Грошей немає, але ви тримайтеся: Чому незаконний прожитковий мінімум не можна збільшити

Верховний суд України 20 грудня 2018 року постановив, що споживчий кошик, на основі якого вираховується розмір прожиткового мінімуму, незаконний. Крім того, він майже в 2 рази нижче офіційно встановленої фактичної величини прожиткового мінімуму – близько 3500 грн. Однак і експерти, і уповноважені особи повідомляють: грошей в бюджеті немає і їм нізвідки взятися, тому підвищення прожиткового мінімуму чекати не варто

Грошей немає, але ви тримайтеся: Чому незаконний прожитковий мінімум не можна збільшити
Фото з відкритих джерел

Ксенія Цивірко

Журналіст

Верховний суд України 20 грудня 2018 року постановив, що споживчий кошик, на основі якого вираховується розмір прожиткового мінімуму, незаконний. Крім того, він майже в 2 рази нижче офіційно встановленої фактичної величини прожиткового мінімуму – близько 3500 грн. Однак і експерти, і уповноважені особи повідомляють: грошей в бюджеті немає і їм нізвідки взятися, тому підвищення прожиткового мінімуму чекати не варто

Судові розгляди з приводу легітимності споживчого кошика і прожиткового мінімуму, який обчислюється на її основі, тяглися з 2015 року. Наприкінці минулого року вони досягли свого логічного завершення: Апеляційний суд визнав прожитковий мінімум і споживчий кошик незаконними. Проте експерти вважають, що слідом за цим які-небудь відчутні зміни не підуть.

По-перше, державний бюджет України дефіцитний і грошей на підвищення соціальних стандартів в ньому немає. Адже саме відштовхуючись від цифр, які стоять у графі "прожитковий мінімум", вираховується мінімальний і максимальний розмір пенсій, виплат по безробіттю і мінімальних зарплат. По-друге, щоб оскаржити Закон "Про Державний бюджет на 2019 рік" потрібно звертатися в Конституційний суд України, який може занадто довго розглядати позовну заяву, поки не з'явиться бюджет вже на 2020 рік.

Новини за темою

Тим не менш, незважаючи на оптимістичні прогнози, активісти готують оскарження державного бюджету. "У разі позитивного рішення Конституційного суду, в уряду буде два варіанти: переглянути статті витрат діючого держбюджету або визнати свої дії незаконними. Питання номер один – показати правду людям і уряду, який розмір реального прожиткового мінімуму. А те, чи є гроші в бюджеті, - це питання номер два. Розробка альтернативного проекту споживчого кошика стимулювала б говорити правду і визнавати її", - вважає керівник проекту "Відкритий суд" і юрист Станіслав Батрин.

За його словами, розмір прожиткового мінімуму у бюджеті вже багато років встановлюється незаконно, з порушенням належного порядку. По-перше, науково-громадська експертиза споживчого кошика повинна відбуватися не рідше 5 років. Останній раз вона відбулася в 2016 році і порушила процедурні правила проведення засідань, а до цього – в далекому 2000 році. По-друге, саме на основі таких незаконних "наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і побутових послуг" щорічно відбувається визначення рівня прожиткового мінімуму в державному бюджеті. Керуючись такою логікою, громадська правозахисна організація змогла довести в суді, що обидва нормативи незаконні.

Проте святкувати перемогу рано: судовий вирок не гарантує його виконання та підвищення соціальних стандартів.

"Верховний суд України постановив, що споживчий кошик незаконний не в сутнісних характеристиках, за кількістю і змістом наборів, а у формальних, тобто по самій процедурі розробки споживчого кошика. Таким чином, швидше за все, в уряді обмежаться тим, що затвердять ті ж набори споживчого кошика за тими ж нормативами з невеликими корективами. Але експертна комісія буде проводити засідання за правилами, дотримуючись всієї процедури, відповідно до законодавства. Адже за ігнорування рішень судів кримінальної та адміністративної відповідальності ніхто не несе. Тому маємо таке, що Міністерство соціальної політики в Україні є, а соціальної політики – немає", - вважає виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Менше, ніж мало

Відповідно до Закону "Про прожитковий мінімум", в кабінетах Мінсоцполітики щомісяця підраховується фактичний розмір цього показника на основі офіційних даних: вартість споживчих товарів і побутових послуг (надає Державна служба статистики), комунальних послуг (Міністерство регіонального розвитку та НКРЕ) та послуг зв'язку (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації). За останніми підрахунками за листопад 2018 року, сума фактичного прожиткового мінімуму становила 3471,84 грн, у той час як його розмір у державному бюджеті майже в 2 рази нижче – 1853 грн.

"Потрібно враховувати, що навіть "фактичний" розмір прожиткового мінімуму не збігається з реальним. Міністерство соціальної політики виходить з даних, які надає Державна служба статистики. А вона в свою чергу збирає тільки офіційні, задекларовані постачальниками і виробниками ціни, моніторить ціни на товари і послуги не тільки в містах, але і в селах. Для підрахунків використовуються середньостатистичні офіційні ціни по Україні, які можуть відрізнятися від тих, що люди бачать в житті в різних регіонах.

"Згідно з методикою, вартість товарів і послуг підраховується пропорційно частці виробника на ринку попиту", - пояснює юрист і політичний експерт Андрій Вігірінський.

112.ua

Того прожиткового мінімуму, який закладений у бюджет, ледве вистачає на мізерну їжу - і не більше. А якщо врахувати офіційні розцінки на проїзд у транспорті (349,3 грн в міс.) і оплату комуналки (773,9 грн в міс.) у столиці, на все про все залишається всього 730 грн. Цієї суми повинно вистачити на купівлю їжі, одягу, госптоварів, ліків, техніки…

Крім того, у експертів є нарікання до самого наповнення споживчого кошика, який повинен "забезпечувати нормальне функціонування організму людини, збереження її здоров'я, задовольняти основні соціальні і культурні потреби особистості". Його порівнюють з умовами життя в блокадному Ленінграді: 44 грами яловичини на день, 1 рулон туалетного паперу на місяць і 1 штани на 4 роки. Перелік наборів включає придбання однієї пральної машини на 14 років, зате покупку прального порошку не враховує. Так само як не враховує потреби населення в послугах мобільного зв'язку та Інтернету, міжміських поїздках, платних візитах до лікаря або більш широкому спектрі ліків. Продуктовий набір не містить ні грама фруктових соків, шоколаду та постійних постояльців холодильника – кетчупу і майонезу.

Наприклад, ось так виглядає споживчий кошик за нашими підрахунками (бралися середні ціни в Києві).

Виходу немає

Цифри, які стоять навпроти графи "прожитковий мінімум" у держбюджеті, визначають фінансове майбутнє пенсіонерів, матерів-одиначок, малозабезпечених сімей, держслужбовців, безробітних та працевлаштованих на рік. Саме прожитковий мінімум є множником, на підставі якого вираховується розмір усіх соціальних виплат населенню.

"Але у нас і без того дефіцитний бюджет з "надутими" статтями доходів. У ньому закладено отримання фінансування від приватизації майна у розмірі 17 млрд грн, в той час як ця сума за фактом не перевищує пару сотень мільйонів. Встановлено підвищений розмір курсу долара – адже саме з цього показника держава отримує доходи від сплати ПДВ експортерами. При цьому третина державного бюджету йде в цьому році на виплату та обслуговування зовнішнього боргу. Через обмежену кількість бюджетних грошей відбувається їх розподіл в ручному режимі, якому властивий корупційний характер. Коли не вистачає грошей на певні статті витрат, чиновники буквально сідають за стіл і вирішують, куди гроші все-таки підуть, а куди – ні", - розповідає Олег Пендзин.

"Крім того, уряд не піде на те, щоб скоротити розрив між встановленим розміром прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати. Справа в тому, що прожитковий мінімум, по суті, визначає розмір витрат (відрахування на соціальну сферу), а мінімальна зарплата – суму доходів (від прибуткового податку на зарплату і ЄСВ). До 2016 року розміри прожиткового мінімуму та мінімалки були приблизно однакові. Але уряд спеціально пішов на те, щоб підвищити мінімальні зарплати в 2 рази: повинні були підвищитися доходи від зарплат, що скоротило б дефіцит Пенсійного фонду. Однак від цієї ситуації сильно постраждали держслужбовці: для них зарплату стали обчислювати на основі прожиткового мінімуму з урахуванням коефіцієнтів тарифної сітки за стажем роботи. Демографічна ситуація в країні теж не краща: в Україні близько 12 мільйонів платників ЄСВ (тобто офіційно працевлаштованих осіб) і 11,7 мільйонів пенсіонерів. Щоб податкових відрахувань вистачило на всі пенсійні виплати, пропорція повинна бути хоча б 2:1", - запевняє Андрій Вігірінський.

Уряд теж підписується під власною безпорадністю. У Міністерстві фінансів повідомляють: "Оскільки Закон України "Про Державний бюджет України на 2019" підготовлено з урахуванням основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2019 рік, завдань бюджетної політики, реформ бюджетного та податкового законодавства, необхідності виконання зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом, а також необхідності збалансування державних фінансів, вишукати додаткові кошти на компенсації нових витрат не представляється можливим".

Рішення Верховного суду України, на думку експертів, ніяк не вплине на підвищення прожиткового мінімуму або якісну зміну складу споживчого кошика. Єдина користь від судового вироку – це пасивне визнання економічних проблем.

"У вересні, наприклад, ВСУ визнав незаконним припинення виплат переселенцям, але це ні на що не вплинуло: у Пенсійному фонді повідомили, що вони працюють відповідно до свого внутрішнього порядку. У нас багато чого не виконується так, як прописано в законодавстві. Наприклад, в Конституції написано, що дотації на медицину повинні складати не менше 10% від ВВП, на науку та освіту – 7%. Але за фактом відрахувань у кілька разів менше. Справа в тому, що розподіл бюджетних грошей на соціальні статті відбувається за залишковим принципом. Щоб це змінити, потрібно розвивати реальний сектор економіки. При нинішньому наповненні бюджету віддати всі гроші на "соціалку" не вийде. Це те ж саме, що під час пожежі усувати не її причини, а просто гасити вогонь", - підсумовує експерт соціальних і гендерних програм Центру Разумкова Ольга Піщуліна.

Ксенія Цивірко

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>