Інтриги Аркадага: Кому вигідні розмови про смерть президента Туркменістану?

Інтриги Аркадага: Кому вигідні розмови про смерть президента Туркменістану?
Президент Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов З відкритих джерел

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

У неділю, 21 липня, поширилися чутки про смерть 62-річного президента Туркменістану Гурбангули Бердимухамедова. Як повідомив директор російського "Центру моніторингу євразійських проблем" Аслан Рубаєв, з посиланням на знайомих бізнесменів з Ашгабада, Бердимухамедов помер під час відпустки в суботу, 20 липня.

Опозиційний канал "Вільний Туркменістан" назвав причиною смерті політика ниркову недостатність.

Однак того ж дня в посольстві Туркменістану в Росії спростували цю версію. З'явилася інформація, що туркменський президент виїхав до Німеччини відвідати хвору матір. Також Бердимухамедов привітав туркменських лікарів з професійним святом 21 липня.

Залишається відкритим питання, звідки з'явилася інформація про смерть другого президента Туркменістану. Туркменістан залишається об'єктом уваги Росії, Китаю, Туреччини, України та ЄС, у яких є свої інтереси в Центральній Азії.

Байство 21 століття

Частина туркменського суспільства незадоволена режимом Бердимухамедова. Попри те, що Туркменістан володіє четвертими у світі запасами природного газу, населення потерпає від соціально-економічної нестабільності, дефіциту і недоїдання. У туркменських магазинах черги за продуктами. У країні складно знайти роботу, а зарплати в середньому становлять 60-70 доларів на місяць.

Виїхати з Туркменістану на заробітки непросто і для цього необхідно отримати спеціальну виїзну візу. Виїхати з країни дозволяється громадянам не молодше 40 років. Обмежуючи виїзд з країни, уряд бореться з масовою еміграцією населення.

Новини за темою

У Туркменістані спостерігається гіперінфляція понад 290% від ВВП. Економіка Туркменістану має сировинний характер і заснована на експорті природного газу. Виробничий сектор розвинено слабо і в основному представлено текстильною промисловістю.

Поряд з Північною Кореєю Туркменістан є однією із найбільш закритих країн світу, а його міжнародний нейтралітет підтверджено окремою резолюцією Генасамблеї ООН. В'їзд журналістів у цю країну обмежено, тому політичні події та уклад життя не досить добре висвітлюються.

За ступенем узурпації влади Бердимухамедов може позмагатися з верховним керівником КНДР Кім Чен Ином або африканськими диктаторами. Колишній міністр охорони здоров'я Бердимухамедов прийшов до влади після смерті довічного першого президента Туркменістану Сапармурата Ніязова в грудні 2006 року.

Він перемагав на президентських виборах у 2007, 2012, 2017 роках і переписав під себе Конституцію країни, збільшив президентський термін з 5 до 7 років.

Туркменістан є суперпрезидентською республікою, і всі ключові повноваження зосереджено в руках Бердимухамедова. Він присвоїв собі титул Аркадага – покровителя Туркменістану і продовжив авторитарний стиль правління Ніязова з елементами сталінізму і султанату, розвівши його власним культом особистості. Бердимухамедов проводить репресії проти опозиції.

Туркменістан входить до п'ятірки країн, де існує максимальне обмеження демократичних прав і свобод. У в'язницях сидить понад 500 осіб на кожні сто тисяч населення 5-мільйонного Туркменістану.

У центрально-азійській країні практикується обов'язкова безкоштовна трудова повинність на бавовняних полях, куди звозять військових, безробітних, студентів, школярів. У країні заблоковано соцмережі Facebook, Twitter, YouTube, месенджери Viber, WhatsApp, Telegram. 

У Туркменістані процвітають корупція і нераціональні витрати держбюджету. Гроші вкладаються у великі інфраструктурні проекти, які не окупаються. Всі експортно-імпортні операції, ключові сфери економіки, фінансові потоки, державні посади зосереджено в руках представників клану Бердимухамедових.

Потенційним наступником туркменського президента є його 37-річний син Сердар Бердимухамедов. Він обіймав посаду заступника міністра закордонних справ, а нині перебуває на посаді заступника губернатора Ахалського велаяту – малої батьківщини свого батька і політичної еліти Туркменістану.

Сердар Бердимухамедов З відкритих джерел

Існує думка, що на відміну від свого попередника Ніязова, який ретельно підбирав кадри на державні посади, давав чиновникам випробувальний термін, Бердимухамедов керується родинними зв'язками і робить ставку на наближених, закриваючи очі на непрофесіоналізм.

У вільний час туркменський президент пише книги на різні теми, від філософських вчень до посібників з догляду за рослинами. Громадян Туркменістану зобов'язали купувати його книгу "До нових висот прогресу". Суспільно-політичне життя Туркменістану просякнуто пафосом.

Період правління Бердимухамедова називають "Епохою могутності і щастя". Водночас Бердимухамедов досить незграбно намагається грати роль політика з народу. Навіть пропагандистські відео спортивного тренування президента РФ Володимира Путіна та російського прем'єра Дмитра Медведєва можуть здатися квіточками порівняно з кліпами Бердимухамедова, який читає реп зі своїм онуком про благополучне життя в Туркменістані або свого улюбленого коня.

Важко сприймати без іронії міні-фільм про те, як туркменський президент проектує і власноруч збирає позашляховик, а потім сідає за кермо і вирушає по бездоріжжю в пустелю Каракуми. В Ашгабаді встановили довічний пам'ятник Бердимухамедову – статую вершника Аркадага.

Провокація проти конкурентів

Дезінформація про смерть Бердимухамедова може бути постановкою в його ж інтересах. Чутки ходили кілька годин, і за цей час туркменські спецслужби могли поспостерігати за реакцією суспільства і чинних чиновників. Можливо, Бердимухамедов завчасно готує підґрунтя для репресій проти потенційних конкурентів, які зацікавлені взяти владу і фінансові потоки під свій контроль.

Їм не вигідний прихід до влади його сина чи інших наближених. Так чи інакше, але дезінформація про смерть президента створює привід для переходу повноважень голови держави до спікера парламенту до проведення виборів. Влада Туркменістану регулярно проводить репресії і фабрикує справи щодо потенційних конкурентів.

У 2001 році був заарештований колишній міністр закордонних справ Туркменістану Борис Шихмурадов за звинуваченням у підготовці державного перевороту.

Як і в будь-якій іншій країні Центральної Азії, атрибутом політичного життя Туркменістану є клановість. У Туркменістані конкурують між собою політичні клани конярів-текинців із Копет-Дагу, землеробів-йомудів з долин річок Амудар'я, Мургаб і Теджен, скотарів-сариків з пустелі Каракуми.

Ніязов був представником геоктепинського клану, який відноситься до текинського клану. На відповідальні посади колишній президент призначав своїх земляків, просував вихідців з Ахалського велаяту, включаючи Бердимухамедова, який продовжує цю традицію.

На тлі економічної нестабільності в Туркменістані, скасування всіляких пільг і субсидій на воду і бензин, управлінських помилок Бердимухамедова, противники президента могли почати розхитувати під ним крісло.

Бувши наймогутнішим кланом Туркменістану, текинці примудряються конкурувати один з одним. Наприклад, у роки правління Ніязова на політичній арені домінували текинці з ахалського угруповання і плем'я ерасари. Проти текинців з марийського, кизил-арватського, чарджоуського, балканського і ташаузського угруповань проводилися репресії, і багато діячів опинилися або у в'язницях, або в еміграції.

У 2007 році під впливом ахалців не рекомендувався як кандидат на посаду президента Туркменістану очільник Марийського велаяту Мухаммед Курбанназаров. Однак марийці не припиняють спроб боротьби за владу.

Новини за темою

На президентських виборах 2017 року балотувалися заступник голови Марийського велаяту Джуманазар Аннаєв, голова Марийського велаятського комітету Аграрної партії Дурдигилич Оразов. За владу боролися представники ташаузського угруповання, як, наприклад, заступник голови Дашогузського велаяту, кандидат у президенти Меретдурди Гурбанов.

Не дивно, чому Рубаєв посилався на якихось "бізнесменів", повідомляючи про смерть Бердимухамедова. Опонентами чинного президента на останніх президентських виборах були вихідці з бізнесу – голова правління Акціонерного комерційного банку "Рисгал" Бекмират Аталієв, генеральний директор виробничого об'єднання "Гарабогазсульфат" Державного концерну "Туркменхімія" Сулейманнепес Нурнепесов, директор Сейдинського нафтопереробного заводу Рамазан Дурдієв, висунутий ініціативною групою громадян заступник голови Держоб'єднання харчової промисловості Максат Аннанепесов.

Імовірно, влада Туркменістану може приписувати відповідальність за дезінформацію позасистемній ліберальній опозиційній "Республіканській партії Туркменістану".

Однак туркменським лібералам не було сенсу влаштовувати таку провокацію. Лідери партії перебувають в еміграції і не змогли брати участь у президентських виборах 2017 року, оскільки за туркменським законодавством на момент реєстрації кандидат має прожити у Туркменістані щонайменше 15 років.

Інтереси третіх країн

Політичні події в Туркменістані зачіпають інтереси третіх країн, які зацікавлені зміцнити свій вплив у багатій природним газом країні. Цікаво, але в дезінформації про смерть Бердимухамедова фігурує Росія.

Пустив чутки московський аналітик Рубаєв, який потім приніс вибачення за дезінформацію на своїй сторінці в Facebook і поділився своїм дописом із колишнім помічником радника адміністрації президента РФ Михайлом Делягіним. Можливо, росіяни підіграли Бердимухамедову, щоб створити привід для переслідування своїх супротивників.

Останнім часом у російсько-туркменських відносинах спостерігається потепління. У 2019 році Росія відновила закупівлі туркменського природного газу. "Газпром" і "Туркменгаз" підписали контракт терміном до 2024 року про закупівлю російською стороною 5,5 млрд куб. м природного газу на рік.

У серпні 2018 року Путін і Бердимухамедов провели зустріч. Донедавна Ашгабат звів до мінімуму контакти з Москвою, побоюючись посилення російського впливу на туркменську політику. У 2016 році "Газпром" відмовився закуповувати туркменський газ через розбіжності в ціні.

Туркменам довелося повернутися до російського напрямку експорту природного газу в зв'язку з тим, що вони припинили постачання до Ірану через затримки в оплаті. На сьогодні перед Бердимухамедовим стоїть питання в подоланні кризових явищ в економіці, і без іноземних інвестицій йому не обійтися. Тому туркмени залучають російські кошти.

Повернення Росії в Туркменістан суперечить інтересам Китаю, який на сьогодні є найбільшим інвестором у Туркменістані і вкладає гроші в розробку газових родовищ, побудував газопровід у центрально-азійську країну. КНР надала туркменському уряду кредитів на суму 12 млрд доларів і закуповує 90% експортованого туркменського газу.

Інтерес до зміцнення відносин з Туркменістаном має і президент Туреччини Реджеп Ердоган. На тлі конфлікту із Заходом він може активізувати відносини з тюркомовними країнами. Туркмени і турки вважаються спорідненими народами.

У 2018 році Ердоган запросив Бердимухамедова на відкриття проекту Трансанатолійського газопроводу (Туреччина-Азербайджан). У перспективі, Туркменістан міг би приєднатися до проекту і постачати свій газ до Європи через територію Туреччини.

Однак туркменський лідер проігнорував запрошення. Він розраховує отримати від Туреччини кредити та економічну допомогу. В умовах соціально-економічної кризи в Туреччині це проблематично.

Для України і ЄС цікава головним чином співпраця з Туркменістаном у газовій сфері. У "нульових" туркменський газ поставлявся в Україну через територію країн Центральної Азії та Росії. Туркменістан припинив постачання через затримку з оплатою і відсутність зацікавленості в розрахунках на основі бартеру. Хто б не перебував при владі в Туркменістані, навряд чи відбудеться зміна зовнішньополітичних пріоритетів і відхід від ізоляціонізму.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>