формування шиїтів завдадуть ракетних ударів по військових об'єктах США на території Сирії та Іраку, тоді в американців з'явиться привід здійснити військово-повітряну операцію і знищити військову інфраструктуру та ядерні об'єкти на території Ірану у відповідь.

Однозначно, застосування сили проти Ірану не буде підтримано в Раді безпеки ООН з боку Росії, Китаю. Однак навряд чи Москва надасть дієву військову допомогу Тегерану, враховуючи схожі прецеденти, що мали місце. Росіяни не застосували сили проти Туреччини у відповідь на збитий бомбардувальник Су-24 у 2015 р. Російські військовики не відкривали вогню по американській авіації, яка розбомбила військові об'єкти режиму Асада в 2017-2018 рр. Керівництво Ірану ризикує загнати себе в глухий кут у протистоянні із Заходом, не маючи союзників, готових надати військову допомогу.

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>