Грузинський гнів: Інтереси США та висновки для України

Грузинський гнів: Інтереси США та висновки для України
Reuters

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

У Грузії триває наймасштабніша акція протесту з часів мітингу опозиційної партії "Єдиний національний рух" у жовтні 2016 р. і виступів противників екс-президента Михайла Саакашвілі в 2007-2011 рр. Тисячі грузин, в основному молодь, вимагають справедливості в судах, відставки уряду та дострокових парламентських виборів. Протести у Грузії незвичайні. На чолі невдоволених встали не опозиційні політики і бізнесмени, як це було під час революцій у Вірменії або Україні. Уособленням народного гніву в Грузії став убитий горем звичайний житель Тбілісі Зазу Саралідзе, який поховав 16-річного сина Давида, зарізаного негідниками під час вуличної бійки у грудні минулого року. Минуло вже півроку з моменту трагедії, але батько так і не зміг добитися від місцевих органів прозорого та неупередженого розслідування і покарання вбивці його сина. Однак, грузини виходять протестувати не тільки, щоб висловити солідарність батькові вбитого Давида Саралідзе, але і тому, що їх не влаштовує політичний курс партії "Грузинська мрія". Мабуть, не обійшлося без інтересів грузинської опозиції і США.

Новини за темою

"Грузинська мрія" не виправдала надій

Антиурядові протести в Грузії свідчать про те, що значна частина грузинського суспільства втомилася від непрофесіоналізму партії "Грузинська мрія". Одним з досягнень, яке стало візитною карткою грузинських реформ в роки правління Саакашвілі, були перетворення у правоохоронній сфері, боротьба з корупцією і злочинністю. Несумлінне ставлення правоохоронних органів до розслідування вбивства Давида Саралідзе викликає асоціації з неефективною роботою грузинської влади за часів президентства Едуарда Шеварднадзе. В 90-х і поч. 2000-х рр. Грузія перебувала в стані розрухи. Без хабара чиновникам неможливо було вирішити жодне питання в сфері бізнесу або комунального господарства. У поліції та судах панувала корупція. Грузинська мафія мала значний вплив на різні сфери суспільства. Протест Саралідзе знайшов відгук в грузинському суспільстві, оскільки безкарність породжує безкарність, а свавілля влади може торкнутися будь-якого громадянина.

Після приходу до влади партії "Грузинська мрія" почала зростати злочинність і знизилася якість роботи правоохоронних органів. У минулому році в Грузії було скоєно 37,9 тис. злочинів, що на 5,41% більше, ніж в 2016 р. Кількість вбивств при обтяжуючих обставинах збільшилася на 23% (32 вбивства). Почастішали пограбування банків грабіжниками в масках. У минулому році в Грузії було 665 випадків доведення людей до самогубства. За останні два роки неповнолітні грузини зробили 1,2 тис. злочинів, але понесли покарання тільки в 377 випадках. Для порівняння, в 2011 р., за колишньої влади, кількість злочинів склала 32,2 тис.

На акції протесту вийшли грузини, які постраждали від дій влади. На мітингу в Тбілісі був присутній житель Панкіської ущелини Малхаз Мачалікашвілі, чий 19-річний син Тамерлан загинув під час антитерористичної операції грузинського спецназу в минулому році. Коли спецназівці оглядали їх будинок, один з них прострілив хлопцеві голову, коли той прокинувся і різко підскочив з ліжка при вигляді озброєних людей. Пізніше влада стала стверджувати, що в руках у Тамерлана Мачалікашвілі нібито була граната. Грузинські правоохоронці зловживали силою під час антинаркотичних рейдів в грузинських нічних клубах в травні цього року.

На вулиці грузинських міст вийшли незадоволені внутрішньою політикою "мрійників". Незважаючи на те, що грузинська влада доповідає про економічне зростання і низький рівень безробіття (13,9%), більше половини працюючого населення Грузії вважаються самозайнятими. Це люди, які працюють безоплатно у сімейних підприємствах. Найвищий показник безробіття серед молоді (26%). Самі жителі Тбілісі скаржаться на те, що грошей в країні мало, а внутрішній ринок дуже вузький і конкурентний для ведення бізнесу. Не обрадувало грузин запровадження урядом нових податків на імпорт автомобілів, бензину, машинного масла і сигарет для поповнення державної скарбниці на 548 млн ларі. У січні 2017 р. податок на імпорт автомобілів старше 14 років збільшили з 0,8 до 2,4 ларі куб./см. Потрібно платити в 3 рази більше за ввезення праворульних автомобілів. Гібридні автомобілі тепер обкладаються 60% митом від їх вартості. Введення низьких мит на імпорт машин було одним з найбільш популярних серед грузинів нововведень Саакашвілі. Грузини за безцінь купували в США старі машини, завозили їх у Грузію, ремонтували і з націнкою перепродували на внутрішньому ринку або клієнтам з близького зарубіжжя. Особливо любили купувати машини в Грузії жителі Казахстану. Через нові податки простим грузинам стало складніше займатися бізнесом.

"Мрійники" так і не змогли домовитися з Росією про повернення сепаратистських утворень Абхазії і Південної Осетії до складу Грузії. Однією з цілей програми партії "Грузинська мрія" була нормалізація відносин з Росією. Однак крім часткового відновлення торговельно-економічних відносин більше нічого домогтися не вдалося. У липні 2017 р. російські військові та південноосетинські сепаратисти захопили частину грузинської території, по якій проходить ділянка нафтопроводу Баку-Супса. Днями режим президента Сирії Башара Асада (союзника Росії на Близькому Сході) визнав незалежність Абхазії і Південної Осетії. Навряд чи це рішення обійшлося без впливу Кремля. Партія "Грузинська мрія", яку заснував грузинсько-російський олігарх Бідзіна Іванішвілі, закриває очі на порушення територіальної цілісності Грузії, діючи на догоду Кремля.

Реванш "мішистів" в інтересах США

Саралідзе закликав опозиційні партії приєднатися до акції протесту. Він попросив підтримати простих людей і допомогти зруйнувати існуючу систему. Разом з керівником неурядової організації "Центр реформування правоохоронних органів" Звіадом Куправа вони провели консультації з лідером партії "Нова Грузія" Георгієм Вашадзе, членом партії "Єдиний національний рух" ("мішисти") Нікою Мелія, лідером руху "Держава для народу" Ніколозом Мачутадзе, лідером "Націонал-демократичної партії" Бачукі Кардава і вирішили домагатися проведення дострокових парламентських виборів. З самого початку акцій протесту Зазу Саралідзе підтримала партія "Єдиний національний рух", а її член Ані Цитлідзе организовала мітинг в Зугдіді.

Конфлікт Саралідзе з режимом "мрійників" є зручним приводом для консолідації грузинської опозиції на чолі з "мішистами". Головним козирем опозиції є позитивний досвід реформ у Грузії, здатність навести порядок у правоохоронній сфері. Як би не ставилися до Саакашвілі в Грузії, багато визнають, що при "мішистах" співробітник прокуратури Мірза Субеліані, син якого брав участь у бійці і через якого справу нібито спускають на гальмах, і вбивця Давида Саралідзе напевно вже давно б сиділи у в'язниці. Тоді частка виправдувальних вироків не перевищувала 0,1–0,2% в рік. За гратами опинилися 450 злодійкуватих чиновників з оточення Шеварднадзе, заарештовані 214 злодіїв в законі, звільнені 40 тис. працівників правоохоронної системи, які займалися корупцією. З 2006 по 2010 рр. кількість особливо тяжких злочинів знизилася на 37%, збройних пограбувань – на 78%. За роки правління Саакашвілі рівень довіри грузин по відношенню до правоохоронних органів виріс з 5% до 87%. В країні був введений новий кримінальний кодекс.

Квірікашвілі і партія "Грузинська мрія" не мають наміру здаватися. Прем'єр публічно відмовився піти у відставку. У Тбілісі був організований мітинг прихильників влади, які називають прихильників акцій протесту маргіналами або прихильниками "мішистів". Хоча мітингують як прихильники, так і противники Саакашвілі.

США вигідний політичний реванш партії "Єдиний національний рух". Екс-президент Грузії Михайло Саакашвілі  і його соратники підтримують тісні стосунки з представниками "Республіканської партії" з часів Джорджа Буша-молодшого. У своїй зовнішній політиці Саакашвілі орієнтувався на США і проводив політику євроатлантичної інтеграції, віддалився від Росії. Грузія може бути цікава США як запасний аеродром в буквальному сенсі. США могли б перевести в країну частину обладнання з авіабази Інджирлік в Туреччині. З 2016 р. турки проводять пікети з вимогою закрити базу. Можливість закрити американські військові об'єкти допускає міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу через непрості відносини з США.

На території Грузії існують військові аеродроми в населених пунктах Марнеулі, Сенакі, Телаві і Олексіївка, які можуть використовуватися військово-повітряними силами США. В грузинські чорноморські пости можуть заходити американські військові кораблі. Тому американцям вигідно, щоб при владі в Грузії перебували лояльні політичні сили. Військова присутність США в Грузії підірвала б монополію впливу Росії на Південному Кавказі і стала б ще одним фактором тиску на Кремль.

Українські паралелі

Події в Грузії створюють серйозний прецедент для активізації опозиційних настроїв серед українців, незадоволених роботою чинної влади. Схожі проблеми існують в правоохоронній сфері України. Реформа поліції та боротьба з корупцією були одним з ключових політичних гасел правлячої коаліції. Реформу поліції в Україні провели, але злочинність продовжує залишатися на високому рівні. У 2017 р. в Україні з 523,9 тис. злочинів прокуратурою було зареєстровано 495,7 тис.

Збільшилася кількість злочинів, пов'язаних з незаконним поводженням зі зброєю (на 29%), з підробкою документів (на 3,7%), з незаконним оборотом наркотиків (на 25,1%), службових злочинів (на 16,4%). За минулий рік в Україні було скоєно 260 тис. крадіжок. У першому півріччі 2017 р. збільшилась кількість виявлених випадків хабарів з 1453 до 1557. Хабарі беруть чиновники, працівники комунальних служб, лікарі, поліція. У 2017 р. в Україні було скоєно 7 тис. злочинів неповнолітніми (на 148 правопорушень більше, ніж в 2016 р.). З них 3196 тяжкі і особливо тяжкі злочини, включаючи вбивства, зґвалтування та розбої.

Як показують події в Грузії, коли влада перестає захищати інтереси свого народу і діє виключно у своїх інтересах, то суспільство починає вимагати дострокових виборів і відмовляється йти на діалог з урядом. Принаймні, Заза Саралідзе і його прихильники налаштовані досить рішуче і хочуть домогтися зміни влади в Грузії. Так вже було в 2003 р., коли в ході "Революції троянд" Саакашвілі і його прихильники змусили Шеварднадзе піти у відставку. Ситуація може повторитися, і не тільки в Грузії.

Георгій Кухалейшвілі 

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів