Гонтарева і "Хрещатик": хто стоїть за загибеллю банку

Експерти впевнені, що саме НБУ спровокував раптовий відхід з банку найважливіших клієнтів, тим самим зробивши його банкрутство неминучим

Гонтарева і "Хрещатик": хто стоїть за загибеллю банку
Фото з відкритих джерел

Ірина Ковальова

Журналіст

Експерти впевнені, що саме НБУ спровокував раптовий відхід з банку найважливіших клієнтів, тим самим зробивши його банкрутство неминучим

Ще наприкінці минулого місяця Києвом поповзли чутки, що у головного столичного банку – "Хрещатик" – виникли серйозні проблеми з платоспроможністю. 1 квітня банк встановив обмеження на зняття готівки. Протягом доби з одного карткового або поточного рахунку можна було зняти тільки 2,6 тис. грн. Причому таке обмеження поширювалося як на банкомати, так і на каси. Це посилило паніку, і, як виявилося, не дарма. 5 квітня "Хрещатик" отримав статус "неплатоспроможний", а до вечора 6 квітня в нього увійшла тимчасова адміністрація НБУ.

Банкрутство фінустанови, яка оперує грошима столичних пенсіонерів та працівників комунальних підприємств Києва, стало однією з головних тем для обговорення в ЗМІ. Тим більше раптове банкрутство банку з першої двадцятки породило чимало питань. Станом на початок 2016 р. банк обслуговував 24 бюджетних установи, близько 19 тис. юридичних осіб і 304 тис. вкладників. На його рахунках були досить великі кошти – близько 450 млн грн зберігали в "Хрещатику" столичні комунальні підприємства і ще близько 180 млн грн становили кошти власників банку.

Дійсно, "Хрещатик" мав певні труднощі з ліквідністю і потребував докапіталізації. Однак фінустанова була далеко за межами так званого "чорного списку" НБУ, фігурантів якого вважають першими претендентами на виведення з ринку. Незважаючи на наявні проблеми, його становище здавалося настільки стабільним, що 30 березня Пенсійний фонд продовжив з ним договір на виплату пенсій та іншої соціальної допомоги.

До того ж значна частка акцій "Хрещатика" належить Київраді. Тому столична влада неодноразово заявляла про свій намір підтримати банк. Наприкінці минулого року столичні депутати своїм рішенням навіть анонсували виділення 100 млн грн на його докапіталізацію.

Шукали інвесторів для банку й інші акціонери. У 2015 р. до капіталу фінустанови двічі намагалися залучити кошти іноземних інвесторів, і обидва рази - безуспішно. Купити частку в "Хрещатику" не змогли швейцарські фонди. Також не увінчалася успіхом спроба продати банк трьом інвесторам з ПАР – Нацбанк заблокував цю угоду. Ймовірно, вже тоді в плани глави НБУ Валерії Гонтаревої не входив порятунок провідного столичного банку.

"Власники були не проти провести докапіталізацію, проводили переговори з інвесторами. Але потрібні були гарантії чесної гри від НБУ. Замість цього Нацбанк нібито став грати з ними в подвійну гру: з одного боку, вимагав внести кошти, з іншого – активно сприяв відходу з "Хрещатика" кількох ключових клієнтів (тих же комунальний підприємств), "підказуючи", куди саме переходити. Тобто банк навмисно завалили, і зробили це аж ніяк не його власники", - написав на своїй сторінці у Фейсбук директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

До того ж "Хрещатик" так і не отримав обіцяних київською владою коштів для докапіталізації. За словами члена комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Алли Шлапак, столичні депутати занадто затягнули з вирішенням цього питання.

"Ситуація з банком "Хрещатик" була зрозуміла, що вона критична, ще в листопаді 2015 р.. І коли приймали і розробляли проект бюджету на 2016 р., особисто я заявляла, що необхідно діяти, тому що є загроза того, що банк дійсно буде визнано неплатоспроможним. Проектом бюджету це було проігноровано", - підкреслила вона.

Фатальним для "Хрещатика" став лютий. 24-го числа Нацбанк виділив фінустанові 190 млн грн рефінансування та ввів туди свого куратора. Саме його дії, за однією з версій, і призвели до банкрутства "Хрещатика". Більш того, деякі експерти вважають, що дії куратора були спрямовані на зупинку роботи банку та відтік його основних клієнтів.

"У 2014 р. "Хрещатик" дуже добре віддавав депозити, не було претензій. У 2015 р. не було претензій, та й у 2016-му теж. Але щойно туди зайшов куратор і почав практично займатися провокаціями, тобто блокувати рахунки, почалися проблеми. Куратор почав блокувати платежі. Коли представники комунальних підприємств стали пред'являти претензії, куратор запропонував їм переходити в інші банки. Куратор – це співробітник НБУ. І якщо куратор банку робить такі заяви, то зрозуміло, чому якась частина людей почала просто панічно тікати", - говорить президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко.

Введенню тимчасової адміністрації в "Хрещатик" дійсно передував масовий відтік великих клієнтів. Зокрема, за інформацією Forbes, з банку пішли такі стратегічні підприємства, як "Київводоканал", "Київпастранс", "Київський метрополітен" та інші. Втрата такого значного сегменту клієнтської бази відразу знизила ліквідність "Хрещатика" на 360 млн грн, що збільшило його і без того непросте становище. Зрозуміло, що в такій ситуації іншим акціонерам вкладати свої кошти в потрібну НБУ докапіталізацію просто не мало сенсу.

"Ми бачимо дуже організований вихід саме київських комунальних підприємств і організацій з цього банку. Я вчора звернувся до Кличка з офіційним депутатським зверненням, щоб він надав інформацію, яким чином взагалі було прийнято це рішення, що так синхронно всі взяли і вийшли", - зазначив народний депутат, член комітету ВРУ з протидії корупції Ігор Луценко.

Той факт, що підлеглі Київраді комунальники оперативно покинули "Хрещатик", породило версію про те, що в банкрутстві банку було зацікавлене керівництво столиці.

Однак ця версія видається сумнівною: ще не було прецеденту, коли після "господарювання" у великому банку тимчасової адміністрації, яку направила Гонтарева, його можна було б оживити. Адже основні клієнти, а значить і грошові потоки, розійшлися по інших фінустановах. Активи "Хрещатика", які дісталися Нацбанку в рахунок отриманого рефінансування, буде продано. І навіть на реструктуризації кредитів, швидше за все, зароблять люди, наближені до керівництва НБУ. Така доля спіткала вже не одну надійну українську фінустанову.

"Банк розвалився з вини НБУ, який вчасно не допоміг. Половина банків, що "падають", могла в Україні вижити, якби їм не нав'язували нормативи, які нібито дає МВФ, а Нацбанк транслює", - підкреслює радник мера Києва Ігор Ніконов.

При цьому експерти погоджуються, що "Хрещатик" при належному рівні підтримки міг успішно працювати і ще довго залишатися головним банком Києва. На жаль, при позиції НБУ, спрямованій на знищення банку, надавати йому підтримку означало спрямовувати кошти в чорну діру.

""Хрещатик" — успішний банк, і ще минулого тижня ми з Віталієм говорили про Картку киянина, які ще додаткові функції в ній зробити, і навіть припустити не могли, що буквально за кілька днів він завалиться", - розповідає Ніконов.

"Якщо б Гонтарева не ввела куратора і куратор не почав знищувати банк, то банк працював би", - зазначає Олександр Охрименко.

"На жаль, Нацбанк вкотре не виконує своїх функцій Центробанку країни, а грає роль виконавця замовлень, що відбувається протягом останніх двох років", - підкреслює голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Заступник голови НБУ Катерина Рожкова пообіцяла провести розслідування, за результатами якого можна буде назвати винних у загибелі "Хрещатика". На жаль, об'єктивної позиції від чиновників НБУ навряд чи варто очікувати. Адже основна причина події – дії самого Нацбанку.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>