banner banner banner banner

Гречка, борди, рок-н-рол. Скільки коштує любов виборця на місцевих виборах - 2020

Гречка, борди, рок-н-рол. Скільки коштує любов виборця на місцевих виборах - 2020
112.ua

Ганна Пєшкова

Журналістка

До старту виборчої кампанії місцевих виборів залишилося трохи менше місяця, але вже зараз щосили розгортають штаби, залучають інвесторів, а на вулицях повно агітаційних бордів.

Новини за темою

Політологи в один голос кажуть: цього року winner takes it all. Набув чинності процес децентралізації – і різко посилилася значимість місцевого самоврядування. На кону суми набагато більші, ніж раніше. Оскільки є за що поборотися, битва може бути більш запеклою, ніж у 2015 році, а витрати на агітацію – вищими. Методи боротьби теж можуть змінитися, адже посилено відповідальність за "скуповування" голосів. Верховна Рада змінила правила проведення виборів, що називається з коліс  – усього за кілька тижнів до старту виборчої кампанії.

Вважається, що до чужої кишени зазирати некоректно, але ж мова йде не тільки про гроші кандидатів, а й про кошти наших співвітчизників, які здійснюють внески до фондів партій. В яку кругленьку суму політикам обійдеться агітація і якою вона буде цього разу? Давайте підрахуємо.

Ставки високі

Після минулої виборчої кампанії мер Києва Віталій Кличко задекларував 1,5 млн дол. витрат. Політтехнолог Андрій Єременко, коментуючи розцінки для кандидатів у мери, називає ЗМІ зовсім інші суми. Для столиці, за його словами, потрібно 7 млн доларів, 4-5 млн дол. – для Дніпра, 5-7 млн дол. - для Харкова.

112.ua

Цього разу, на думку голови Комітету виборців України Олексія Кошеля, витрати будуть нижчими, ніж у 2015 році. Він припускає, що кандидати загалом витратять до 72 млн доларів.

"Вартість" цих виборів, звичайно, буде традиційно високою. Але сумарно цього року все-таки витратять менше через фактор коронавірусу: частина технологій вже перекочували в мережу, а онлайн - це набагато дешевше", – говорить Кошель.

Поки дійсно боротьбу за голоси виборців не можна назвати запеклою. Хоча внаслідок децентралізації зменшилася кількість адміністративно-територіальних одиниць, у цих виборах, судячи з усього, братиме участь менша кількість конкурентних осіб. Та й сама виборча кампанія почалася трохи пізніше, ніж у 2015 році. Хоча зараз спостерігаємо фальстарт, минулого разу кандидати ще більше діяли на випередження.

112.ua

"Країна біднішає, дрібнішає, і разом з нею дрібнішає політична боротьба. Думаю, ці вибори нагадуватимуть спринт. Кандидати спробують вкласти у свій піар по максимуму у вересні – жовтні, щоб провести коротку та яскраву кампанію після Дня Незалежності. Звичайно, варто було починати раніше, але ресурсів на це у багатьох бракує", – наголошує політтехнолог Руслан Бортнік.

При цьому окремі виборчі кампанії будуть набагато дорожчими, ніж у 2015 році. Враховуючи децентралізацію, набагато більш значимою буде боротьба за місця в обласних територіальних громадах, а не в районах: саме вони матимуть реальну владу. Обласні ж ради – це відтепер більше про координацію, ніж про реальну владу.

"Якщо раніше основні битви розгорталися навколо великих обласних центрів – Києва, Одеси, Харкова, то сьогодні це будуть маленькі ОТГ, які межують з обласними центрами, такими як Чернівці, Харків, або ж такі ОТГ, як у селі Кароліно-Бугаз. Адже там можна будувати бізнес-об'єкти. Щоб контролювати ці ОТГ, місцева влада не шкодуватиме грошей", – вважає Кошель.

Багато чого залежатиме від регіону, за який йде битва: фінансування різних регіонів може відрізнятися в десятки разів. Зацікавлені особи, на думку голови КВУ, готові купити навіть партії. За словами Кошеля, приблизні розцінки близько 50 тис. доларів.

Розрив між багатими і бідними проявиться ще сильніше. Тільки на те, щоб зареєструвати свою кандидатуру, потрібно сплатити внесок від 19 до 445 тис. гривень. Розмір застави залежить від кількості виборців. Для Харкова, наприклад, потрібно 219 тис. грн, для Дніпра – 157 тис. грн. При цьому з'явиться група багатих партійців, а керівники обласних організацій партій взагалі розбагатіють, торгуючи місцями у списках.

Соцмережі замість листівок

Нинішня виборча кампанія відрізняється від кампанії 2015 року передусім тим, що на неї впливає коронавірусний карантин. Опитані нами політичні експерти та політтехнологи в один голос говорять про те, що її головний тренд зменшення ролі польових кампаній. Тобто менше грошей витрачатимуть на намети, агітацію "від дверей до дверей", листівки.

Справа у цьому випадку полягає не в ефективності або неефективності, а в тому, що спілкування між людьми в умовах масової загрози здоров'ю намагаються мінімізувати. Хоча, звичайно, зовсім від таких методів не відмовляться, та й розцінки за роботу агітаторів не знизяться. На листівках можна буде заробити за місяць до 15 тис. грн, що для регіонів зовсім непогано.

"Є й дешевші способи піару в інтернеті, до яких піарники призвичаїлися під час карантину. "Чорна" реклама в Телеграм – це дешево, сучасно і дуже просто. І вже не потрібні дорогі борди або листівки, які через коронавірус роздавати небезпечно. "Наметова" кампанія буде набагато скромнішою", – говорить Кошель.

Зросла роль не тільки "чорної" реклами у телефоні. Експерти кажуть, що цього разу витрати на Facebook та Instagram почали зростати ще з березня. Багато кандидатів вже давно успішно розвивають особистий бренд, навіть не маючи значних фінансових ресурсів. На своїх сторінках вони звітують перед виборцями про виконану роботу, відповідають на запитання, що робить їх ближчими до народу. Навіть якщо за регулярне наповнення сторінок, відповіді та "зачистку" негативних коментарів платять спеціально навченим людям, виборець далеко не завжди це розуміє.

Втім, і соцмережі також можуть коштувати чималих грошей. Аналітики мережі "Опора" писали, що тільки за липень українські політики витратили на рекламу у соцмережах 300 тис. доларів. У фокусі замовників найперше жінки вікової категорії від 55 до 64 років та чоловіки – від 35 до 44 років. Реклама одного політичного поста обійдеться у середньому близько 100 доларів. А скільки постів рекламувати це вже скільки душі завгодно.

Скріншот

В "онлайні" політики традиційно витрачатимуться і на "джинсу", тобто на приховану рекламу в журналістських статтях. У середньому замовний політичний матеріал коштує близько 800 доларів, але все залежить від масштабу замовлення. За великий та якісний матеріал націнка може становити від однієї тисячі до 5 тисяч доларів.

Далеко не всі ЗМІ погодяться на розміщення тієї чи іншої інформації навіть за такі гроші, якщо вона неправдива або не перевірена. Але на "сайтах-смітниках", які не вирізняються особливою надійністю, замовні статті розміщуються і за 100 доларів. Витрати за цією статтею підрахувати складно: все залежить тільки від фанатизму політика. Всього 5 хороших матеріалів можуть істотно вплинути на розклад сил.

Однак політтехнолог Дмитро Фіщенко не вірить, що інтернет зможе ефективно замінити перевірені часом "намети".

"Всі розучилися працювати в полі, намагаються залізти в інтернет. Він дає щось, якщо виборець вже побачив рекламу когось із кандидатів і шукає про нього інформацію. Але я не уявляю, щоб виборець шукав в інтернеті, за кого проголосувати. Взагалі єдине, що діє на місцевих виборах, це газета і вулична реклама", не погоджується експерт.

Рекламний shit

Зараз, за 3 місяці до виборів, ми спостерігаємо масовий "бордовий" фальстарт, чого не скажеш, наприклад, про рекламу на телебаченні. Вважається, що чим більше рекламних щитів орендувати тим вищими є шанси на перемогу. Політологи кажуть, що ліквідація 150 бордів у Дніпрі відбувалася не через їх незаконну установку, а заради переділу контролю за рекламними площами під місцеві вибори.

Але таке уявлення про "формулу успіху" є не зовсім коректним. Головним чином, борди потрібні для того, щоб покращити впізнаваність кандидата, тому для 9 з 10 кандидатів вони є практично безглуздими. У "слуг народу", наприклад, впізнаваність і так досить висока. На думку Андрія Миселюка, директора Інституту соціально-політичного проєктування "Діалог", ефект від закупівлі партією великої кількості бордів може бути зворотним. Згадаймо, скажімо, Сергія Думчева, який на минулих виборах мера орендував кожну третю рекламну площу.

Агітація на місцевому рівні, головним чином, відбувається за рахунок репутації та біографії кандидата. Важливе значення мають досвід кандидата, наприклад, управління яким-небудь підприємством, його досягнення для блага народу. Обіцянки щось зробити в майбутньому практично не працюють, тому складати іспити кандидати будуть "за рахунок заліковки". На цих виборах виборець голосуватиме не за партію, а за тих, хто здатен на місцях вирішувати господарські питання та розуміє специфіку процесів на місцях. Здебільшого це не "нові обличчя". Високі шанси мають навіть старі управлінці, які "почули людей". А їм борди особливо не потрібні.

Втім, кандидатів це не хвилює. На минулих виборах кожна друга рекламна площа була політичного змісту. І нічого, якби реклама була дійсно якісною. Цього року бачимо навіть повторення деяких старих гасел: схоже, вони розраховані на коротку пам'ять виборця.

"У "слуг" взагалі немає нового меседжу. Вони кажуть: "Йдемо з нами у депутати", а ми чуємо гасла Зеленського "Кожен з нас президент!". Це знову гасла "за все хороше, проти всього поганого", – говорить директор Інституту соціально-політичного проєктування "Діалог" Миселюк.

Особливо погані, на думку експертів, борди Ірини Верещук. "Так, Верещук зможе!", "Мости втомилися. Верещук підбадьорить". Сама кандидатка навіть не знає, чи її ця агітація. Однак це ще не найгірший варіант. Однією з найбільш невдалих піар-кампаній на цих місцевих виборах експерти називають борди "За майбутнє".

Новини за темою

Політологи не розуміють, для чого на тлі такого гасла малювати пшеницю. Адже це викликає найпростішу асоціацію: країна буде аграрним придатком і не більше. Поруч зі словами про майбутнє більш доречно виглядало б сучасне технологічне місто. Цікаво, що на деяких щитах вже змінили картинку, мабуть, політтехнологи усе-таки дослухалися до коментарів. Однак спрямованість партії досі незрозуміла.

"Кампанія "За майбутнє" взагалі створена за лекалами з підручників основ політтехнології. Яка позиція партії – провладна чи опозиційна? Який у неї курс – на Захід або на Схід? Тут тільки гра з формою. Це знижує професійний рівень кампанії. Було б добре, якби впроваджувалися нові механізми", – говорить Кошель.

Відсутність креативних підходів часто пов'язана з тим, що борди це банальне освоєння бюджету і пристойні "відкати" від рекламних агентств. Замовнику повідомляють, що знайшли хороший рекламний щит, але його оренда коштує захмарних грошей. На практиці ключові рекламні площини бронюють заздалегідь, щоб потім перепродати їх кандидатам подорожче і покласти різницю до своєї кишені. Крім того, використовуючи такий вид реклами, легко відзвітувати замовнику, помірятися виконаною роботою.

Від масової гонки за бордами місто отримує фінансовий плюс у вигляді податків близько 2 тисяч з однієї рекламної площі на місяць. Але якщо піар здійснюють за рахунок соціальної реклами, немає і цього.

Чинний мер столиці Віталій Кличко фактично розпочав свою виборчу кампанію раніше за всіх. Експерти вважають, що борди "Досить шастати" це його завуальована реклама, а не соціальна агітація дотримуватися правил карантину. Адже навіщо у такому разі друкувати на рекламних щитах самого Кличка із закатаними рукавами? Це неприкрита політтехнологія, яка відсилає нас до його спортивного минулого. Та й аудіозвернення у громадському транспорті, які завершувалися словами "ваш мер Віталій Кличко", теж нагадували агітацію.

Скріншот

Ціна питання

Діапазон цін на зовнішню рекламу досить широкий. Його розмивають такі фактори, як місце розташування, тривалість оренди та активність конкурентів. За даними Effect Marketing, у столиці бігборд обійдеться від 10 до 27 тис. гривень, призма (картинка якої змінюється пополосово) - від 11,5 до 20 тис. грн, сітілайт від 7 до 23 тис. грн. У регіонах виборча кампанія може бути ще дешевшою. Близько 7 тис. грн коштує борд, сітілайт 4 тис. грн. У деяких невеликих містах борд можна орендувати і за 3 тис. гривень.

Скріншот

Але мова йде про неспецифічну рекламу. З'ясувати у рекламної компанії, за яку суму можна розмістити агітацію політика – немов пройти 9 кіл пекла. Якщо не називати імені свого кандидата, конкретики не домогтися. Чим більш скандально відомий політик, тим вищим буде прайс. Якщо замовляти від 500 бордів, зроблять знижку. Те ж стосується і довгострокового співробітництва, адже у такому випадку нижчий ризик відмови від запланованої кампанії.

Календар зайнятості бордів Скріншот

На вересень і жовтень найкращі місця вже зарезервовані (виділено жовтим), а багато рекламних площ викупили на рік наперед (червоним). Найдорожчі рекламні площі, які нам можуть запропонувати, у напрямку до центру з околиць міста, найдешевші, відповідно, на виїзді. Бігборди на столичному проспекті Перемоги повністю викуплені. Але в одній з компаній нам запропонували перекупити одну з площ за 40 тис. гривень.

У менш популярних локаціях столиці нам пропонують вільні борди за 20 тис. грн, сітілайти (невеликі конструкції з внутрішнім підсвічуванням) за 17 тис. грн.

Підрахувати, скільки політики вже витратили на рекламу, складно. В управлінні з питань реклами КМДА на наш запит про кількість орендованих рекламних площ не відповіли. Раніше представники управління підкреслювали, що не втручаються в те, які конкретно сюжети політичного чи іншого змісту розміщують орендарі. Втім, є приватні компанії, які за чималі кошти нададуть повний звіт щодо рекламних площ, яку скупив якийсь із кандидатів.

Політтехнологи розповідають, що кандидату на крісло мера потрібно розмістити до тисячі одиниць зовнішньої реклами. Таким чином, одна тільки "бордова" кампанія на цих виборах обійдеться йому у кругленьку суму від 500 тисяч доларів.

За гроші, витрачені за 4 місяці розміщення найскромнішої зовнішньої реклами у столиці, можна зробити капітальний ремонт школи, побудувати 1-2 дитячі садки або провести хороший ремонт у 5 закладах початкової освіти. Також можна побудувати шкільний стадіон або реконструювати невеликий сквер. Якщо серцем вболіваєте за готовність міста до другої хвилі коронавірусу, цих грошей вистачить, щоб придбати 100 апаратів ШВЛ, на квартал забезпечити понад тисячу лікарів захисними костюмами, кожному киянину виділити по 2 маски або зробити ІФА-тест кожному жителю Подільського району.

[Media type = "picture" position = "6"]

Якщо ж йдеться про менш масштабну рекламну кампанію в середньому обласному центрі, де бордів потрібно значно менше, зовнішня реклама коштуватиме до 200 тис. доларів. За ці гроші можна облаштувати 6 баскетбольних майданчиків, забезпечити 8 початкових шкіл партами, школярів однієї загальноосвітньої школи – безкоштовними обідами на цілий навчальний рік. Також можна закупити маски, яких вистачило б усім жителям Шевченківського району на кілька днів, та ІФА-тести, яких вистачило б, щоб протестувати на наявність антитіл усю Русанівку.

[Media type = "picture" position = "7"]

"Це ще початок, і витрати поки що незначні. "Бордова" реклама - не найдорожча, особливо порівняно з телевізійною. Цього разу рекламу розміщуватимуть на загальнонаціональних телеканалах, а це надзвичайно дорого, і на рейтингових місцевих. На місцевому рівні це буде більше, ніж витрачали мажоритарники під час парламентської кампанії. Для окремих партій чи кандидатів цифри будуть значними", - підкреслює Кошель.

Якщо борд обійдеться в 15 тис. гривень, то на "Інтері" у прайм-тайм цю суму ви викладете лише за 5 секунд реклами. Минулого року "Радикальна партія" витратила тільки на телевізійну рекламу 3,2 млн дол., "Українська стратегія Гройсмана" і ЄС - по 1,6 мільйона доларів. КВУ підрахував, що загалом на рекламу на ТБ політсили в 2015 році витратили 29 мільйонів доларів.

За ці гроші можна було б побудувати близько 30 шкіл. Але, звичайно, порівняння лише образне, тому що масові ремонти і закупівлі масок перед виборами не можна назвати інакше як підкупом виборців. Чи буде таке явище поширеним на цих місцевих виборах?

Гречка та інші новації

Теоретично завдяки новому Виборчому кодексу передвиборча "гречка" та інші новації мали б канути в Лету: явище підкупу врегульовано великими штрафами. Експерти припускають, що незаконні методи цього разу практикуватимуть рідше, зросте роль "чистих" медійних піар-кампаній. Але деяка активність все-таки продовжиться. Проблема полягає не тільки у виборчому законодавстві, а й у правоохоронних органах. Суди за увесь час розглянули лише кілька результативних справ.

Тому технології "добрих справ" цього разу залишаться традиційними. Якщо відкрити партійні сайти, ми побачимо новини про пофарбовані дитячі майданчики і проведені чемпіонати з футболу, про вручення нагород найкращим школярам з грошовими виплатами. Подібні методи - і у "Партії Шарія", яка має досить молоду цільову аудиторію. Фактично, все це легально і не вважається агітацією, поки політики не зареєстровані у списках.

"Загострення" активності кандидатів можна очікувати напередодні 1 вересня: школярам роздаватимуть канцелярське приладдя, портфелі. Також особливої ​​уваги можна дочекатися на День вчителя, Покрову. До моменту реєстрації партії на виборах, по суті, це легально: звітувати про витрати не потрібно. Але й після моменту реєстрації заборонити благодійність дуже складно, особливо якщо вона здійснюється не від імені політика, а благодійним фондом, у назві якого є його ім'я. Формально кандидат тут ні до чого.

Є й інші витрати, які підрахувати вкрай складно. Політики грішать любов'ю до соціологічних опитувань, в яких можна "підмалювати" рейтинг якогось із кандидатів, і охоче витрачають на них кошти.

"Складно сказати замовнику: "Ти дурень, треба все робити по-іншому ". Соціологи навчилися проводити опитування таким чином, щоб і замовнику догодити, і при цьому не порушити етичні норми. Замовник просить: покажіть падіння рейтингу іншого кандидата. А у цього кандидата рейтинг не падає: у нього, хіба що, знижується рівень довіри виборців. Ці дані соціолог і надає. І всі задоволені – і виконавець, який отримав свої гроші, і замовник, який тільки зміцнився у своїх хибних переконаннях. Яскравий приклад: у 2002 році Тимошенко сказала, що заплатить більше тому соціологу, чий рейтинг їй більше сподобається. Ось вона і продовжує отримувати свої гарні картинки і програвати ", - говорить Фіщенко.

Крім витрат на соціологічні опитування, можливі ще й нелегальні доплати членам виборчкомів. Витрати на виборчу кампанію цьогоріч скоротили у 2,5 рази. Заступник голови фракції "Слуга народу" вважає, що грошей вистачить тільки на друк бюлетенів, а на оплату роботи членів виборчих комісій забракне. На тлі ситуації з урізання витрат не виключено, що гроші "додадуть" представники різних партій.

За нашими підрахунками, витрати "Слуги народу" за умови повністю легальної кампанії (реклама на телебаченні, бігборди і соцмережі) цього року можуть перевищити 8 мільйонів доларів. Хоча офіційно на парламентських виборах партія відзвітувала про менш ніж 4 мільйони доларів. Поки що про остаточні суми говорити зарано: слід зачекати до кінця осені.

"Слуги народу" заявляли про те, що спонсори "готові робити пожертви до фонду партії, щоб вона могла набрала нові обличчя і не відмовляти собі у виборчій програмі". Звичайно, не факт, що необхідні кошти перекаже пенсіонерка Лідія Степанівна, а не якийсь олігарх.

Неважливо – вісім мільйонів або один – складуть витрати на передвиборчу рекламу і агітацію, вони не гарантують успіху. За оцінками Українського інституту аналізу та менеджменту політики, представники партії монобільшості не перемагають у жодному з обласних центрів. Є ОТО, де вони конкурують, але переваг у них немає. Те ж саме стосується і обласних рад, в яких вони можуть опинитися в опозиції. На цих виборах більше шансів на перемогу мають регіональні еліти, які вперше не йдуть в обозі партій. І жодна реклама цього не виправить, особливо посередня.

Анна Пєшкова

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>