Готуйте гроші. «Приват» будує бензинову монополію

Компанія «Укртатнафта», оперативне управління якою здійснює менеджмент, пов'язаний з групою «Приват», звернулася до МЕРТ з проханням провести спецрозслідування щодо імпортних нафтопродуктів, а також встановити на його підставі квоти на імпортне постачання бензину та дизпалива: поставки, що перевищують обсяги квот, обкласти високими митами. В «Укртатнафті», яка володіє єдиним працюючим в Україні приватним НПЗ – Кременчуцьким, упевнені, що завдяки протекціоністським заходам зможуть наростити ринкову частку і додатково заробити 850 млн грн від збільшення завантаження виробничих потужностей. Втім, тепличні умови можуть допомогти запустити непрацюючі нині підприємства, насамперед Одеський НПЗ, на базі якого нещодавно було створено ДП, а керує ним Фонд держмайна. Експерти впевнені - за паливну монополію заплатять прості українці: реалізація пропозицій, сформульованих «Укртатнафтою», може призвести до зростання цін на бензин від 1 до 4 грн на літрі

Готуйте гроші. «Приват» будує бензинову монополію

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Компанія «Укртатнафта», оперативне управління якою здійснює менеджмент, пов'язаний з групою «Приват», звернулася до МЕРТ з проханням провести спецрозслідування щодо імпортних нафтопродуктів, а також встановити на його підставі квоти на імпортне постачання бензину та дизпалива: поставки, що перевищують обсяги квот, обкласти високими митами. В «Укртатнафті», яка володіє єдиним працюючим в Україні приватним НПЗ – Кременчуцьким, упевнені, що завдяки протекціоністським заходам зможуть наростити ринкову частку і додатково заробити 850 млн грн від збільшення завантаження виробничих потужностей. Втім, тепличні умови можуть допомогти запустити непрацюючі нині підприємства, насамперед Одеський НПЗ, на базі якого нещодавно було створено ДП, а керує ним Фонд держмайна. Експерти впевнені - за паливну монополію заплатять прості українці: реалізація пропозицій, сформульованих «Укртатнафтою», може призвести до зростання цін на бензин від 1 до 4 грн на літрі

Що вони придумали?

«Укртатнафта» (56% якої належать приватним інвесторам (Ігорю Коломойському, Геннадію Боголюбову, Олександру Ярославському), ще 43% у власності "Нафтогазу") на офіційному сайті повідомила, що направила до МЕРТ заяву про порушення та проведення спеціального розслідування щодо імпорту в Україну окремих продуктів нафтопереробки. У розпорядженні 112.ua опинилася копія документа, на підставі якого стали відомі деталі пропозиції, які «Укртатнафта» направила до міністерства. З документа випливає, що компанія просить Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі провести спецрозслідування щодо імпорту нафтопродуктів в Україну і встановити на його підставі режим квотування імпорту нафтопродуктів на 3 роки. 

З 1 травня 2018 року «Укртатнафта» пропонує встановити квоту на поставки бензинів моторних (коди УКТ ЗЕД 2710 12 41, 2710 12 45, 2710 12 49, 2710 12 51, 2710 12 59), вироблених в Білорусі і Росії, в обсязі, еквівалентному 50% українського ринку бензинів, що відповідає 90 тис. т на місяць. Для бензинів, вироблених в інших країнах, квота встановлюється в розмірі 30% українського ринку бензинів – 55 тис. т на місяць. З 1 липня 2018 року квоти на постачання бензину з Білорусі та Росії «Укртатнафта» пропонує зменшити до об'єму, еквівалентного 40% українського ринку, – 75 тис. т, виробленого в інших країнах – до 30% українського ринку, а саме 55 тис. т на місяць. З 1 жовтня 2018 року – для бензинів з Білорусі і РФ встановити квоту в обсязі 30% ринку (55 тис. т), з інших країн також 30% (55 тис. т на місяць).

Новини за темою

Також «Укртатнафта» пропонує встановити режим квотування для дизельного палива. З 1 травня – не більше 50% ринку для російського і білоруського дизпалива (250 тис. т на місяць), для виробленого в інших країнах – 30% ринку (150 тис. т). З 1 липня квоти для РФ і Білорусі зменшуються до 200 тис. т на місяць, з інших країн залишаються на рівні 150 тис. т на місяць. 

З обсягів постачань бензину і дизельного палива, що перевищують розміри квот, «Укртатнафта» пропонує стягувати мито. Встановити його виробник пропонує на рівні 29,3% від митної вартості товару, а на дизпаливо - 30,7% митної вартості.

«Укртатнафта» вказує, що частка Кременчуцького НПЗ, яким вона керує, у загальному обсязі виробництва бензину в Україні становить понад 50%, на підставі чого компанія може вважатися національним товаровиробником. Згідно з наведеними в заяві даними, з 785,4 тис. т виробленого в 2016 році в Україні бензину – 640,6 тис. т припадало на виробництво «Укртатнафти». В обсязі виробництва дизельного палива 626,5 тис. т – 520,2 тис. т було виготовлено цією компанією. Ще 144,8 тис. т бензину і 106,3 тис. т дизельного палива було вироблено Шебелинським ГПЗ, що перебуває в управлінні держкомпанії «Укргазвидобування». «Укртатнафта» доклала до тексту заяви лист щодо підтримки «Укргазвидобування» такої ініціативи.

Зазначимо, що ринкова частка Кременчуцького заводу, за даними «Укртатнафти», впродовж останніх років скорочується. У період 2014-2016 рр. порівняно з 2005-2007 рр. ринкова частка «Укртатнафти», за її власними даними, скоротилася з 28,4% до 19,9%.

Обсяг реалізації бензину компанією в 2014-2016 році скоротився порівняно з періодом 2005-2007 рр. на 55% (на 1,7 млн т), дизельного палива за аналогічний період – на 66% (на 2,7 млн т). Особливо помітно падіння продажів «Укртатнафти», якщо порівнювати період 2014-2016 рр. з 2011-2013 рр., - відразу на 40%, що є найгіршим показником за всі попередні періоди, йдеться в тексті заяви компанії.

«Укртатнафта» звинувачує в цьому імпортне автопаливо і запевняє, що застосування обмежень до нього дозволить їй кардинально поліпшити ситуацію.   

Вирішити свої проблеми «Укртатнафта» хоче за рахунок державних квот, щоб вже з осені цього року на ринку було не менше 40% українського бензину.

Експерти й учасники ринку говорять, що в «Укртатнафти» дійсно є проблеми зі збутом своєї продукції, але вони ніяк не пов'язані з імпортом. «Насправді причини занепокоєння «Укртатнафти» набагато прозаїчніші, ніж здається після прочитання заяви. Вони не можуть продати свій бензин і звинувачують у цьому імпорт. Насправді ж проблема полягає в скороченні ринку бензину на понад 30% за останні чотири роки. Люди перейшли на скраплений газ, інші скоротили споживання, втрачені території… З 4,5 млн т ще десять років тому залишилося 2 млн т споживання. Водночас зі збутом дизельного палива в «Укртатнафти» немає жодних проблем – це реально затребуваний продукт», - сказав 112.ua директор "Консалтингової групи А-95" Сергій Куюн.

На думку Куюна, йдеться також про репутаційні проблеми групи «Приват». «Більш непередбачуваного учасника на ринку немає, і трейдери просто воліють не мати з ним жодних справ. Навіщо ризикувати, якщо довкола багато інших пропозицій від міжнародних компаній?» - сказав Куюн.

На правах анонімності кілька трейдерів розповідали 112.ua, що проблеми «Укртатнафти» пов'язані з тим, що компанія недостатньо працює над формуванням гнучкої збутової політики, вона не пропонує оптовим покупцям вигідні умови – не використовує систему відстрочки платежів.

Пропозиція «Укртатнафти» не нова. «За останні роки вони не один раз пропонували ввести мита. Замість того, щоб будувати систему збуту свого палива, вони вирішують проблеми за допомогою корупційного нововведення в законодавстві», - сказав 112.ua директор департаменту стратегічного маркетингу ТМ "БРСМ-Нафта" Олександр Мельничук. 

«Найбільш глибинною проблемою «Укртатнафти» є нестача інвестицій у модернізацію. Завод старіє, за останні десять років «Приват» не побудував на ньому жодної нової установки. Для порівняння: Мозирський НПЗ у Білорусі інвестував у свої потужності в рази більше, ніж усі сім українських НПЗ за роки незалежності. Замість розвитку виробництва «Приват» просить державу просто захистити його від конкурентів», - каже Куюн. 

Кому потрібен протекціонізм?

Головний аргумент «Укртатнафти» на користь протекціоністських заходів – зростання обсягів імпорту, який почався після скасування загороджувальних мит на ввезення бензину і дизельного палива в 2005 році. За даними компанії, обсяги переробки нафти в Україні протягом 2005-2016 рр. впали на 85,2%, або 15,6 млн т в абсолютних цифрах. «При майже симетричному падінні обсягів виробництва бензинів і дизельного палива українськими підприємствами імпортні нафтопродукти на понад 80% замістили обсяги виробництва українських підприємств, зайнявши більше 65% ринку бензинів і більше 86% ринку дизельного палива», - стверджує «Укртатнафта».  

«Укртатнафта» стверджує, що найбільшою загрозою для вітчизняного виробника є постачання автомобільного палива з Білорусі та РФ. «Особливо яскраво ця тенденція була виражена в 2014-2016 роках, коли частка поставок з двох країн збільшилася за рахунок інших традиційних постачальників бензину, зокрема Литви, Польщі та інших країн», - стверджує у своїй заяві компанія. За даними «Укртатнафти», в обсязі імпортних поставок бензину в 2005-2016 рр. найбільша частка у Білорусі (39,1%), тоді як на Росію припадає лише 2,2% (21,6% поставок припадає на Литву, 8,2% - на Польщу). В обсязі імпорту дизпалива в 2005-2016 рр. Білорусь і РФ, за даними «Укртатнафти», були основними постачальниками. На частку білоруських поставок припадало 43,73%, російських – 36,41%.

«Що необхідно відзначити: ні постачальники російського, ні білоруського, ні іншого імпортного палива не демпінгують в Україні. Навпаки, наш ринок сплачує премії, таким чином ми імпортозалежні! Так у чому тут недобросовісна конкуренція? На таких конкурентів молитися треба», - сказав Куюн.

Ще один аргумент «Укртатнафти» - у зв'язку зі зростанням обсягів імпорту з семи українських НПЗ, що працювали в 2005 році, п'ять припинили роботу. Одеський НПЗ (проектна потужність 2,8 млн т) зупинився в 2011 році, Лисичанський – у 2013 році, Дрогобицький (проектна потужність 3,2 млн т) і Надвірнянський (2,6 млн т) припинили роботу в 2012-2013 рр. Херсонський НПЗ простоює з 2005 року у зв'язку з тим, що без модернізації використовуване ним обладнання безнадійно застаріло. 

На сторінці в Facebook Сергій Куюн написав, що значним чином винен у зупинці трьох НПЗ їхній власник – група «Приват».

Ціни на бензин зростуть?

Опитані 112.ua експерти й учасники ринку сходяться на думці, що реалізація на практиці пропозицій «Укртатнафти» призведе до зростання цін на автомобільне паливо. «Якщо заходи щодо квотування імпорту буде схвалено, то ціна може зрости на величину різниці в логістиці від інших виробників», - каже директор Науково-технічного центру "Психея" Сергій Сапегін.

«Якщо пропозиції «Укртатнафти» будуть реалізовані і квоти буду введені – ціни зростуть однозначно. Кожен з постачальників буде розуміти свою долю, і сенс в конкурентній боротьбі втрачається. Але в цілому ми будемо мати справу з монополією «Укртатнафти», а прогнозувати її поведінку неможливо. Мінімум, про що можна говорити впевнено, це вихід цін на рівень морських поставок – найвищих на сьогодні. Це плюс 1,15-1,20 грн на літрі. Але це в спокійні періоди. Аналіз заяви «Укртатнафти» показує, що на піках вона не зможе забезпечити поставки в рамках запропонованих квот, що означатиме необхідність імпорту із 30%-им митом. У цьому випадку це близько плюс 4 грн/л й абсолютна непередбачуваність у забезпеченні ринку паливом», - сказав Сергій Куюн. 

При цьому сама «Укртатнафта» з допомогою протекціоністських заходів зможе значно поліпшити свої ринкові позиції. Навіть у тексті заяви компанія визнає, що вона зможе наростити ринкову частку і збільшити завантаження виробничих потужностей. За даними компанії, середній показник завантаження її НПЗ у 2016 році – на початку 2017 року становив 6 тис. т на добу, у зв'язку з чим витрати на переробку 1 тонни нафти (без ПДВ) становили 39 дол. З листопада 2017 року завантаження потужностей компанії зросло до 8 тис. т на добу (відзначимо, що це період різкого підвищення цін на бензин в Україні), що дозволило знизити собівартість переробки 1 тонни нафти до 34 дол. без ПДВ. 

«Встановлення максимальної частки ринку у 30% для продуктів, вироблених у Росії та Білорусі, а також відповідні обмеження для імпорту з інших країн, забезпечать завантаження Кременчуцького НПЗ до 14 тис. т на добу», - впевнені в «Укртатнафті». Компанія також зазначає, що це дозволить їй збільшити свою маржу на 850 млн грн на рік. Компанія запевняє, що завдяки цьому вона збільшить надходження до бюджетів усіх рівнів – збільшить відрахування єдиного соціального внеску, військового збору, податку на доходи фізичних осіб до 110 млн грн на рік.    

Тут варто нагадати про ще одну ініціативу, яка виходить від «Укрнафти» (в якій група «Приват» також є акціонером). Як вже повідомляв 112.ua, компанія домагається зміни формули ціноутворення реалізованої нафти, що призведе до зниження її стартової ціни на аукціонах. Експерти підрахували, що у разі схвалення цієї ініціативи ціна нафти від «Укрнафти» може знизитися на 35-40 дол./т. Тобто вони одностайні в думці, що ця ініціатива буде вигідна Кременчуцькому НПЗ, який сьогодні є єдиним покупцем третини обсягу видобутої наполовину державною компанією нафти. Ще дві третини обсягу переробляється все на тому ж Кременчуцькому НПЗ і продається у вигляді готових нафтопродуктів у мережі заправок "Укрнафти" (500 АЗС).

«Ініціатива «Укртатнафти» скоріше схожа на бажання збільшити свій прибуток за рахунок кишені споживача, оскільки істотного нарощування обсягів випуску українського палива очікувати не доводиться», - сказав 112.ua Сергій Сапегін.

На фоні введення протекціоністських заходів, яких домагається «Укртатнафта», «Приват» у підсумку може виявитися в подвійному виграші. Протекціоністські заходи вигідні «Укртатнафті», а ось виробничі потужності державного Шебелинського газопереробного заводу (підконтрольний «Укргазвидобуванню») практично вичерпано, говорить Сапегін: «Подальше збільшення обсягів переробки газового конденсату без реконструкції і збільшення потужності заводу неможливо».

Крім Кременчуцького НПЗ, група «Приват» має потужний нафтоперевальний термінал в Одесі, нагадує Сергій Куюн: «Якщо змоделювати ситуацію за сценарієм, викладеним у зверненні до Мінекономіки, «Укртатнафта» може зайняти 100% ринку бензину та 50% ринку дизпалива».

Наскільки це все реально?

Здавалося б, навіщо державі напередодні виборів президента і парламенту вживати такі непопулярні заходи, які електорат точно не оцінить, та ще й на догоду опальному олігархові.

Втім, є момент, який у цьому документі прописано між рядків. У тексті заяви «Укртатнафта» не виключає можливості відновлення роботи НПЗ, що простоюють, у разі створення сприятливих умов, тобто введення протекціоністських заходів. «На Лисичанському, Одеському, Дрогобицькому і Надвірнянському НПЗ їхні власники продовжують утримувати персонал, виплачувати працівникам заробітну плату. Є вірогідність відновлення виробництва при наявності відповідних факторів зовнішнього середовища», - йдеться в тексті заяви. 

З перерахованих підприємств, мабуть, йдеться про відновлення виробництва на Одеському НПЗ, який після того, як було придбано групою олігарха Сергія Курченка у російського «Лукойлу», було передано у держвласність. Як повідомляє з посиланням на джерела профільне видання Terminal, «той факт, що виробничі потужності націоналізованого заводу передані саме в ДП (а не ПАТ), вказує на явну відсутність планів у влади виставляти цей актив на приватизацію в найближчій перспективі». «Найімовірніше, держава спробує відновити роботу заводу, що дозволить його кураторам почати освоєння сотень мільйонів гривень бюджетних коштів», - процитувало видання одного зі своїх співрозмовників.

Новини за темою

Раніше директором держпідприємства був призначений Юрій Столяров. Він був визнаний переможцем відповідного конкурсу Фонду держмайна. Як відомо, у цьому відомстві призначення представників держави в підзвітні державі стратегічні об'єкти курує заступник голови ФДМ Володимир Державін. Як пишуть ЗМІ, він – колишній помічник першого заступника голови фракції БПП у Верховній Раді Ігоря Кононенка. Зокрема його ім'я неодноразово згадувалося в матеріалах про інтереси політика в енергетичній сфері.

У цій ситуації шанси «Укртатнафти» і всіх зацікавлених осіб домогтися введення протекціоністських заходів високі як ніколи, кажуть експерти. 

«Це не перший випадок, коли українські нафтопереробники лобіюють свої інтереси через обмеження імпорту. Але раніше для цього не було настільки вагомих обставин, як сьогодні. Насамперед це агресія з боку Росії, що вимагає заходів щодо диверсифікації поставок палива і зниження залежності від російської нафти. І до того ж відповідна норма Енергостратегії про забезпечення частки поставок енергоносіїв з одного джерела не більше 30%», - каже Сергій Сапегін.

Зазначимо, що на необхідності реалізації норм Енергостратегії робить акцент й «Укртатнафта». «Стрімке зростання імпорту за останні роки призвело до повної зупинки більшості українських НПЗ. І це при тому, що Енергетичною стратегією України передбачається створення умов для зниження залежності від імпорту на користь використання власних виробничих потужностей і диверсифікації імпорту (не більше 30% з одного джерела). Одним же із основних пріоритетів Енергетичної стратегії визначено наступне – забезпечення щонайменше 50% потреб внутрішнього ринку в нафтопродуктах екологічного класу не нижче, ніж Євро-5 українського виробництва», - йдеться в повідомленні на офіційному сайті «Укртатнафти». 

Компанія нагадала, що «минулого року працюючі підприємства вітчизняної нафтопереробної галузі – Кременчуцький НПЗ («Укртатнафти») і Шебелинський ГПЗ («Укргазвидобування») повністю перейшли на виробництво продукції екологічного класу Євро-5. У повідомленні вказується, що водночас «очікуваних змін на ринку не відбулося. А без державної підтримки вітчизняні підприємства не можуть виконати стратегічні завдання і ліквідувати залежність від поставок енергоресурсів з Росії». 

Сергій Куюн вказує на те, що з формальної точки зору позиція «Укртатнафти» не виглядає переконливо. «Якщо розглядати заяву «Укртатнафти» по суті, то вона не має жодних перспектив. Згідно з чинним законодавством, вона проводиться в разі різкого стрибка обсягу імпорту за короткий період. Цього немає – навпаки, ми бачимо, що українські заводи нарощують обсяги виробництва останнім часом. Думаю, розрахунок на введення попередніх заходів у вигляді мит або квот на час розслідування. За законом, таке рішення Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі може ухвалити протягом місяця. А потім вибори, нові чиновники, загалом, довга історія. Офіційна заява їм потрібна тільки для того, щоб створити привід для розгляду цієї ініціативи», - каже Куюн. Директор «Консалтингової групи А-95» сказав 112.ua, що за його даними «лобісти вже обійшли членів МКМТ. Результати побачимо до кінця квітня».

Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...