Іноземці знову хочуть видобувати газ в Україні. Але чи допустять їх?

Після відходу з України найбільших іноземних нафтогазових компаній Shell і Chevron у сфері газовидобутку в країні кілька років не було нікого, крім державних і приватних компаній, у більшості підконтрольних українським олігархам. Останнім часом до галузі знову почали виявляти інтерес іноземні інвестори. Як з'ясував 112.ua, зокрема, однією з найбільших газових площ – Юзівською – цікавиться словацька Nafta, яка з 2016 року вже реалізує в Україні невеликий спільний проект з американською Cub Energy. Якщо співпраця з Nafta буде успішною, услід за нею в Україну можуть увйти й інші іноземні компанії, кажуть експерти. Щоправда, не можна виключати і того варіанту, що словацькій компанії не дозволять бути повноцінним учасником масштабного проекту, і їй доведеться погодитися на місцевих партнерів із близьких до влади або тих же олігархів

Іноземці знову хочуть видобувати газ в Україні. Але чи допустять їх?
Фото з відкритих джерел

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Після відходу з України найбільших іноземних нафтогазових компаній Shell і Chevron у сфері газовидобутку в країні кілька років не було нікого, крім державних і приватних компаній, у більшості підконтрольних українським олігархам. Останнім часом до галузі знову почали виявляти інтерес іноземні інвестори. Як з'ясував 112.ua, зокрема, однією з найбільших газових площ – Юзівською – цікавиться словацька Nafta, яка з 2016 року вже реалізує в Україні невеликий спільний проект з американською Cub Energy. Якщо співпраця з Nafta буде успішною, услід за нею в Україну можуть увйти й інші іноземні компанії, кажуть експерти. Щоправда, не можна виключати і того варіанту, що словацькій компанії не дозволять бути повноцінним учасником масштабного проекту, і їй доведеться погодитися на місцевих партнерів із близьких до влади або тих же олігархів

Що? Де? Коли?

Про те, що Nafta має інтерес до Юзівської площі в Україні, 112.ua повідомили у прес-службі словацької компанії. "Ми можемо підтвердити інтерес до ліцензії на Юзівську площу, але оскільки тривають переговори з партнерами, не можемо розкрити всіх деталей", - йдеться у відповіді компанії на запит агентства. Більше інформації в компанії пообіцяли надати у випадку, якщо проект з її участю відбудеться.

У Nafta 112.ua розповіли, що вже мають досвід роботи в Україні, зокрема у спільному (50 на 50%) з американською Cub Energy Inc. проекті на Ужгородській газовій площі (301,4 кв. км).

Спільний проект словацька і американська компанія реалізовують з липня 2016 року. За цей час вони вже провели 3D сейсмологічні дослідження на площі 118 кв. км. На підставі інтерпретації одержаних даних є перспективи для буріння: початок робіт заплановано на ІІІ квартал 2018 року, уточнили у прес-службі Nafta.

Nafta є лідером в області дослідження і видобутку вуглеводнів у Словаччині з більш ніж 100-річним досвідом роботи. Також компанія має підземні сховища для природного газу в країні загальним обсягом 2,74 млрд куб. м.

Голова правління державної НАК "Надра України" (володіє 99% "Надра Юзівська" - єдиному інвесторі Юзівської площі, - ред.) Ярослав Климович розповів 112.ua, що співпраця з Nafta почалося ще у 2014 році: "А на початку 2015 року між нашими компаніями було підписано меморандум про співпрацю. Ми презентували їм, зокрема, перспективні об'єкти в Карпатському регіоні, а також Юзівський проект".

Климович уточнив, що після отримання схвалення Кабміну на момент укладення угоди про розподіл продукції Nafta a.s. буде мажоритарним акціонером "Юзгаз Бі Ві" (проектна компанія, заснована фондом прямих інвестицій Emerstone Energy SCSP, - ред.). На користь цієї компанії державна "Надра Юзівська" має переуступити 90% участі в угоді про розподіл продукції на Юзівській площі.

Ярослав Климович підкреслив, що за умови входження до проекту Nafta нової УРП не укладатимуть – відбудеться зміна сторони в угоді ("Надра Юзівська" змінить "Юзгаз Бі Ві"). Також, за словами голови правління НАК "Надра України", "зміняться деякі економічні показники (УРП, - ред.) в силу змін економічної ситуації (падіння цін на вуглеводні, військові дії на сході України). Зазначимо, що інвестиційні зобов'язання щодо Юзівської ділянки в первісному варіанті УРП складали близько 400 млн дол.

Карта Юзівської ділянки (для збільшення зображення натисніть на нього) Фото з відкритих джерел

"Надра Юзівська" і "Юзгаз" звернулися до Кабміну за згодою на перепоступку прав ще 4 серпня 2016 року. Міжвідомча комісія 5 грудня схвалила проекти додаткових угод щодо Юзівської УРП, якими оформляється перепоступку права участі та вносяться зміни до угоди. Проект відповідного рішення буде передано на розгляд Кабміну, уточнив Ярослав Климович.

Відзначимо, що йдеться про угоду про розподіл продукції на Юзівській площі, яку було підписано з великою помпою 4 січня 2013 року між Україною, "Шелл Эксплорейшен енд Продакшн Юкрейн Інвестментс Б. В." (дочка нідерландсько-британської Shell) і "Надра Юзівська". У той час президентом був Віктор Янукович, а посаду міністра енергетики і вугільної промисловості обіймав Едуард Ставицький . Саме йому, за даними ЗМІ, тоді належало 25% в "Надра Юзівська". Угоду було підписано на 50 років (з можливістю продовження терміну за угодою сторін).

Після відходу Shell з проекту в 2015 році "Надра Юзівська" повідомила про продовження виконання зобов'язань інвестора щодо УРП на Юзівській площі, і це право за нею було збережено.

У проекті нової редакції Юзівської УРП збережено програму робіт, яку раніше було запропоновано Shell майже в повному обсязі, розповів Климович.

Інвестори, за словами Климовича, мають намір виконати об'ємну й амбітну програму пошукових робіт першого п'ятирічного пошукового періоду, яку буде спрямовано на ранній видобуток, комплексне вивчення Юзівської площі. При цьому "Юзгаз Бі Ві" бере на себе зобов'язання здійснити програму буріння щонайменше на чотирьох різних перспективних нафтогазових площах, тоді як попередня програма передбачала охоплення тільки трьох площ. Всього на 4 дільницях буде пробурено близько 15 свердловин, уточнив голова правління "Надра України".

"За умови погодження всіх пунктів, укладення УРП та виконання умов, необхідних для початку робіт (переоформлення спецдозволу, реєстрація в податковій, передача даних), вже найближчими місяцями інвестор докладе всіх зусиль, щоб максимально швидко здійснити переінтерпретацію даних і стати до польових робіт вже в 2018 році. Перший газ може бути отримано в 2019-2020 рр., що дозволить підтримати план уряду з досягнення енергетичної незалежності України – "Програми-2020", - розповів 112.ua Ярослав Климович.

Чим багата Юзівська площа?

Юзівська площа розташована в Донецько-Придніпровській западині (а точніше, у Харківській і Донецькій областях), де ведуть видобуток газу багато підприємств. Там зосереджено майже 80% доведених українських запасів, розповів 112.ua виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній Роман Опімах: "Я вважаю перспективи цієї ділянки досить серйозними. Але компанії доведеться інвестувати значні кошти в геологічну розвідку". "Наскільки мені відомо, Nafta має досить мобільну та професійну команду і повною мірою відповідає критеріям вибору інвестора Юзівської площі. Для України є принципово важливим оперативно залучити на цю площу професійну видобувну компанію з бездоганною репутацією, необхідним досвідом і таку, що має достатній інвестиційний капітал. У разі якщо Nafta отримає право інвестувати в Юзівське родовище в прозорому і зрозумілому всьому сектору процесі, це буде мегауспішна подія для Юзівської площі й для розвитку видобутку газу в Україні загалом", - додає голова правління Асоціації газовидобувних підприємств Данило Майданик.

Де в Україні видобувають газ Фото з відкритих джерел

За даними НАК "Надра України", Юзівська перспективна площа для пошуку запасів природного газу, газу сланцевих товщин, газу центрально-басейнового типу, метану, нафти, конденсату, а також вугільних родовищ. Потенційні резерви площі оцінюють у 148 млрд куб. м природного газу, 3 200 млрд куб. м сланцевого газу/газу центрально-басейнового типу. Площа може давати можливий річний обсяг виробництва понад 10 млрд куб. м. Її загальна площа - 7 886 кв. км. Для порівняння: площа Ужгородської газової площі, на якій зараз працює Nafta з Cub Energy, – всього 301,4 кв. км.

"Щодо Юзівської ділянки, є значна зацікавленість з боку як зарубіжних, так і вітчизняних видобувних компаній зі значним досвідом, необхідним капіталом і апетитом до ризику. Такий інтерес лише підтверджує перспективність Юзівської площі", - зазначив Майданик. За його словами, "з високою часткою ймовірності можна стверджувати, що Shell (10 червня 2015 року відмовилася від раніше підписаної Угоди з розподілу продукції на Юзівській ділянці, - ред.) не знайшла на Юзівській площі великих запасів нетрадиційного газу, що відповідають їхнім очікуванням й апетитам, однак там залишається значний потенціал для видобутку традиційного газу з привабливою економікою видобутку".

За даними НАК "Надра України", глибина продуктивних пластів на Юзівській ділянці – 2,5-5,5 км. За даними експерта нафтогазової галузі Андрія Закревського, в Україні будівництво видобувної свердловини глибиною 3-4 км з урахуванням всіх витрат вийде в 5,5 млн дол., 4-4,5 км – в 9,6 млн дол., 5-5,5 км - 14,2 млн дол. За даними Майданика, вартість буріння свердловини глибиною 5 км і більше в Україні становить приблизно 7-10 млн дол. "Чим менше глибина, на якій залягають запаси газу, тим більше витрати на розробку родовища", - підкреслив Голова правління Асоціації газовидобувних підприємств. Водночас більшості компаній в Україні зараз доводиться працювати із запасами газу, які залягають на глибині понад 4 км, додав він. Із 290 родовищ газу в Україні (доведені запаси 1,1 трлн куб. м) 30% ресурсів залягають на глибині 5-7 км, сказано в матеріалах "Надра України".

Чому з проекту вийшов Shell?

Зазначимо, що формально Shell реалізувала право на відмову від Юзівської УРП в односторонньому порядку у зв'язку з довготривалою дією форс-мажору та "істотною зміною обставин". Компанія повідомила про настання форс-мажору 15 липня 2014 року у зв'язку із ситуацією на сході України (бойові дії були в розпалі), а вже через рік вийшла з проекту.

"Основними причинами виходу Shell з проекту Юзівської площі були загальносвітове падіння цін на нафту і, як наслідок, рішення щодо перегляду глобальної інвестиційної програми. На момент, коли вони заходили в Україну, ціна нафти була на рівні 100 дол.+ за барель, а газ - 450 дол. за 1 тис. куб. м", - вважає Майданик. У 2014 році нафта впала до 40 дол. за барель. Інвестиційні зобов'язання Shell щодо Юзівської ділянки в той час складали близько 400 млн дол., зазначив Майданик, додавши, що анексія Криму і військові дії на Донбасі тільки посилили рішучість Shell у питанні відходу зі сфери газовидобутку в Україні.

Співрозмовники 112.ua в одній із держкомпаній, втім, не виключають і того, що в історії з відходом нідерландсько-британської компанії не обійшлося без "руки Росії". Shell реалізує в РФ ряд масштабних проектів: має велику автозаправну мережу, а також проекти у сфері видобутку нафти й газу. Зокрема, компанії належить 27,5% акцій у "Сахалін Енерджі", яка освоює Пільтун-Астохське і Лунське родовища на північно-східному шельфі острова Сахалін. Проект також включає будівництво заводу з виробництва зрідженого природного газу (ЗПГ). Мажоритарний акціонер у проекті – російський "Газпром", якому належить 50% акцій + 1 акція "Сахалін Енерджі". Також Shell бере участь у реалізації в РФ спільного з "Газпром нафта" проекту "Салим Петролеум Девелопмент" (з 2003 року веде освоєння Салимської групи нафтових родовищ к Ханти-Мансійському автономному окрузі (ХМАО) в Західному Сибіру). Крім того, компанія має пакет акцій у Каспійському трубопровідному консорціумі, який передбачає будівництво експортної трубопровідної системи протяжністю 1 510 км між Тенгізським родовищем у Казахстані та Новоросійськом.

"Ситуація в Росії та Україні у галузі видобутку вуглеводнів значно відрізняється. Більшість розроблюваних ділянок нафти й газу в Російській Федерації - це великі родовища, аналогів яких в Україні практично немає. Ба більше, такі запаси нафти й газу залягають на порівняно невеликій глибині (до 4 км) і є звичайними (conventional) запасами, які легко видобувати. Україна, своєю чергою, оперує малими родовищами, значна частина з яких вже виснажена і вимагає сучасних дороговартісних технологій видобутку вуглеводнів. Значна частина запасів українських родовищ характеризується як така, що складно видобувається (unconventional), і повна економічна собівартість їх видобутку значною мірою перевищує аналогічну вартість видобутку вуглеводнів (з урахуванням усіх геологічних ризиків) у тій же РФ", - розповів 112.ua Данило Майданик.

Свердловина №17. Європейський та український рекордсмен - 6750 м Фото з відкритих джерел

За словами експерта, в силу природних особливостей загальна собівартість видобутку газу (з урахуванням інвестиційної складової, всіх податків і геологічних ризиків) в Україні може доходити до 150-200 дол. за 1 тис. куб. м (а продаємо газ за ціною близько 240 дол. за 1 тис. куб. м). Водночас собівартість видобутку газу в Росії не перевищуватиме 40 дол. на більшості родовищ. З іншого боку, в РФ велика частина витрат у ціні газу припадає саме на транспортування, позаяк родовища розташовані, як правило, у важкодоступних районах.

Все це значною мірою пояснює різний профіль і "калібр" іноземних видобувних компаній, що оперують в Україні та Росії, пояснив голова правління Асоціації газовидобувних підприємств: "Якщо у випадку з Росією це великі міжнародні корпорації, які готові інвестувати від сотень мільйонів до мільярдів доларів США, то у випадку з Україною нашими запасами цікавляться середні та великі профільні інвестори, готові інвестувати до 100 млн дол. у розрахунку на одне родовище".

Майданик також зазначив, що Україна – країна з високими ризиками для будь-яких інвестицій, не тільки нафтогазових. Тому сегмент наших інвесторів – це компанії, які готові ризикувати і мають досвід видобутку копалин у регіонах зі складними геологічними, економічними і політичними умовами.

Chevron теж пішов, а хтось залишився?

Відзначимо, що крім Shell в Україну в 2013 році заходив й інший гігант світової нафтогазової галузі – Chevron (друга за величиною в США після Exxon Mobil). З нею було укладено УРП по Олеській площі (6324 кв. км). У 2014 році Chevron в односторонньому порядку розірвав угоду з Україною: єдиним інвестором ділянки залишилася ТОВ "Надра Олеська".

Chevron, як і Shell, пішов через комплекс проблем, зокрема у зв'язку з падінням цін на нафту з 110 дол. до 40. Були питання у зв'язку з розпочатими військовими діями, каже Роман Опімах: "До того ж вони не змогли знайти спільну мову з владою – їх не підтримали, а висловлювали лише претензії. Як можна було переконати інвесторів вкладати кошти в багатомільярдний проект, який не мав підтримки влади в досить неоднозначній ситуації?".

Виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України підкреслив, що "якщо угоду з репутаційним інвестором щодо Юзівської ділянки буде підписано, це стане першою угодою з іноземним видобувним підприємством за останні 4 роки, після відходу з України Shell і Chevron": "Ми впевнені, що якщо кейс з однією компанією буде успішним, то в Україну зайдуть й інші інвестори".

Поки ж у сфері видобутку вуглеводнів в Україні помітними є тільки державні та компанії місцевих олігархів, та й ті, власне, скоротили обсяги видобутку. За даними Асоціації газовидобувних підприємств, у 2017 році обсяг видобутку газу в країні становив 20,5 млрд куб. м, що на 2,4% більше, ніж роком раніше, але на ті ж 2,4% менше, ніж у 2013 році (21 млрд куб. м).

Приріст видобутку у 2017 році відбувся за рахунок державних компаній: "Укргазвидобування" (+4,4%) - до 15,2 млрд куб. м, "Укрнафта", навпаки, скоротила обсяги видобутку (-15%) до 1,1 млрд куб. м у 2017 році. Приватні компанії скоротили обсяги виробництва на 0,4% (4,13 млрд куб. м). Серед приватних компаній представлено, як відомо, ДТЕК Ріната Ахметова, компанії, підконтрольні Ігорю Коломойському (який, до речі, зберігає і контроль над "Укрнафтою"). Відзначимо, що також на ринку представлено й компанію Regal Petroleum, що входить до "Смарт-Холдингу" Вадима Новинського, "Гео Альянс" Віктора Пінчука, Burisma Миколи Злочевського. Нещодавно до галузі газовидобутку увійшли й компанії, які заведено пов'язувати з нинішнім міністром МВС Арсеном Аваковим.

Присутні на ринку і компанії з маловідомими назвами, але з ліцензіями на перспективні площі. Самі вони не займаються ані георозвідкою, ані бурінням поготів: вони просто притримують ліцензії з метою вигідно їх продати.

Роман Опімах каже, що в попередні роки приватний сектор у газовидобуванні показував значне зростання: у 2015 році обсяги зросли на 20%, але вже в 2016-му сповільнилися до 7%. Виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України зазначив, що основною причиною уповільнення було безпрецедентно високе податкове навантаження на галузь у 2014-2015 рр. "Такого навантаження не було в жодній з імпортозалежних країн (Україна імпортувала в 2017 році 14 млрд куб. м газу, - ред.)", - говорить він. Не сприяла ситуації і складна регуляторна система. "Від отримання спецдозволу до початку розробки родовища, введення його в промислову експлуатацію компанії в середньому потрібно було витратити на отримання документів понад 3,5 роки. Більш ніж рік компанія витрачала на оформлення різних дозволів, щоб розпочати буріння свердловини", - говорить Опімах.

Також в Асоціації газовидобувних компаній відзначають і відсутність пропозиції нових ліцензій на розроблення родовищ з боку держави. Аукціонів з їх продажу торік було катастрофічно мало.

Ситуація може значно покращиться завдяки зниженню податкового навантаження у сфері видобутку вуглеводнів. Крім того, з 1 січня нинішнього року запрацювала норма про відрахування 5% ренти на розвиток місцевих громад, що, як очікується, мотивуватиме регіони до конструктивного діалогу із сектором.

Найбільш кардинально ситуація може покращиться в разі ухвалення у другому читанні законопроекту № 3096-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення деяких аспектів у нафтогазовій галузі". Експерти прогнозують, що реалізація норм цього законопроекту дозволить скоротити терміни дозвільних процедур на 18 місяців.

Експерти та учасники ринку на правах анонімності розповіли 112.ua, що досить скептично налаштовані щодо перспектив Nafta в проектах газовидобутку в Україні. Вони вважають, що українські олігархи ніколи не погодяться допустити чужинців до такого ласого пирога, яким нині є сфера газовидобутку в Україні.

Промисловий ринок газу, який сформувався в країні, дозволяє дуже вигідно, за цінами місцями навіть вище європейських, збувати газ підприємствам. Зрозуміло, що місцеві видобувні компанії мають значну перевагу перед трейдерами-імпортерами. Як вже писав 112.ua, щонайменше, вони не платять вхідного тарифу (на кордоні) 12,47 дол. за 1 тис. куб. м.

Таким чином, не можна виключати, що Nafta буде лише ширмою у проекті з розробленні Юзівської площі, а справжніми бенефіціарами проекту виявляться зовсім інші люди. Не виключено, що їхня зацікавленість словацькою компанією будується саме на тому, що в обмін на частку в проекті європейська компанія вкладе кошти в якісну геологічну розвідку запасів. У сфері газовидобування це має критичну важливість, але водночас є найбільш капіталомістким процесом.

Примітно, що у випадку з Nafta угода здійснюється через "Юзгаз Бі Ві", й інформацію щодо того, яка частка належатиме словацькій компанії в цій структурі, що цікаво, не розголошують. На пряме запитання 112.ua про те, чи будуть у Nafta партнери в "Юзгазі" і хто вони, голова правління "Надра України" відповів, що "оскільки це питання є предметом взаємин Nafta і "Юзгазу", вважаю, що логічним було б звернутися безпосередньо до цих компаній".

112.ua скерував запит до прес-служби "Юзгазу" й опублікує відповідь компанії, у випадку, якщо її буде надано.

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів