Грінго проти Аміго: Навіщо Трампу торговельна війна з Мексикою

Грінго проти Аміго: Навіщо Трампу торговельна війна з Мексикою
Президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор Reuters

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

У п'ятницю, 31 травня, президент США Дональд Трамп висловив намір запровадити з 10 червня імпортні мита в розмірі 5% на мексиканські товари. На його думку, мита діятимуть доти, поки до США через територію Мексики не припинять переміщатися нелегальні мігранти. Американський лідер пообіцяв поступово збільшувати мита, допоки не буде вирішено проблему нелегальної міграції. Він наголосив, що протягом багатьох років влада Мексики поводилася недобросовісно щодо США, а тепер настав час відстоювати свої інтереси як суверенної країни. Ситуація нагадує переддень торговельної війни між США і Китаєм торік. Мита планується збільшити до 10% до 1 липня, до 15% - до 1 серпня, до 20% - до 1 вересня, до 25% - до 1 жовтня цього року. У Білому домі наголошували на тому, що через американо-мексиканський кордон до Штатів просочуються злочинці, контрабандисти, незаконно переправляють наркотики, здійснюється торгівля людьми, і закликали мексиканський уряд не пускати нелегалів на свою територію і навести порядок у галузі безпеки.

Судячи з протистояння з Китаєм, що триває, Трамп просто так слова на вітер не кидає, і ймовірність появи у світі ще однієї торговельної війни є досить великою. Мексика є одним з основних торговельно-економічних партнерів США та учасницею Північноамериканської зони вільної торгівлі (НАФТА), виконує роль виробничого майданчика для американських компаній. Президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор вже заявив, що не зацікавлений у конфронтації, і запропонував американському колезі поглибити діалог, звернути увагу на інші проблеми крім міграції. Однак Вашингтон має свої причини шантажувати Мехіко. Наслідки протистояння американського "грінго" і мексиканського "аміго" можуть бути вельми непередбачуваними.

Міграційна криза

Резонансна заява Трампа прозвучала на другий день після події в техаському місті Ель-Пасо, неподалік від американо-мексиканського кордону. Співробітники Прикордонної служби США виявили групу із 1036 нелегалів із Гватемали, Сальвадору і Гондурасу. Подібних прецедентів, коли за один раз доводилося затримувати таку кількість нелегалів, ще не було в практиці американських правоохоронців. Бажання запровадити імпортні мита щодо Мексики мають логічне пояснення. У 2016 р. Трамп зробив боротьбу з нелегальною міграцією однією з ключових обіцянок у своїй передвиборчій кампанії. У роки його правління збільшилась кількість арештів громадян США за переховування нелегалів. Нещодавно в штаті Арізона було затримано американця Скотта Воррена, якому за приховування двох нелегалів загрожує 20 років в'язниці. Проводилася політика поділу сімей нелегальних мігрантів, затриманих американськими прикордонниками, яка зустріла протест в американському суспільстві. Не кажучи про перекидання понад 3 тис. американських військовиків для охорони кордону.

Президент США Дональд Трамп Reuters

Проте за два з половиною роки перебування у владі Трамп так і не зміг домогтися істотного поліпшення ситуації на американо-мексиканському кордоні. У квітні цього року південний кордон перетнуло понад 58 тис. нелегалів. За рік приплив нелегалів збільшився на 106%. У США перебуває 10,7 млн нелегальних мігрантів. Американські власті не справляються з напливом нелегалів. Ситуацію ускладнюють супутні проблеми. На думку колишнього співробітника Митно-прикордонної служби США Гіла Керліковські, 90% наркотиків незаконно потрапляють до США через пункти пропуску на кордоні з Мексикою. З 2015 по 2018 рік понад 2,5 тис. осіб незаконно було перевезено до США з Мексики для незаконної трудової та сексуальної експлуатації. Хоча не варто перебільшувати масштаби проблеми, адже в роки президентства Джорджа Буша – молодшого американо-мексиканський кордон у середньому незаконно перетинало 82 тис. осіб на місяць, ну а серед загальної кількості в`язнів американських в'язниць негромадяни США становлять 6%, або 83,5 тис.

Новини за темою

Будівництво обіцяної Трампом загороджувальної стіни на американо-мексиканському кордоні так і не було закінчено. Окремі ділянки на кордоні загальною довжиною 1 тис. км прикривають побудовані ще в 90-х і "нульових" паркани і загороджувальні споруди (загальна довжина кордону становить понад 3 тис. км). Конгрес США відмовився виділити 5,7 млрд дол. з держбюджету на будівництво стіни вздовж усього кордону. У лютому 2019 р. конгресмени запропонували виділити лише 1,4 млрд дол. для будівництва паркану вздовж ділянки кордону довжиною 55 км, та й то після набільш тривалого "шатдауна" в історії США (урядові заклади призупинили роботу на 35 днів). У березні 2019 р. Пентагон виділив 1 млрд дол. на будівництво стіни на ділянці кордону протяжністю 91 км у районі Ель-Пасо.

Розуміючи, що до президентських виборів 2020 р. ситуація на американо-мексиканському кордоні навряд чи зміниться, Трамп вирішив перекласти всю відповідальність за міграційну кризу на мексиканців. Метою демаршу Трампа проти Мексики є переконати прихильників Республіканської партії з південних штатів у тому, що виконати передвиборчу обіцянку і врегулювати проблему нелегальної міграції не виходить через пасивність самих мексиканців, які перетворили територію своєї країни нав прохідний двір для знедолених людей з економічно нестабільних країн Центральної Америки.

Розбіжності між Трампом й Обрадором

Обіцяючи запровадити імпортні мита на товари з Мексики, Трамп намагається змусити Обрадора виконати вимоги США, щоб уникнути негативних наслідків для двосторонньої торгівлі. Вашингтон неодноразово закликав Мехіко розщедритися на будівництво стіни на кордоні зі США, посилити переслідування нелегалів. У 2017 р. Трамп вимагав від тодішнього президента Мексики Енріке Пеньї Ньєто побудувати стіну за рахунок держбюджету. Екс-президент Мексики відмовився виділяти на це кошти з держбюджету. Після перемоги на президентських виборах у Мексиці у 2018 р. демократичного соціаліста Обрадора з лівої партії "Рух національного відродження" позиція Мехіко в суперечці з Вашингтоном посилилася.

Президент Мексики Андрес Мануель Лопес Обрадор Reuters

Новини за темою

Незважаючи на бажання налагодити стосунки зі США, новий мексиканський лідер займає принципову позицію у питанні прикордонної стіни. У 2016 р. Обрадор назвав політику адміністрації Трампа щодо Мексики проявом ксенофобії і расизму, а плани змусити мексиканців заплатити за будівництво стіни від нелегалів – образливими. Після обрання на пост президента Обрадор відмовився обговорювати будівництво стіни, вважаючи це внутрішнім питанням США. Він вважає, що Мексика не має ніякого стосунку до потоку нелегалів, оскільки вони не є мексиканськими громадянами, і це проблема США та держав Центральної Америки. Як варіант її вирішення мексиканський президент пропонує Штатам інвестувати в розвиток Центральної Америки, щоб поліпшити соціально-економічне становище регіону.

За президентства Обрадора, який зробив гаслом своєї передвиборчої кампанії захист бідних і знедолених, скоротилася кількість депортацій із Мексики, збільшилася кількість випадків надання гуманітарних віз для шукачів притулку з країн Центральної Америки і дозволів на роботу для іноземців. Обрадор взяв курс на інтеграцію мігрантів у мексиканське суспільство. На території Мексики є табори для нелегалів, зацікавлених отримати політичний притулок та  по можливості перебратися до США. Координатор уряду мексиканського штату Чихуахуа не приховує, що їм бракує ресурсів, щоб приймати значну кількість людей, і це коштує занадто дорого. Мабуть, тому нелегалам із Центральної Америки ніхто не заважає мігрувати до США. За різними даними, щороку до Мексики приїжджає від 150 тис. до 400 тис. нелегалів. На проблемі нелегальної міграції наживаються мексиканські злочинні угруповання, які грабують низки нелегалів у безлюдних районах країни.

Ультиматум Трампа

Трамп дає зрозуміти Обрадору, що якщо він докорінно не змінить своє ставлення до міграційної кризи і не закриє кордони для нелегалів, тоді США влаштують Мексиці торговельну війну – як у випадку з Китаєм. Враховуючи те, що мексиканська економіка більшою мірою заточена на американський ринок, імпортні мита завдадуть шкоди мексиканському бізнесу. На США припадає 76,5% експорту Мексики, на Канаду – 14,1 млрд дол. Торік мексиканці поставили до Америки продукції на суму 344,9 млрд дол. Частка Китаю, країн – членів Євросоюзу не перевищує 2% в мексиканському експорті.

Не виключено, що Трамп використовує міграційну кризу як привід для того, щоб проводити щодо Мексики політику протекціонізму заради захисту інтересів американських виробників. Мексиканські постачальники сільгосппродукції, продуктів харчування, електротехніки, транспортних засобів конкурують на американському ринку з місцевими виробниками і виграють за рахунок більш низької ціни. Імпортні мита нівелюють конкурентні переваги мексиканців, і ті зазнають збитків. Білий дім намагається піти від виконання своїх зобов'язань у рамках НАФТА. Трамп вже робив заяви про те, що НАФТА неефективна. Торгпред США Роберт Лайтхайзер скерував до спікера Палати представників Конгресу Ненсі Пелосі листа з вимогою відмовитися від ратифікації підписаної у вересні 2018 р. Угоди США, Канади і Мексики, яка мала стати заміною НАФТА. Угода надає квоти для продукції транспортного машинобудування Канади й Мексики на ринку США.

Однак Обрадор може піти китайським шляхом і запровадити відповідні мита на товари зі США. Американська і мексиканська економіка взаємно залежні, там розташовані філії американських компаній Ford, John Deer, Walmart. Близько 6 млн робочих місць у США зав'язані на торгівлю з Мексикою. Близько 50 тис. американських компаній постачають свою продукцію до Мексики. Запровадження відповідних імпортних мит з боку Мексики на американські товари виключати не можна, і вони підвищують імовірність нової торговельної війни для США. Нова торговельна війна із сусідньою державою може спричинити негативні наслідки для репутації Трампа напередодні президентських виборів у США у 2020 р.

Боротьба з впливом Росії і Китаю

За допомогою економічного тиску Трамп хоче змусити Обрадора йти у фарватері зовнішньої політики США. Обрадор демонструє самостійність. На його інавгурації був присутній опальний президент Венесуели Ніколас Мадуро. Мексика стала єдиною країною із Групи Ліма (куди входять 14 країн, зокрема Канада, Аргентина, Бразилія), яка відмовилася визнати колишнього спікера парламенту Венесуели Хуана Гуайдо самопроголошеним президентом південноамериканської країни. Лівий політик виступає проти зовнішнього втручання у венесуельську кризу, зацікавлений посилити вплив Мексики в Центральній Америці під приводом допомоги у вирішенні гуманітарних проблем країн регіону.

Якщо США виступають проти посилення позицій Росії, Китаю в Латинській Америці, то Обрадор, навпаки, намагається розбавити американський вектор зміцненням відносин з цими країнами. Торік він запросив президента РФ Володимира Путіна відвідати свою інавгурацію. У Мексиці працює російська нафтова компанія "Лукойл". У листопаді 2018 р. "Лукойл" підписав з італійською фірмою Eni угоду про розроблення офшорного родовища в Мексиці. Російські власті позитивно відгукуються про Обрадора і зацікавлені в зміцненні відносин з Мексикою. США мають побоювання щодо російського втручання в президентські вибори в Мексиці у 2018 р. Торік Обрадор відвідав Китай з метою інтенсифікації торговельно-економічних відносин. Мита – це холодний душ для Обрадора та нагадування від США, щоб він розставляв пріоритети і не жертвував добросусідськими відносинами.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>